Меморандум щодо побудови в Україні прозорої та ефективної системи державних закупівель підписали президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський та група «Прозорі Закупівлі» Громадянської Платформи «Нова Країна» минулого тижня. 

На церемонії підписання меморандуму групу «Прозорі Закупівлі» представляли її координатори Олександр Стародубцев (Україна), Тато Урджумелашвілі, Давид Марганія та Давид Кизирія (Грузія). Зі сторони ДП НАЕК «Енергоатом» у зустрічі також взяли участь перший віце-президент – технічний директор Олександр Шавлаков, виконавчий директор з юридичних питань та супроводу процедур закупівель Наталія Мусевич, директор Центру взаємодії з органами влади та законопроектної роботи Олег Поліщук, голова комітету з конкурсних торгів Віктор Чебров.

У такий спосіб ДП НАЕК «Енергоатом» долучився до роботи з ефективного реформування системи державних закупівель в Україні шляхом переведення її у формат електронних торгів. Головними цілями реформи є викорінення і системне запобігання корупції, а також підвищення конкуренції за рахунок спрощення для бізнесу доступу до державних закупівель.

На сьогодні в Україні створено нормативну-правову та інституційну базу, що регулює традиційні «паперові» процеси державних закупівель. Відносно таких процедур, законодавство України формально відповідає основним міжнародним нормам і стандартам у цій сфері. Однак, як показує практика, формальна відповідність українському законодавству не гарантує прозорих, ефективних і справедливих процедур закупівель, а також не сприяє вирішенню найголовнішої проблеми у сфері державних закупівель - викоріненню системної корупції. Досвід інших країн із введення електронної системи державних закупівель у перший же рік дає мінімум 10% економії за рахунок поліпшених процедур. У випадку України цей показник може значно зрости завдяки викоріненню причин, що сприяють розвитку системної корупції.

Юрій Недашковський зазначив, що надмірна бюрократія процесу закупівель нерідко призводить до негативних наслідків. Координатори ініціативної групи «Прозорі Закупівлі» у свою чергу зазначили, що запропоновані заходи з реформування системи державних закупівель забезпечать досягнення декількох цілей, серед яких: викорінення і системне запобігання корупції, прозорість процедури закупівель, неприпустимість дискримінації та об'єктивна оцінка тендерних заявок, простота і легкість застосування процедур, поступовий перехід на безпаперовий документообіг, а також  повна звітність і аналіз усіх державних закупівель.

Коментуючи переваги нової системи в Грузії, експерт із питань електронних закупівель Давид Марганія зазначив, що грузинська модель позбавлена суб’єктивності у виборі постачальника: «Наша система об'єктивна і захищає своїх учасників, адже вона повністю відкрита і для користувачів, і для контролюючих органів. До того ж була скасована 10-бальна оцінка пропозицій постачальників, що теж сприяло об’єктивності при виборі. І що найголовніше, система дає інформацію про цифри. Можна з легкістю спостерігати куди які кошти йдуть, де аномально низькі й аномально високі ціни».

Підсумовуючи, експерти додали, що ефект від впровадження системи електронних закупівель у Грузії не тільки економічний, а і політичний: система не залежить від уряду і його зміни, вона абсолютно не політизована, адже користувачі самі її захищають.

«Система успішно працює, і з часу пуску дала вже 12% економії, це більше 500 млн. доларів. Для України це порівняно невеликі цифри, але для Грузії дуже великі. І, що