Проблема захисту прав громадянина, зокрема у сфері споживання, сьогодні залишається надзвичайно актуальною, адже євроінтеграційні процеси в Україні потребують застосування європейських стандартів якості продукції та створення передумов для реалізації прав громадян. Однак, з порушенням своїх прав як споживачів зустрічався чи не кожен громадянин України, і, на жаль, часто це пов’язано із недостатньою юридичною обізнаністю самих споживачів. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів має намір суттєво посилити свою роботу у цьому напрямку і розраховує на допомогу і підтримку профільних громадських організацій. На цьому наголосила т.в.о. заступника Голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко під час круглого столу щодо проблематики фальсифікованої молочної продукції в Україні.

«Нам надзвичайно важливо підвищувати поінформованість нашого споживача. Чим більше інформації буде отримувати громадянин, тим краще він зможе робити правильний вибір. Тому ми вдячні громадським організаціям, які інформують споживачів про недобросовісних виробників та рітейлерів, які реалізують таку продукцію», - наголосила Лілія Стиренко.

За її словами, співпраця держави та громадськості також дозволить посилити боротьбу з недобросовісними виробниками та фальсифікованою продукцією. «Упродовж тривалого часу в Україні діяв мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання, що стало причиною збільшення кількості продукції неналежної якості», - наголосила вона.

Лілія Стиренко зауважила, що згідно з діючим законодавством Держпродспоживслужба може здійснювати державний нагляд та контроль шляхом планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання. Якщо з плановими перевірками все зрозуміло, то позапланові відбуваються лише за зверненням споживача – тобто фізичної особи.

«Ми плануємо виходити з певними ініціативами і розширювати наші можливості щодо залучення громадських організацій до здійснення функцій державного нагляду та використовувати у своїй роботі результати проведених ними досліджень та експертиз як підставу для проведення позапланових перевірок», - заявила т.в.о. заступника Голови. При цьому вона додала, що наразі Держпродспоживслужба такі результати досліджень може використовувати як допоміжну інформацію під час формування планів перевірок.

Як зауважила Лілія Стиренко, відбір зразків і лабораторні дослідження відбуваються за бюджетні кошти і у поточному році на такі цілі для Держпродспоживслужби виділено 2,5 млн грн. Така ж сума на зазначені цілі передбачена і на 2017 рік.

Разом з цим у питаннях виявлення та вилучення з обігу небезпечної і фальсифікованої продукції Держпродспоживслужба налагоджує системну співпрацю з Національною поліцією та Державною фіскальною службою та іншими державними органами.

У свою чергу заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та кормів Держпродспоживслужби Оксана Борейко наголосила, що заходи контролю за безпечністю харчових продуктів мають конкретні результати – щодо операторів ринку застосовуються штрафні санкції, виносяться приписи про вилучення небезпечної продукції з ринку, Служба звертається до суду з клопотанням призупинити те чи інше виробництво. «З моменту, коли запрацювала Держпродспоживслужба вже були випадки відкликання продукції з ринку. Щоб призупинити діяльність підприємства, ми передаємо справи до суду. Є багато перепон та трудностей з оформленням документів, недопущенням інспекторів на об’єкти для здійснення перевірок, навіть планових», - наголосила фахівець.

За словами Оксани Борейко, система здійснення державного контролю працює, але потребує певного врегулювання і удосконалення на законодавчому рівні, зокрема в частині усунення законодавчих колізій.