6 грудня 2017 року Міністерство фінансів презентувало Проект з комплексної реформи Державної фіскальної служби представникам громадськості, бізнесу та експертному середовищу на круглому столу у прес-центрі Ліга.Закон. Учасники обговорили практичні кроки щодо впровадження першочергових ініціатив з реформи ДФС.

План дій з реформи ДФС зараз узгоджується Міністерством фінансів та ДФС. Подальші дії – це громадські обговорення, потім затвердження Кабінетом Міністрів і найважливіша частина – виконання, зауважила радник Міністра фінансів Яна Бугрімова.

«Відсутність усіх ідеальних компонентів для здійснення комплексної реформи ДФС у даний період часу в жодному разі не повинно стати перешкодою для впровадження конкретних кроків. Потрібно бути реалістами, а тому очікувати повну заміну людей в найближчі два роки неможливо. Діджиталізація процесів в ДФС – це не тільки технології, це і прозорість, і зменшення контактів з платниками, збільшення доступності та зростання ефективності, що є завданням будь-якої служби», – зазначила Яна Бугрімова.

Реформа ДФС важлива як для бізнесу, так і для держави. При цьому реформа ДФС, за словами Яни Бугрімової, включає три складових, серед яких:

Регулювання. «Можна говорити про те, що Державна фіскальна служба має бути некорумпованою. Зі своєї сторони і законодавець повинен таким чином регулювати процеси, за якими працює Державна фіскальна служба, аби поле для цієї корупції було мінімальним», - підкреслила Яна Бугрімова.

Персонал. «Будь-яка організація – це люди. Закони і процедури можуть бути прописані ідеально, але якщо у вас працюють люди з іншою мотивацією – нічого не відбудеться. Зміни у будь-якій організації повинні рухатися зсередини. Тобто, неможливо ДФС реформувати ззовні», - пояснила радник Міністра фінансів України.

Бізнес-процеси. «ДФС – це складна організація з великою кількістю бізнес-процесів. Оптимізація цих бізнес-процесів часто недооцінюється, якщо ми говоримо про реформу ДФС. Від ефективної побудови бізнес-процесів залежить все», - сказала вона.

Для прикладу вона додала, що усього 4% співробітників ДФС працюють з боргом, а їх має бути 13%. Лише 50% дзвінків здатен прийняти call-центр ДФС. Є ще інші приклади, які вказують на те, що операційні процеси у роботі ДФС, функції персоналу розподілені неефективно і це впливає на роботу структури.

Також близько 60% контактів платників податків у розвинених країнах здійснюється через онлайн-сервіси. Тобто більшість питань вирішується без необхідності візиту у податкову. В Україні ж 60% контактів платників податків навпаки відбуваються через похід у Центри обслуговування платників (ЦОП).

Експерти, громадські організації та представники бізнесу підтримують необхідність проведення реформи ДФС, і наголошують на тому, що впровадження IT-технологій, переведення максимальної кількості послуг в онлайн є першочерговими кроками і їх можна впровадити вже зараз.

Нагадаємо, що Міністерство фінансів разом з ДФС за підтримки Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана запустили Проект з комплексної реформи ДФС, за яким передбачено впровадження ініціатив у чотирьох напрямках - сервіси, податкові перевірки, робота з боргом, персонал. Зараз в рамках проекту робоча група доопрацьовує методологію розробленого алгоритму для камеральних перевірок. Алгоритм планується тестово впровадити в інших областях України, щоб далі автоматизувати камеральні перевірки по всій Україні.