ЯЦЕНЮК А.П. – У нас сьогодні насичений порядок денний Уряду.

Я в першу чергу хотів би розпочати з внутрішньополітичних питань – тих питань, які потребують негайного вирішення. Йдеться про створення коаліції, про формування нового складу Кабінету Міністрів України. Щоб це не перетворилося в довготриваючий серіал.

Я детально вивчив проект коаліційної угоди, який з'явився на сайті Блоку Петра Порошенка. Я публічно заявляю про те, що готовий поставити підпис під остаточною редакцією цієї коаліційної угоди. Там є низка речей, які потрібно змінити, доповнити, допрацювати. Будемо на марші доопрацьовувати. Країні необхідно чітко знати, що буде робити нова коаліція і в які терміни. І тому ще раз зазначаю про те, що часу немає.

Звертаюся до інших політичних сил: завершити перемовини щодо тексту угоди і від слів і писанини перейти до роботи.

Відповідно до Конституції України коаліційна угода лягає в основу основного зобов’язуючого конституційного документа, що є Програма діяльності Кабінету Міністрів України. У рамках роботи нового Уряду така програма затверджується на рік, і це повинен бути простий, чіткий і зрозумілий план дій, аналогічний тому, який був затверджений при призначенні даного Уряду (а це була Програма дій Кабінету Міністрів, затверджена 27 лютого), який повинен бути аналогічний тому, що затверджений Урядом як план відновлення України, – конкретна ціль і дата виконання.

Уряд готовий прозвітувати і вже неодноразово звітував про виконання чинної програми. І, таким самим чином, я даю доручення вже невідкладно представити на розгляд громадськості і країни програму дій нового Уряду, в якій повинні бути п’ять базових пунктів, які відповідають базовим положенням проекту коаліційної угоди.

Перше – це сектор національної безпеки і оборони, зупинка війни, озброєння армії, наведення порядку в державі, оснащення українських Збройних Сил. Це повинно бути запорукою для подальшого проведення реформ. Мир, безпека і сильна армія є тотожні до поняття "сильні і успішні реформи".

Другий блок питань – це реформа юстиції і правоохоронної системи. Міністерством юстиції розроблені всі закони щодо нової системи  судоустрою, які ми вже обговорили в Верховному Суді України. Міністром внутрішніх справ України розроблена і подана на громадське обговорення Концепція реформування правоохоронної системи.

Третє – це бюджет і податкова реформа. Я вітаю політичні сили з тим, що вони підтримали податкову реформу, яка розроблена і напрацьована Урядом України, а саме: скорочення кількості податків з 22-х до 9. Також Урядом напрацьований новий проект Бюджетного кодексу, який передбачає бюджетну децентралізацію.

І саме основне питання – це безпосередньо бюджет. Не буде бюджету – не буде програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом й іншими інституціями, які зараз допомагають Україні. Приватні інвестори в країну, в якій йде війна, не йдуть.

І тому ключова вимога до коаліції і, звичайно, до нового складу Уряду – невідкладно погодити всі параметри бюджету і бути готовими до голосування за цей бюджет, а не до дискусій і до розповідей про те, як ми хотіли, щоб було краще. Хочете, щоб було краще? Робіть.

Третій блок – це система державного управління. І ми тут неодноразово наголошували на цьому, що реформа системи державного управління: Уряд розпочав цю реформу через двократне скорочення кількості контролюючих органів та функцій, які є в державі, а саме контролюючих функцій; є низка законів, які потребують невідкладного прийняття.

Так, це зменшує повноваження Уряду, і не тільки Уряду.  Треба не за владу боротися, а за країну боротися. Тому сподіваюся, що коаліція також підтримає баланс влади в країні, а не концентрацію влади в одних руках, і дерегуляцію, і зменшення повноважень всіх гілок української влади.

Останнє – виконання і імплементація законів по боротьбі з корупцією. Закони напрацьовані. Базовий закон прийнятий. І зараз питання у виконанні тих законопроектів, які вже прийняті парламентом, і які потребують невідкладного виконання, в тому числі, і боротьба з корупцією – це, звичайно, питання люстрації і оновлення влади.

Низка органів державної влади, в тому числі і правоохоронної системи поки що не приступили до виконання закону. І особи, які підлягають звільненню з правоохоронних органів зі спеціальним статусом, далі перебувають на цих посадах. Сподіваюся, керівництво правоохоронних органів прискорить процес реалізації цього закону.

Окремо хочу відзначити Арсена Борисовича, який почав активно працювати в питанні виконання Закону про очищення влади.

Також сьогодні на Уряді я хотів би, щоб ми прийняли проект указу Президента України, який передбачає початок проведення одностороннього позначення лінії державного кордону між Україною і Росією.

Росія вкотре не виконує своїх зобов`язань, і спільна українсько-російська демаркаційна комісія так і не працює. Тому Уряд приймає рішення щодо прийняття проекту Указу Президента "Про одностороннє позначення лінії державного кордону", а й відповідне облаштування лінії державного кордону і продовження реалізації проекту "Європейський вал". Кому більше подобається, то й «Стіну» може використати.

Стосовно міжнародного аспекту – вчора у нас була низка міжнародних зустрічей з Прем’єр-міністром Норвегії, з Міністром закордонних справ Німеччини Штайнмайєром. Реагуючи на стандартні заяви російської сторони, хотів би ще раз зазначити, це є спільна позиція Глави української держави і українського Уряду: найкращий і найефективніший формат проведення перемовин – це женевський формат, про що заявляв Президент України і про що неодноразово заявляв я.

Росія всіма силами і засобами намагається відштовхнутись від цього формату, і вона нам пропонує Абхазію № 2 на території України. Ми прямих перемовин з російськими терористами вести не будемо. Перевожу на русский: "Прямых переговоров с вашими наемниками мы вести не будем". Якщо хочете миру, виконуйте мінську угоду.

Для гарантій досягнення цього миру треба той формат, який прийнятний для всього світу, в першу чергу, прийнятний для України. Нам гарантії потрібні. Тому ми наполягали і наполягаємо на необхідності виконання всіх 12 пунктів мінських домовленостей. Саме Росія і Кремль зробили населення Донецька і Луганська заручниками і ведуть ситуацію до гуманітарної катастрофи, там вже розпочались бунти проти, так званого руського миру, з автоматами "АКА" в раках мирні громадяни. Уряд далі буде продовжувати спроби доставити туди гуманітарну допомогу. До того моменту, доки російські найманці будуть знаходитись на території України, немає жодної можливості туди відправляти ні соціальні виплати, ні пільги, ні кошти. Люди бідують! Тому Росія повинна виконати мінські домовленості і наперстками не гратись, намагаючись легалізувати бандитів і терористів.

Ніяких виборів в Донецьку і Луганську не було, і законної влади, окрім української, на території Української держави немає. Тільки українська влада, яка обрана відповідно до українських законів, яка представляє інтереси українського народу, а не російського режиму.

Окремо я також хотів би сьогодні повідомити всім про те, що Уряд приймає рішення про додаткову капіталізацію ключового державного банку – Ощадбанку України. Разом з Нацбанком і з МВФ ми збільшуємо капітал Ощадбанку на 11 млрд. грн. І ці кошти повинні бути направлені на кредитування і підтримку української економіки. З одного боку, це додаткова стабільність державного банку, так як це є збільшення його капіталу. З іншого боку, це можливість для державного банку кредитувати економіку і підтримувати на плаву ключові сектори української економіки.

В тому числі хочу нагадати, що саме через Ощадбанк започаткована програма кредитування енергоефективності. Прошу всі органи державної влади та Ощадбанк максимально прискорити реалізацію цієї програми. Заміщення природного газу було, є і буде ключовим завданням чи цього, чи наступного Уряду. Ми успішно за 7 місяців провели диверсифікацію джерел енергопостачання, але цього недостатньо.

Також ми сьогодні підтримуємо рішення Міністерства фінансів України щодо зменшення вартості акцизної марки на алкогольні напої, тому що вартість акцизної марки була надумано збільшена для того, щоб платити роялті і для того, щоб не контролювати переміщення підакцизних товарів, а дати можливість комусь заробити. Були різні бачення, в тому числі і у різних бізнес-асоціацій. У нас бачення одне – немає чого витягувати гроші з кишень громадян і переводити їх в офшорні зони. Я сподіваюсь, що виробники підакцизної продукції, в першу чергу алкогольної продукції, будуть також виконувати свої зобов'язання. Ми підняли ставки акцизного збору, з одного боку. З іншого боку, ми зменшуємо навантаження по собівартості на виробників акцизної продукції.

Тому, дорогі друзі, податки платимо. Уряд свою роботу робить, ви також робите свою. Легалізація ринку і сплата податків.

Сьогодні, відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України", де чітко визначено, що місцеві державні адміністрації відповідальні перед Кабінетом Міністрів, ми хотіли би провести серйозну розмову, щоб допомогти Київській міськдержадміністрації вирішити нагальні питання соціально-економічного розвитку Києва, допомогти знайти додаткові ресурси. Тому що, якщо вже в Києві немає ресурсів, тоді в якій частині України вони є, якщо всі ключові платники податків сконцентровані безпосередньо в Києві? Розібратися по всіх питаннях, якими я особисто займався разом з Міністром фінансів, Міністром охорони здоров'я і мав зустріч з керівництвом Київської міськдержадміністрації, і надалі Уряд буде заслуховувати діяльність кожної облдержадміністрації, а то розслабилися всі, забуваючи про свою відповідальність перед країною і перед людьми.

Тому давайте перейдемо до питання щодо стану виконання Київською міськдержадміністрацією доходів і витрат, щоб ми з'ясували, яка потрібна допомога від центрального Уряду для української столиці.

ШЛАПАК О.В. – Хотів би показати кілька слайдів, на які хотів би звернути увагу.

Як бачиться нам ситуація бюджету м. Києва? Я хотів би, щоб ви з нею ознайомилися.

Отже, перший слайд. Я навмисно показую вам, яка ситуація зараз складається із соціально-економічним розвитком в Києві. Скільки я пам'ятаю себе в цих стінах, м. Київ завжди був одним з перших і кращих за всіма показниками розвитку промислової продукції, торгівлі, будівельної продукції. На жаль, протягом останніх років, особливо протягом останнього року, м. Київ займає одну з останніх позицій в Україні щодо підприємницької активності. Я переконаний, що це турбує міського голову, його колег по міській раді, і хотів би порадити, звернути особливу увагу на те, чому так трапилося сьогодні по м. Києву.

Щодо бюджету, мер міста вже говорив основні його показники, давайте далі подивимося, тому що цікавішим є оцей слайд, який і хотів би вам показати.

Поверніть попередній слайд. Ви бачите, що тільки за показником номінальної зарплати ми маємо позитивне зростання. Скрізь ми маємо падіння, причому це падіння, на превеликий жаль, нижче загальноукраїнського рівня. Гірша ситуація зараз тільки, на жаль, в Донецькій і Луганській областях.

Далі. Що робиться зараз з бюджетом? По загальному фонду держбюджету, по так званому першому кошику (це ті доходи, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів) іде виконання 100,1%. Натомість по Україні ми не виконуємо цей показник. Це означає, що наші розрахунки, в першу чергу розрахунки Мінфіну, щодо рівня податку на доходи фізичних осіб, а він складає основу саме цієї позиції, зроблені достатньо коректно.

Темп зростання трошки більший, ви бачите, за середній по Україні, якщо  порівняти з минулим роком. Але я хотів би звернути вашу увагу на оцей показник – виконання затверджених Київрадою показників за доходами, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, – 80,8%. Недовиконання – 460 млн. грн. Це ті доходи, які сама Київська міська адміністрація, Київська рада затвердила їм, порахувала як місцеві доходи, які вони хотіли би зібрати і на які повинні, підкреслюю, фінансувати основні свої видатки, включаючи медицину.

Давайте далі. Хотів би звернути вашу увагу на такий слайд – середньомісячний фонд оплати праці (ФОП) за січень-вересень – 519 млн. грн., середньомісячний ФОП на жовтень-грудень – 598 млн. гривень.

Що стосується заробітної плати, я мав неодноразову дискусію, в першу чергу з першим заступником – Ігорем Володимировичем (Ніконов Ігор Володимирович - перший заступник голови Київської міської державної адміністрації - ред.). Ми неодноразово говорили про те, які надбавки використовуються в місті. Не хочу зараз на цьому зупинятися.

Я скажу тільки одне, що заробітна плата в Києві, напевно, так природно, є найвищою, але те, що окрім інших надбавок і добавок, які використовуються, в тому числі в інших регіонах України, використовуються спеціальні надбавки і добавки, які платяться сьогодні в повному обсязі, не дивлячись на те, як зараз говорить Віталій Володимирович, є потенційна можливість мати заборгованість із заробітної плати.

Я хочу підкреслити одну надзвичайно складну і неприємну річ. Ми в цьому залі мали дуже багато дискусій щодо заробітної плати. Коли ми прийшли з Арсенієм Петровичем із Урядом в ці кабінети, існував порядок, відповідно до якого ми доплачували всім вчителям імперативно 20%, бібліотекарям 50%, лікарям окремо екстреної медицини і окремих категорій – 30% і так далі.

Ми одразу, прорахувавши ситуацію по Україні, зрозуміли, що таких коштів у нас немає. Ми прийняли постанову, за яку нас критикували шалено. Ми говоримо про те, що зрівнялівки такої бути не може, не може кожен вчитель отримувати 20% добавки. Одному, може, треба і 30 платити, одному взагалі нічого доплачувати не треба, а гнати його зі школи, напевно. І тоді ми приймаємо рішення про те, що ці надбавки платяться до цієї граничної межі.

Я не хочу приводити цифри по всій Україні, але запевняю, припустимо, що по Чернігівській області, яка в складній ситуації зараз, ця надбавка складає 3%. По іншим областям, я теж би міг назвати відсотки. Єдине місто Київ, яке твердо платить всі належні надбавки. Слава керівництву міста Києва за це! 20%, 50, але тоді маєте чесність сказати своїм людям, де ви візьмете кошти за те, щоб заплатити заробітну плату в листопаді і грудні.

Йдемо далі, друзі. Ще далі, це все пояснення до цієї ситуації.

Стан виконання заробітної плати. Як бачите, в нас відсутня поточна заборгованість на 1.10, вірніше, прострочена. Поточна заборгованість – це природна заборгованість, ми її погасимо обов’язково – 330 млн. Я показую 1,6 млрд. по Україні, це 20% ФОПу, ми теж її всю погасимо.

Я хочу підкреслити ту допомогу, яку ми могли надати Києву і яку ми надавали. Змінами до Закону "Про державний бюджет", як би важко не було сьогодні державі, була виділена спеціальна дотація на виконання функцій столиці на 1,8 млрд. грн. Нашим розписом зараз 1,6 млрд. грн. передано Києву, 1,2 млрд. профінансовано, ми використаємо всю цю дотацію, ми вже проговорили це з киянами, всі ці кошти будуть профінансовані, підкреслюю, знову таки, це спеціальна дотація, яка була надана змінами останніми до бюджету влітку цього року.

Ми зараз готуємо проект розпорядження, вірніше, він готовий, ми ніяк не можемо погодити його з Бюджетним комітетом Верховної Ради, але зробимо це, оскільки за нашими розрахунками на сьогоднішній день близько 600 млн. не буде вистати м. Києву по заробітній платі. Дасть Бог, пройдемо Бюджетний комітет – ми зможемо мати таку можливість профінансувати додаткову зарплату для бюджетників м. Києва.

Я хотів би звернути увагу шановного мера і його колег, присутніх тут, на наступний розділ – це недоліки при затвердженні місцевих бюджетів на 2014 рік. Зверніть увагу, будь ласка, на ці цифри. Міністерство фінансів зробило розрахунки відповідно до кількості чиновників, які повинні бути в Києві. Вони середньотипові, як і для України в цілому. Після цього міська рада (до наших шановних колег, я хочу це підкреслити) приймає рішення і майже в 4 рази збільшує видатки на утримання органів місцевого самоврядування.

Зверніть увагу на цифру – збільшує на 470 млн. грн. – якраз ті кошти, яких сьогодні не вистачає на ліки і все інше. Стосовно чиновників – ми багато разів закликали і Віталія Володимировича, і його колег: розберіться, будь ласка, з тим, що робиться в м. Києві.

Є інша річ, як непершочергові видатки. Так ми називаємо ті речі, які називаються незахищеними видатками. Поза всяким сумнівом – це теж надзвичайно важливі речі (ремонти, дороги і т.д.).

Але, якщо не вистачає заробітної плати, якщо не вистачає на гемодіаліз і інші речі, можна потерпіти з цими видатками. Це правило, яке Кабінет Міністрів в 65-й і 153-й постанові довів до  місцевих рад. У вас є потенційна заборгованість по таких статтях, не витрачайте, будь ласка, кошти на інші непершочергові видатки.

Тепер щодо резервів, я хотів би на цьому наголосити. Коли ми говоримо про невиконання другого кошика, так званого, то в першу чергу це стосується цих резервів, які ви бачите на слайді – низькі ставки орендної плати за землю. Я потім покажу ще один слайд, ми вважаємо, що 200 млн. тільки в цьому році місто на цьому втратило.

Податковий борг до місцевих бюджетів, підкреслюю, – це близько 600 млн. І бачите приріст боргу, хоча це також проблема старувата. Це наша спільна відповідальність, Податкової служби, але і місцевої влади також.

Дуже важлива річ, зверніть увагу, на сьогодні в місті Києві 18,5% підприємств, які сплачують заробітну плату нижче мінімальної. Це в місті Києві. Я вас запевняю, це все підприємства, де платиться зарплата в конвертах, а це наша спільна відповідальність разом з Києвом знайти ці підприємства і змусити платити, як належить.

І низькі ставки місцевих податків і зборів – це та економію, вірніше, ресурси, які треба піднімати обов’язково. Таким чином, ми вважаємо, що близько 1,4 млрд. – це ті кошти, які Київ міг би і мусив підняти.

Щодо мережі бюджетних установ, цьому буде присвячений окремий слайд, я просто буду далі показувати.

Тепер щодо вилучень. Я згоден, це вкрай неприємна річ, коли ми забираємо в єдиному місті – місті Києві ПДФО до державного бюджету. Таке рішення було прийнято до нас, ми не можемо поки що це поміняти, тому що це рве баланс, поміняти посеред року, як наполягали наші колеги. Це рве баланс держави. Ми домовились, що ми при плануванні бюджету 2014 р. повернемось до цього питання.

Але йдеться зараз про те, що раніше система існувала, просто вона називалась вилучення з державного бюджету. У мене цифри: 2008 р. (я беру недалекі роки) більше як 5,6 млрд. вилучали з бюджету м. Києва. Тобто платили туди все ПДФО, а потім забирали, так званими, вилученнями. В 2009 р. – 7,5 млрд., в 2010 р. – 6,5 млрд., зараз ми забираємо трошки менше, ніж 9 млрд., про які говорив Віталій Володимирович. Тобто ресурси все одно з Києва забирались, тому що Київ – це конгломерат, в якому працює величезна кількість людей, які доїжджають у тому числі. Київ – це місто, де знаходяться штаб-квартири головних платників податку на доходи фізичних осіб і прибутку. Хочу наголосити, в нас консолідована сплата прибутку, тому більшість компаній платить цей податок на прибуток у місті Києві. Ось чому ми вважали за можливе розрахунково порахувати те, що залишається місту, а решту, так би мовити, можна було забрати. Хоча ще раз кажу: не наша ініціатива була ті 50% забирати.

Але ще одна причина. Подивіться, будь ласка, на структуру ПДФО. Ви бачите, що податок на доходи фізичних осіб майже на 55% сплачується державними установами або підприємствами, які фінансуються з державного бюджету, це кошти з державного бюджету.

Я, коли готувався сьогодні, я чув про це, але це цікава річ, запросив дані про 100 найкрупніших платників ПДФО в місті Києві. Знаєте хто на першому місці? Думаєте, що завод, банк? Ні. Служба безпеки України, більше 50 млн. Друге – Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, 43 млн. І тільки на 14-му місці у нас підприємство "Фоззі Капітал", яке сплачує 21,5 млн., і т.д.

Тобто ще раз хочу підкреслити: 55% – це кошти, які з державного бюджету платяться, а потім вилучаються.

Давайте подивимося далі. Ось те, про що я вже говорив – про ставки земельного податку, борг (можливо, давайте наступний слайд, це ми вже все бачили).

До речі, наявність підприємств, що виплачують зарплату. Навіть по бідній Україні в середньому у нас 17,9% тих підприємств, які платять зарплату нижче мінімальної. В Києві – 18,5%, при таких зарплатах, які є в Києві. Це той слайд, про який я зараз вам казав, це просто в кількості підприємств. Далі.

Це земельний податок. Я хочу, щоб ви звернули на нього увагу. 5 тис. 368 підприємств мають в оренді київську землю. 12,2% з них, 657 сплачують її нижче трикратного розміру земельного податку. Піднімайте ставку на землю, ми багато разів вам про це говорили. Це гарний і правильний ресурс.

Складний неприємний слайд, мені теж не хочеться його показувати в тому сенсі, що економити на освіті і охороні здоров'я – це остання справа. Але ми мусимо про це говорити.

Я порівняв Київ з іншими мільйонниками. Напевно, не дуже коректне порівняння, але тим не менше воно має місце. Якщо ми говоримо про органи управління, ви бачите лівий слайд, припустимо, зарплата чиновника в Києві майже 8 тис. грн., в Дніпропетровську – 4,8. Обслуговування все на одного чиновника в Києві – 15,2 тис. грн., в Дніпропетровську – 7,4. Київ не страждає в цьому сенсі, київські чиновники не страждають.

Освіта. Я привів навантаження тільки на освітян, і ви можете подивитися те, що, припустимо, на один клас в середньому в Києві 4,6 педагога, в Харкові – 3,6, в Дніпропетровську – 3,5. Те саме стосується всіх інших. Навіть приведення до середніх мільйоннику видатків може призвести до, якщо ми оптимізуємо мережу, призведе до економії бюджету 250 – 350 млн. грн.

Охорона здоров'я. Як ви бачите, на сьогодні в Києві на 10 тис. населення 222,2 так званих ліжко-місць, хоча це дурниця по цьому міряти, але як міряємо, то міряємо. В Харкові – 159,4. Й інші цифри я також показав.

Тобто якщо ми приведемо ситуацію в Києві з точки зору оптимізації мережі, вона і в Дніпропетровську погана, але тим не менше, якщо приведемо її до ситуації, в середньому ми 440 млн. економії отримали б. Те саме стосується й культури.

Що стосується тих речей, на які звертав увагу Віталій Володимирович, дуже коротко хочу пояснити таку річ.

Проблема пільгового проїзду – це проблема загальноукраїнська, вона нам теж болить. Я відкоментую це тільки таким чином: Києву ми платимо, можемо доплатити тільки 1/3. Але, увага: сьогодні потреба в бюджетних видатках на пільгових проїзд 17 млрд. грн. Стільки надавали пільг наша добра Верховна Рада, наші попередні уряди і т. ін. В бюджеті закладено 1,6 млрд., менше 10%. Це те, що ми платимо на території, на жаль, в тому числі за рахунок Києва, тому що Київ отримує 1/3 цих видатків.

Про «Метробуд». Я просив би, щоб, Віталію Володимировичу, ми, можливо, разом з Вами ще подивилися. Хочу підкреслити, що Уряд ніяких гарантій щодо будівництва нового метро не давав. Можливо, були усні гарантії попередників, але ж вони господарі свого слова – дали і тут же забрали. Ми не маємо на сьогоднішній день перед вами таких боргів. Хоча готові, знову-таки, при розгляді бюджету на наступний рік і цю проблему розглядати.

Щодо проблеми боргу. Колосальна проблема що для Києва, що для України. У нас ситуація в цілому по державі ще гірша, ніж у вас у місті. Але ми говорили з Ігорем Володимировичем, що при підготовці бюджету  на наступний рік є речі, які Києву, на жаль, нав'язав попередній Уряд. Ми будемо виправляти цю ситуацію обов’язково і будемо разом намагатися зробити все для того, щоб Київ не був обмежений у фінансуванні.

Я хочу сказати коротко чотири головні висновки.

Перший з них. Мені видається, що зараз Віталій Володимирович потрапив приблизно в ту ситуацію, в які ми з Прем’єр-міністром потрапили, коли прийшли в ці кабінети, тільки в нас ситуація була ще значно гіршою, ніж є на сьогоднішній день. Нам особливо не було куди піти, щоб перерозподілити ресурси, як сьогодні пропонується – "давайте заберемо". Їх можна забрати, але тільки в інших регіонів, для того, щоб передати сьогодні Києву. Інших можливостей у нас сьогодні нема. У нас такої можливості не було.

Друге. Я хочу привітати зусилля Київської адміністрації, особисто мера по тому, що вони роблять із наведення порядку. Уперше постало питання з оптимізації мережі, скорочення закладів неефективно працюючих, в тому числі у соціальній сфері. Якийсь пробується наводитися порядок і в метрополітені, і в «Київпастрансі», і т.д. Я думаю, це дуже правильно, і це величезний ресурс.

Але головний висновок і третій: якщо ми хочемо знайти ресурси для обслуговування сьогоднішнього економічного і соціального механізму Києва - це неможливо. Як каже Прем’єр-міністр, «це не літає». Ми повинні ставити серйозну реформу і всередині самих видатків Києва, скорочуючи їх, і знаходячи додаткові доходи, про які я пробував сказати.

Спроба наша в Уряді, на жаль, спробувати обслужити борги і утримати державу в тому стані, яку нам передали, – це катастрофа. Ось чому ми двічі пішли на секвестр бюджету фактично. Зараз пробуємо робити якісь кроки третій раз. Та сама робота – важка, неприємна – чекає і керівництво Києва в наступному році.

Щодо виходу з ситуації – мені видається буде правильним, якщо ми приймемо ініціативи урядові, які, на жаль, відновився приймати попередній парламент, – ініціативи, які стосуються децентралізації бюджетних потоків, ініціативи, які стосуються додаткових податкових ресурсів, в тому числі, або в першу чергу для місцевих бюджетів. Ми робили розрахунок і я, коли демонстрував цей слайд, показував про те, що за умов прийняття цих документів і за умови, підкреслюю, ми не повертаємо там Києву 100% ПДФО, навпаки, знижуємо, але доводимо і показуємо реально, що в такому разі бюджет міста Києва виростає на 30%, більше, як на 40%.

Я думаю, прийняття цих документів допоможе нам разом з Києвом зробити балансовим на наступний рік.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Давайте по медицині. Василю Васильовичу, проінформуйте Уряд і адміністрацію про те, що у нас відбувається в цьому питанні.

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. – У державному бюджеті на 2014 рік Міністерством охорони здоров’я передбачені видатки на централізовану закупівлю в розмірі 2 млрд. 178 млн., в тому числі для м. Києва 134,8 млн. На сьогодні закуплено і розподілено медикаментів на суму 46,9 млн., 87 відбувається в процесі закупівлі і до кінця року будуть поставлені.

Усе інше повинно фінансуватися за місцеві фінансові ресурси, що доведені місцевому бюджету м. Києва.

Ми вже чули, Віталій Володимирович доповів нам, що станом на 1 листопада склалася кредиторська заборгованість, і виникла критична ситуація саме із забезпеченням лікування пацієнтів з нефрологічними захворюваннями, які потребують гемодіалізу.

Хотів би наголосити, що відповідно до чинного законодавства, визначення обсягів асигнувань для забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення хворих нефрологічного профілю, здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади в процесі формування та затвердження і виконання власних бюджетів.

На 2014 р. Київською міськдержадміністрацією було затверджено бюджет для пацієнтів для гемодіалізу та перитонеального гемодіалізу на суму 62,4 млн. грн. при потребі 71 млн. На сьогодні із цього бюджету використано всього 47 млн. із місцевого бюджету. І 13 листопада, тобто минулого четверга, Ви, Арсенію Петровичу, дали мені доручення спільно з Київською міською держадміністрацією, із керівництвом знайти вихід із цієї ситуації. Два заступники Віталія Володимировича з соціальних питань та економічних питань, ми протягом двох годин з ними працювали, щоб знайти вихід. Закінчили ми на тому, що я сказав: «Будь ласка, протягом 2-3 годин дайте нам розрахунки». Тому що питання стосується 502 хворих, які на грані припинення гемодіалізу, тобто на грані смерті. До вчорашнього дня до 7 години вечора жодного документу надано не було до МОЗ.

Але разом з тим використовувались брудні методи руками пацієнтів, які виходили під Кабмін, переадресовувались до МОЗ в кількості 100-150 чоловік, яких ми запросили до свого актового залу, почали з ними перемовини, що відбувається, почали людям пояснювати. Але, на мій погляд, там знаходилось 15-20 хворих пацієнтів, всі інші були підготовлені фізично люди, які нікого не слухали. І закінчилось це побиттям двох заступників міністра вчора після обіду цими людьми. Ми звернулись до органів МВС, ведеться справа з цього приводу. Але це не до цього.

Я хотів би сказати, що ще 30 жовтня Урядом було виділено кошти для тимчасово переміщених осіб, які потребували гемодіалізу. Це 80 пацієнтів в Дніпропетровській області, 24 пацієнти в Харківській області, 18 пацієнтів в місті Києві, 13, 14 пацієнтів в Черкасах і Чернігові. Тобто Урядом і міністерством усе це було враховано.

І коли подібне питання піднялося в місті Харкові, департамент охорони здоров'я, губернатор особисто, голова обласної ради і Міністерство охорони здоров'я відпрацювали це питання і надали відповідні пропозиції Уряду. Було прийнято відповідне розпорядження, питання враховано.

Вчора звечора до сьогоднішнього ранку Міністерство охорони здоров'я спільно з Департаментом охорони здоров'я міста Києва відпрацювало це питання. Мова йде про забезпечення гемодіалізом 502 пацієнтів на гемодіаліз та 12 тис. 724 хворих на цукровий діабет. Це ті пацієнти, які найбільш вразливі, і це ті пацієнти, життю яких маємо загрози.

Тому за рахунок цих підрахунків на сьогоднішній день необхідно виділити 22 млн. 398 тис. 500 грн. на те, щоб забезпечити життєздатність цих пацієнтів до 1 січня 2015 року, поки буде прийнятий новий бюджет.

У мене все.

ЯЦЕНЮК А.П. – Василю Васильовичу, цих 22 млн., які потрібно виділити, щоб просто пояснити, – це ті кошти, які повинні бути з місцевого бюджету?

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. – Це ті кошти, які повинні бути з місцевого бюджету, але їх у них немає на сьогоднішній день.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто у них немає коштів, і таким чином ми повинні фактично шукати зараз джерело звідки виділити їм з державного бюджету?

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. – Або ми, або міська державна адміністрація повинна шукати.

ЯЦЕНЮК А.П. – Зараз я з Міністром фінансів пораджуся, що з цим питанням робити.

Ми по Харкову скільки виділили і по Дніпропетровську?

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. – По Харкову виділили 25 млн., по Дніпропетровську – 6,8.

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. – У Харкові 113 тис. переміщених осіб зареєстровано, а в Києві 19 тис. зареєстровано.

ЯЦЕНЮК А.П. – Останні цифри по переміщеним особам по місту Києву і по іншим областям?

– В цілому по Україні в нас сьогодні 466 тис. переміщених осіб. Ми зараз на обліку поставили вже 212 тис. осіб по Україні, поставлено на облік.

Що стосується Києва, то ця цифра близько 20 тис. Але найбільша чисельність у нас все рівно в Харківській, Донецькій, Луганській областях, в Одесі. Тобто такі цифри у нас.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. У мене тоді є після розгляду цих питань наступні прохання і відповідно доручення.

Перше, що стосується проекту державного бюджету на 2015 рік і відповідно бюджету Києва. Питання децентралізації, це ж не на словах повинно бути, а в реальності, і коли йдеться про те, що Уряд готовий передати частину фінансових повноважень на місця, то це, з одного боку, формування додаткової ресурсної бази, окремо для Києва це додаткові доходи близько 40%.

З іншого боку, це також і додаткова відповідальність всіх органів місцевої влади, тому що з одного боку дають права, а з іншого боку завжди йде відповідальність.

Тому перше завдання для майбутньої коаліції, для нас усіх, я звертаюся до політичних сил і до Віталія Володимировича підтримати новий Бюджетний кодекс для того, щоб бюджет Києва був, як і бюджети інших міст, набагато більш збалансованішими.

Друге щодо додаткового фінансування. Ми додатково виділили Києву 1,8 млрд., 200 млн. грн. залишилося ще до кінця поточного року. Нехай керівництво Київської міськадміністрації приймає рішення. Якщо треба – ми ці кошти, Ігорю, приймайте рішення, що у вас по цих грошах, треба – значить, відправимо їх набагато швидше. Просто ви плануйте кінець свого поточного року, тому що якщо ви зараз не побачите кінець року, то може виникнути заборгованість по зарплаті.

Третє щодо чиновників. Віталію Володимировичу, Ігорю Володимировичу, я окремо з вами про це говорив: неприємні рішення. Ми скоротили 10% чиновників за останніх 6 місяців. По Києву вам доведеться робити те саме. Я вам кажу відверто публічно на всю країну: я готовий з вами розділити політичну відповідальність за непопулярні рішення, в тому числі в Києві. Іншого варіанту немає. Так, як ми це робили по всій країні.

Далі, що стосується податкового боргу. Накопичений податковий борг 600 млн. грн. Я даю доручення Державній фіскальній службі невідкладно, Ігорю Олеговичу, разом з Київською міськдержадміністрацією вжити заходів до погашення боргу в розмірі 600 млн.

Окреме питання по платі на землю. Якщо треба якісь рішення від Уряду, а я знаю, що це компетенція виключно місцевої влади, ми готові прийняти. Товариши, піднімайте ставки, обліковуйте земельні ділянки, тому що частина землекористувачів взагалі ховається від сплати плати за землю, причому це відбувається в найбільш багатому місті країни. Яке треба рішення від Уряду, ми його приймемо до кінця поточного дня. Якщо треба, ще раз підкреслюю, політичної підтримки і солідарної відповідальності за непопулярні рішення, я готовий з вами її нести.

Я цілком підтримую позицію, яку Ви почали розвивати, – це картка киянина. Ми з паном Ніконовим про це розмовляли, я знаю, що мер цю ідею підтримую. Йдеться про фактичне впорядкування пільг і субсидій. У місті Києві, колеги, якщо вдасть вам це зробити як пілотний експеримент, який дійсно покаже реальну картину, тому що в нас у країні так: ті, хто має отримувати пільги, не отримують, а ті, хто не повинні отримувати пільги, отримують за рахунок інших людей. Тому картка киянина, яка повинна стати одним із ключових інструментів впорядкування соціальних пільг, як пілотний проект, покажіть це не місті Києві, і ми приймемо аналогічне рішення по всій Україні.

Тепер по фінансуванню по гемодіалізу. Олександре Віталійовичу, скільки там на рахунках в м. Києві грошей зараз? На казначейському?

ШЛАПАК О.В. – За поточною інформацією більше 0,5 млрд. грн.

ЯЦЕНЮК А.П. – Товариши, розберіться. У вас там 0,5 млрд. грн. грошей. Треба додатково з резервного фонду? Звідкись знімемо, заплатимо. Тому що це так само наша спільна відповідальність перед усіма людьми. Я просто вимагаю до кінця дня вирішити питання щодо фінансування гемодіалізу. Якщо у вас не виходить перерозподілити власні кошти, значить тоді Уряд прийме, ще раз допоможе місту Києву і прийме розпорядження додатково профінансувати.

Основне, я ще раз звертаюсь до вельмишановного Віталія Володимировича і до Уряду в цілому, якщо у нас вже в місті Києві не вистачає грошей, покажіть мені тоді місто в країні, де вистачає. Основні компанії, в тому числі і ті, які розташовані, промислові компанії, в Донецькій і Луганській областях перереєструвались зараз у Києві, платять податок на прибуток у Києві, ПДВ в Києві, податок на доходи фізичних осіб у Києві.

Тому в рамках нашої розмови я прошу невідкладно виконати всі доручення, які зараз дані. Віталію Володимировичу та Ігорю Володимировичу, я з вами на безпосередньому зв'язку, як і всі члени Кабінету Міністрів.

Окремо я хотів би звернутися  до Мінрегіону. Треба активно допомагати територіальним громадам і спілкуватися активно для того, щоб не затягувати питання до того моменту, коли їх вже складно вирішити.

І розпочинаємо процес підготовки до прийняття нового закону про держбюджет. Якщо необхідно, будь ласка, з депутатським складом Київської міської ради Уряд і Мінфін готові опрацювати базові бюджетні параметри.