Чверть громадян
України хочуть впливати на рішення влади у режимі он-лайн — свідчать
соціологічні опитування. І ми маємо відповідати на очікування суспільства. На
цьому наголосив Голова Державного агентства з питань е-урядування Олександр
Риженко на прес-конференції в Українському кризовому медіа центрі.
Він представив
цифровий порядок денний для України на 2015 рік, який передбачає кілька
пріоритетів діяльності новоствореного агентства: створення системи електронних
послуг для громадян, розробку стандартів електронної взаємодії влади і
суспільства та забезпечення відкритості урядових даних.
Олександр Риженко
зазначив, що ключовими показниками ефективності на 2015 рік визначено:
• Впровадження в пілотну експлуатацію системи
електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, підключення
до неї 10 пріоритетних інформаційних урядових ресурсів.
• Надання 10 пріоритетних послуг в електронній
формі (з переліку 20 базових послуг для громадян та бізнесу, визначених
Європейським Союзом).
• Впровадження веб-порталу відкритих даних,
представлення інформації з 5 пріоритетних інформаційних ресурсів органів влади
у вигляді структурованих наборів даних для автоматичного оброблення.
• Впровадження у пілотну експлуатацію веб-порталу
електронної демократії та створення інноваційний центру розвитку е-урядування в
Україні.
• Розробку Концепції та запровадження Державної
цільової програми розвитку електронного урядування «Електронна Україна 2020»,
затвердження програми інформатизації в усіх областях України.
За словами
Олександра Риженка, порядок денний розроблений відповідно до Стратегії
реформ-2020 та стратегії соціально-економічного розвитку Європейського Союзу на
період до 2020 року.
«Важливо в рамках
угоди про Асоціацію з Європейським Союзом робити кроки для подолання корупції
та підтримувати діалог з людьми. Е-урядування дозволить нам по-іншому
побудувати стосунки між державою та громадянином, знівелювати негативний вплив
бюрократії і найголовніше – підвищити якість прийняття управлінських рішень», —
підкреслив посадовець.
Роман Кобець
експерт робочої групи з розробки урядової політики в сфері електронного
урядування при Віце-прем’єр-міністрові України В.Гройсманові, представив дані
дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 18
вересня 2014 року. “40% українців вітають розвиток е-урядування”, — розповів
Роман Кобець.
Дослідження
показало, що 24% громадян України хотіли б мати можливість впливати через
Інтернет-петиції на обов'язковість розгляду того чи іншого питання відповідними
органами влади та вносити свої пропозиції до проектів рішень. 19% висловили
готовність брати участь у консультаціях, які організовують органи влади на
веб-сторінках з питань місцевої регіональної та державної політики.
“Ці дані
означають, що вже на даному етапі інтерес громадян до інструментів е-урядування
немалий. Ми переконані, що завдання нашої роботи — оперативно відповісти на цей
запит чверті населення України. Так ми створимо довіру до електронних
інструментів, які впроваджуються Урядом”, — підкреслив Роман Кобець.
Нагадаємо, що
Державне агентство з питань е-урядування України — новостворений центральний
орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері
інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних
електронних інформаційних ресурсів, розвиток інформаційного суспільства. Вже за
перший період роботи Агентство з питань е-урядування налагодило зв'язок з колегами з Польщі,
Естонії, Латвії, представниками Єврокомісії та Європарламенту, які займаються
інноваційними розробками, впровадженням електронного урядування в
країнах-членах Європейського Союзу. Українська
стратегія розвитку е-урядування розробляється у рамках стратегії
соціально-економічного розвитку Європейського Союзу на період до 2020 року,
зокрема ініціативи «Цифровий порядок денний для Європи» (Digital Agenda For Europe).
Дослідження
проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 18 вересня 2014 року в
усіх регіонах України за винятком Криму. Опитано 2017 респондентів віком від 18
років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Дослідження проведене за підтримки SIDA — шведської агенції міжнародного розвитку.