- Давно не було таких бурхливих дискусій навколо кошторису держави, як на цей 2015 рік. На Вашу думку, що в ньому є прогресивного, і чому критики називають його антисоціальним, Ви розумієте?

- Так, розумію. Очевидно, це дуже важкий рік для країни. І бюджет не є ні реформістським, ні жорстоким, бюджет, який представляє, що країна зараз на війні. Це, на жаль, бюджет країни у війні. Я маю на увазі, що ми таки змогли у цьому бюджеті профінансувати національну безпеку і правоохоронні організації нашої країни в тих рамках, які нам потрібні. Понад 5% ВВП вкладені у безпеку України. На мою думку, це дуже великі виклики і дуже великі успіхи цього бюджету. По-друге, якщо говорити про позитиви – це децентралізація. Це Бюджетний кодекс, який було прийнято до прийняття бюджету, він втілює справжню децентралізацію. Обговорень багато є, дуже багато політичних там питань. Фіскальна, фінансова децентралізація – вона реальна. Ми передали додаткові кошти на рівень місцевих бюджетів, ми передали авторитет їм вирішувати, як з цими коштами визначитися, як ділити їх на їхні громади. Вони ближче до громади, і це тепер в їхніх роках.

- Хотілося б докладніше зрозуміти, наскільки вона справжня ця децентралізація? Ви впевнені, що з місцевих бюджетів зможуть платити і вчителям, і лікарям? Київ все таки передає якісь кошти на місця чи вони мають орієнтуватися тільки на те, що заробили у себе вдома?

- Якщо загально говорити про систему, то дійсно надано в цьому році до 45 млрд. грн. додаткових ресурсів – це частина нових податків плюс нова система трансфертів. тобто реально ми передбачаємо, що в цьому році вже дасть місцевим бюджетам додаткові ресурси.

- Чи не збідніють самі люди на місцях: ті ж самі лікарі, вчителі? Чи матимуть вони нормальну оплату?

- Тут я не очікую, що буду будь-які зміни, бо зарплати не вирішуються на рівні бюджету, вирішується, скільки надати лікарні, скільки школам, які дороги будувати, де покращити стан будинків, де і як використовувати ці кошти, але я не думаю, що у будь-якому селищі чи на міському рівні влада буде готова зменшити, наприклад, зарплати.

- Крім думки про те, як взагалі зберегти роботу, дуже багатьох непокоїть зараз, які нові податки будуть платити зараз звичайні українці в новому році і наскільки ці податки справедливі?

- Спершу я хочу сказати, що ми скоротили кількість податків  наполовину: від 22 різних зборів та податків до 11. Нові податки є і вони більше сформовані,щоб оподаткувати заможних. Я маю на увазі, що дійсно в цьому році ми збільшили наші видатки і були змушені побудувати дохідну частину, але ми доходи не побудували на рядового українського громадянина. ми створили нові податки, наприклад, на розкішні машини, на ювелірні вироби і вирівняли податок на пасивні доходи.  В більшості це не стосується 95-75% населення.

- Проблема зараз насправді в тому, що в країні дуже багато людей з низьким рівнем доходів. На цьому тлі справді пільги скоротилися, тарифи зросли. Чи можна докладніше, чи є у вас якийсь механізм для підтримки людей із малими доходами?

- Зараз великі частини пільг залишилися на місці. Я маю на увазі, що ми не змінили на сьогоднішній день радянський підхід до пільг. Ми не зробили повністю ту реформу, яку я очікую ми будемо робити в майбутньому, щоб зосередити всі наші ресурси (скільки в нас є ресурсів) якраз на тих малозабезпечених,щоб не розтягнути, не розкидати ті ресурси, які в нас є, всім.

- А куди їх зараз розкидають?

- Зараз на прикладі я поясню, і це не змінена норма. Обіди в школі. Було дуже багато галасу, що Уряд хотів забрати. Я, наприклад, бачу, що ті субсидії, які зараз надаються, розтринькані. Я маю на увазі з тієї точки, що ми, наприклад, надаємо якусь суму на одну дитину в школі, і ми таким чином не даємо досить, щоб надати дитині той обід, який їй потрібен, і ми надаємо деяким, яким не потрібні ці дотації. Нам потрібно конкретним категоріям або малозабезпеченим дати більшу суму і не всім однакову суму. Дуже багато дітей не їдять цей обід, їхні батьки все одно їм дають, а ми платимо. Не краще було б дати 8 грн. дитині, замість 4 грн. кожній дитині.

- Який курс долара закладений у бюджет? Ніхто точно його не називає. Ви нам скажете?

- Прем'єр-Міністр назвав 17 дол. закладених у бюджет на 2015 рік.

- Ви думаєте, вдасться втримати такий курс?

- Я думаю, ми всі будемо працювати, щоб це здійснити.

- А яка на разі дірка в бюджеті взагалі, і чи загрожує насправді Україні дефолт, про який говорять? Золотовалютних резервів залишилося 7,5 млрд., що власне для країни мізер. І при цьому Росія хоче дострокового погашення боргу у 3 млрд. дол. Що будете робити у цій ситуації?

- Взагалі бюджет дефіциту у цьому році менший, ніж у минулому, - 65 млрд. грн. Він представляє 3,7-3,9% від ВВП. Дефіцит додатковий НАК «Нафтогазу», який в тому році перевищував 110 млрд., у цьому році враховано 31,5. тобто іде зменшення всіх цих дефіцитів взагалі. Питання наших зовнішніх зобов’язань – до сьогоднішнього дня Україна платить усі свої зобов’язання. Ми надіємося, і ми мусимо мати, бо на сьогоднішній день ситуація дійсно дуже складна, те що Ви говорили: після війни, після незаконної анексії Криму, після того, що 20% економіки забрали під час цієї війни від нас і після того, як ми змушені були платити за цю війну. Тому що ми на сьогоднішній день далі надаємо світло, газ, тепло, і вони не платять на окупованих територіях. Тут ідеться в цілому за сезон про близько 1 млрд. дол. Тобто ціна війни фінансова страшна. Очевидно, ціна людська набагато гірша. Але країна зараз чекає на те, щоб домовлятися зі своїми партнерами, довести їм, що наші реформи, які почалися 2014 році і продовжуються цьому році, що вони реальні, що вони зможуть стабілізувати країну, щоб ми могли сказати і нашим громадянам, і нашим партнерам, що ситуація міняється. Ми зробимо все, щоб її поміняти. І з фінансовою підтримкою наших партнерів, я впевнена і щодо зовнішніх боргів ми впораємося.

 - А можна докладніше про фінансову підтримку? Оскільки Місія МВФ подовжила свою роботу до 29 січня. Нові грошові транші не надходять, і судячи з усього, переговори ідуть складно. Ви можете розказати, що власне є перепоною і назвати дату, коли ми можемо реально отримати черговий транш від МВФ?

- Я дату не можу назвати, тому що ми дійсно в дуже складних переговорах. Вони складні, тому що світ, очевидно, хотів би бачити, що ми зменшили наші витрати, особливо соціальні, більше, ніж все те, що веж зроблено. Вони хотіли б бачити, наприклад, підняття комунальних тарифів . Ми також цього хочемо з точки зору, що це економічно правильний підхід, і краще нам всім профінансувати адресну підтримку тим членам нашого суспільства, ким це насправді потрібно, замість профінансувати НАК «Нафтогаз». Що ще МВФ хотів би бачити? Я думаю, що вони хотіли б бачити, що антикорупційні дії, які ми вже розпочали, Бюро, яке вже розпочало свою діяльність, що вони не тільки на документах, що вони не тільки визначають своїх керівників, а що вони діють.

 - Чи можна сказати про те, що ми отримаємо транш від МВФ, коли будуть гучні звільнення, пов’язані з боротьбою з корупцією? Це стане для них сигналом?

- Це одна частина того, що вони очікують, але вона не єдина. Це в комплексі вони хочуть бачити структурні реформи, що ми в змозі залишити за спиною цю історію незакінчених реформ, корупції, бюрократії. Я думаю, що не тільки наші партнери хочуть це бачити, а й український народ. Скільки людей віддали свої життя за цей вибір!

 - Коли нам чекати кращих часів для України? Скільки нам ще йти з затягнутими пасками до виходу з тунелю? Рік, два десять? Як ви відчуваєте?

- Один рік точно. Але я думаю, якщо ми стабілізуємо, зупинимо спад в цьому році, якщо ми будемо в цьому успішні, то в 2016-му вже можна очікувати початок зростання. Це те, до чого я прагну.

- Дякую, пані Наталю, удачі Вам і всім нам!