• In English
  • Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
    Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 07 вересня 2022 року о 17:07

    Доброго дня, шановні колеги, шановні українці.

    Підтримка міжнародних союзників — один із головних стовпів для того, аби ми звільнили наші території та перемогли в цій кривавій війні. Завдяки лідерству Президента України й роботі всієї владної команди нам вдалося сформувати потужну проукраїнську коаліцію й об’єднати Європу для допомоги нашій державі. Дуже важливо, аби ця єдність і підтримка України не зменшувалася як у питаннях фінансів та постачання зброї, так і щодо інтеграції України до Європейського Союзу і посилення санкцій проти росії.

    Про всі ці речі я говорив у Берліні з керівництвом Німеччини цієї неділі, а в понеділок — із лідерами Європи у Брюсселі.

    Щодо питання фінансів. Ми розблокували отримання макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 8 млрд євро. Сьогодні Єврокомісія оголосила про виділення 5 млрд євро. Ще 3 млрд очікуємо до кінця цього року. Вдячний Президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн за швидке та своєчасне рішення. Сподіваюся на таке ж швидке прийняття пропозиції Європейським Парламентом і Радою ЄС.

    Крім того, і з Канцлером Німеччини Олафом Шольцом, і з лідерами ЄС ми розпочали політичні консультації щодо нової програми макрофінансової допомоги на 2023 рік. Нам необхідна буде підтримка від ЄС у розмірі 12 млрд євро. Разом з іншою допомогою від союзників та міжнародних фінансових організацій це дозволить покрити запланований дефіцит бюджету й забезпечить стабільність нашої економіки.

    Другий блок обговорення — це санкції. Тут необхідні зараз три ключові пункти. По-перше, візовий бан для росіян в усьому цивілізованому світі. Перший крок у цьому напрямку вже зроблений. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала повністю призупинити дію угоди про спрощення візового режиму з рф від 2007 року. Ще один вид санкцій, який потрібно довести до логічного завершення, — це відключення від SWIFT усіх російських та білоруських банків. Третє ключове питання, яке ми також активно обговорювали в Брюсселі —енергетичне ембарго. Вугільне ембарго вже працює. Це удар по росії на 8 млрд доларів щороку. Нафтогазові доходи російського бюджету в серпні були на найнижчому рівні від початку війни, але цього замало. Необхідно, щоб якісно запрацювало запроваджене Євросоюзом нафтове ембарго, а також щоб було прийнято рішення про поетапне газове ембарго. Ми говорили, що на початку може бути встановлене значне обмеження на ціну російського газу. Це суттєво обмежить здатність кремля фінансувати війну в Україні. Європа усвідомила, що росія веде проти неї енергетичну війну, і тепер це усвідомлення має конвертуватися у повну відмову від російських енергоресурсів.

    Україна готова також сприяти енергетичній незалежності ЄС завдяки збільшенню експорту нашої електроенергії. Зараз ми експортуємо 300 МВт, а потенціал — у сім разів більше. Так само Україна може бути «газовим сейфом» Європи завдяки нашим найбільшим газосховищам. Всі ці речі були частиною обговорення з європейським та німецьким керівництвом.

    Так само ми обговорили необхідність демілітаризації Запорізької атомної електростанції. На жаль, візит МАГАТЕ не приніс у цьому напрямку відчутних результатів. Тому ми пропонуємо створити Міжнародну місію за участі ЄС, ООН та інших організацій, яка сприятиме виведенню російських військ із території ЗАЕС та 30-и кілометрової території навколо станції, що сприятиме її безпечному функціонуванню.

    Третій блок обговорення з європейськими колегами — це питання нарощування поставок зброї. Європейський Фонд миру збільшено до 2,5 млрд євро. Це означає додаткові 500 млн євро на зброю для нашої армії. Німеччина також планує збільшити постачання окремих видів важкої зброї, у тому числі сил протиповітряної оборони. Цього тижня Україні передані ще п’ять артилерійських установок Gepard. Найближчим часом має бути взята на озброєння перша з трьох найсучасніших систем ППО німецького виробництва IRIS-T, що сприятиме захисту наших міст від російських ракет. Крім того, ми обговорювали створення додаткового хабу з ремонту «натівської» артилерії на території ЄС. Інша частина наших домовленостей зараз є непублічною. Але ми впевнені, що це конвертується у багато неприємних сюрпризів для наших ворогів.

    Четвертий блок обговорення, якому ми приділяємо дуже велику увагу — це швидкий рух України до членства в ЄС. Під час проведення Ради асоціації Україна – ЄС ми перейшли від формату партнерства до формату розширення. Найближчими місяцями хочемо почати предметні перемовини щодо дорожньої карти такого вступу. Вільне переміщення товарів, послуг, людей і капіталу. Чотири свободи ЄС, у яких ми впевнено рухаємося.

    Наші європейські партнери зауважили дуже позитивний темп у реформах за останні місяці. Це стосується і тих семи пунктів, які були визначені при наданні Україні статусу кандидата на членство, та інших напрямків впровадження європейських правил у нашій країні.

    Повноцінна робота секторальних «безвізів» — це ще один пункт, у межах якого за останні шість місяців була проведена надзвичайно продуктивна робота. Енергетичний, транспортний «безвізи», економічний «безвіз» щодо скасування тарифів і квот. З 1 жовтня запрацює митний «безвіз», наступного року — промисловий. Для українського бізнесу — це мільярди гривень прибутків уже зараз і десятки мільярдів у можливостях для розвитку.

    Крім того, під час візиту було підписано п’ять важливих угод. Україна тепер частина «Цифрової Європи» — угоди для фінансування проектів цифровізації та ІТ-технологій на 7,5 млрд євро. Ми також отримали додаткові 500 млн євро на житло для внутрішньо переміщених осіб і підтримку малих фермерських господарств. Ще 122 млн євро на різні гранти для держави та громадянського суспільства. Підписано угоди про співробітництво в митній та податковій сферах, що дозволить нам повністю привести ці органи до найкращих європейських стандартів.

    Важливе місце у перемовинах з партнерами також отримало питання швидкої відбудови України. Вже цього року для проектів відбудови критичної інфраструктури нам потрібно 3,2 млрд євро, і ми говоримо з нашими партнерами про додаткову програму відповідного фінансування. З канцлером Шольцом також остаточно узгодили проведення в Німеччині, у жовтні, Конференції високого рівня з питань відбудови України.

    Наостанок варто відзначити ще один важливий момент, про який говорили всі наші партнери під час зустрічей. І Німеччина, і весь Європейський Союз у цій війні готові підтримувати нас стільки, скільки буде потрібно для нашої перемоги. У кремлі вважають, що затягування війни позбавить Україну підтримки союзників, але цього не буде. Європейці розуміють, що війна йде на території України, але це війна за свободу та гідність усієї Європи. Ми воюємо за демократичні європейські цінності, тому перемога обов’язково буде за нами.

    Слава Україні!

    Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду