НКРЕКП: Українці, які не мають теплових лічильників, розраховувалися за опалення з урахуванням фактичних кліматологічних показників
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг, ще на початку квітня 2015 року було
розроблено проект Методики перерахунку плати за послугу з централізованого
опалення для споживачів, у яких відсутні прилади обліку теплової енергії у
випадку відхилення фактичних кліматологічних показників від нормативних.
Протягом 2015 року НКРЕКП неодноразово зверталась до
Кабінету Міністрів України і Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства стосовно необхідності та актуальності цієї
Методики.
Затвердження зазначеної Методики відбулося постановою Кабінету
Міністрів України від 30 жовтня 2015 р. № 1037, яка набула чинності тільки
19 грудня 2015 року. Цією постановою внесено зміни до постанови Кабінету
Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання
послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у частині
запровадження механізму нарахування споживачам (у яких відсутні прилади обліку
теплової енергії) щомісячної плати за послуги з централізованого опалення, що
враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості
опалювального сезону від нормативних показників, які взято до розрахунків
тарифів на послуги з централізованого опалення.
Проте, за даними ліцензіатів Комісії, які з грудня 2015 року
використовують зазначену Методику, зменшення плати населенню за комунальну
послугу з централізованого опалення у разі відсутності лічильників теплової
енергії у період з грудня 2015 р. до квітня 2016 року склало близько 290 млн.
грн.
Запровадження механізму нарахування споживачам щомісячної плати за послуги з централізованого опалення (ЦО), що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від нормативних показників, дозволило зменшити соціальну напругу в умовах росту цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (оскільки споживачі сплачують кожного місяця за фактично спожиті послуги), а також стимулювало підприємства теплоенергетики до заощадливого та ефективного використання енергоресурсів.