Про економіку, фінансову стабільність, енергетику, логістику, бронювання й програми підтримки говорив із представниками бізнесу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час Київського міжнародного економічного форуму, що відбувся 7 листопада.
Зокрема, очільник Уряду наголосив на важливості макрофінансової стабільності та запевнив, що в держави є абсолютне розуміння, як закривати дефіцит бюджету у 2025 році.
«Продовжуємо програму з МВФ, Ukraine Facility з Європейським Союзом. Отримаємо від країн G7 та ЄС 50 млрд доларів від використання заморожених російських активів. Країна буде мати кошти на фінансування армії та всіх пріоритетних видатків бюджету», — зазначив Прем’єр-міністр.
В енергетиці, за словами Дениса Шмигаля, ситуація зараз під контролем, проведені всі необхідні ремонти, побудовано захист енергооб'єктів. Проходження зими, на його думку, залежить насамперед від інтенсивності російських атак на енергосистему.
«Ми готуємося за всіма можливими напрямками. Домовились про збільшення фізичного обсягу імпорту електроенергії з 1,7 до 2,1 ГВт. Окремо домовились про додатковий обсяг так званої аварійної підтримки. Продовжуємо розбудову розподіленої генерації. Для бізнесу працюють державні програми підтримки на встановлення альтернативних джерел енергії. Маємо достатній запас різного обладнання, достатньо газу в наших сховищах й достатньо вугілля на складах», — зазначив Глава Уряду.
Прем’єр-міністр також нагадав, що бізнес може імпортувати електроенергію, аби убезпечити себе від потенційних відключень взимку.
Одне з питань, які Денис Шмигаль порушив під час форуму, — це логістика. Він відзначив, що Уряду вдалося частково розв’язати проблему, що виникла внаслідок російського вторгнення.
«Український морський коридор працює, дунайські порти працюють. Інвестуємо в залізницю та в прикордонні пункти пропуску. Вдалося продовжити і торговельний, і транспортний «безвізи» з Європейським Союзом. Наше завдання на наступний рік — зробити так, аби українські товари надалі ввозилися до ЄС без квот та мит. Наші перевізники не мають потребувати жодних ліцензій на вантажні перевезення», — наголосив Прем’єр-міністр.
Як зауважив Денис Шмигаль, у звіті Єврокомісії щодо прогресу реформ та імплементації директив ЄС реформа митниці отримала одну з найвищих оцінок. Він висловив переконання, що у 2025 році українці відчують результати цих трансформацій наочно.
Крім того, Прем’єр-міністр підкреслив, що одним із важливих питань для бізнесу залишається справедлива й прозора система бронювання. Він наголосив, що необхідно знайти баланс між працюючою економікою та потребами Сил оборони. Аби ключові спеціалісти могли працювати, а наші захисники на передовій отримували потрібну ротацію.
«До 15 листопада має бути проведений аудит списку критично важливих підприємств. Поки цей аудит триває, бронювання можуть продовжувати ті, в кого воно зараз закінчується, хто був заброньований до 31 травня цього року. За результатами аудиту будуть представлені оновлені правила, які мають дати цей необхідний баланс», — сказав Денис Шмигаль.
Глава Уряду проговорив із бізнесом також економічну політику. Він нагадав, що цього року держава повноцінно запустила проект «Зроблено в Україні», навколо якого вибудовуються різні програми підтримки.
«Вже підходимо до позначки в 100 індустріальних парків для переробної промисловості. Цього року почали компенсації на їх облаштування. Вперше заклали кошти в бюджет і готові відшкодовувати підключення до енергомереж та інші, визначені законом видатки. Ця практика працюватиме і наступного року», — запевнив Прем’єр-міністр.
Також Уряд продовжує діджиталізацію та регуляцію для спрощення взаємодії з державою, зокрема через продукти єПідприємець та єДозвіл, продовжує видавати гранти за програмою єРобота для старту і розвитку нових українських підприємств — уже більше 20 тисяч нових бізнесів створено й перезапущено завдяки цій програмі.
«Пільгові кредити для нових інвестицій за програмою «5-7-9» так само продовжаться. Лише від початку цього року маємо більше 20 тисяч виданих пільгових позик», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр також нагадав про компенсацію закупівлі української продукції, національний кешбек, компенсацію закупівлі української сільгосптехніки та українських енерготоварів. Надзвичайно позитивно, за його словами, зарекомендувала себе програма щодо відшкодування 25% за вироблену українську агротехніку.
«Відповідно, будемо поширювати її для іншої високотехнологічної продукції, виробленої українськими виробниками. Все це робиться для того, аби українських бізнесів різного рівня, різного розміру ставало все більше. Аби створювалися робочі місця, змінювалася структура нашої економіки з сировинної на переробну. Аби українці купляли якомога більше саме української продукції», — резюмував Прем’єр-міністр.