Інтерв'ю Голови Державної фінансової інспекції України Петра Андрєєва журналу "Фінансовий контроль" № 1 (96) 2014 р.

«Корупція – стоп!» – не чергове гасло, а відповідь на виклики сучасності

Становлення України як незалежної, демократичної держави вимагає жорсткої протидії явищам, які негативно позначаються на розвиткові суспільства та загрожують принципам правової держави. Корупція саме і є одним із таких небезпечних явищ, що стоять на заваді розвиткові будь-якої держави. Проблема корупції, безумовно, не є лише українською. Явище це має й історичне походження, і географічне поширення. Тому лише ефективні правові та організаційні запобіжні заходи здатні стримувати її розвиток та поширення. Головний напрям діяльності Державної фінансової інспекції України понад 20 років спрямований на звільнення нашого суспільства від корупції, виховання громади в дусі всебічного несприйняття її виявів. «Корупція – стоп!» – не чергове гасло, це головне завдання, стиль роботи та відповідь на виклики сучасності. Про це наша розмова з Головою Державної фінансової інспекції України Петром Андрєєвим

– Петре Петровичу, Національна антикорупційна стратегія на 2011–2015 роки окреслила головні напрями щодо посилення фінансової та фіскальної дисципліни, фінансового контролю за цільовим і ефективним використанням державних коштів, за забезпеченням прозорості процесу державних закупівель тощо. Розкажіть, що за підсумками минулого року вдалося зробити очолюваному Вами органу, а над чим іще треба працювати?

– Керівництво держави ще на початку минулого року оголосило про потребу дієвого, навіть жорсткого контролю за цільовим використанням бюджетних коштів зокрема і всіх державних ресурсів загалом. Державній фінансовій інспекції було відведено особливу роль у цьому процесі. Серед пріоритетних завдань було недопущення фактів перешкоджання органам державного фінансового контролю під час проведення контрольних заходів та усунення передумов, що цьому сприяють. Забезпечення абсолютної незалежності органів державного фінансового контролю, повного виконання законних вимог і забезпечення звільнення із займаних посад керівників, які допустили порушення фінансового та бюджетного законодавства.

Підсумовуючи попередні показники роботи Інспекції за 2013 рік та результати попередніх років, можу сказати, що вдалося зробити чимало. Державна фінансова інспекція, значно зменшивши кількість підприємств, установ і організацій, охоплених ревізіями, перевірками державних закупівель та комісійними перевірками, збільшила суму виявлених порушень, що призвели до втрат (мал.1 та 2).

Відмовившись від надмірної кількості перевірок, Держфінінспекція поліпшила їхню якість, запровадивши підхід до планування контрольно-ревізійної роботи та відбору об’єктів контролю на підставі оцінки ризиків допущення фінансових порушень, моніторингу ризикових операцій, звернень громадян та нашого телефону довіри.

Триває плідна взаємодія з правоохоронними органами. За матеріалами контрольних заходів застосовуються фінансові санкції до порушників фінансово-бюджетної дисципліни, розпочато досудові розслідування, порушуються кримінальні справи, складаються протоколи про корупцію (мал. 3).

– Яка Ваша думка з приводу реформування державного фінансового контролю та його взаємозв’язок з Указом Президента України «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 роки»?

– Реформа державного фінансового контролю здійснюється як складова частина реформування та модернізації системи державних фінансів. А головна суть добре налагодженої системи контролю саме і полягає у попередженні та профілактиці фінансових правопорушень (зокрема й корупційних факторів їх вчинення).

– Тобто профілактиці та попередженню – пріоритет?

– Беззаперечний пріоритет. Запровадивши в органах державного сектору систему внутрішнього контролю та діяльності внутрішнього аудиту, удасться змістити акценти з подальшої констатації порушень на виявлення їхніх системних причин. І, як наслідок, на запровадження механізмів їхнього недопущення або ж мінімізації.

У цій площині робиться вагомий акцент на відповідальності керівника та, відповідно, його зацікавленості в побудові надійної системи внутрішнього контролю. Якщо керівник матиме таку систему внутрішнього контролю, буде забезпечено мінімізацію ризиків, зменшиться кількість порушень ще до виявлення їх контрольними заходами.

Розвиток державного фінансового контролю спрямований як на виявлення, так і, наголошую, на попередження та зменшення надалі порушень, удосконалення системи управління. Як очікуваний результат – передбачається й зменшення корупційних схем, оскільки об’єктами дослідження внутрішніх аудитів є не лише бухгалтерський облік та звітність, а й дослідження якості функціонування системи внутрішнього контролю.

До того ж Указом Президента України «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 роки» передбачено здійснення роз’яснювальної роботи щодо необхідності посилення фінансової й фіскальної дисципліни, фінансового контролю за цільовим і ефективним використанням державних коштів.

Як бачите, взаємозв’язок між заходами Національної антикорупційної стратегії та розвитком державного фінансового контролю є очевидним та обопільним. Бо посилення антикорупційного законодавства сприятиме розвиткові державного фінансового контролю, який, зі свого боку, забезпечить попередження фінансових правопорушень і недопущення застосування корупційних схем відмивання бюджетних коштів.

– І все ж кілька слів про покарання порушників фінансової дисципліни. Нещодавно редакція нашого журналу провела анкетування читачів. З’ясувалося, людей цікавить, чи достатньо у Державної фінансової інспекції повноважень для того, аби казнокрадів було покарано. Бо ж відомо, що фінансові інспектори не можуть виконувати функції правоохоронців, не можуть підміняти собою суди.

– Взаємодія з правоохоронними органами, інформування їх про виявлені порушення законодавства є дуже важливим напрямом діяльності з усунення виявлених порушень. Протягом 11 місяців 2013 року за результатами розгляду переданих органами Держфінінспекції України матеріалів правоохоронні органи відкрили майже 2,5 тис. кримінальних проваджень.

Для вжиття передбачених законодавством заходів повідомляються також інші органи державного контролю в разі виявлення органом Держфінінспекції фактів, що можуть свідчити про порушення законодавства, контроль за додержанням якого належить до компетенції відповідного органу контролю.

У разі ж, якщо об’єкт контролю самостійно не усуває порушення, органи Держфінінспекції можуть звертатися до суду щодо спонукання до виконання відповідних вимог.

Отже, можу констатувати, що органи Держфінінспекції України на сьогодні мають цілий арсенал повноважень для спонукання порушників до приведення їх діяльності у відповідність до вимог законодавства, притягнення винних осіб до встановленої законодавством відповідальності та відшкодування спричиненої порушеннями шкоди.

– Петре Петровичу, Ви неодноразово наголошували на потребі активної співпраці Державної фінансової інспекції із правоохоронними органами…

– Уже традиційною на ниві боротьби з виявами корупції стала така співпраця Держфінінспекції України з правоохоронними органами. Керуючись принципом, що будь-яке очищення слід розпочинати насамперед із себе, керівництво Держфінінспекції неодноразово зверталося до правоохоронних органів з проханням жорстко і принципово реагувати на будь-які можливі вияви корупції в діях працівників органів Держфінінспекції та висловлювало готовність усіляко сприяти притягненню таких осіб до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

Із таким проханням керівництво Держфінінспекції України вже не вперше звертається до керівників підконтрольних підприємств, установ і організацій із закликом брати активну участь у протидії корупційним виявам серед працівників Держфінінспекції та невідкладно інформувати про такі вияви Держфінінспекцію та правоохоронні органи.

–Як Ви оцінюєте ступінь довіри до інспекторів та аудиторів Державної фінансової інспекції України з боку тих, кого вони перевіряють?

– Не думаю, що є у світі людина, якій подобалося б, коли перевіряють її діяльність. Фінансовий контролер далеко не завжди бажаний гість на підприємстві. Інколи – зовсім небажаний, і про це ми вже говорили. Проте, не втомлююся повторювати і наголошувати, наше головне завдання – не покарання, а робота над помилками. Під час перевірки часто виявляють не злочин, а просто головотяпство бухгалтерів або керівників, і до кінця перевірки вдається виправити дуже багато недоліків. Як наслідок, звучать слова подяки від тих, кого перевіряють. Звісно, від цього і рівень довіри до інспекторів.

Сам факт проведення перевірки Держфінінспекцією – це, так би мовити, гарантія того, що контролем охоплено найважливіші сфери діяльності об’єкта контролю; висновки, надані ревізорами, є кваліфікованими, неупередженими, об’єктивними та беззаперечними. Статистика останніх років свідчить про зменшення кількості наданих об’єктами контролю заперечень до актів ревізій (з 2,6 тис. заперечень 2010 року – до 1,7 тис. заперечень 2012 року, а протягом 11 місяців минулого року цей показник ще зменшився до 1,2 тис. заперечень). Водночас простежується стала тенденція до зменшення відсотка заперечень, що підтвердились: якщо 2010 року цей показник становив майже 18 %, то 2013-го – 12 %.

Про зростання ступеня довіри до інспекторів та аудиторів також свідчить збільшення кількості звернень громадян, посадових осіб підприємств, установ і організацій, що надходять до органів Держфінінспекції України для з’ясування фактів можливих зловживань під час використання державних ресурсів та порушень фінансового законодавства підконтрольними установами. Порівняно з 2012 роком кількість таких звернень зросла на 108 та становила 3471.

Дуже показовий, на мою думку, факт, що на сьогодні непоодинокими є випадки проведення  контрольних заходів за ініціативою власне об’єктів контролю. Що як не це, зрештою, може свідчити про високий ступінь довіри об’єктів контролю до державних інспекторів і аудиторів та й Держфінінспекції загалом.

– Кілька слів про кадрову політику Державної фінансової інспекції України. Які вимоги щодо професійних та людських якостей працівників? Що, на Вашу думку, має виділяти фінінспекторів, фінансових аудиторів?

– Успішне виконання складних завдань, поставлених перед Державною фінансовою інспекцією України, можливе лише за умов розумної виваженої кадрової політики. Адже працівники органів державного фінансового контролю зобов’язані не лише досконало знати порядок ведення бухгалтерського обліку і володіти формами та методами контрольно-ревізійної роботи, а й орієнтуватися у складних економічних процесах сьогодення. Без  бачення проблем галузі, що перевіряється, та вміння проаналізувати отримані дані дуже складно зробити правильні висновки. Окрім професійних знань, фахівець Державної фінансової інспекції повинен мати й бійцівські якості. Не секрет, і це неодноразово висвітлювалося у засобах масової інформації, наших інспекторів не допускали на об’єкти контролю. Наголошу – державних інспекторів не допускали на державні об’єкти! Звісно, коли таке відбувається, наступними на об’єкт ідуть правоохоронці. Але не варто забувати, що інспектори – це живі люди, серед них велика кількість жінок.

Із професійного досвіду знаю, що не завжди хороший бухгалтер може стати професійним фінансовим інспектором чи аудитором. Тому в системі державного фінансового контролю започаткована та ефективно впроваджується практика наставництва. Особлива увага і допомога в оволодінні формами і методами проведення ревізій, перевірок та аудитів, адаптації до специфіки контрольно-ревізійної роботи надається молоді, нещодавно прийнятим працівникам, які мають незначний досвід цієї роботи. Їхня робота та навчання  – під постійним контролем керівників та досвідчених фахівців.

– Чи варто, на Ваш погляд, широко інформувати громадськість про діяльність Держфінінспекції? Адже масштаби порушень просто приголомшують, і це викликає обурення у громадян…

– Відкритість і прозорість діяльності Інспекції – наше кредо. Упевнений – ніщо так не обурює людей, як намагання щось приховати. Нині створено законодавче підґрунтя для запровадження системи державного контролю європейського зразка. Його суть, зерно, ключова теза полягає у максимальній прозорості, у відповідальності розпорядників державними коштами в особі їх керівників перед громадою. Саме тому про роботу Інспекції ми систематично та докладно розповідаємо у засобах масової інформації. Саме ви, журналісти, допомагаєте забезпечувати нам відкритість і прозорість роботи органів Держфінінспекції України, оприлюднюючи найпоширеніші і найтиповіші порушення фінансової дисципліни та недоліки у фінансово-господарській діяльності. Роз’яснення причин і умов виникнення фінансових порушень, рекомендації щодо їхнього запобігання та профілактики, а також поради для підвищення кваліфікації працівників бухгалтерських служб, відповіді фахівців на запитання громадян України – все це можна знайти на сторінках журналу «Фінансовий контроль» та на веб-сайті Держфінінспекції України*. Громадяни та представники ЗМІ можуть безперешкодно ознайомитися зі структурою, нормативною базою, планами і звітними даними роботи Держфінінспекції України, її територіальних органів, а також останніми результатами проведених контрольних заходів.

Наприкінці травня 2013 року ми підписали Меморандум про співпрацю з Національною спілкою журналістів України, що передбачає спільне проведення прес-конференцій, брифінгів, круглих столів з питань діяльності Держфінінспекції України за участі представників громадськості та ЗМІ.

Загалом же у пресі, на телебаченні й радіо та в Інтернеті протягом 2013 року вийшло понад 20 тисяч матеріалів про нашу діяльність. На мою думку, це переконливий показник нашої відкритості.

__________________________________________________________

*(www.dkrs.gov.ua)