• In English
  • Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченко для 24 каналу (04.02.2021. Частина 2)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 04 лютого 2021 року о 13:12

    Сергій Марченко в другій частині інтерв'ю для 24 каналу розповів про особливості пенсійної реформи, як бізнес пережив локдаун в Україні, а також про виплати ФОПам.

    Про пенсійну реформу

    Що планується змінити у пенсійній реформі? Коли запрацює накопичувальна система?

    Наразі це – найцікавіше питання, яким я займаюсь. Мені важливо зрозуміти модальність цієї реформи. Адже хтось вважає, що це підняття пенсійного віку. А хтось вважає, що це – запровадження накопичувального рівня. Частково так і є.

    Але якщо загалом поглянути на пенсійну реформу, вона "зачіпає" державний бюджет, місцевий бюджет і бюджет Пенсійного фонду. Тому це комплексна реформа, яка потребує перш за все пошуку компенсаторів.

    Вони (компенсатори – 24 канал) дозволили б частину ресурсів направити на накопичувальну систему.

    Потрібно створити умови, коли у кожного громадянина будуть пенсійні накопичувальні рахунки. Це більше, ніж просто запровадження другого рівня. Покоління 40 – 45-річних має визначитися, чи хоче воно у майбутньому мати можливість отримувати достойну пенсію, яку накопичить, чи сподіватиметься без надії.

    Ми повинні зрозуміти, що солідарна система в нинішньому вигляді має бути перекаліброваною. Водночас нам необхідно захистити своїх батьків, дідусів, які зараз є пенсіонерами або виходитимуть на пенсію, дати їм достойну пенсію, індексуючи її.

    Це історія про суспільний договір. Ми маємо домовитись і знайти те рішення, яке влаштує більшість громадян країни.

    Як це працюватиме? Упродовж якого часу людина щомісяця повинна сплачувати певну суму?

    Упродовж всього працюючого життя. Багато людей, особливо молоде покоління, не розуміє, навіщо їм відкладати на майбутнє. Ніхто у 30 років не думає, що йому потрібно буде виходити на пенсію. Але вже у 40 років люди про це замислюються. Обов'язкові відрахування – це абсолютно нормальна практика.

    Зараз вони також є. 22% ЄСВ частково йде у Пенсійний фонд. Але відсутність персональних рахунків, відсутність стеження за цими грошима, як вони працюють на ринку – це питання і відсутності мотивації їх сплачувати.

    Тому потрібно створити мотивацію, надавши можливість всім громадянам відчути себе інвесторами в облігації державної позики. Ці гроші повинні бути захищеними, щоб до того періоду, коли людина виходитиме на пенсію, вона змогла сама розпоряджатися своїми грошима.

    А людина сама вирішує, скільки вона повинна сплачувати в місяць?

    Повинен бути один обов'язковий компонент. Але якщо хтось бажає сплатити більше – таке право теж має бути.

    Є експерти, які критикують цю систему. Мовляв, у Східній Європі від неї відмовилися через те, що ці гроші з'їдатиме інфляція. Чи справді є така проблема?

    Наразі в Україні інфляція дуже помірна. Торік вона була 5%. В межах цієї інфляції, якщо дохідність інструментів, які ви вкладаєте, буде понад 10, то вона покриватиме можливі інфляційні чинники. Важливо зберегти низьку інфляцію і тоді буде можливість інвестувати.

    З іншого боку, які способи заощаджень у громадян – депозитні рахунки? Це більш системне рішення. Адже ці гроші працюють в економіці, вони мультиплікують. Немає ризику, що умовний банк ліквідують, якщо ви будете неплатоспроможними.

    Тому що за внутрішніми облігаціями жодна держава світу ніколи не оголошувала себе неплатоспроможною. Єдиний ризик – висока інфляція. Але вона може бути в одному році з 25. Тому це нормальна практика.

    Коли це може спрацювати?

    Щойно буде розуміння моделі, і консенсус всередині влади, це питання можна винести на широкий загал. Це дуже серйозна та найочікуваніша реформа.

    Про збитки

    Наскільки в Україні був проблематичним локдаун для бізнесу? Як він вийшов з цієї ситуації і які збитки поніс?

    Ситуація була досить прогнозованою. Усі підготувалися. Після новорічно-різдвяних свят був пік продажів на роздрібному ринку, а також пік завантаженості ресторанів та розважальних центрів.

    Виплати, які були в грудні з боку держави, дозволили пом'якшити будь-які шоки та нівелювати негативні ризики. Нацбанк очікує, що це вплине приблизно на 0,2 – 0, 4% економічної динаміки.

    Однак це не той вплив, який був у квітні – травні. Цю історію пройшов весь світ. Ми також потерпали від закриття бізнесу.

    Про допомогу ФОПам

    Чи є якась статистика, скільки грошей отримали ФОПи?

    З розрахункової величини ми понад половину грошей використали. Всю суму – ні, не всі зареєструвалися, але часу було достатньо. Можливо, не всі коди підходили з економічної класифікації.

    Однак, мені здається, понад 300 тисяч підприємців зареєструвалися і отримали зазначені гроші. Принциповою є прозорість використання цих грошей.