• In English
  • Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка РБК-Україна, 1 червня 2020 року.
    Міністерство фінансів України, опубліковано 01 червня 2020 року о 11:57

    Сергій Марченко: Якщо задекларував, будь готовий, що держава перевірить твої витрати

     

    В інтерв'ю РБК-Україна Міністр фінансів Сергій Марченко розповів про те, що буде у програмі МВФ, як чиновники планують витрачати кредити, чому немає причин для зміцнення курсу гривні, а також – навіщо президент хоче провести загальне декларування і як може працювати накопичувальний пенсійний фонд.

    – Уже відомо, коли відбудеться засідання Ради директорів МВФ по програмі для України?

    – За інформацією, отриманою з Фонду, засідання очікується орієнтовно 5 червня. Це – попередня інформація. Точніше можна буде сказати наступного тижня (інтерв'ю записано у четвер, 28 травня, – ред.).

    Чому не цього місяця? Є внутрішні процедури МВФ. Плюс Memorial Day – у США вихідний (у цьому році випадає на 25 травня, – ред.), він забрав у нас один день. І, напевно, деякі нюанси там не встигають узгодити.

    Свою частину роботи ми зробили, staff level agreement отримали. Президент, прем'єр-міністр, глава НБУ і міністр фінансів ще підпишуть Letter of Intent (лист про наміри, – ред.).

    – Рада директорів збирається, затверджує програму. Що далі?

    – І виділяється транш.

    – На певному етапі переговорів мова йшла про дві програми – одна для боротьби з наслідками COVID-19 та одна програма розширеного фінансування, формат якої, як правило, передбачає проведення складних структурних реформ.

    Чому від останньої відмовилися? Ми довго не могли виконати свої зобов'язання перед Фондом або "коронакриза" внесла корективи?

    – Ми виконали всі необхідні зобов'язання. Причина зміни програми МВФ одна: там не відкривають зараз програми EFF (Extended Fund Facility, програма розширеного фінансування, – ред.) ні для кого. Основний аргумент: МВФ каже, що ми – в економічній кризі і ми не можемо спланувати програму на три роки. Адже EFF – трирічна програма. Це був єдиний аргумент. Ми довго боролися за EFF, оскільки пройшли по ній 99% шляху. Для нас це була досить несподівана історія.

    – Значить, більше вплинула пандемія?

    – Це – основна причина. Крім того, не було особливих причин розраховувати на ексклюзивну EFF. Нам сказали: бачите, скільки заявок надходить на вхід до програм, хтось RFI (Rapid Financing Instrument, програма швидкого фінансування через коронавірус, – ред.), хтось Stand-by. Тому говорити про програми структурних реформ немає можливості.

    – Яке домашнє завдання отримаємо від МВФ після Ради директорів?

    – Всі домашні завдання виконані. Після Ради директорів буде транш.

    – Які питання в пріоритеті на перший час за новою програмою?

    – Не хотів би зараз озвучувати конкретні маяки до моменту фінального узгодження програми.

    – Серед них є питання тарифів на газ і електроенергію?

    – Питання прозорого тарифоутворення завжди були предметом інтересу МВФ. Але зараз ми бачимо з боку МВФ підтримку ініціатив уряду у цьому питанні.

    – Але електроенергія з'явилася у пулі питань, які обговорюються з Фондом? Адже раніше більше піднімалася тема газових тарифів, але не е/е.

    – Ні, так як програма у нас Stand-by, у даній програмі ці питання не піднімаємо.

    – За даними інформагентства "Українські новини", у новій програмі, серед іншого, мова буде йти про такі умови, як єдині юридичні особи для податкової і митниці...

    – Вони були і раніше. Деякі зобов'язання могли бути не виконані у рамках попередніх програм, і перейшли у нову програму.

    Підкреслю: команда Фонду не змінилася. Зараз змінюється глава місії в Україні. Замість Рона ван Родена буде Іванна Владкова-Холлар. Зобов'язання за такими напрямами, як антикорупція, банківська система, правосуддя і суди, єдина юрособа – залишаються такими ж.

    – З приводу банківської системи. Буде підніматися питання про проблемні активи держбанків? Це більше питання до Нацбанку чи до вас?

    – Ми разом з НБУ і нашими міжнародними партнерами проробили величезну роботу, щоб держбанки могли почати активно працювати з NPL (проблемні кредити, – ред.) у цьому році, і сподіваємося на забезпечення результату з боку держбанків.

    – У новій програмі є питання аудиту коштів, витрачених на боротьбу з коронавірусом? З неофіційних джерел я чув, що МВФ не дуже сподобалася ідея з окремим фондом у державному бюджеті. Ви теж не були прихильником цього...

    – Я не був "happy" з самого початку від цієї ідеї.

    – У чому ризик?

    – МВФ хвилювався, що фонду по боротьбі з COVID-19, враховуючи "коронакризу" і спрощені держзакупівлі, загрожує нецільове використання. Ми говоримо: давайте разом придумаємо механізм, щоб уникнути цього. Ми розуміємо, що в умовах швидкого проведення закупівель можливі зловживання.

    Вони хотіли, щоб аудит робила "велика четвірка" (чотири найбільші в світі компанії, що надають аудиторські та консалтингові послуги: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young, KPMG, – ред.).

    Ми сказали, що це неможливо, тому що мова йде про державні кошти. Хто буде платити і за якою методологією вони проводитимуть аудит? Ми запропонували, що це повинна бути Держаудитслужба.

    – Але Держаудитслужба підпорядковується уряду.

    – Мінфіну конкретно.

    – А Рахункова палата? Вона підзвітна парламенту. І тому у неї немає конфлікту інтересів.

    – У МВФ погодилися на варіант проведення аудиту Держаудитслужбою. Ми зобов'язалися розкрити інформацію до кінцевих бенефіціарів і власників кожної закупівлі.

    – Коли будуть результати аудиту? Його оприлюднять або тільки покажете МВФ?

    – Ми вже зробили кілька кроків для того, щоб показати прозорість. За ініціативою Мінфіну прийняли постанову Кабміну, яка розкриває бенефіціарних власників по закупівлях фонду під COVID-19. Думаю, ми і далі будемо впроваджувати такого роду елементи.

    Але на даному етапі це не має перешкодити закупівлі засобів захисту. Тобто, якщо аудит потенційно може зупинити закупівлі масок, халатів і тому подібного, то спочатку потрібно провести закупівлі, а після починати аудит.

    – Чи достатньо коштів у цьому фонді? Скільки вже витратили і чи знадобиться ще збільшувати витрати?

    – Є два етапи. Перший – це протокольне рішення про необхідність виділення коштів. Другий – це саме рішення. З 65 мільярдів гривень на сьогодні прийнято рішень на 27 мільярдів на безповоротній підставі. На поворотній – приблизно 1,3 мільярда гривень.

    – Тобто витратили вже майже половину?

    – Майже. Але потрібно враховувати, що, наприклад, передбачений трансферт Пенсійному фонду. Ми розуміємо, що є "просідання" з ЄСВ. Але рішення про трансферт ще не прийнято. Тобто почалася робота за протокольним рішенням, але самого рішення ще немає.

    – Але ж, крім цього, Пенсійному фонду додатково було збільшено дотацію при перегляді держбюджету у квітні.

    – Через ситуацію з "коронакризою" ми скорегували показники ЄСВ. Але бюджет Пенсійного фонду ми не переглядали. Він базується на попередньому макропрогнозі. Травень виявився кризовим місяцем. Багато людей стали безробітними або тимчасово безробітними. Природно, що фізично впали надходження ЄСВ. Зараз виходимо з "коронакризи", є надія, що у червні буде позитивна динаміка.

    – По податку на доходи фізосіб, судячи з усього, теж "просідання"?

    – Так, так і є. Ми йдемо на рівні минулого року. Якщо за перші місяці ще спостерігалося зростання, то зараз у травні сплата ПДФО – на рівні минулого року.

    – Ви говорите про те, що є проблеми з наповненням Пенсійного фонду. Але нещодавно Денис Шмигаль заявив про підготовку пенсійної реформи. Нібито розглядається запровадження накопичувального рівня без збільшення ставки ЄСВ. Але з перерозподілом: 2% ЄСВ і 2% ПДФО направити у накопичувальний фонд.

    Це означає, що дотації з держбюджету при такому сценарії на виплату пенсій доведеться і далі збільшувати. Реально ту реформу, про яку він говорить, запустити з 2021 року? І за рахунок яких компенсаторів для бюджету?

    – Завдання прем'єр-міністра я обговорювати публічно не звик. Ми висловимо свою думку, оскільки без позиції Мінфіну це неможливо в принципі. На даному етапі це – предмет дискусії. Можна моделювати різні сценарії. Якщо у прем'єр-міністра є бачення, ми розуміємо, що це об'єктивно може бути предметом для додаткових розрахунків.

    – Давайте уявимо: створюється у нас накопичувальний фонд. У що, на вашу думку, інвестувати?

    – Тільки у державні цінні папери. Ніяких інших інструментів я не бачу.

    – Якщо говорити про акції іноземних компаній – умовно Google, Facebook, Apple?

    – Це цікаво, але ризики несумірні. По ОВДП ми як держава будемо зобов'язані нести відповідальність за пенсійні гроші, тобто держава буде гарантувати, що ці виплати будуть забезпечені державними боргами.

    Якщо ці ризики бере на себе приватний фонд – це одне питання. Якщо це буде державний фонд, то, думаю, треба обговорювати, наскільки ми можемо собі це дозволити. Тому що сьогодні – "коронакриза", істотне падіння ринку акцій.

    Рік тому нафтові і газові компанії високо котирувалися. Зараз же через падіння цін на нафту їхні акції впали. Хто буде нести за це відповідальність? Адже може трапитися відтік пенсійних вкладів або падіння цінності активів цього пенсійного фонду.

    Тут я був би дуже акуратний, навіть незважаючи на те, що блакитні фішки Facebook, Amazon, Google котируються, і в принципі криза не вплинула на їх акції. Дивився, до речі, сьогодні композитний індекс NASDAQ, який по IT-компаніям, він навіть зріс з початку року на 4-5%.

    – Ще по темі пенсій. Борючись з наслідками карантину, Кабмін, Президент і Верховна Рада вирішила підвищити пенсії: запровадити надбавки, плюс індексація з травня...

    – Це було ще до "коронакризи".

    – Прем'єр все ж говорив про це як про один з елементів боротьби з наслідками карантину. Чи не ефективніше було би відкласти індексацію (тим більше, що Кабмін у часових межах не затиснутий законом) і направити гроші, скажімо, на допомогу по безробіттю або підтримку малого бізнесу? Адже пенсіонери, по суті, не втратили своїх доходів, на відміну від тих, хто залишився без роботи.

    – Це було державне і політичне рішення. Як правило, тут присутній і соціальний аспект. Коли минулого разу робили індексацію?

    – Перед президентськими виборами. У березні 2019 року.

    – Вірно, з 1 березня по 1 квітня. У законі передбачено проводити індексації кожен рік. Тільки чомусь уряд "попередників" (мова про Кабмін Олексія Гончарука, – ред.) вирішив, що це не норма закону, що ніде не сказано, що це потрібно робити з 1 березня, або з 1 квітня, або з 1 травня.

    І я думаю, що вони не до кінця прорахували політичні ризики. Якщо хтось до тебе зробив це у певний період часу і пройшов з тих пір рік, то виникне питання: а де подальша індексація?

    – Тобто у розумінні громадян це має бути за замовчуванням?

    – У розумінні громадян і у розумінні політиків, які відстежують цей процес. Це було зрозуміло ще з вересня минулого року, коли готувався бюджет, що мають бути закладені кошти на індексацію. У даному випадку мені здаються дивними висловлювання, що, мовляв, не треба було робити у травні. Окей, це можна не робити, але тоді всі політичні ризики несе той, хто цього не робить.

    Індексацію потрібно було робити. І те, що вона була зроблена трохи пізніше – це питання зміни уряду і відповідальності тих, хто займає у ньому ті чи інші посади.

    Те ж саме стосується і додаткових виплат тисячі гривень. Питання, кого і як краще підтримувати, яким чином згладити ефект епідемії, дискутується до того моменту, поки не прийнято остаточне рішення. Далі дискусії безглузді. Рішення було прийнято ще до того, як я став міністром. Але оскільки так вирішили, значить, це потрібно виконувати.

    – Виглядає так, що у кризовій ситуації владі потрібно було показати якийсь швидкий результат. І підвищити пенсії – це найпростіше рішення.

    – Ще раз: рішення про підняття пенсій було задекларовано задовго до "коронакризи". Те, що воно було реалізовано у певний момент, пояснюється тим, що зміни до бюджету були прийняті у середині квітня.

    Так, тоді вже була "коронакриза" і карантин. Але бюджетні показники відпрацьовувалися з початку березня, коли було зрозуміло, що погіршується економічна динаміка і треба переглядати бюджет. Тому не можу сказати, що це якась несподіванка і це робилося спеціально під певні події.

    – Держбюджет протягом року, очевидно, знову доведеться переглядати...

    – Чому очевидно?

    – Невиконання дохідної частини триває. По квітню отримали профіцит за рахунок того, що витрати вдалося притримати. Але доходи все ж знижуються.

    – Не згоден. Ми профінансували всі видатки, які мали профінансувати, згідно з розписом. І ми їх досі фінансуємо. У нас немає проблем з витратами. Більше того, я скажу, ми вчасно виплачуємо всі наші борги і будемо це робити.

    – Ви ж про захищені статті зараз говорите?

    – Так, і незахищені у тому числі. Немає проблем з фінансуванням дорожнього будівництва і інших капітальних витрат. У травні проблем немає. У квітні, можливо, був якийсь період, пару днів затримка з відшкодуванням ПДВ, але вона була досить швидко вирішена. Тому я не бачу проблеми у виконанні видаткової частини бюджету.

    Що стосується дохідної частини бюджету, оскільки ми скорегували план по доходах з урахуванням перегляду макропоказників, план у травні за загальним фондом, я сподіваюся, буде виконаний.

    – Оскільки не очевидно, тоді у мене питання. Ви допускаєте, що доведеться переглядати бюджет?

    – Ні. Поки таких сигналів не бачу. Є певні об'єктивно-суб'єктивні нюанси з митницею. Ми намагаємося вирішити це питання, у тому числі впроваджуємо нові методи роботи митниці, боротьби з контрабандою. Це – складний процес. І за місяць, на жаль, важко налагодити процеси, якими роками ніхто не займався. З Податковою ситуація трохи краща. Думаю, загальний фонд буде виконуватися.

    Що стосується запозичень. Ми зробили все можливе, щоб узгодити програму з МВФ. Ці гроші підуть в бюджет. Ще є макрофіндопомога від ЄС, вона теж йде в бюджет. Далі програма DPL від Світового банку – гроші йдуть в бюджет. Тобто ми зробили все можливе для створення достатньої "подушки" міцності для проходження цього року.

    Ніяких панічних настроїв немає і бути не може. План по доходах, думаю, буде виконано, незважаючи на складний в плані економічної динаміки травень, враховуючи падіння промислового виробництва в квітні (більше 16%) і згасання економічної активності у країні.

    – В умовах пандемії та загрози другої хвилі вірусу на який період може прогнозувати уряд? Якщо, наприклад, буде змінюватися ситуація, ймовірно, доведеться переглядати макропрогноз. Є питання з курсом гривні, який закладався при перегляді бюджету. Він явно не той, який є зараз.

    – Ми не могли закладати інший курс, враховуючи, що бюджет формувався у березні, і на ринку були певні курсові коливання. Враховуючи, який був тренд у березні, ми взяли ще реалістично-оптимістичний курс. Курс гривні міг бути і 35, 40, якби Нацбанк вчасно не стримав своїми інструментами негативний тренд на ринку.

    Звичайно, для нас, з одного боку, є розуміння того, що, заклавши курс 30 в бюджеті, ми втрачаємо частину доходів від митниці, від імпортного ПДВ, який прив'язаний до курсової складової.

    З іншого боку, у нас з'являється певна економія на обслуговуванні боргу. Тільки одне інше не перекриває, на жаль, співвідношення йде 1:2. Якщо подивитися з минулого року: плановий показник недобору по митниці був 52 млрд гривень, а економія за держборгом була приблизно 26 млрд.

    Це більше мінус, ніж плюс. З точки зору економічної теорії у мене виникають певні питання, чому у нас може зміцнюватися наша національна валюта. Я їх ставлю Нацбанку: "Які макроекономічні фактори впливають на зміцнення гривні? У нас заходять в країну великі інвестиції?"

    – І що вам відповідають у НБУ?

    – Кажуть, що саме Нацбанк як незалежний орган відповідає за курсову стабільність.

    – Є ж об'єктивні фактори. У нас ділова активність сповільнилася, імпортери менше купують валюти. Плюс на зовнішніх ринках не така вже погана ситуація.

    – У нас негативне сальдо торгового балансу, правильно?

    – Зараз воно помітно скорочується.

    – Скорочується. Трохи вирівнялося. Зараз "просідання" імпорту пройшло більше, ніж "просідання" експорту. Це, правда, об'єктивно. Але, враховуючи глибину глибин, де ми знаходимося з точки зору економічної позиції, я не розумію тренду на зміцнення гривні.

    Не кажу, що треба його міняти. Просто ставлю питання. На мій погляд, цілком логічні. Офіційний прогноз сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами – мінус 8,3 млрд доларів. Це означає, що воно має бути перекрито валютними надходженнями в країну під іншими статтями. Раніше це були "заробітчани", зараз їх внесок скоротиться. Також було кредитування дочірніми банками своїх структур, були урядові запозичення.

    Я не прихильник різких кроків. Але сьогодні макроекономічних підстав для зміцнення гривні немає. Є, може бути, короткочасні фактори, які сприяють зміцненню. Але я б не сказав, що ми досить міцні як економіка, щоб зміцнювати свою валюту.

    – Є плани розміщення єврооблігацій у цьому році вже після підписання нової програми з МВФ?

    – На початку року ми свої плани вже реалізували у січні. Поки немає необхідності запозичувати будь-якою ціною. Ми зараз у позиції, коли є можливість думати і вибирати, звідки залучати запозичення.

    – Національний банк запропонував інструмент п'ятирічного рефінансування. Це безпечна історія?

    – На першому аукціоні банки залучили менше 3 млрд гривень. Чи користується цей інструмент попитом – складно сказати. Враховуючи консервативну політику Нацбанку, не думаю, що тут є ризик.

    – Держбанки будуть користуватися цією можливістю?

    – Якщо це якісь інфраструктурні проекти, то так, це було б непогано.

    – Як з Укравтодором, який під держгарантії взяв гроші в Укрексімбанку?

    – Чому ні? Це довгі гроші. Це тільки початок, тільки розгойдування нового інструменту – довгого рефінансування. Оцінювати його вплив передчасно. Він ще в принципі не запрацював.

    – Мінфін у травні активно розміщував ОВДП. Портфель нерезидентів скорочується. Хто зараз купує – в основному держбанки?

    – Не тільки. Це і комерційні банки. Прибутковість дуже приваблива. І ми бачимо передумови для її зниження.

    – Банк отримує рефінансування під 8% і купує ОВДП з прибутковістю 10-11%. Вигода для банку очевидна. І для Мінфіну це рішення бюджетних потреб. Але в цілому це правильний підхід?

    – Як мінімум по держбанкам ми не бачили, щоб хтось використовував рефінансування для цих цілей.

    – НБУ не виходитиме на вторинний ринок ОВДП?

    – Не можу говорити за Нацбанк. Але у них є таке право.

    – Вам не здається, що у цьому питанні вони займають жорстку позицію, побоюючись, що їх все одно будуть намагатися "дотискати"?

    – Хто "дотисне"? Ніхто цього не збирається робити.

    – Кабмін, президент, наприклад. Ви бачили останню прес-конференцію Володимира Зеленського, де він згадав "про дуже незалежну банківську систему"? Це теж свого роду тиск. (Говорячи про здешевлення кредитів для населення та бізнесу, президент сказав: "На технічному рівні ми дотиснемо банківську систему України, незважаючи на те, що вона у нас дуже-дуже-дуже незалежна", – ред.).

    – Не буду говорити про політику. Давайте про факти. У нас є цифра фінансування, зафіксована в бюджеті. Там є зовнішні і внутрішні джерела.

    Є сума коштів, більше якої ми не можемо запозичити. Якщо ми отримаємо за тими зовнішніми джерелами, які я вже назвав, – Світовий банк, МВФ, Єврокомісія, плюс ми ведемо переговори з іншими країнами для отримання позик, то я навіть не уявляю, яким чином ми будемо на когось тиснути. У нас не буде необхідності багато позичати на внутрішньому ринку.

    Якщо би з якихось причин у нас не склалися переговори з МВФ, то все навантаження лягло б на внутрішній ринок. І тоді була би розмова про те, як створити додаткову ліквідність. Але такої необхідності немає. Ми у травні зайняли більше 50 млрд гривень. Цього достатньо, щоб зараз фінансувати бюджет. Хоча потенційно ми могли зайняти і більше.

    – Чи з'явиться такий інструмент як муніципальні облігації? Міста проявляють інтерес до подібних позик?

    – До нас звертаються муніципалітети з приводу отримання кредитів під інфраструктурні проекти. Потенційно інструмент муніципальних облігацій можна використовувати. Але тут питання гарантій того, щоб нам не довелося розплачуватися за міста, якщо вони не зможуть обслуговувати папери.

    Після децентралізації міста досить самостійні у своїх можливостях фінансувати борги. Такий варіант я не став би виключати, але не впевнений, що зараз гарний час для цього інструменту.

    – Зараз багато дискусій з приводу того, чи правильно робить Кабмін і Мінфін, надаючи держгарантії, як у випадку з Укравтодором. Побоювання є щодо того, чи зможуть позичальники обслуговувати борги, і чи не ляжуть мільярдні заборгованості на плечі бюджету?

    – Тут все просто. У Укравтодору є джерело фінансування – Дорожній фонд, кошти якого будуть використані, у тому числі і для погашення раніше отриманих кредитів. Не бачу ризиків. Є можливість і потреба створення попиту з боку держави, створення робочих місць у дорожньому господарстві. Так, можливо, це відбувається за рахунок витрат майбутніх періодів, але це не проблема. Ризиків неповернення немає.

    – По яким ще проектам будуть задіяні механізми держгарантій?

    – Схожа ситуація може бути тільки з оборонною сферою. Зараз активно розглядається такий інструмент, як портфельні гарантії. Але він новий і поки ми ще дискутуємо з бюджетним комітетом Ради про формат його реалізації.

    – Приватним компаніям будете надавати держгарантії? Або це виключено?

    – Не виключено. Не хотів би теоретизувати про те, в яких галузях це може бути застосовано. Але потенційний інтерес до цього інструменту є, особливо зараз. Чи готові ми гарантувати приватному суб'єкту? Потрібно дивитися кожен конкретний кейс. Не виключаю ситуації, особливо в кризу, що це буде використано. Інше питання, що ми у цьому плані не дуже гнучкі і не зможемо швидко реалізувати.

    – Уряд розглядає можливість запровадження заходів з оподаткування доходів трудових мігрантів, які працюють за кордоном? Є ідеї? Чи це буде сприйнято не дуже популярно?

    – До цієї проблеми ми ще не підійшли. Тут більше питання, як зробити так, щоб податки всередині країни платилися. Це більш актуально, щоб не було схем ухиляння від оподаткування.

    – Володимир Зеленський доручив Кабміну у тримісячний термін розробити проект закону про одноразове декларування. Мабуть, Мінфін буде відповідати за цей проект. Мова йде про стару ідею про амністію капіталу приватних осіб?

    – Ми активно дискутуємо. Тут мотивація, як з боку легалізації активів, які є за кордоном, так і з боку активів всередині країни – доларова готівка і так далі. Важливо не створити занадто складний інструмент.

    Ми хочемо створити можливість для громадян, які хочуть "відбілити" або показати свої доходи. По ним, можливо, навіть були сплачені податки, але це було давно. І зараз, враховуючи ризики фінмоніторингу, легалізувати ці доходи важко.

    З одного боку, важливо мотивувати людей. Але з іншого – потрібно створити умови, при яких, якщо ти задекларував, то будь готовий, що держава може перевірити твої витрати.

    Нульове декларування без прямих методів (контролю, – ред.) не працює. Потрібна система, при якій ми зупиняємося, починаємо жити по-новому. Хто хоче, будь ласка, заводьте свої активи в Україну, ось вам варіанти, можете покласти гроші на депозит або придбати ОВДП.

    – Замість сплати податків з "амністованої" суми?

    – Питання оподаткування стоїть, але воно не є первинним. А первинним є створення умов для мотивації. Під високі відсотки можуть не піти. Навіть під 5% можуть не піти. Також важливо не створити умови для уникнення від оподаткування. Адже цей механізм може й так бути використаний. Є кілька законопроектів, в тому числі й наш. Але на даному етапі концептуально ідея допрацьовується. Далі вже будемо говорити про те, як і коли це реалізовувати.

    – Завдання виходить від Офісу президента?

    – Безпосередньо від президента стоїть таке завдання.

    – Давайте поговоримо про програму підтримки бізнесу у період карантину. Ваш колега міністр економіки Ігор Петрашко оцінює потенційний кредитний портфель по пільговому кредитуванню малого бізнесу в 35 млрд гривень. І це тільки по одній програмі. Реально освоїти таку суму у цьому році?

    – Ігор Петрашко підрахував максимально можливий портфель з урахуванням того, що у нас бюджеті закладені певні кошти для компенсації відсоткової ставки. На даному етапі стоїть питання мінімізувати логістику комунікацій позичальника і кредитора. Якщо банк отримує процентний дохід 20-25%, його мотивація реструктурувати кредит під менший відсоток, скажімо прямо, умовна.

    Треба дивитися і за новими і старими позиками, є обмеження по секторах. Цей інструмент є, він працює. Але його потрібно дошліфувати, щоб прибрати бар'єри та створити більш прості умови для банку і позичальника.

    – По портфельним гарантіям для малого та середнього бізнесу який буде обсяг держпідтримки?

    – Ми готові гарантувати близько 5 млрд гривень, враховуючи певні обмеження. Буде вибірка чи ні, знову-таки, треба дивитися. Це новий інструмент, ми запускаємо його фактично "з коліс" за два місяці від ідеї до реалізації.

    Багатьом країнам на подібні програми потрібно до року. Ще потрібно створити сприйняття цього інструменту. У депутатів багато питань, в тому числі і щодо того, а чи будуть прострочені кредити. Але якщо це не запускати, то у бізнесу не буде можливості отримувати кредити.

    – Повернемося до теми кредитних ставок. Ви очікуєте, що вони будуть знижуватися? Можливо, держбанки можуть задавати темп всьому ринку?

    – У нас корпоративне управління в держбанках, є незалежні наглядові ради. Ми ж власники, а не менеджери банків, вони самостійні. У нас є дискусія щодо того, щоб роль держбанків в умовах кризи була більш активна у частині кредитування економіки, малого і середнього бізнесу, купівлі ОВДП.

    Деякі банки кажуть, що вони обмежені внутрішніми ковенантами, які їм доводить наглядова рада. Мовляв, держпапери не настільки ефективні інструменти, тому від них треба позбавлятися. Цей процес ми обговорюємо з наглядовими радами.

    – Володимир Зеленський сказав, що іпотека під 10% буде доступна для кожного українця. Це досяжно?

    – Є законодавчі обмеження з точки зору прописки. Якщо в квартирі прописали дитину, банк не зможе стягнути цю квартиру при несплаті по іпотеці. Якщо вирішити це питання, це спростить багато процедур. З точки зору ставки, так, банки підтверджують, що 10% іпотека може бути.

    – Державні банки будуть мати потребу у докапіталізації у 2020 році? На яку суму?

    – Це питання ми обговорюємо з НБУ та наглядовими радами та правліннями банків у рамках проведення річного стрес-тесту (проводить з НБУ). На даному етапі конкретні суми не визначено.

    – За розпорядженням Кабміну ПриватБанк повинен перерахувати до держбюджету 75% прибутку банку за 2019 рік – 24,5 млрд грн. Тоді як Ощадбанку та Укрексімбанку норматив знизили з 50 до 30%. Чому?

    – Є певні зобов'язання перед міжнародними партнерами. Ми не можемо брати з них більше 30%.

    – Буде конкурс на голів Податкової та Держмитниці після завершення карантину?

    – Конкурси будуть. У нас є час, протягом 60 днів після завершення карантину. Не бачу причин зволікати з цим. Нам дорікають, що призначення були непрозорими, без конкурсу. Але нам потрібно було створити керованість у системі. Чекати конкурсу в умовах карантину та кризи, звичайно, добре, але потрібно наповнювати бюджет.

    – Чи відомо вам, на якому етапі робота парламентської ТСК щодо фактів можливих зловживань з ПДВ, про які говорив ваш попередник Ігор Уманський?

    – Я не відстежую роботу комісії. Вони у нас запитують інформацію, працюють з ДФС, Податковою і Митницею, отримали доступ до баз даних. Ми зацікавлені у максимально об'єктивному розслідуванні.

    – Які можуть бути наслідки за підсумком роботи ТСК? Кадрові і кримінальні?

    – Якщо це буде політична історія і хтось пропіариться на роботі комісії, то такого не хотілося б. А хочеться побачити результати, в тому числі і у роботі правоохоронних органів.

    – Перспективи створення Служби фінансових розслідувань? Буде створений новий орган?

    – Перспектива є. Але вона триває роками. І це вже навіть смішно.

    – Знову проти МВС і СБУ?

    – Я б сказав інакше. Зараз є всі умови, щоб створити такий орган, незважаючи на якісь обмеження. Ключове питання – що первинно: ми хочемо забрати функціонал, повністю створити орган з нуля і створити базу для такого роду органу. Ми думаємо над цим.

    – Цей орган буде у підпорядкуванні Кабміну, Мінфіну або Президента, як раніше вже пропонувалося?

    – Це залежить від концепції і завдань, які вирішимо реалізовувати. Перша і основна – зупинити відхід грошей з держбюджету. Тут має бути більше інтелектуальної роботи, ніж силової. Про це багато говорилося. Ми готові підтримати будь-яку з запропонованих концепцій, у тому числі і нашу. І ми можемо вже зараз це реалізовувати, немає підстав чекати.

    – У Раді говорять про ймовірність оскарження банківського закону у Конституційному Суді? Цю ідею просувають в тому числі і прихильники Ігоря Коломойського, який у судах намагається оскаржити націоналізацію ПриватБанку. Що це означатиме для наших відносин з МВФ?

    – У наших національних інтересах, щоби банк, який знаходиться у власності держави, там і залишався. І щоб він приносив доходи до держбюджету, поки не буде прийнято рішення про його приватизацію. Крапка. Держава та її інститути повинні у даному випадку забезпечити захист державних інтересів.

    Додатково є громовідвід у вигляді МВФ. Але навіщо? Держава має захищати свою власність. І якщо ми з різних причин втратимо банк, нам ніхто не допоможе.