ЯЦЕНЮК А.П. – Доброго дня, шановні колеги!

Уряд звернувся до Голови Верховної Ради, і завтра відбудеться позачергове засідання українського Парламенту.

Разом з Президентом ми обговорювали питання щодо голосування за пакет законів по боротьбі з корупцією. В Уряду є свій чіткий план, яким чином в Україні боротися з корупцією і які кроки треба робити.

В першу чергу цей план складається з трьох блоків.

Перший блок – це дерегуляція, і ми вже в Кабінеті Міністрів прийняли низку рішень з приводу дерегуляції.

Звідки береться корупція? Якщо в чиновника є надто багато повноважень і цього чиновника не контролюють, то він зразу починає збирати гроші за свої повноваження, якими його наділила держава. Саме тому Урядом було прийнято декілька ключових рішень з приводу дерегуляції, а, відповідно, зменшення корупції в органах державної влади.

Перше рішення – це скоротити кількість органів державної влади, які контролюють. З 56-ти в нас їх залишилося зараз 27.

Друге – скоротити кількість функцій. Було 1100 функцій, залишилося на цьому етапі 680.

Третє – обмежити перевірки. Два місяці тому Уряд через Парламент прийняв рішення, яке забороняє здійснювати перевірки суб’єктів підприємницької діяльності до кінця поточного року. Крім ДФС, яка в цей закон не потрапила.

Тобто це перші три блоки, які стосуються боротьби  з корупцією через дерегуляцію, через зменшення повноважень чиновника і через зменшення функцій чиновника.

Тепер є другий блок, на якому наполягає Уряд. Ми вносимо до Парламенту і звертаємося до Парламенту з тим, щоб завтра проголосувати за два законопроекти, які вносяться Кабінетом Міністрів і які суттєво вплинуть на те, щоб корумповані чиновники не були у владі і щоб їх виявляли.

Перший закон із складною назвою, називається Закон щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів.

Яка суть цього закону? В тому випадку, якщо цей закон буде прийнято, то будь-які суб’єкти підприємницької діяльності (компанії, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю), будь-які компанії зобов’язані будуть розкривати всю інформацію про реальних власників компанії. Сьогодні компанії зареєстровані на офшори, а фактичними власниками компаній можуть бути чи державні службовці, чи члени Уряду, чи працівники Адміністрації Президента і побачити це неможливо.

Тому перше основне завдання цього закону – це розкриття інформації про всіх реальних власників будь-яких українських компаній, щоб чиновники не ховались за родичами, за офшорами, за членами родини, за тещею і за будь-якими іншими особами, які є номінальними власниками, а фактично власники є чиновники.

І друга новація в цьому законі – після прийняття цього закону будь-який громадянин України отримує доступ до інформації про власників всього нерухомого майна в Україні. Побачимо в кого які будинки, квартири, нерухомість і отримаємо реальний доступ до всіх баз даних всієї нерухомості в країні.

Тому це той закон, який необхідно прийняти. Сподіваюся, що членам Парламенту немає чого боятися з приводу розкриття інформації про власників компанії і розкриття інформації про нерухомість і іншу власність, яка є у всіх фізичних осіб в Україні.

Другий закон я б назвав антикорупційним кодексом, він називається "Про запобігання корупції". Хочу окремо відзначити роботу Мін’юсту, тому що цей антикорупційний кодекс розроблявся із західними експертами. Дуже активна участь була наших партнерів із США. Ми його доопрацьовували декілька разів і зараз після прийняття рішення Уряду направимо остаточну редакцію для розгляду в Верховну Раду України.

Яка мета цього законопроекту? В першу чергу, Закон "Про боротьбу з корупцією" повинен бути сконцентрованим не на мілких чиновників, а на чиновників І-ІІІ категорії. Це, починаючи з членів Уряду, Адміністрації Президента, міністрів, і закінчуючи керівниками ЦОВВ, головами місцевих адміністрацій, тобто не прості державні службовці, а високопрофільні, впливові – ті, які відносяться до найвищої категорії. "Велику рибу" треба ловити у боротьбі з корупцією. Тому це перше.

Друге, що буде цей закон передбачати. Він буде передбачати введення обов'язкового електронного декларування всіх державних чиновників І-ІІІ категорії, тобто електронна декларація по доходах і витратах усіх чиновників. Так само будь-яка людина може отримати доступ до цієї електронної декларації.

Крім того, розширюється взагалі перелік, що декларується, в тому числі будуть декларуватися і дорогоцінності, і метали, і готівкова валюта, і готівка як така – те, що не потрапляє в поточну декларацію.

Третє, що вводиться для високопоставлених чиновників, – процедура моніторингу життя такого державного службовця. Спеціальна національна комісія, яка отримає повноваження під час перевірки декларацій високопосадовців отримувати інформацію з інших джерел, чи відповідає те, що написано в декларації, тому стилю життя, який веде той чи інший високий чиновник у високих кабінетах.

Ми при розробці цього законопроекту отримали передовий світовий досвід, і саме цей закон, як і Закон про розкриття інформації про власників компаній і нерухомості, повинен стати суттєвим кроком на шляху до реальної боротьби з корупцією. Прозорість і доступ до інформації, звітування, перевірка звітів і у нашому Антикорупційному кодексі йде суттєве підвищення відповідальності за корупційні діяння. Це другий блок нашої боротьби з корупцією.

Третє – Президент завтра буде вносити законопроект "Про створення Національного антикорупційного бюро", і ми сподіваємося, що весь пакет законів про боротьбу з корупцією – це два урядових законопроекти і один президентський законопроект – будуть підтримані Парламентом. Це в тому числі і тест для парламентарів на вибори: чи готові на словах чи все-таки на ділі шляхом голосування підтримувати рішення про реальні кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією в Україні.

Павле Дмитровичу (Міністр юстиції Павло Петренко – ред.), Ви, можливо, коротко ще поінформуйте членів Уряду по тих елементах, які я випустив у презентації.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Я би хотів сконцентрувати увагу на декількох питаннях, які є важливими для того, щоб прийняти ці два законопроекти і схвалити їх на Уряді.

Дійсно, ці два законопроекти були розроблені і базуються на найкращих нормативних актах Євросоюзу і на найкращому експертному досвіді, який ми отримали від наших європейських та американських партнерів. Ці законопроекти повністю відповідають Директиві Євросоюзу від 14 березня 2014 року. Наголошую на даті, бо це один з найостанніших нормативних актів Євросоюзу щодо замороження та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом. Тобто це базова директива Євросоюзу, яка передбачає саме останні механізми боротьби з корупцією у державному секторі.

Так само я хочу поінформувати членів Уряду, що питання щодо розкриття майнових реєстрів, яке є надзвичайно важливим з точки зору того, що це питання піднімалося громадськістю, це питання піднімалося декілька разів Урядом, і Парламент, на жаль, тоді не спромігся проголосувати за наші ініціативи, фактично означає, що будь-який громадянин, у тому числі, я маю надію, в рамках процедур люстрації, яка буде запущена після підписання закону Президентом, зможе отримувати інформацію про реальне майно тих чиновників, які проходитимуть майнову люстрацію, й інформувати відповідні органи для того, щоб чиновники не приховували це майно за своїми родичами чи відповідними офшорними чи фіктивними компаніями.

Тому Мін’юст підтверджує, що ми будемо готові протягом місяця відкрити всі ці реєстри, якщо Парламент схвалить цей закон. Це також важливо.

Що стосується великого антикорупційного кодексу, то я би тут хотів сконцентрувати увагу на тому, що він стосується, крім чиновників найвищої категорії, так само правоохоронців, прокурорів і суддів. Це та категорія осіб, яка завжди фактично мала свої імунітети і була прихована від публічності, від громадськості. Наразі зараз й вони потрапляють під норми цього закону, і вони будуть змушені подавати так само декларації до електронного реєстру. Ці декларації будуть перевірятися національною комісією. До речі, національна комісія створюється за публічним, прозорим конкурсом і до неї входять представники громадськості, які будуть складати більшість у цій комісії. Це так само була принципова позиція Уряду та експертного середовища для того, щоб цей орган був дійсно незалежним і мав серйозні гарантії захисту від будь-якого впливу, в тому числі й Уряду, на його діяльність.

Тому я  маю надію, що, якщо будуть прийняті ці два законодавчі акти, ми спільно з реалізацією механізмів люстрації зможемо вичистити з державного апарату велику кількість тих чиновників, які є нечистими на руку і які займалися корупцією протягом багатьох років.

ЯЦЕНЮК А.П. – У 2013 р. у нас не було складено жодного протоколу про корупційні діяння по відношенню до чиновників І-ІІІ категорії, взагалі не було корупції. Якщо не прийняти ці закони, то залишиться схема, де ганяються за дрібними чиновниками, а високопосадовці, судді, прокурори, правоохоронна система знаходиться під імунітетом, під корупційним імунітетом.

Тому прийняття законів означає розкриття всієї інформації про власність будь-кого чи нерухомість, чи активи, чи підприємства, перевірку діяльності високопосадовців, декларування суддів, прокурорів, всіх правоохоронців, участь і контроль громадськості над декларуванням всіх доходів і можливість вивести всіх на чисту воду. А в рамках нашої роботи по дерегуляції – зменшення кількості чиновників, чиновницького апарату, зменшення повноважень – це є ще один з ключових елементів реальної боротьби з корупцією.

Тому ми сподіваємося на підтримку Верховної Ради України всіх трьох законодавчих ініціатив, які внесені Урядом і Президентом.

Дякуємо ЗМІ!