Мінсоцполітики об’єднує зусилля з волонтерами для доставки гуманітарної допомоги

Міністр соціальної політки України Марина Лазебна розповіла, що Міністерство координує дії з усіма, хто хоче та може допомагати людям, постраждалим від війни. 

«Масштаби лиха, яке російські війська спричиняють українцям, зростають кожного дня. Але для відсічі агресору об’єднались усі. Кожен розуміє, що разом ми можемо більше! Якщо раніше Міністерство співпрацювало з великими міжнародними організаціями, благодійними фондами та громадськими організаціями, то тепер наші працівники на межі можливостей  об’єднують всіх, співпрацюють з усіма волонтерами, бізнесом, окремими людьми, які справді хочуть і можуть допомагати та координувати дії. Ми щодня бачимо десятки надихаючих історій справжньої людяності та патріотизму», - прокоментувала Марина Лазебна. 

Міністр навела приклад, як днями звернулась пара, яка за допомогою друзів закордоном зібрала гуманітарну допомогу для дітей з вразливих категорій, яка мала надійти через Польщу до України. Але виникали питання, які вони самі були вирішити не в змозі: як довести Польській стороні, що вони не шахраї, а справді везуть допомогу людям, адже раніше пара ніколи не займалась гуманітарною допомогою, як провезти вантаж через кордон, забезпечити логістику потім по Україні, доставити саме тим, хто цього потребує. 

Працівники Міністерства перевірили інформацію та скоординували дії з благодійниками: спрямували лист від Мінсоцполітики до Польської сторони з підтвердженням того, що це справді гуманітарна допомога, яка надійде за призначенням, допомогли вантажу перетнути кордон, забезпечили співпрацю з Новою Поштою, яка безкоштовно доставила вантаж в регіони, скоординувала дії з місцевими органами соцзахисту, щоб допомога надійшла дітям з вразливих категорій, які її найбільше потребують.  

Завдяки цьому більше тони найнеобхідніших продуктів, засобів гігієни та інших необхідних товарів вже доставлені адресатам.

Ось пару слів від наших героїв:

«Ми Олена Кец та Юра Мельник. Війна застала нас у Будапешті, і наступного ж дня ми повернулися в Україну, без чіткого плану, але з розумінням, що мусимо бути тут. Маючи багато друзів за кордоном, звернулись до них, прохаючи підтримки. Ми вирішили кинути наші сили на допомогу дітям з вразливих категорій, які зараз, як ніколи, потребують підтримки. З нашого будинку під Львовом ми зробили склад та за кілька днів, завдяки друзям з України та Польщі, нам вдалося зібрати понад тонну продуктів харчування та гігієни і відправити їх дітям. І це лише початок. Зараз ми очікуємо на кількатонний вантаж з Португалії, який також піде на допомогу дітям. У звичайному житті я є директоркою модельної агенції, а Юра працює в ІТ компанії і ми не маємо відношення до волонтерських організацій. Але війна різко це змінила і можливо ми колись навіть заснуємо свій фонд. А тим часом ми волонтеримо, як і мільйони українців по всьому світу. Ця робота не була б можливою без наших друзів, сусідів та рідних, які щодня нам допомагають усіма можливими способами. Ми їм безмежно вдячні».

Україна – це ми!