Є прогрес у реалізації Національної стратегії доходів України, - Мінфін

Україна прагне поступово зменшувати свою залежність від зовнішнього фінансування, тому має більше розраховувати на власні надходження. Реформування податкової та митної політик і перегляду процесів їх адміністрування є частиною заходів для досягнення Україною фінансової самодостатності. Для досягнення цієї мети Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року. Стабільні податкові надходження необхідні для фінансування першочергових витрат воєнного часу, адже потреби Сил оборони покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.

Національну стратегію доходів розроблено для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС.

Національна стратегія доходів – це не законодавчий акт, який формує нові правила гри для бізнесу. Передусім це довгостроковий дороговказ у сфері податкової та митної політик та їх адміністрування, який буде реалізовуватись поетапно. Реформи Нацстратегії доходів будуть впроваджуватись поступово до 2030 року. Успішне виконання попередніх кроків впливає на можливість запровадження наступних. Реформа податкової та митної служб є одними з першочергових завдань для Уряду.

Національну стратегію доходів було ухвалено у грудні 2023 року. Сьогодні хочемо поділитися інформацією про кроки, які зроблені за дев’ять місяців її реалізації:

• Реалізовані необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS) та Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (MCAA CbC). Забезпечено відповідність національного податкового законодавства вимогам відповідних міжнародних стандартів (CRS та CbC). Також забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України. У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні. Глобальний форум ОЕСР високо оцінив систему управління інформаційною безпекою ДПС.
• Перша звітна кампанія для підзвітних фінансових установ завершилася 30.06.2024. Україна здійснить перший міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS) до 30.09.2024.
• Також 2024 рік буде першим звітним періодом, за який Україна здійснить обмін звітами в розрізі країн (CbC).
• Мінфін розробив два євроінтеграційних податкових законопроекти:
• стосовно поступового наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня ЄС, який у червні 2024 року Верховною Радою України прийнято за основу із доопрацюванням положень;
• стосовно наближення законодавства України до законодавства ЄС в частині акцизного податку - Верховна Рада України підтримала у першому читанні альтернативний законопроект, який в цілому відповідає урядовому законопроекту.
• За підтримки Світового банку в березні розпочато незалежне Глобальне опитування платників податків через приватну частину Електронного кабінету.
• Парламент ухвалив Закон України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протоколу до неї».

У контексті реформування митної політики заплановано реалізацію важливих кроків на шляху до трансформації митниці у східну митницю Європейського Союзу. Ця мета є частиною ширшої цілі, спрямованої на комплексне оновлення митних органів, активну боротьбу з контрабандою, а також на гармонізацію українського митного законодавства із нормами ЄС.

Мета митної політики України в рамках Нацстратегії – стати східним митним кордоном ЄС. Протягом 2024 року:

• Мінфін схвалив Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, трансформації та цифровізації Держмитслужби – керівний документ з впровадження та розвитку митних інформаційних систем на наступні роки. Успішна реалізація визначених трансформацій забезпечить ІТ-систему української митниці необхідними інструментами для боротьби з корупцією та шахрайством.
• Україна розпочала застосування Фази 5 NCTS та впровадила наступний етап митної реформи. Загалом досягнуто відчутного прогресу у застосуванні NCTS, а також у розвитку програми авторизованих економічних операторів (АЕО).
• Кабінет Міністрів України прийняв постанову для спрощення постачання військових товарів через митний кордон України, проект якої розробив Мінфін за ініціативи Держмитслужби. Постановою передбачено розширення кількості пунктів пропуску для військових товарів на час дії воєнного стану, а саме: безперешкодне переміщення через усі відкриті пункти пропуску державного кордону України товарів військового призначення, у тому числі, що надходять від держав-партнерів.
• Верховна Рада прийняла в цілому проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу». Це результат консолідованої співпраці Уряду, Народних депутатів, бізнесу, експертів та міжнародних партнерів. Законопроектом передбачено заміну застарілих практик на практики ЄС у митній сфері, посилення антикорупційної складової та запровадження нових бізнес-можливостей для українського підприємництва. Важливо, щоб бізнес почав користуватися такими можливостями ще до вступу України в ЄС для вчасного переналаштування на нові правила. Це надасть перевагу поступового переходу до використання європейських митних процедур, що зі свого боку відкриває нові ринки та нові перспективи для розвитку.

Україна продовжує демонструвати відданість реформам та виконанню міжнародних зобов’язань, зокрема і в частині реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.

Довідково

Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.