Тарас Висоцький: Кредити під 10% та більше коштів під заставу зерна допоможуть аграріям пройти період цінових коливань

Уряд посилює фінансові інструменти підтримки аграрного сектору, щоб забезпечити аграріям доступ до обігових коштів, стабілізувати внутрішній ринок та не допустити вимушеного продажу зерна за заниженими цінами. Водночас коригуються умови експортного регулювання з урахуванням реальної вартості логістики та ситуації на зовнішніх ринках. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів в інтерв’ю LIGA.net.

Одне з ключових рішень Уряду – розширення можливостей пільгового кредитування аграріїв за програмою «5-7-9%». Скасовується обмеження, за яким на поповнення обігового капіталу можна було спрямовувати не більше 20% кредиту. Таким чином, усі залучені кошти можна використовувати на поточні виробничі потреби.

Крім того, фактичну ставку для аграріїв знижено з 15% до 10%. Різницю компенсує держава. Пільгові умови поширюються як на нові кредити, так і на пролонгацію чинних позик.

«На період осінньої посівної максимальний обсяг кредиту становить 90 млн грн – цього достатньо для фінансування виробничого циклу на площі до 3 тис. га. У листопаді Уряд планує розглянути можливість збільшення ліміту до 150 млн грн для підготовки до весняної посівної кампанії. Очікується, що обсяг державних гарантій за кредитами може сягнути 80 млрд грн. На посівну аграрній галузі потрібно щомісяця 40 млрд грн. Отже, наразі ресурс на наступні два місяці держава вже забезпечує», – наголосив Тарас Висоцький.

Загальна потреба агросектору в обіговому фінансуванні на осінній період оцінюється приблизно у 200 млрд грн. На весну 2027 року потрібно ще 300-350 млрд грн.

За словами Міністра, ідея кредитування в тому, щоб прибрати з ринку хаотичну пропозицію зерна, яка знижує ціни. Замість продажу зерна за низькими цінами фермеру відкрита можливість отримати кредитні кошти для вирішення поточних питань. Це дозволить пройти період ажіотажного падіння цін та зменшити спекулятивні фактори.

Ще один важливий інструмент – збільшення заставного коефіцієнта НБУ для зерна з 0,4 до 0,75. Це означає, що під заставу збіжжя аграрії зможуть залучати більший обсяг фінансування. Тобто якщо в червні фермер під заставу тонни пшениці, ціна на яку була 10 000 грн, міг взяти кредит на 4000 грн, то в серпні, коли зерно по 7000-6000 грн, є можливість отримати навіть більшу позику: 5000-4500 грн.

Механізм має допомогти виробникам не продавати зерно одразу після збору врожаю за мінімальними цінами. Натомість аграрій отримує можливість залучити необхідні кошти, зберегти продукцію та реалізувати її тоді, коли ринкова ситуація буде більш сприятливою. Водночас це зменшує надлишкову пропозицію зерна на внутрішньому ринку.

Уряд також скоригував мінімальні експортні ціни на аграрну продукцію. Таке рішення було прийнято за пропозицією аграрних асоціацій – виробників, з урахуванням зміни логістики та фактичних цін на ринку.

Зокрема, при експорті через альтернативні маршрути значну частину вартості продукції формують витрати на доставку до європейських портів. Наприклад, логістика до румунської Констанци може становити близько $170 за тонну.

Застосований коефіцієнт 0,714 враховує можливе різке зниження цін на зовнішніх ринках. За основу взято максимальне місячне падіння цін у найскладніший період 2022 року – 28,6%. Водночас фактичне зниження, за даними офіційної статистики реальних угод, наразі становить близько 19%.

Окрему увагу Тарас Висоцький звернув на альтернативні експортні маршрути. За оцінкою Мінагрополітики, вони потенційно можуть забезпечити вивезення до 3 млн тонн української агропродукції на рік. При цьому Міністр зазначив, що українська агропродукція, яка проходить територією Польщі та інших країн ЄС, призначена для транзиту до третіх країн. Йдеться, зокрема, про поставки до Алжиру, Індонезії та Південної Кореї. Такий транзит також забезпечує додаткове завантаження портової інфраструктури країн Балтії.