Мінкульт: Наталія Мовшович долучилася до дискусії про міжнародне просування та перспективи українського кіно на 55-му кінофестивалі «Молодість»

З 24 жовтня до 1 листопада в Києві відбувся 55-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» — один із провідних міжнародних кінофорумів України, що об’єднує українських та іноземних кінематографістів, сприяє відкриттю нових імен і розвитку міжнародної співпраці у сфері кінематографа.

У межах програми фестивалю відбулася панельна дискусія «Від міжнародного інтересу до внутрішнього прокату: де сьогодні українське кіно?». До обговорення долучилася заступник Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.

Серед інших учасників дискусії — Ксав’є Анрі-Рашід, французько-британський кінопрограмер, засновник і директор лондонської сейлз-агенції Film Republic, член Європейської кіноакадемії (EFA) та European Audiovisual Entrepreneurs (EAVE); Ольга Брегман — продюсерка, співзасновниця 2BraveProductions; Денис Іванов — продюсер, дистриб’ютор, культурний менеджер, засновник і керівник Arthouse Traffic. Модераторкою виступила Тася Пугач — виконавча продюсерка та прессекретарка Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

Учасники обговорили можливості українського кіно на міжнародному ринку, особливості роботи сейлз-агентів і дистриб’юторів, державну підтримку кіновиробництва та просування українських стрічок за кордоном. Окрему увагу приділили протидії російському культурному впливу, перспективам міжнародної співпраці та викликам, пов’язаним із просуванням українського кіно в умовах повномасштабної війни.

Наталія Мовшович наголосила, що протидію російському культурному впливу та просування українського кіно необхідно розглядати як взаємопов’язані напрями державної політики.

За її словами, росія використовує культуру та кінематограф як інструменти зовнішньої політики, намагаючись зберігати свою присутність у міжнародному культурному просторі, легітимізувати участь російських інституцій у світових мистецьких процесах і привласнювати українську історію та культурну спадщину.

Серед основних напрямів протидії таким практикам заступник Міністра виокремила санкційну політику, реагування на спроби легітимізації російського культурного продукту на міжнародних майданчиках та посилення присутності українських митців і кінематографістів у світовому культурному просторі.

Зокрема, вона навела приклад спільної роботи Міністерства культури, Служби безпеки України та Центру протидії дезінформації щодо ініціювання санкцій проти виробників і розповсюджувачів анімаційного серіалу «Маша і Ведмідь». У серпні 2026 року відповідні санкції були запроваджені щодо п’яти фізичних та чотирьох юридичних осіб.

Також за ініціативи Міністерства культури України застосовано санкції до п’яти фізичних осіб, причетних до організації та участі російського павільйону на 61-й Венеційській бієнале. Участь представників держави-агресора у Венеційській бієнале не є нейтральним культурним актом. Це цілеспрямована інформаційно-пропагандистська операція росії, яка має всі ознаки “нормалізації агресора” та створення умов для відновлення її культурної присутності на міжнародній арені попри триваючу війну проти України.

Йшлося також про участь України у провідних міжнародних кінофестивалях і кіноринках. Наталія Мовшович підкреслила, що міжнародна присутність українського кіно має виходити за межі фестивальних показів і охоплювати професійні платформи, де формуються партнерства, укладаються угоди про копродукцію, міжнародні продажі та дистрибуцію, а також залучається фінансування для нових проєктів.

Серед ключових майданчиків, на яких Міністерство культури прагне зберігати та посилювати присутність України, — топові фестивалі світу та їх індустрійні платформи такі як Берлінський міжнародний кінофестиваль і European Film Market, Каннський кінофестиваль і Marché du Film, Венеційський кінофестиваль і Venice Production Bridge та інші.

«Ми вже мали цьогоріч досвід представлення українського кіно у Каннах, Берліні та Венеції разом з Держкіно та у партнерстві з Українським інститутом. Наступний етап — зробити цю присутність більш системною, передбачуваною та орієнтованою на потреби українських виробників. Важливі конкретні результати: міжнародні партнери для українських проєктів, угоди про копродукцію, продажі прав, вихід фільмів у закордонний прокат, нові джерела фінансування», – зазначила Наталія Мовшович.

Заступник Міністра також акцентувала увагу на можливостях державної підтримки українських кіновиробників у межах ініціативи «Тисячовесна». Зокрема, йшлося про важливість підтримки створення якісного українського аудіовізуального продукту та розвитку інструментів його подальшої промоції та дистрибуції.

«Нам потрібно розширювати тематичний і жанровий діапазон українського кіно, щоб воно могло конкурувати на різних сегментах міжнародного ринку — від авторського до жанрового та глядацького кіно. Водночас міжнародна втома від теми війни не може бути приводом для того, щоб українські автори відмовлялися розповідати власні історії або підлаштовувалися під зовнішні очікування щодо того, яким має бути українське кіно. Важливо, щоб війна не зникала з міжнародного порядку денного, а завдання держави — підтримувати різноманітність кінематографа, створювати можливості для різних жанрів і моделей виробництва, не диктуючи авторам теми їхніх фільмів», — наголосила Наталія Мовшович.

Учасники дискусії порушили питання так званої міжнародної втоми від українського кіно про війну та викликів, які це створює для його фестивального просування і продажу на закордонних ринках. У центрі розмови — пошук балансу між необхідністю розповідати світові про реалії російської агресії та прагненням українських кінематографістів розвивати жанрове й тематичне розмаїття національного кінематографа.