Частина I

Павло Петренко: "Рано чи пізно, Янукович постане перед судом", 10 березня 2014 р.

«Мене Майдану, кажуть: «ти тепер будеш у владі, працюватимеш почали вітати – автомайданівці, члени Ради на країну». Більшість із них не знали, що я вже давно народний депутат. Адже номер мій у їх телефонах записано просто «Паша-юрист».

Розповідає про своє перетворення на міністра юстиції України - без будь-якого позерства чи вихваляння - 34-річний Павло Петренко. Ще вчора він просував закон «про амністію», витягав із тюрем протестувальників – яким, навіть непритомним, з важкими травмами – судді давали по два місяці. Сьогодні – освоюється в порожньому кабінеті, де колись працювала Олена Лукаш.

В політику Петренко прийшов в орбіті Арсенія Яценюка. Сам родом з Чернівців, закінчував той такий Чернівецький національний, що Арсеній Петрович та найближчі до нього Андрій Іванчук та Андрій Пишний (всі вони – одного покоління, різниця у віці невелика). У «Фронті змін» вів всі юридичні питання, після злиття з «Батьківщиною» - продовжив те саме уже в розширеному форматі, разом з «сердечними» колегами.

Біографія Петренка «до» політики нічого аж надто цікавого собою не являє – звичайна київська історія: приватна адвокатська практика, керівні юридичні посади в «Ощадбанку», обласне депутатство (це вже на етапі приєднання до команди Яценюка). В інших, окрім як з Яценюком, політичних чи комерційних зв`язках помічений не був. Принаймні досі.

Lb.ua першим зі ЗМІ зустрівся з молодим міністром. Запитань накопичилося аж надто багато. В який спосіб домогтися притягнення до відповідальності Януковича? Як нейтралізувати наслідки кримського так званого «референдуму» і як взагалі розв’язувати проблеми Автономії в правовій площині? Які повноваження матимуть Тетяна Чорновол та Єгор Соболєв, призначити яких на посади призначили, а інструментарієм наділити поки не встигли. Як очистити судову систему; головне – які конкретно критерії оцінки застосовувати до суддів-порушників? Як покарати Родіона Кіреєва, суддя Царевич, інших одіозних персонажів? Як звільнити з-під портновського іга (екс-заступник голови АП поїхав до Росії, але справа його живе, - С.К.) адвокатський корпус країни? Нарешті: що відбувається з реєстрами? Всі ці та багато інших запитань було озвучено. На всі – отримано вичерпні відповіді. Навдивовиж чіткі та зрозумілі, чого домогтися від професійних правників буває, зазвичай, дуже й дуже непросто.

Сьогодні LB.ua представляє першу частину бесіди з Павлом Петренком.

Почнемо від початку. Власне – призначення. Яким чином вам було запропоновано посаду, ким саме?

В парламенті відбувалося засідання Ради Майдану. З засідання виходить спочатку Дмитро Булатов – починає мене вітати. Потім Зорян Шкіряк – аналогічно. Питаю: а з чим вітаєте? «Як, ти не знаєш? Твою кандидатуру висунули на посаду міністра юстиції. Всі одноголосно висловилися «за».

Вже потім була розмова з Арсенієм Яценюком. Він також підкреслив, що це – бачення Ради Майдану.

Як ви приймали справи? З попередницею спілкувалися?

Ні, жодного спілкування с попереднім міністром не було. А справи перебирав, спілкуючись із першим заступником міністра, особисто – з кожним із керівників департаментів.

Перед тим, як обговорювати Держреєстр, ВСЮ, новий закон про адвокатури, суддів, маємо уточнити дещо з поточного. Перш за все: постать Віктора Януковича. Нову українську владу визнано в цілому світі, однак очевидно, що повноваження четвертого президента України не були – в силу обставин, що склалися – припинені відповідним чином. Відтак, питання: яких конкретно юридичних процедур має бути дотримано, щоб дискусії щодо «легітимності президентства» Віктора Януковича припинилися раз і назавжди?

Нову українську владу визнано, оскільки рішення в парламенті приймалися конституційною більшістю голосів. Депутати, які їх підтримували, є представниками різних регіонів України.

Щодо Януковича. Дійсно, мала місце нестандартна – як для будь-якої цивілізованої країни – ситуація, коли голова держави фактично втік з її території. До цього безпосередньо ним або ж з його відома – слідство зараз це встановлює – було вчинено дії, що призвели до масового застосування зброї проти громадян, до загибелі десятків людей. Фактично, це – злочини проти людства.

Відтак, цей президент уже не може якимось чином претендувати на застосування до нього «штатних» процедур позбавлення повноважень, передбачених Конституцією України.

Факт перший: фізична особа відсутня на своєму робочому місці і не виконує повноважень, які покладає на неї присяга, що давалася напередодні вступу на президентську посаду. Ви знаєте, що Віктор Янукович так і не підписав низку документів, які було прийнято Верховною Радою.

Факт другий: Президент втік і згодом з'явився на території сусідньої держави. За мотивами його публічних заяв вже у РФ Генпрокуратурою відкрито справи про державну зраду, зазіханню на повалення конституційного ладу.

Ну, і третє, головне. Віктор Янукович закликав керівництво РФ застосувати військову силу проти України. Будь-який громадянин, тим більше – колишній президент – не має ані фактичного, ані морального права закликати будь-кого вводити війська на територію своєї країни.

Іще раз: яких конкретно юридичних процедур має бути дотримано, щоб дискусії щодо «легітимності президентства» Віктора Януковича припинилися раз і назавжди?

Неможливість повернення Януковича на посаду Президента остаточно закріплять президентські вибори, що призначені на 25-го травня. Влада докладатиме всіх зусиль, щоб вони прийшли прозоро й демократично і якщо результат цієї кампанії визнає світ, це остаточно зніме будь-які питання.

Наразі Віктор Янукович перебуває в розшуку. І якщо він з'явиться на території України, то очевидно спілкуватиметься з правоохоронними органами, які вирішуватимуть його подальшу участь.

Яким чином можливо екстрадувати Януковича? Адже Росія не є стороною в Римського статуту, відтак домогтися від неї видачі злочинця малореально (Римський статут – міжнародний договір, яким було створено Міжнародний кримінальний суд, - С.К.).

Україна також не ратифікувала документ у повній мірі, однак статтею 12-ю Статуту передбачено, що навіть країна, що не є його учасником, може разово звернутися до Гаазьського трибуналу з запитом щодо групи осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів проти людства. Зокрема, така процедура застосовувалася по Палестині, також – у випадку з одним із африканських диктаторів. Україна має стати третьою. Запит до Гааги вже направлено і, маю надію, справу буде порушено.

Окрім того, відповідні українські органи зараз активно взялися до розслідування масових вбивств. Сподіваюся, вони також дадуть певний результат.

Дійсно, Росія не є учасником Статуту, однак вона є стороною в багатьох міжнародних договорах. В тому числі між Україною та Росією укладено угоди щодо взаємодії у кримінальних цивільних справах. Це зобов'язує російську сторону – у відповідь на запит України – видавати особу, що не є громадянином Росії.

Янукович цілком може ним стати. З «політичними біженцями» 2005-го таке вже траплялося.

Надати громадянство особі, що у себе на батьківщині підозрюється у вчиненні злочинів щодо масових вбивств, державній зраді, зазіханні на повалення конституційного ладу й цілісності країни? Хіба що внаслідок політичного рішення. Усвідомлюючи, при цьому, який негатив на себе приймають. Ще раз: у відповідності до міждержавних угод, Росія зобов'язана видати Віктора Януковича як особу, що оголошена в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Відомо, що Янукович саме в РФ, відтак РФ зараз порушує міжнародне законодавство.

Чим їй це реально загрожує?

Правовими санкціями. Зокрема, Росія теж багато кого розшукує і от інші країни – у зв'язку з порушенням РФ міжнародного законодавства – так само можуть ігнорувати вимоги видачі тієї чи іншої особи.

Втім, де-факто ввівши на територію України свої війська, Росія вже переступила через стільки зобов'язань і домовленостей, що іще одне порушення, як мені видається, не надто вплине на ставлення світової спільноти до російського керівництва.

Разом з тим, я впевнений: рано чи пізно Віктор Янукович постане перед судом і буде вирок або група вироків, які дадуть оцінку його діям. Зрозуміло, цей суд повинен бути відкритим, демократичним, Янукович матиме всі можливості для захисту, обстоювання своєї невинуватості, якщо, звісно, він вважає себе невинуватим.

Наступна гаряча тема – кримський референдум. Самого закону – для його проведення – взагалі не існує, доступ до реєстру виборців в Криму закрито. Однак, самопроголошена місцева влада налаштована вельми рішуче. Результат плебісциту прогнозований. Очевидно, його все ж простіше не допустити, аніж потім сто перший раз доводити нелегітимність голосування.

Тут можна говорити про юридичну площину питання і про фактичний стан справ.

Юридична площина дуже проста. По-перше, для проведення референдуму немає відповідного закону. По-друге, порушена була процедура прийняття самого рішення. По-третє, місцева влада не має таких повноважень. По-четверте, питання щодо зміни територіального устрою країни має розглядатися на загальнонаціональному рівні.

Ви знаєте, що судом вже анульовано рішення щодо референдум, відтак навіть якщо його буде проведено, жодних правових наслідків це не матиме.

Ну, а щодо фактичного стану справ?

Якщо з Криму будуть виведені війська, потрібно тут, в Києві, створювати спеціальну парламентську комісію, що працюватиме над поверненням ситуації в правове поле. Зокрема – розроблятиме – спільно з аналогічною комісією парламенту Автономії - нову Конституцію Криму, яка б передбачала розширення прав АРК.

Це, зокрема, прописано в програмі дій нашого Уряду. Конкретно: передача повноважень на місця, в тому числі – й з економічних питань, щодо упорядкування і використання коштів. Це саме те, чого вимагають кримчани. До речі, скасування суперечливого «мовного закону», як ви знаєте, виконуючим обов'язки президента підписано не було. Ну, а жодних інших причин для конфлікту просто немає.

Йдемо далі. На етапі формування Кабміну було оголошено про створення Антикорупційного бюро на чолі з Тетяною Чорновіл та Люстраційного комітету на чолі з Єгором Соболєвим. Ні для функціонування бюро, ні комітету відповідної законодавчої бази поки що немає. Коли і як вона буде прийнята, які конкретно повноваження матимуть Єгор та Тетяна?

Тетяна є Уповноваженою по боротьбі з корупцією, її вже призначено рішенням Кабміну. Відтак, вона має повноваження і може працювати. В подальшому буде прийнято закон про Національне антикорупційне бюро. Проект закону в парламенті є. Думаю, ми швидко впораємося з процедурними моментами.

Вважаю, Антикорупційне бюро має бути незалежним органом з повноваженнями перевіряти діяльність усіх органів виконавчої влади, конкретно – діяльність осіб, перелік яких визначено антикорупційним законодавством. Щось на кшталт фінансової розвідки.

Скажімо: чи відповідає майновий стан такого-то чиновника його задекларованим прибуткам. Антикорупційне бюро самостійно проводить розслідування і – якщо є підстави – передає справу до суду. Прокуратура при цьому здійснює загальний нагляд.

Тобто це такий собі надорган?

Поки що ми говоримо лише про рекомендації, що пропонуються до законопроекту. Рішення прийматиметься в парламенті.

До речі, по антикорупційним критеріям минулого року вже прийнятий пакет законів - в рамках евроінтеграційного – який отримав позитивні відгуки і від Ради Європи і від Венеціанської комісії. Єдине в них було зауваження: відсутність спеціального органу, який всім цим займатиметься. Тепер ми цю похибку виправляємо.

Добре. Проясніть іще по Люстраційному комітету.

Оскільки комітету, як такого, поки що немає, діємо у форматі ініціативної групи з представників громадськості, адвокатської спільноти, Хельсінської спілки, ну і ми з Єгором… Одне із перших наших напрацювань – проект закону про відновлення довіри до судової системи в Україні. Це буде першим достойним кроком в боротьбі з корупцією. Однак, про тотальну люстрацію не йдеться – якщо одночасно звільнити вісім тисяч суддів, система зупиниться.

Тобто ініціатива щодо законопроекту належала – даруйте за тавтологію – ініціативній групі Люстраційного комітету?

Так.

Добре, що уточнили. Оскільки складалося враження: «чистка» суддівських рядів – перше, за що взявся Мінюст, який до незалежної судової гілки влади взагалі не має жодного стосунку. Судова система, звичайно, потребує якнайшвидшого впорядкування, але ж не силами Міністерства юстиції.

Чому насамперед взялися до судової системи? Ситуація дуже складна, по країні в цілому ставлення до представників суддівського корпусу неоднозначне: на них тиснуть, примушують писати заяви на звільнення, подекуди – погрожують. Відтак Верховна Рада має якнайшвидше послати суспільству сигнал: судову систему буде очищено, реформовано. Йдеться саме про очищення й оновлення на законних – чітких та зрозумілих підставах, а не про масову розправу над всіма й кожним.

Важливе питання: як саме перевіряти суддів? Представники Хельсінської спілки, у складі нашої невеличкої команди зазначили, що критерії не можуть бути оціночними, виключно чіткими. Напрацьовано сім таких критеріїв. Зокрема витребуванню та перевірці підлягає особиста справа суддів, що виносили рішення про заборону мітингів під час масових акції в 2013-2014-му; про арешти активістів; про позбавлення прав учасників Автомайдану; про позбавлення мандатів народних депутатів; про виборчі суперечки у п'яти проблемних округах. Всі критерії зафіксовано в тексті законопроекту.

Тобто все чітко й зрозуміло: або суддя приймав ці рішення, або ні. Якщо приймав – його справа перевіряється і він звільняється. Ніяких інших оцінок комісія суддям не дає, тільки констатує факти – або їх відсутність.

А як щодо відповідальності Вищої Ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії, що були такими собі органами інквізиції?

Вони підлягають повному переобранню і це також передбачено нашим законопроектом.

До слова, цікава деталь: я два роки звертався до ВСЮ, аби по Родіону Кіреєву було відкрито дисциплінарне провадження. Два роки вони все «відкладали» і «відкладали». І от щойно влада змінилася – отримую повідомлення: «за вашим запитом відкрито дисциплінарне провадження». Тобто зараз вони намагаються демонструвати лояльність, але необхідності повного переобрання складу ВСЮ і ВКК це все одно не відміняє.

Продовжимо щодо правової бази функціонування Люстраційного комітету. Єгору потрібні реальні повноваження.

Поки що це громадський орган, тобто він ще не введений в нормативну базу країни. Ми з Єгором та членами ініціативної групи домовилися: одразу після завершення роботи над законопроектом щодо суддів, маємо взятися до розробки законопроекту щодо люстрації й перевірки всіх державних органів. І от в рамках цього документу вже прописувати статус Комітету.

Перше, на чому зійшлися: Комітет має бути тимчасовим. Постійно діючий люстраційний комітет - нонсенс. Натомість законом відводиться певний термін – до року, скажімо, коли Комітет має працювати, моніторити діяльність всієї вертикалі влади, наприкінці – надати певні рекомендації.

Розраховую, протягом місяця ми вже презентуємо або Концепцію або ж законопроект щодо люстрації державних органів влади.

Частина II

Павло Петренко: "Кірєєв і Царевич будуть покарані. Суддів КСУ уже запрошують у ГПУ", 12 березня 2014 р.

Не терплю простих узагальнюючих запитань. Однак, на даному етапі це дійсно важливо. Відтак: ваше бачення змін в судовій сфері. Які є найбільш необхідними і які є наразі реальні?

Головне – повернути судовій системі те, чого її позбавила попередня влада. Власне – самоврядування.

Ви знаєте, що рішення щодо формату Ради суддів приймаються з`їздом суддів. А з`їзд – через «правильних» делегатів – був де-факто підконтрольний владі.

Новим законом ми пропонуємо змінити навіть схему делегування людей на з`їзд. Аби делегатами ставали б не голова суду чи його заступник, а будь-хто з простих суддів, кого оберуть колеги на відповідних зборах на місцях. Це була моя принципова позиція, я на цьому наполягав. Більше того, з`їзд може бути черговим – коли перелік присутніх формується звичним способом, а може бути - позачерговим, коли участь приймають представники всіх судів - від районного до Вищого.

Це, до речі, також передбачено вимогами Венеціанської комісії.

Думаю, після того як ми приймемо закон, судді пройдуть технічну перевірку, далі потрібно говорити про укріплення незалежності суддів. Говорити, в форматі створення в парламенті спеціальної комісії тощо. Це важливе питання, але всьому свій час.

Що необхідно - з законодавчої точки зору – для повного перезавантаження ВСЮ?

Проектом нашого спецзакону передбачено наступну формулу: повноваження членів ВСЮ, що обираються від Верховної Ради, припиняються. Тим державним органам, що також делегують до ВСЮ сої кадри, аналогічна рекомендація – відізвати їх повноваження. Зобов`язати інші державні органи так зробити ми не можемо, лише рекомендувати. Але де-факто тут проблем, думаю, не буде.

Наступний крок – приймаємо новий закон щодо діяльності Вищої ради юстиції. Адже нинішній допускає багато неточностей, на які, до речі, вказувала й Венеціанська комісія. Так, абсолютно незрозуміло за якими критеріями ВСЮ оцінювала потенційного голову суду або його заступника. Цих критеріїв просто не існувало. Аналогічно – щодо звільнення суддів. ВСЮ на власний розсуд вирішувала: порушив суддя Іванов присягу чи ні, звільнити його на посаді чи залишити.

Кандидатам на посади суддів оголошується рішення Вищої ради юстиції, 11.06.2013

Іще один акцент від Венеціанської комісії – щоб у складі ВСЮ було більше суддів. Не політиків, а простих суддів. Це також зараз потрібно врегулювати на рівні закону. Вища рада юстиції є конституційним органом і якщо змінити її склад та ясно визначити критерії, вона цілком може працювати.

Залишається ще Рада суддів.

З нею простіше. Якщо скликати розширений з*їзд суддів, а я сподіваюся, що він буде скликаний вже найближчим часом, він просто повністю оновить її кадровий склад.

Уточнимо відносно найбільш одіозних: суддя Кіреєв, суддя Царевич…

Судді Шевченківського суду, Оболонського, інших, що працювали по активістам, по Автомайдану… Їх можна довго перераховувати, на жаль. Всі вони зараз мають пройти через спецкомісію. Якщо ж в неправосудних рішеннях, які приймала людина, є ще й ознаки злочину, то тут питання до ГПУ.

По комусь конкретно є вже кримінальні провадження?

Є впровадження по фактам незаконних переслідувань активістів. І по цих кримінальних справах можуть проходити всі, хто мав причетність до цих незаконних переслідувань – і судді, і прокурори, і слідчі, всі.

До речі, факт винесення рішення неправосудного - окремий склад злочину.

Допоки новий закон ще не прийнято, призначенням суддів відає комітет ВР під головуванням Сергія Ківалова.

Моя особиста думка: призначення й звільнення суддів взагалі треба прибрати з компетенції як президента, так і ВР.

Це вимагає змін до Конституції…

Процес їх підготовки уже почався і я особисто докладатиму максимум зусиль для того, щоб, в тому числі, питання суддів було вирішено. Та ж Венеціанська комісія наполягає: не може політичний орган призначати чи знімати суддів, це має бути в компетенції виключно Ради суддів або ВСЮ, якщо більша частина її членів складається з самих суддів.

Добре, із суддями розібрались. Тепер – адвокати. Їх минула влада намагалася підпорядкувати по тій же схемі, що, свого часу, застосовувалася до Вищої Ради юстиції. Приймається закон, формально все абсолютно демократично, де-факто – тотальний, через своїх людей – контроль над вертикаллю.

Дійсно, попередня влада намагалася приборкати адвокатуру, зробити її «ручною», однак повністю реалізувати задумане їм, на щастя, не вдалося. Хоча й досі зберігається чимало «правил», які обмежують доступ до професії.

Наразі ми працюємо з представниками адвокатської спільноти. Хотілося б, щоб вони представили своє бачення нової редакції закону «про адвокатуру»; обговорили його на розширенному з*їзд, все погодили і вже тоді можна буде вносити в парламент.

У вас, до речі, теж є адвокатська ліцензія. Де і коли ви її отримували?

Уже в Києві. Тобто я закріплений за Київською обласною адвокатською спільнотою. В 2006-му це було, я працював у «Ощадбанку».

До слова, багато великих адвокатських компаній, що працюють в Україні і зазвичай є конкурентами, під час Евромайдану координували свої зусилля, відряджали адвокатів-волонтерів для надання безкоштовної юридичної підтримки активістам. Зізнатися, мене це приємно вразило.

Не можу не спитати. Чи існує хоча б найменший юридичний привід для притягнення до відповідальності «архітектора» схеми «нахилу» адвокатури, ВСЮ, «автора» численних політичних посадок та переслідувань; власне – Андрія Портнова?

Не можу стверджувати стовідсотково, але - наскільки знаю - він оголошений у розшук в рамках кримінальної справи щодо масових вбивств. Основний фігурант там – Віктор Янукович.

Портнов був одним із учасників – зі сторони влади – так званої переговорної групи, і наразі правоохоронні органи перевіряють його роль у цьому процесі. Детальніше варто уточнити в Генпрокуратурі, але така інформація проходила.

Більше того, наскільки мені відомо, наразі судді Конституційного суду, що вже були звільнені, запрошуються до Генеральної прокуратури для надання пояснень щодо того, як та за яких обставин вони приймали рішення щодо конституційного перевороту восени 2010-го.

Наперед я не забігатиму, але всім відомо, що в країні тоді активно працювало «телефонне право». Відтак, не виключено, що хто-небудь із суддів розкаже, хто, як і при яких обставинах надавав їм вказівки.

Відтак, справа про конституційний переворот – окреме кримінальне провадження?

Так. І ця справа вже існує. Власне, про бесіди правоохоронців із суддями КС йшлося на засіданні Ради суддів.

Ви вже розібралися з роботою реєстрів? У всі часи це була найбільша «годівниця» при Мінюсті (реєстри майнового стану, інтелектуальної власності тощо. Єдині електронні бази, за отримання інформації з яких кожного разу потрібно було платити, причому не символічну гривню чи дві. Чималі суми «підіймали» й компанії, що обслуговували реєстри. Тема не раз ставала предметом масштабних журналістських розслідувань, попри це схеми продовжували працювати, - С.К.).

Керівники реєстраційної служби звільненні. Наразі ми залучили спеціалістів з Грузії - спільно аналізуємо всі етапи роботи реєстрів, щоб виробити найкращий з варіантів можливої їх оптимізації. Окрім того, працює Генпрокуратура – я сам звернувся до відомства з проханням провести перевірку органів держвиконавчої служби і реестраційної служби, адже сигналів щодо корупційної складової в їх роботі дійсно було немало.

Ну, от простий приклад. Друк інформації, яку взятої з реєстру відбувається на бланках зі спеціальною голограмою. Вартість цього бланка для бюджету 10 гривень. з них 7.50 - маленька голограма.

Ви від них відмовилися, так?

Так. І одразу зекономили 163 млн.

Іще момент – об`єкти так званої інтелектуальної власності. Там сплата взагалі йшла на якісь невідомі компанії і зараз, поки пройдуть всі перевірки, я наклав мораторії на буд-які розрахунки із цими компаніями.

Далі – компанії, що отримували гроші за обслуговування реєстрів. Вони ніби-то розробляли необхідний електронний контент, але суми їм за це платилися просто колосальні. Зрозуміло, компанії були «правильні». Прокуратура наразі перевіряє наскільки обґрунтованими були подібні платежі.

На мій погляд, власники цих програм – враховуючи, скільки років вони на них заробляли – повинні просто безоплатно передати право власності на них державі.

Або держава може їх викупити.

Звісно. За справедливу ціну.

Самі реєстри наразі функціонують без проблем? Адже минулого року робота зупинялася, відбувалися якісь дивні маніпуляції з серверами.

Так, всі 17 реєстрів працюють в нормальному режимі. Навіть зараз, на фоні кримських подій і коли в Донецьку невідомі намагалися захопити приміщення, де реєстри знаходяться. У разі виникнення будь-якої небезпеки, буквально за десять хвилин можна блокувати ключі доступу до будь-якого з реєстрів на території України. Кожен реєстр має спец копію, що зберігається окремо. Простіше кажучи, ризику, зо громадяни можуть втратити якусь інформацію про, скажімо, майно, яким володіють, немає.

Уточнення. По порушенням в роботі з реєстрами ГПУ заводить окремі справу. Вірно?

Наразі триває комплексна перевірка, що складається з декількох блоків. Перший - перевірка всього, де були підозри чи конкретні скарги на факти корупції. Другий – наскільки обґрунтованими були угоди приватних осіб з державою щодо розробки та обслуговування реєстрів. По результатам – якщо будуть підстави – звичайно, прийматиметься рішення про порушення кримінальних справ.

Як щодо виконавчої служби? Її досі очолює людина «Сім`ї»?

Ні, там відбулися звільнення і на голову виконавчої служби призначено Дмитра Сторожука, під час Майдану він координував роботу всіх адвокатів-волонтерів.

Як відомо, виконавча служба є незалежним органом, оскільки може реалізовувати судові рішення, в том числі, проти органів виконавчої влади. На мою думку, це правильно й підпорядковувати її Мінюсту не варто. Разом з тим, саме виконавча служба була, мабуть, найбільш корумпована. Продаж конфіскованого майна…

Одній компанії.

Так. Терміни виконання чи невиконання судових рішень.

Навіть те, що я тут за півтори тижня встиг побачити, знайомлячись із матеріалами внутрішніх перевірок, що здійснювалися іще за минулого міністра, відтак навряд чи були повністю об`єктивними… Ну, це тема для окремої розмови взагалі.

Іще дві болючі точки – банкрутство і нотаріат. Кадри?

В процесі призначення. Думаю, ви будете приємно здивовані, коли побачите прізвище нового керівника департаменту нотаріату. Аналогічно – по банкрутству.