У Києві відбулася конференція, присвячена створенню дієвого міжнародного юридичного механізму для притягнення вищого політичного та військового керівництва російської федерації до кримінальної відповідальності за злочин агресії. Участь у заході взяли провідні експерти з міжнародного кримінального права та прав людини з усього світу. Долучилося до конференції і керівництво Міністерства юстиції України: Міністр Денис Малюська та його заступник Ірина Мудра. Головна тема обговорення — «Процесуальні аспекти роботи міжнародних кримінальних трибуналів. Як провести судовий розгляд?»

Створення всеосяжної системи відповідальності і відновлення справедливості – це не лише про Україну. Адже відсутність покарання породжує нове беззаконня. Відсутність справедливості – ненависть.

«Для того, щоб відновити світовий порядок, щоб терези справедливості знову прийшли до рівноваги, ми з вами і всі ті країни, хто разом із нами, повинні притягнути агресора до відповідальності. Це і є політикою стримування», — зазначила Ірина Мудра.

На жаль, людство вже неодноразово зіштовхувалося із необхідністю створення спеціальних міжнародних трибуналів з метою притягнення винних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності. Вивчаючи ці уроки жахливої історії ми повинні підтримувати і всіляко добиватися того, щоб скоєння найстрашніших злочинів людства було покарано, справедливість відновлено і створено інструменти запобігання їх повторенню в майбутньому. Для цього потрібна реалізація всіх трьох компонентів відповідальності:

1. Воєнні злочини мають бути розслідувані та кожен, хто їх вчинив, – притягнутий до відповідальності.

2. Має настати невідворотна відповідальність за скоєння злочину агресії. Держава – це не просто абстрактний суб’єкт із кордонами на карті. Це – кожен, хто підтримував війну, хто її фінансував, прославляв вбивства та захоплення територій. Це економіка держави, прибутки якої годують війну. А головне – це її керівництво: ті, хто формував політику і пропаганду, хто віддавав накази, хто закликав до знищення народу, хто підтримував і сприяв тому, щоб ці злочини сталися. Вони створили систему державного управління, сформували бачення суспільства, зробили доступним фінансування війни. Тому, відповідальність має настати, як на рівні окремих осіб, так і на рівні держави.

3. Кожен постраждалий – фізичні особи, бізнес, держава – всі повинні отримати компенсації за свої втрати. Це те, що дозволить відновитися і далі жити. Отримання компенсації за рахунок агресора – це те, що дозволить вірити, що справедливість існує і за неї варто боротись.

Більше того, за словами заступниці очільника українського Мін'юсту, відновлення справедливості має відбуватися вже зараз: «Виконання зобов'язань щодо відповідальності росії за спричинені збитки не може чекати, поки відбудеться трибунал над вищим керівництвом країни-агресорки чи поки будуть закінчені розслідування воєнних злочинів, не може чекати на післявоєнний договір, оскільки нереально очікувати, що переможена росія сама погодиться щось швидко компенсувати. Адже метою рф є не лише фізичне знищення України, але й підірвати надію та рішучість українців. Тому актуальність створення компенсаційного механізму вже зараз не викликає жодних заперечень і є одним із пріоритетних завдань».

Тільки коли міжнародне право чітко встановить високу ціну розплати за злочин агресії – як для держави-агресорки, так і для конкретних осіб, які віддали наказ, здійснили, фінансували і підтримували цю агресію, і для бізнесу, який працює в державі-агресорці, – тільки ризик втрати усіх своїх закордонних активів та виключення зі світових економічних і культурних процесів зможе на майбутнє зменшити ризики ведення воєн.

«Всі повинні зрозуміти і чітко усвідомити, що кожне порушення міжнародного права тягне за собою ціну, яку країна-порушник повинна буде сплатити. І сплата цієї ціни є невідворотною», – резюмувала Ірина Мудра.