Сергій Марченко окреслив фінансові потреби України на 2026 рік під час засідання Української платформи донорів в Римі

9 липня у Римі, Італія, пройшло чотирнадцяте засідання Керівного комітету Української платформи донорів.

У заході від України взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (онлайн), співголова Платформи, Міністр фінансів Сергій Марченко, Віце-прем’єр-міністр з відновлення - Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, Міністр енергетики Герман Галущенко, Перший заступник Міністра економіки Олексій Соболев.

Серед міжнародних партнерів – Генеральний директор з питань сусідства та переговорів щодо розширення Герт-Ян Коопман від Європейської Комісії та Виконуючий обов'язки координатора допомоги США Європі, Євразії та Центральної Азії у Державному департаменті США Крістофер Берґауст, спеціальний посланник Міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки з питань відбудови та зміцнення стійкості України Давіде Ла Чечіліа, а також представники країн G7, Європейської Комісії та міжнародних фінансових організацій.

Сергій Марченко подякував колегам за активну співпрацю у межах Платформи, а також італійській стороні за можливість провести засідання наживо в Римі на полях Конференції з питань відновлення України.

Платформа залишається ключовим механізмом координації міжнародної підтримки на потреби бюджету та відбудови. Наразі вона об’єднує 23 країни та 7 міжнародних фінансових організацій.

Під час засідання Міністр фінансів окреслив стан фінансової системи, ключові потреби на 2026 рік та у середньостроковій перспективі:

“Завдяки спільним зусиллям Уряду України та міжнародних партнерів, очікується повне покриття потреб у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік – у розмірі 39,3 млрд доларів США. Станом на перше півріччя вже надійшло понад 22 млрд доларів США. В умовах, як триваючої повномасштабної війни, так і потенційного сценарію завершення активних бойових дій, Україна потребує регулярної й передбачуваної зовнішньої підтримки для збереження фінансової стабільності, якої вдалося досягти разом з партнерами з 2022 року. Це також створює підґрунтя для успішної відбудови країни”.

Відповідно до програми МВФ Extended Fund Facility (EFF), у разі завершення активних бойових дій обсяг необхідної міжнародної підтримки становитиме 22 млрд доларів США. Водночас Україна потребуватиме додаткових ресурсів для посилення оборонного потенціалу. Якщо ж повномасштабна війна триватиме у 2026 році, бюджетні потреби залишаться щонайменше на рівні 2025 року. Безпекова допомога дозволить не тільки ефективно стримувати агресора в Україні, але й слугуватиме надійним захистом Європі від загрози з боку рф.

Міністр фінансів закликав партнерів активізувати роботу з конфіскації заморожених російських активів. Це має стати не лише актом справедливості, а й суттєвим фінансовим ресурсом для відбудови.

Водночас він відзначив позитивну динаміку внутрішніх надходжень до держбюджету. За перше півріччя 2025 року вони зросли на 17% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

На сектор оборони у 2025 році спрямовано 64% усіх видатків загального фонду держбюджету. Уряд також вніс до Парламенту законопроект про додаткове фінансування армії ще на 10 млрд доларів США (412,4 млрд грн) за рахунок перевиконання доходів і внутрішніх запозичень. Ці кошти мають покрити додаткову потребу Сил оборони в озброєнні, боєприпасах та обладнанні.

Окрему увагу було приділено впровадженню реформ в Україні. Уряд продовжує їх реалізацію й виконує взяті зобов’язання в межах співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, Україна нещодавно успішно пройшла рекордний восьмий перегляд програми EFF МВФ. Також досягнуто прогресу у виконанні умов для залучення коштів у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility.

Серед ключових досягнень – впровадження реформи управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, PIM), що має на меті підвищення ефективності та прозорості використання державних коштів на відновлення. Реформа передбачає нові підходи до відбору проектів, у які інвестує держава.

Сергій Марченко наголосив, що нині капітальні видатки у межах реформи PIM зосереджені передусім на нагальних потребах – житло, енергетика, інфраструктура безпеки. Водночас важливо розширювати інвестиції, спрямовані на розвиток економіки та соціальної сфери, що формуватимуть майбутнє країни.

Учасники Платформи підтвердили свою готовність підтримувати Україну й надалі для збереження фінансової стабільності, відновлення та сталого розвитку.