У рамках участі Міністра охорони здоров’я України Олега Мусія в роботі 67-ої Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві (Швейцарія) відбулася його зустріч з Марком Елдон-Едінгтоном, керівником Департаменту управління грантами Глобального фонду для боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією.

Марк Елдон-Едінгтон зазначив, що Україна розглядається Глобальним фондом як знакова країна, оскільки вона є прикладом для свого регіону, і портфель України в структурі донорської допомоги, яку здійснює Глобальний фонд, є одним з найбільших у Північній півкулі, а поза межами Африки — найбільшим. Через це всі успіхи або невдачі України автоматично розглядаються через призму цього великого гранту і слугують певним індикатором доцільності поширення або непоширення відповідної моделі та обсягів фінансування на інші країни. Саме на прикладі України Глобальний фонд може найбільш обґрунтовано співставляти та оцінювати, чого вдається досягнути завдяки його допомозі, а чого ні (наприклад, щодо замісної терапії, застосування антиретровірусних препаратів, зменшення шкоди для наркозалежних тощо).

Глобальний фонд готовий підтримувати і підтримує Україну, втім, для забезпечення максимальної ефективності своєї допомоги висуває низку умов:

• наявність відповідної державної програми (яка нині вже затверджена на рівні віце-прем’єр-міністра України Олександра Сича і перед подачею Урядом на затвердження до Верховної Ради наразі проходить останню інстанцію погодження — Міністерство юстиції України);

• відсутність регуляторних та/або фінансових бар’єрів (коли, наприклад, розпорядники не могли перераховувати державні кошти через заборону казначейства, і лише втручання Міністра охорони здоров’я Олега Мусія та його безпосереднє звернення до Міністра фінансів України допомогло вирішити проблему);

• усунення податкових та/або митних перешкод — як це, нажаль, відбувається зараз з масивним вантажем одноразових шприців, який «завис» на митниці через неврегульовану законодавством необхідність розмитнення, нараховується пеня, яка вже сягнула 30 тис. дол. США, при цьому всі зусилля МОЗ України поки не приносять відчутних результатів, а в результаті страждають наркозалежні (з огляду на це Марк Елдон-Едінгтон зауважив: якщо кошти гранту використовуватимуться на сплату податків, обсяг фінансування буде вимушено симетрично зменшений) тощо.

Таким чином, виникають деякі технічні запитання, але в цілому Україна може розраховувати на кошти Глобального фонду для здійснення відповідних державних програм у царині протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, які на сьогодні складають: 187 млн дол. США на період 2015-2017 рр. та 56 млн дол. США на 2014 р. Завдяки цим коштам Україна отримає можливість:

• лікувати 23 тис. людей з ВІЛ/СНІДом за допомогою антиретровірусної терапії;

• забезпечити 2-річний курс терапії для близько 4 тис. пацієнтів з мультирезистентною формою туберкульозу;

• охопити профілактикою ВІЧ понад 160 тис. наркозалежних, понад 70 тис. тих, хто заробляє наданням сексуальних послуг, і понад 30 тис. чоловіків, що мають сексуальні стосунки з чоловіками;

• також профілактичними програмами буде охоплено понад 80 тис. людей в межах пенітенціарної системи;

• проекти із супроводу та забезпечення дотримання режимів лікування для хворих з туберкульозом (через Червоний Хрест) торкнуться майже 10 тис. пацієнтів;

• окрім того передбачається закупівля тестів для діагностики ВІЛ/СНІДу, реагентів для діагностики туберкульозу та обладнання для лабораторного супроводу, технічне переоснащення медичних закладів по всій Україні тощо.

Олег Мусій висловив задоволення з приводу того, що підготовка технічного заявки у новому форматі (єдина заявка щодо ВІЛ/СНІДу та туберкульозу) виконана Україною успішно і отримала схвальну оцінку міжнародних донорів, а також щиро подякував представникам Глобального фонду за надзвичайно важливу для українських пацієнтів допомогу.