Сьогодні за участю Віце-прем’єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова та Міністра соціальної політики України Марини Лазебної відбулась презентація Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери.

Метою Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери є забезпечення європейських стандартів функціонування та надання послуг, зміцнення фінансової стабільності, підвищення прозорості соціальної сфери, а також оптимізації її адміністративних видатків.

Стратегія визначає напрями та завдання комплексної цифрової трансформації всіх компонентів системи соціального захисту населення на основі єдиних підходів, стандартів та технологій.

Завданнями Стратегії є:

- підвищення ефективності соціального захисту громадян;

- вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами соціальної сфери;

- автоматизація управління та контролю у соціальній сфері;

- технологічний розвиток інформаційних ресурсів із заохоченням до запровадження інноваційних технологій.

За результатами реалізації Стратегії очікуваними є:

- упровадження європейських стандартів в наданні адміністративних послуг соціального характеру;

- уніфікація підходів до розвитку інформаційних систем соціальної сфери;

- контроль за цільовим використанням соціальних видатків.

Комплексна цифрова трансформація всіх компонентів системи соціального забезпечення населення дозволить:

- створити єдине інформаційне середовище, зокрема єдиного обліку надавачів та отримувачів соціальних послуг та виплат і запровадити систему їх верифікації;

- запровадити єдину систему управління, розподілу та контролю за цільовим використанням соціальних видатків;

- спростити, удосконалити та автоматизувати сервіси при зверненні громадян за соціальною підтримкою, що в свою чергу знизить корупційні ризики;

- уніфікувати ділові процеси соціальної сфери, більшість з них автоматизувати, з метою зменшення паперового документообігу;

- запровадити ефективні системи моніторингу та контролю ділових процесів соціальної сфери;

- зменшити бюрократичний апарат та невиправдані адміністративні витрати на утримання інституцій соціальної сфери.