Олена Висоцька: Оновлення інфраструктури пенітенціарної системи – це питання як безпеки суспільства, так й іміджу України

За прикладом європейських країн, головна ідея в’язниці має полягати у наголосі на реабілітації в’язнів, а не на покаранні. В Україні ж пенітенціарна система довгі роки залишалась спрямованою не на виправлення правопорушника, а на його тимчасову ізоляцію від соціуму. З наближенням українського законодавства до європейських норм почали змінюватися і підходи до діяльності системи виконання кримінальних покарань. Про це говорила заступник Міністра юстиції Олена Висоцька під час засідання урядової Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, яке було присвячене питанню розроблення механізмів усунення структурної проблеми неналежних умов тримання під вартою в Україні.

Так, Олена Висоцька розповіла, що протягом 2020-2021 років Мін’юстом було розроблено низку законодавчих ініціатив, спрямованих на комплексне реформування системи виконання кримінальних покарань та вирішення проблем, вказаних у Рішеннях ЄСПЛ. Це, зокрема, законопроекти щодо:

• розвитку пробації;
• ефективного виправлення без ізоляції від суспільства;
• раціонального використання бюджетних коштів;
• можливості перегляду призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі;
• збереження життя засуджених та осіб, узятих під варту;
• створення механізму поновлення прав у зв'язку з неналежними умовами тримання;
• ефективного захисту прав засуджених та ув'язнених;
• визначення умов проходження служби персоналом ДКВС України;
• захисту процесуальних прав неповнолітніх.

Говорячи про зміни, яких вже вдалося досягти, особливу увагу заступник Міністра юстиції звернула на послідовну роботу у напрямі покращення матеріальних умов тримання правопорушників під вартою.

«Приведення умов тримання до міжнародних стандартів і збільшення житлової площі на особу – одна з тих рекомендацій, яку українській стороні надає Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Саме тому, одним з найважливіших напрямків реформування пенітенціарної системи є приведення у відповідність до міжнародних стандартів комунально-побутових та санітарно-гігієнічних умов утримання засуджених та осіб, взятих під варту», – зазначила заступник очільника Мін’юсту.

Так, щоб покращити умови тримання у слідчих ізоляторах, генеруючи при цьому кошти для відповідних потреб всередині системи, було запроваджено експериментальний проект «Платні камери в СІЗО». Лише за рік реалізації цього проекту вдалося заробити близько 7 млн грн, які й направляють на ремонт безкоштовних камер.

З метою економії витрат на утримання малонаповнених установ здійснюється процес закриття установи або зміна виду режиму. Так, оптимізовано шляхом консервації 39 установ. Зважаючи на це та через брак коштів на капітальні видатки для установ виконання покарань, народився ще один проект – «Велика приватизація в’язниць». Першим успішним його кейсом є продаж Львівської виправної колонії. Цей онлайн-аукціон завершився зростанням ціни об’єкта у 8,8 раза. Установу було приватизовано за 407,5 млн грн, що на 150% більше, ніж надходження від приватизації за весь 2018 рік (269 млн грн). 70 % від виручених коштів спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету України на відбудову в’язничної інфраструктури. Так, вже розробляється необхідна документація для зведення сучасних, стандартизованих за європейським зразком слідчих ізоляторів на околиці Львова та за межами Києва.

Поряд із зазначеними проектами, Мін’юстом розроблено також концепт модельної в’язниці, яка передбачатиме апробовані кращі західноєвропейські практики та знайде свою реалізацію у проекті «Модельна в’язниця». Об'єктом для його реалізації обрано Уманську виправну колонію №129.

«Через те, що свого часу в нашій державі не було створено належних умов утримання в’язнів, нині Україна витрачає шалені кошти на виплату компенсацій, пов’язаних із цим. Треба розуміти, що саме по собі позбавлення волі вже є покаранням, а от умови утримання мають бути нормальними – це європейська та світова практика. Тому оновлення інфраструктури пенітенціарної системи – це питання як безпеки суспільства, так й іміджу України», – наголосила заступник Міністра юстиції Олена Висоцька.

Крім того, протягом 2020-2021 років було гуманізовано умови тримання в’язнів, їм дозволено ряд пристроїв та предметів, а також продуктів харчування для користування в місцях несвободи; запроваджено платні послуги з надання ув’язненим доступу до інтернету та телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії; підвищено якість харчування ув’язнених, цифровізовано систему ДКВС; створено систему рейтингування установ виконання кримінальних покарань, на основі якої прийматимуться управлінські рішення тощо.