Фінансування наукових досліджень і розробок в університетах збільшилось майже на 40%

У 2017-му році фінансування наукових досліджень і розробок вишів та наукових установ, що належать до сфери управління МОН, збільшилось майже на 40 відсотків – з 366,6 млн грн до 507,4 мільйонів гривень. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час звітування дев’яти класичних університетів України про результати їхньої наукової та науково-технічної діяльності у 2016 році.

 «Розвиток університетської науки – є одним з пріоритетів МОН. Нині фінансування наукових досліджень і розробок у ВНЗ відбувається за прозорим конкурсним відбором, що дозволяє обирати кращі проекти та кращі команди, що здатні їх реалізувати. Торік у конкурсі взяли участь 132 навчальні заклади, які подали 834 проекти. З них експертами було відібрано 511, що будуть профінансовані цього року», – зазначила Лілія Гриневич.

За її словами, збільшення фінансування на науку дало можливість профінансувати конкурс таким чином, що ВНЗ-переможці суттєво збільшили свої видатки на наукову та науково-технічну діяльність. Зокрема, деякі виші отримали на 50% більше коштів, а більшість – на 15-22%.

«Сьогодні ми працюємо над удосконаленням порядку проведення конкурсу для того, щоб, зокрема, збільшити кількість досліджень прикладного характеру. Наприклад, зараз ми проводимо реформування середньої освіти і очікуємо, що тематика досліджень у педагогічній сфері буде орієнтована на Нову українську школу. Якщо ж йдеться про технічний напрям досліджень, то безсумнівно вони мають бути направлені на підвищення обороноздатності та безпеки країни», – підкреслила Міністр.

Лілія Гриневич також звернула увагу на той факт, що в українському суспільстві дуже мало знають про наукову роботу вітчизняних вишів. На її думку, необхідно проводити більше публічних заходів, де можна було б у доступній та цікавій формі розповідати про важливі розробки університетів, багато з яких йдуть в ногу зі світовими трендами.

Один з прикладів таких заходів озвучив член Комітету ВРУ  з питань науки і освіти Тарас Кремінь, нагадавши про виставку кращих наукових розробок академічних установ, яка торік вперше була проведена в українському парламенті за ініціативи Комітету та МОН.

«Цього року ми готові не тільки відкрити двері Верховної Ради, а й збільшити коло друзів наукових установ, класичних університетів, особливо напередодні перегляду бюджету. Чим більше людей у Парламенті поділятимуть принципи розвитку української науки, тим більше ми маємо шансів зберегти наукові школи та залучити молодих людей до науки», – зауважив Тарас Кремінь.

Під час звітування представники вишів розповідали не лише про свої здобутки, а й про проблеми, з якими доводиться мати справу. Здебільшого йшлося про необхідність нарощування фінансування та оновлення матеріально-технічної бази. Крім того, науковці торкнулися проблеми відтоку молодих вчених закордон.

Міністр відзначила, що у 2016 року було започатковано конкурс для молодих вчених, де їм вперше надано можливість самостійно здійснювати наукові дослідження і розробки. У межах конкурсу було відібрано 79 молодіжних проектів. У 2017 році їхнє становитиме 28,4 млн гривень. У квітні ж цього року буде оголошено новий конкурс, на який вже закладено 10 млн гривень.

Звіти про результати наукової та науково-технічної діяльності 2016 року представили 9 класичних університетів країни:

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна;

Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;

Львівський національний університет імені Івана Франка;

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара;

Донецький національний університет імені Василя Стуса;

Національний університет біоресурсів і природокористування;

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Довідково

Наукові дослідження та розробки в системі МОН виконують 12,1 тис. працівників, з них штатних – понад 4 тис. До них залучається значна частина з майже 81 тис. викладачів ВНЗ, які виконують наукові дослідження і розробки, а також студенти, аспіранти та докторанти. Крім того, у системі вищої освіти працює переважна більшість загальної чисельності докторів (70,9% – 11407 осіб) і кандидатів наук (72,9% – 63157 осіб).