Команда МОН працює над інтеграцією науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору – перші 100 днів діяльності Міністра Сергія Шкарлета

Міністерство освіти і науки України, опубліковано 26 березня 2021 року о 21:38

У перші 100 днів діяльності Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета у сфері науки та інновацій були здійснені важливі кроки з метою забезпечення процедури долучення України до наступної рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» і триває робота над переглядом переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.

«Законодавство щодо наукової, науково-технічної та інноваційної сфер складається із двох рамкових законів, низки законів, що регулюють окремі аспекти цих видів діяльності, а також сотень нормативно-правових актів, які вже передано на розгляд Уряду», – зазначив Сергій Шкарлет.

Зокрема, схвалено Урядом та подано до Верховної Ради України такі документи:

  • проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків», метою якого є підвищення ефективності здійснення науковими парками інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних розробок);
  • проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій», метою якого є підвищення рівня впровадження (комерціалізації) результатів наукових досліджень.

Також МОН затвердило оновлену дорожню карту з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Впровадження дорожньої карти забезпечує реалізацію таких заходів:

  • гармонізація політики у сфері науки та інновацій відповідно до стандартів та норм ЄС;
  • розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
  • розвиток дослідницьких інфраструктур України та їхню інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
  • створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
  • застосування комплексного гендерного підходу у сферах науки та інновацій;
  • застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
  • розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик.