Яку модель профільної середньої освіти варто обрати Україні та який досвід у цьому мають інші країни? У світі є кілька моделей профільної середньої освіти, тому перш ніж ухвалювати рішення, потрібно оцінити плюси й мінуси кожної.

Про це говорили під час семінару «Моделі профільної середньої освіти — перспективи для України». На запрошення Міністерства освіти і науки України до нього наживо долучився директор із питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку Андреас Шляйхер. А онлайн приєдналися творці освітньої політики з Естонії, Англії, Польщі, Німеччини та Франції, щоб розповісти про моделі профільної середньої освіти у своїх країнах.

Семінар відбувався в партнерстві з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу.

Нова модель профільної середньої освіти запрацює в Україні з 2027 року, коли перший потік учнів Нової української школи перейде в 10 клас. 2025 року, із дворічним випередженням, розпочнеться пілотування.

«Реформа "Нова українська школа" посідає центральне місце в нашій освітній стратегії. Ми прагнемо створити систему освіти, зосереджену на особистості дитини й розвитку компетентностей, які допоможуть досягти успіху в XXI столітті. Це передбачає не лише академічні знання, а й розвиток критичного мислення, креативності, комунікації та співпраці. Саме тому одним із ключових завдань є визначення найбільш ефективної та гнучкої моделі профільної середньої освіти. Освіта — це не просто передавання знань, це фундамент для майбутнього кожної людини й усієї нації», — сказав у вступному слові міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Сташків зазначив, що нині в Україні старшокласники можуть обирати профілі, але ця система працює неналежно. Школи з різними профілями нерівномірно розподілені країною і переважно не забезпечують очікуваної гнучкості в навчальних програмах. Реформа покликана змінити це.

Учнівство зможе обирати профілі навчання і додатково курси та предмети за межами профіля або для його підсилення. Так ми забезпечимо гнучкість навчання, дамо змогу учнівству вивчати те, що їм подобається і буде потрібно в майбутньому.

Розглядаючи різноманітні системи освіти в Європі, можна побачити з якими викликами зіткнулися країни та, врахувавши їхній досвід, обрати все найкраще, щоб побудувати вдалу систему профільної середньої освіти для задоволення потреб саме нашої країни.

Що спільного в профільній середній освіті різних країн

Спільна ознака профільної середньої освіти в європейських країнах — трансформація під впливом ринку праці, персоналізація освітніх траєкторій, мотивування учнівства через вибір предметів і курсів. Кожна з розглянутих шкільних систем нині в процесі переосмислення та перепроектування аспектів навчання. Мета таких змін — дати змогу кожному учню обирати освіту відповідно до своїх цілей і досягати успіху на ринку праці та в особистому житті.

Як пояснив Андреас Шляйхер, є різні моделі організації профільного навчання:

• вибір у межах однієї галузі: якийсь предмет є обовʼязковим, але учні можуть додавати якісь компоненти. Наприклад: література є обовʼязковою, але учні можуть додати ораторське мистецтво й мистецтво ведення дебатів;
• є ядро обовʼязкових предметів із різних галузей, але учні можуть додати необовʼязкові предмети. Наприклад: державна мова й математика — обовʼязкові, але можна обрати ще три необовʼязкові предмети;
• галузеві профілі: учні мають ядро предметів чи курсів і можуть додавати до нього 2–3 спеціалізації.

В Україні діє третя модель, яка, на переконання пана Шляйхера, дає учнівству менше гнучкості. Це цікаво зіставити з результатами PISA-2022. Українські учні більш умотивовані виконувати шкільні завдання, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку. Водночас 25% учнів пропускали уроки через нудьгу. Окрім того, чимало 15-річних школярів не розуміє, які кваліфікації потрібні для побудови карʼєри.

«Ми маємо дати учням розуміння, що шкільне навчання повʼязане з їхнім майбутнім. Треба їм дати відчуття мети», — зазначив Андреас Шляйхер. Таку мету можна дати, дозволивши учням бути більш залученими у вибір курсів і предметів. Тоді вони будуть із більшим бажанням вивчати те, що їм цікаво і потрібно в житті.

Нижче розглянемо особливості організації профільної середньої освіти в різних країнах.

Естонія

Здобуття повної загальної середньої освіти не є обов'язковим, обовʼязкова лише базова освіта. Після її закінчення підлітки можуть обрати: орієнтуватися на вищу освіту чи ринок праці. 

Тривалість навчання зазвичай становить 3 роки як у гімназії, так і в професійній школі, але деякі навчальні програми професійного напряму тривають довше.

У навчальній програмі для гімназій є обовʼязкова частина й можливість обирати додаткові предмети та курси. В Естонії школи автономні, тож третину навчального плану вони можуть створювати самостійно — відповідно до побажань учнівства. Це дає змогу школам інтегрувати предмети та пропонувати учням додаткові курси і предмети.

У планах Естонії — запровадити змішану модель навчання між академічною і професійною, за якою учнівство зможе обирати компоненти з обох напрямів і в такий спосіб ще більше індивідуалізувати навчання. До того ж це допоможе випускникам бути більш підготовленими академічно й водночас готовими до ринку праці. Також ця реформа покликана підвищити привабливість професійно-технічної освіти.

Англія

Загальну програму для середньої школи учні закінчують у 16 років. На цей час вони мають визначитися, як продовжити навчання: обрати академічні предмети, суто технічні або комбіновану модель. Навчання на рівні профільної середньої освіти триває 3 роки.

В Англії є державна навчальна програма, яка визначає, чого мають навчати в школах, і навчальний план із переліком предметів. Водночас школи автономні й можуть гнучко визначати зміст і реалізовувати цю програму. Особливо це стосується недержавних шкіл.

Національна програма передбачає обовʼязкове вивчення англійської мови, літератури, математики, іноземних мов, фізкультури, курсів природничих наук і громадянської освіти. Окрім того, як правило, учні додатково обирають 3–4 предмети для поглибленого вивчення. Невдовзі Англія планує запровадити новий поглиблений стандарт, у якому збільшать кількість навчальних годин на 15% і предметів для вивчення до 5–6, а також посилять вивчення англійської мови й математики.

У 9 класі для всіх учнів проводять індивідуальні карʼєрні консультації, щоб допомогти визначитися з вибором подальшого напряму навчання. На них з учнями розбирають, які предмети їм подобаються, які їхні сильні сторони, як учителі відгукуються про учнівські результати з того чи іншого предмета, а також дають завдання більше дослідити обраний напрям, поговорити з представниками професій тощо.

Польща

Після 8-річної обовʼязкової освіти в базовій школі учнівство вступає в 4-річний загальноосвітній ліцей або заклад професійно-технічної освіти (4 або 5 років, залежно від обраного типу). Також є післяліцеальні технічні школи для тих випускників середніх шкіл, які вирішать не вступати у ЗВО, а якнайскоріше вийти на ринок праці. 

Вибір школи залежить від рішення учня та результатів зовнішнього іспиту, складеного наприкінці базової школи.

Як у загальноосвітніх ліцеях, так і закладах професійно-технічної освіти діє обовʼязкова базова навчальна програма, яку розробляють на центральному рівні. Предмети в ній мають два рівні: базовий і розширений. Водночас школи можуть додавати предмети за межами національної програми, а для професійно-технічних закладів є окремі програми за різними напрямами. Наявність базової програми дає змогу учням переходити із професійно-технічного закладу до загальноосвітнього й навпаки.

Як у загальноосвітньому ліцеї, так і в профтехах учень може обрати розширене вивчення певної галузі — наприклад, мовної чи математичної. Що  ближче до випускного іспиту, то більше стає поглиблених предметів і годин для них і тим меншає навчання на базовому рівні.

Франція

У Франції є 3 маршрути навчання і завжди можливі мости між ними. 

Професійний маршрут дає змогу учням вийти на ринок праці одразу або після короткого додаткового курсу навчання. 

Загальний маршрут у ліцеї має на меті підготувати учнів до навчання у ЗВО. 

Технологічний маршрут у ліцеї — ознайомити учнів із різними технологічними галузями (сфера послуг, промисловість, агрономія тощо) і підготувати до здобуття вищої освіти. 

У загальноосвітньому й технологічному ліцеях є спільне ядро предметів і по 54 години на рік для наставництва (зустрічі з фахівцями, вчителями, викладачами ЗВО, які допомагають учням визначитися, що вони хочуть робити в дорослому житті). Окрім того, можна обрати 2 спеціалізовані напрями освіти й курси в їхніх межах, а також факультативні предмети поза межами спеціалізацій. З кожним роком кількість предметів із вільним вибором зростає.

Серед факультативних курсів на загальному профілі можуть бути, до прикладу, стародавні мови й культури, жестова мова, а на технологічному — біотехнології, інженерні науки, управління та адміністрування тощо.

Німеччина

У Німеччині повна середня освіта триває 13 років. Навчання більш структуроване, ніж у Франції чи Естонії, хоча 2020 року відбулася реорганізація концепції, щоб дати учнівству більше часу на самоорганізоване навчання.

Є школи трьох типів: основні, реальні й гімназії. Потрапити до них можна відповідно до успішності в початковій школі.

Як правильно, після основної школи (неповна середня освіта) випускники виходять на ринок праці або продовжують учитися в системі професійно-технічної освіти.

Після реальної школи (до 10 класу) можна вступити в гімназію (старша школа) або заклад професійно-технічної освіти.

А вступивши в гімназію з 5 класу, далі можна вчитися в технічному інституті (якщо закінчити 12 класів) або в будь-якому ЗВО (якщо закінчити 13 клас).

Перші 2 семестри в старших класах гімназії вважають перехідним етапом від нижнього рівня середньої освіти до кваліфікаційного етапу. Він триває 4 семестри й готує учнівство до вступу та складання іспиту «Abitur».

Предмети й курси діляться на ті, що мають базовий і поглиблений рівні вимог. Базовий рівень — обовʼязковий для всіх, поглиблений створений для спеціалізації на предметах відповідно до індивідуального вибору. Кількість годин між базовою і поглибленою частинами становить орієнтовно 50 на 50.