ГРОЙСМАН В.Б. – Усіх вітаю!

Перш за все, я хочу розпочати засідання Уряду зі слів про те, що відбулося з маленьким Кирилом. Про жахливе просто вбивство маленької абсолютно безневинної дитини. І ця трагедія просто сколихнула серця мільйонів українців.

Взагалі важко уявити, що це взагалі відбулося. І я думаю, що справа честі для всіх абсолютно, щоб ті, хто це скоїв – нелюди – були покарані і отримали найвищу ступінь міри покарання, яка передбачена сьогодні українськими законами.

Єдине, що просто шкода, що цієї маленької дитинки вже не повернеш. Навіть і слів не вистачає про те, щоб сказати, наскільки це глибока трагедія для кожної людини.

Всі ми батьки. Всі ми розуміємо, наскільки це жахливо – те, що відбулося. Особливо, коли йдеться сьогодні про батьків, рідних, близьких, просто навіть все це в голові не укладається.

Тому я хочу висловити сьогодні свої щирі співчуття і родині, і близьким, і взагалі всім, тому що, я вважаю, що ця трагедія має сколихнути серця кожного з нас.

Те, що стосується порядку денного, який ми з вами сформували.

Питання сформовано за пропозиціями урядових комітетів і міністрів. Ми сьогодні їх розглянемо. Я би хотів відокремити два питання, які є, на мій погляд, ключовими і дуже важливим. Але перед тим я хочу сказати наступне.

На минулому тижні український Парламент розглянув мою заяву про відставку. І Парламент відхилив відставку. Це означає тільки єдине – що я продовжую працювати, як Прем'єр-міністр, у повному складі Уряду.

Я наголошую на тому, що це для мене була моя абсолютно чітка позиція – я за крісло не тримаюсь. Я про це говорив і сьогодні ще раз підкреслюю. Крісло для мене – це не ціль, а інструмент, коли я можу реалізувати себе, як людина, яка вірить в успіх України, спільно зі своїми колегами.

І для мене це було принципове рішення. Оскільки парламент не задовольнив моє прохання про відставку, я хочу наголосити, що я готовий до подальшої відповідальності за стан справ в межах своїх повноважень і в межах своєї компетенції.

Я ніколи не уникав відповідальності, і сьогодні моє найголовніше завдання – забезпечення в країні стабільності, прийняття ефективних рішень і забезпечення реалізації безлічі програм, які ми планували на 2019 рік, хоча ситуація з точки зору викликів майбутнього не стала кращою, на превеликий жаль, і виклики нікуди не поділись.

І нам потрібно забезпечити сьогодні ефективну взаємодію між гілками влади для того, щоб приймати ефективні рішення на користь України і українців, як забезпечення фінансово-економічної стабільності, так і реалізації тих програм і завдань, які стоять перед кожним міністром: освіта, медицина, інфраструктура, економіка, оборона сфера, безпека, культура. По кожному з цих завдань у нас є абсолютно чіткий план дій, і ми маємо його виконувати при повному збереженні стабільності в Україні. Це головне завдання, і я наголошую на персональній відповідальності кожного міністра за сферу, за яку ви несете відповідальність відповідно до призначення.

Наголошую на тому, що дуже багато буде охочих створити певні кризи, говорити про загрози дефолтів або якісь інші речі, або навіть не просто говорити, а й, можливо, провокувати їх.

Але я наголошую, дефолт – це не мій сценарій. Мій сценарій – розвиток економіки, розумне управління державним боргом, який створили не ми, але нам його обслуговувати і віддавати. І забезпечення абсолютної стабільності. І створення умов, щоб ті надії, які є сьогодні у українців, були реалізовані. Це є дуже важливим.

Я радий, що вчора Президент України в Брюсселі підтвердив свою позицію щодо неприпустимості будь-яких дефолтів або інших так званих загострень, штучно створених. Це говорить про те, що наше завдання є абсолютно чітким.

Тому відповідальність лежить на кожному міністрові, і я очікую не якоїсь в'ялої роботи, неформальної, а я очікую того, що всі будуть працювати так, як належно: чітко, злагоджено і на результат. Це перше.

Наступне – те, що я хотів би сказати, шановні колеги. У нас сьогодні виноситься два питання, таких основних. Навіть три, я би сказав.

Перше – це питання впровадження ринку електричної енергії. Повернемося в історію. Український Парламент ухвалив Закон, яким передбачає введення ринку електричної енергії з 1 липня 2019 року.

Точилися і точаться дискусії про те, щоб змінити дату впровадження ринку. Але це суто компетенція українського Парламенту. В Уряду є тільки одна можливість – це виконати норму Закону і впровадити з 1 липня, хочемо ми того чи не хочемо, ринок електричної енергії.

Більше того, цей Закон, який напрацьовувався в Парламенті, відповідає всім європейським і світовим нормам. Це непросте питання, але в процесі впровадження я хочу, щоб ми позбулися декількох речей.

Перше. Ліквідувати "роттердами" з плюсами, з мінусами і т.д. Це перше має бути ліквідовано – ця формула.

Друге. Ми будемо звертатися і звертаємося до Національної комісії регулювання, яка не підпорядкована Уряду, але регулює ринок, забезпечити незростання цін електроенергії для населення і, увага, для промисловості. Для того, щоб українська промисловість була конкурентною, нам потрібно, щоб усі складові виробництва були в поміркованих межах ціни.

Тому це завдання і рішення, які буде приймати сьогодні Уряд: ввести механізми граничних цін, які будуть затверджені регулятором для того, щоб не допустити зростання. От моїх три завдання в цьому питанні.

І після ухвалення сьогоднішніх рішень усі мають працювати на те, щоб вони були запроваджені з 1 липня під особисту відповідальність. Це перше питання.

Питання номер два, яке є теж надзвичайно важливим.

Я вважаю, що зобов’язання, які взяла Україна про те, що в Україні мають бути ринкові ціни (а взяті вони були в 2008 році, тодішнім Урядом України), означають тільки єдине – що ми не можемо відмовитися від виконання цих завдань, подобаються вони мені чи не подобаються. Так званий імпортний паритет. І я тут нічого не можу вдіяти.

Але, коли імпортні ціни знижуються, то в мене питання: і внутрішня ціна для українських споживачів має знижуватися? Правильно? Всі ж з цим згодні?

Але в черговий раз я бачу маніпуляцію і завищення ціни з боку НАК "Нафтогаз України". Я говорю це абсолютно офіційно.

Я вважаю, що НАК "Нафтогаз України" затвердив ціни, які вищі ринкових, на червень місяць. Те саме вони планують зробити і на липень місяць.

Це є неприпустиме питання. Я на цьому наголошую. Тому ми розробили ще один нормативний документ, який не дасть можливості НАК "Нафтогаз України" зловживати своїм монопольним становищем. А вони монополісти. Хотів ще одне слово додати – "ненажерливі".

І я наголошую на тому, що ми маємо привести їх до тями тими рішеннями, які, з одного боку, виконують наші зобов’язання, які не ми брали, а з іншого боку, не дають знущатися над українськими громадянами. І тому ми сьогодні ухвалимо рішення, яке їх поверне на землю.

Вони накрутили ціни до 8,800 по деяких регіонах України! Знову ви будете тикати пальцями, що це Уряд чи хтось ще зробив? Ні, це зробив НАК "Нафтогаз".

Я наголошую на тому, що ніхто це терпіти не буде. Ми це говорили вже неодноразово. Що передбачає сьогодні ринкова ціна, яка знижена в Європі? Газ має коштувати в червні біля 8 тис. грн., в липні – 7,700, а не 8,800. Це той коридор (7,7 до 8 тис.), який сьогодні повністю відповідає ринковій ціні.

Тому перше рішення – зобов’язати їх це зробити.

Друге рішення – прийняти протокольне рішення Уряду звернутися до Рахункової палати, Антимонопольного комітету, Державної фіскальної служби, Державної аудиторської служби створити спільну групу по перевірці формування ціни газу всередині НАК "Нафтогаз".

І якщо, не дай Боже, НАК "Нафтогаз України" не відкриє документи, по чому вони купують, як вони транспортують, як вони калькулюють і як вони продають, я буду вважати, що вони приховують маніпуляції, фальсифікації формування ціни. Я наголошую на цьому.

Все має бути відкрито, людям роз'яснено. Кожен контракт має бути відкритий і розумною мовою, щоб для всіх це було доступно, щоб всі бачили, хто купує, в кого купує і як транспортується. І це питання номер два.

Очікую, що вже в червні вони змінять ціну на газ і в липні дадуть прогноз на зниження ціни на газ. І так до кінця року, відповідно до того, як буде змінюватися ціна на ринках Європи.

І третє питання – це питання управління державним боргом. Наголошую, що українська влада в 2008 році взяла на себе зобов’язання, під ці зобов’язання, в тому числі, зробити підвищення цін на газ. Під ці зобов’язання були взяті шалені кредитні ресурси, порядка 53 млрд доларів. Куди вони ділись, я не знаю, я думаю, що мільйони українців теж не знають. Але ми маємо сьогодні по них віддавати свої борги і обслуговувати ці фінансові ресурси.

І тому розумне управління боргом забезпечить нам, в тому числі, і стабільність. І наша стратегія полягає в тому, щоб мінімізувати борг по відношенню до ВВП. Дещо нам вже вдалось зробити. Якщо цього не порушувати, ситуація буде більш стабільною в Україні.

І тому сьогодні Міністр фінансів це запрезентує.

Я пропоную затвердити порядок денний і почати розгляд відповідно до § 21, а питання, що стосується ринку електроенергії і НАК "Нафтогаз України", і питання по середньостроковій стратегії управління державним боргом розглянути з обговоренням.

Немає заперечень? Немає.