• In English
  • МОЗ закликає пройти безоплатний тест на вірусні гепатити
    Міністерство охорони здоров'я України, опубліковано 25 липня 2019 року о 19:30

    МОЗ України закликає пацієнтів скористатися своїм правом на гарантовану державою послугу та пройти тест на вірусні гепатити. За оцінками експертів, в Україні вірусним гепатитом С інфіковані понад 2 мільйони людей, гепатитом В - понад 600 тисяч. Утім більшість хворих навіть не підозрюють про свій статус. Що пізніше пацієнт дізнається про хворобу, то більше людей він може інфікувати і лікування на пізніх стадіях відбувається набагато складніше.

     Перевірте себе: більшість хворих не знають про свій статус

    За офіційними даними Центру громадського здоров’я, на початку 2019 року в Україні зареєстровано понад 82 тисячі людей з гепатитом С та понад 23 тисячі - з гепатитом В. Тобто зі 100 хворих на вірусний гепатит С про свій діагноз знає лише п’ятеро. А зі 100 інфікованих на гепатит В - тільки троє.

    Тому вкрай важливо стежити за своїм здоров’ям та вчасно проходити діагностику. Кожен пацієнт має право зробити безоплатний тест на вірусні гепатити. Така послуга входить у гарантований державою пакет надання первинної медичної допомоги. Для цього треба звернутися до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у вас підписана декларація, і зробити експрес-тест.

    Торік в Україні на маркер гепатиту В (HBsAg) обстежилися понад 1,3 мільйона людей, серед яких із позитивним результатом виявилося більше 19 тисяч. На маркер гепатиту С (анти HCV IgG) обстеження пройшли понад 930 тисяч людей, із них майже 35 тисяч - з позитивним результатом. Утім для підтвердження діагнозу необхідно провести додаткове обстеження. У 2018 році офіційно було виявлено більше півтори тисячі людей з гепатитом В та майже 5 із половиною тисяч із гепатитом С.

    Чим небезпечний гепатит

    Гепатит – це вірусне захворювання печінки запального характеру. Існує 5 основних вірусів гепатиту: типи А, B, C, D, E. Вірусні гепатити небезпечні тим, що вони можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень, викликати спалахи хвороби та значне поширення захворювання. Віруси гепатитів В і С провокують розвиток хронічної хвороби в сотень мільйонів людей по всьому світу та є найпоширенішою причиною цирозу та раку печінки. 96% усіх смертей пов’язані із захворюванням на вірусні гепатити В і С. Загалом у світі налічується 71 мільйон людей з гепатитом С та 257 мільйонів людей з гепатитом В. За даними ВООЗ, у 2016 році від гепатиту С у світі померло близько 400 тисяч людей, від гепатиту В у 2015 році – 887 тисяч хворих.

    Профілактика і лікування вірусних гепатитів

    Для запобігання гепатиту В потрібно робити вакцинацію згідно з Календарем щеплень. Немовлятам слід вводити першу дози вакцини в перші дні після народження, другу та третю дози - у 3 та 6 місяців. Якщо щеплення за планом пропустили, потрібно вакцинуватися якомога швидше. Ефективні та безпечні вакцини є в усіх регіонах України, вони доступні для маленьких пацієнтів безоплатно.

    Оскільки до Календаря щеплень вакцинацію від гепатиту В внесли 2001 року, то люди, які народилися раніше, – не вакциновані. Їм слід звернутися до лікаря, з яким у них підписана декларація, та проконсультуватися щодо щеплення від вірусного гепатиту В. Оскільки щеплення для дорослих не входить до Календаря, то дорослі можуть придбати вакцину в аптеці.

    За останні три роки кількість вакцинованих від гепатиту В немовлят зросла втричі і складає 67%. Вакцинувати необхідно всіх дітей, які не мають протипоказів.

    Щодо гепатиту С, то вакцини від нього не існує. Профілактика захворювання полягає у дотриманні правил особистої безпеки: безпечний секс із використанням контрацептивів, користування засобами разового призначення (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо), а також використання стерильних інструментів багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

    На сьогодні для лікування вірусних гепатитів Україна через міжнародні організації закуповує інноваційний курс препаратів. Лікування полягає у тому, що пацієнт приймає таблетки впродовж 3 або 6 місяців. Ліки рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Ефективність курсу лікування доведена та сягає понад 95%.

    Нагадаємо, що в регіони розвозять найбільшу партію препаратів для лікування гепатиту С.

    Алгоритм дій для пацієнтів

    Зверніться до лікаря, з яким ви підписали декларацію.

    Сімейний лікар може запропонувати вам обстеження із використанням швидких тестів. Якщо результат тесту позитивний - необхідно буде пройти додаткове обстеження, про яке вам скаже лікар. Пам'ятайте, що позитивний швидкий тест не є підтвердженням діагнозу, а може свідчити, що ви перехворіли і самостійно позбулись вірусу.

    Якщо ви вже знаєте, що у вас вірусний гепатит, можете одразу звернутись до лікаря інфекціоніста інфекційної лікарні за місцем проживання або ж у інфекційний відділ обласної лікарні (залежно від того, чи є у лікарні за місцем проживання інфекційний відділ). За посиланням ви можете знайти контакти закладів охорони здоров'я, які надають послуги із лікування ВГ.

    Пацієнт проходить обстеження (приблизно 7-10 днів) та здає усі необхідні аналізи. Важливо: враховуючи, що препарат є пангенотипним, немає потреби додатково визначати генотип вірусу.

    Якщо діагноз підтвердився, нагадайте лікарю-інфекціоністу про державну програму лікування гепатиту.

    Напишіть заяву на ім'я директора обласного департаменту охорони здоров’я з проханням отримати лікування за державною програмою.

    Наступний крок — отримати позитивне рішення щодо забезпечення лікування від профільної комісії. При обласних департаментах охорони здоров’я обо в окремих регіонах при обласних інфекційних лікарнях діють Комісії щодо включення пацієнтів до державних програм лікування (членами цих Комісій можуть бути представники пацієнтських спільнот, якість роботи Комісії залежить від активної участі членів цієї Комісії).

    Пройти курс лікування у своїй лікарні.

    Якщо у вашому медзакладі кажуть, що ліків немає, зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області.