Представники Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства взяли участь у заході, присвяченому дослідженню інвазивних чужорідних видів в українській частині дельти Дунаю.

Захід організовано Інститутом морської біології НАН України в рамках виконання проєкту Interreg Next BSB «Invasive Alien Species Observatory and Network Development for the Assessment of Climate Change Impacts and Contextual Ecosystem Services Evaluation in Black Sea Deltaic Protected Areas», IASON+ BSB00174 («Обсерваторія інвазивних чужорідних видів та розвиток мережі для оцінки впливу зміни клімату та контекстуальних екосистемних послуг на природоохоронних дельтових територіях Чорного моря») за підтримки Європейського Союзу.

До події також долучилися представники інших наукових установ, закладів освіти, установ природно-заповідного фонду та громадських організацій.

У рамках зустрічі представлено доповіді щодо історії, розвитку та подальшої стратегії дослідження інвазивних чужорідних видів, зокрема комах, наземних і водних рослин, молюсків, ракоподібних, риб та ссавців в українській частині дельти Дунаю. Важливо зазначити, що деякі аспекти представлених досліджень вирізнялися своєю унікальністю та не мали аналогів серед інших європейських наукових програм.

Одним із ключових питань стало обговорення різних аспектів дослідження інвазивних видів та пов’язаних із цим питань екосистемних послуг, нормативної бази щодо визначення інвазивних видів та підходів політики держави стосовно їх використання в умовах стрімких змін клімату, що прогресують останніми роками.

У рамках дискусії наголошено на необхідності проведення інвентаризації та визначення статусу інвазивних видів безхребетних (японської креветки), риб (сріблястого карася, піленгаса, білого та строкатого товстолобів, білого амура, ротаня-головешки та ін.). Це сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки України, збереженню та відтворенню аборигенних видів, а також пошуку балансу між природоохоронними та соціально-економічними аспектами використання інвазивних видів. Особливо актуальним це є з огляду на можливості подальшого розвитку та розширення природоохоронних територій.