• In English
  • Василь Лазоришинець: Реформу можна розпочинати лише після того, як і пацієнти, і лікарі будуть її знати, розуміти і підтримувати
    опубліковано 01 грудня 2014 року о 12:14

    Реформу можна розпочинати лише після того, як і пацієнти, і лікарі будуть її знати, розуміти і підтримувати. Про це повідомив в інтерв'ю агентству "Укрінформ" т.в.о. Міністра охорони здоров'я України Василь Лазоришинець.

    За його словами, реформувати медичну систему неможливо окремо від інших галузей. Без реформи адміністративної, фінансової чи пенсійної це неможливо, бо то буде не реформа, а профанація. Тому необхідно чітко визначити для кожного міністерства зону відповідальності в медичній реформі.

    В інтерв'ю Василь Лазоришинець окреслив своє бачення реформування рівнів надання медичної допомоги. Що стосується первинного рівня допомоги після реформи, він зазначив: "Тут треба говорити окремо про село і про місто, бо вони мають свою специфіку. Що буде в містах? По-перше, максимальне наближення сімейного лікаря до пацієнта. Тобто на заміну великій поліклініці з нескінченними чергами, яка обслуговує 100 тис. і більше громадян, повинні з'явитися амбулаторії сімейного лікаря. Сімейний лікар обслуговуватиме 1200-1500 пацієнтів, знатиме кожного від народження до старості і матиме зарплату, яка залежатиме від якості обслуговування".

    Специфіка роботи сімейного лікаря у сільській місцевості полягає лише у тому, що відстані між пацієнтами тут великі. Тому, за лікарем мають бути закріплені села, відповідно до обґрунтованого нормативу за кількістю людей на одного лікаря. Відповідна мережа таких амбулаторій має бути створена по району так, щоб покривати потреби населення по нормативу, орієнтовно у 1200 осіб на одного лікаря.

    На місці поліклінік мають з'явитися Центри первинної медико-санітарної допомоги. Сюди пацієнт потрапляє у разі, якщо сімейний лікар вбачає необхідність звернутися до вузького спеціаліста – офтальмолога, лора, хірурга. І тут же доцільно говорити про створення на їх базі закладів сестринської допомоги. В країнах Європи існує мережа таких закладів, де медична допомога надається, в основному, на рівні сестринської та догляду – прийняття ліків за стандартними програмами, перев'язки, крапельниці, фізіопроцедури, лікувальна фізкультура тощо.

    "Реформа вимагає суттєвої організаційної перебудови системи лікарень і на вторинному рівні, – продовжує очільник Міністерства охорони здоров'я України. – Передбачається створення госпітальних округів на 150-200 тис. жителів, що дозволить спеціалізувати лікувальний процес. Такий округ має включати в себе: багатопрофільну лікарню інтенсивної допомоги (на зразок нинішніх лікарень швидкої допомоги); лікарні для проведення планового лікування, створені по видах захворювань; заклади для реабілітаційного (відновлювального) лікування; заклади для надання паліативної допомоги (хоспіси); заклади для надання медико-соціальної допомоги; консультативно-діагностичні центри, що будуть створені на базі функціонуючої мережі районних та дільничних лікарень".

    На переконання Василя Лазоришинця, екстрена допомога – це окремий напрямок, який нерозривно пов'язаний із стаціонарами і є об'єднуючим ланцюгом між первинкою та вторинним і третинним рівнем надання допомоги.

    Характеризуючи цей напрямок, він, зокрема, зазначив: "Частково об'єднання в єдину систему закладів інтенсивної допомоги та системи екстреної допомоги вже розпочалося в пілотних регіонах. Однак в реформованій системі охорони здоров'я передбачена спеціалізація основної мережі "швидких" на виконання функцій першої допомоги та доставки. Відповідно екіпажем "швидкої" в ідеалі мала б бути пара молодих хлопців-фельдшерів із водійськими правами. Така мережа буде обслуговувати лікарні інтенсивної допомоги".

    Що стосується високоспеціалізованої допомоги, Василь Лазоришинець зазначив, що, на жаль, за останні чотири роки, коли уже намітилась стратегія медичної реформи і були зроблені деякі конкретні кроки по первинному та вторинному рівнях, вищий – третинний рівень майже не обговорювався і не "обростав" нормативними актами. На його переконання, найкращим варіантом на третинному рівні має бути створення університетських клінік, які могли б об'єднати потенціал медичних учбових закладів, "переповнених" професурою та великих обласних лікарень.

    "Власне, якщо коротко та схематично, то так виглядатиме наша галузь після реформи", – підсумував своє інтерв'ю агентству "Укрінформ" Василь Лазоришинець.

     

    З повною версією інтерв'ю можна ознайомитися за посиланням: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/vasil_lazorishinets_reformu_mogna_rozpochinati_lishe_pislya_togo_yak__i_patsie_nti_i_likari_budut_iiii_znati_rozumiti_i_pidtrimuvati_1996422.