Енергоефективність та «зелена» енергетика – ключ до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності громад. Про це йшлося у публічному звіті Держенергоефективності про підсумки роботи у 2020 році. На заході в ІА «Укрінформ» виступили т.в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтин Гура та заступник Голови Юрій Шафаренко.

«Енергоефективність та «зелена» енергетика – це ті напрями, які необхідно розвивати навіть у непрості часи. Адже це ключ до підвищення конкурентоспроможності економіки та зменшення витрат споживачів на оплату енергоносіїв», - повідомив Костянтин Гура та нагадав, що українська економіка досі є однією з найбільш енергоємних  у світі.

Водночас Україна слідує світовим трендам, обрала курс на сталий розвиток і підтримує амбітну програму Європейського зеленого курсу.

Зважаючи на високу енергоємність вітчизняної економіки та міжнародні зобов’язання, Держенергоефективності разом із Міненерго та партнерами запровадило крос-секторальний підхід до розвитку сфери енергоефективності, активізувало роботу над законодавчою базою та розробкою інструментів фінансової підтримки.

Серед важливих напрацювань у 2020 році варто виокремити наступні:

• Продовжено програму «теплих кредитів» на 2021 рік для індивідуальних домогосподарств;

Окрім цього, розширено заходи програми на придбання розумних лічильників електроенергії, електрозарядок для електромобілів та систем накопичення енергії.

• Розроблено законопроекти щодо зняття бар’єрів для подальших ЕСКО-закупівель і розширення цього механізму на об’єкти комунальної сфери та енергетики;
• Проведено верифікацію ефективності енергосервісу. За результатами аналізу 36 міст, реалізуючи 242 ЕСКО-договори, зекономили 4,3 млн м³ газу або 60 млн грн на оплаті енергоносіїв протягом опалювального періоду 2019/2020 років. Середня річна економія склала 35%, що в 1,5 раза більше передбаченої ЕСКО-договорами (23%);
• Розроблено ініціативу щодо створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО₂ для цільового використання коштів саме на заходи, які дозволять зменшити ці викиди;

Фонд має стати джерелом фінансування у розмірі 1 млрд грн у рік на енергоефективні цілі. При цьому робота Фонду дозволить поповнити  загальний фонд державного бюджету надходженнями на суму майже 2 млрд грн щорічно.

• Розроблено концепцію нової державної цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки;

Передбачається державна підтримка енергоефективності у різних секторах економіки (населення, підприємств, енергосервісу, санації будівель органів державної влади, підтримки біоенергетики тощо). Прогнозний обсяг фінансування заходів програми за 5 років становить майже 10 млрд гривень.

• Спільно з Мінрегіоном ініційовано розробку вимог до будівель зі близьким до нульового рівнем енергоспоживання;
• Прийнято закон для запровадження ринку зелених облігацій. Наразі Агентство здійснює пошук партнерів для пілотних проектів з випуску зелених облігацій;
• Розроблено цілий пакет законопроектів для активізації розвитку біоенергетики, а саме:

              - щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;

              - щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;

              - щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;

              - щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂;

              - щодо запровадження механізму торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану.

«Прийняття законодавчих ініціатив дозволить нам замістити власним біопаливом дорогий газ, імпорт якого у 2019 році склав 14 млрд м³.  Враховуючи максимальні можливості використання біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу становить понад 35 млрд м³ газу в рік», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.

• Розроблено пропозиції щодо стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел для власних потреб;
• Розпочато роботу над створенням системи гарантії походження енергії з відновлюваних джерел енергії;
• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні;
• Підготовлено та внесено на розгляд Уряду проект Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей;
• Забезпечено надання адміністративних послуг (підтвердження належності палива до альтернативного, кваліфікація когенераційної установки, проведення державної експертизи з енергозбереження).

У цілому навіть попри складні часи «зелена» енергетика залучили в економіку України близько 1,3 млрд євро інвестицій у 2020 році.  Це кошти, які вкладено у встановлення 1673 МВт потужностей відновлюваної енергетики.

Важливим є також той факт, що все більше українських родин цікавляться відновлюваними джерелами енергії. На кінець 2020 р. в Україні вже майже 30 тис. сімей встановили сонячні панелі, інвестувавши у це 600 млн євро. До п’ятірки регіонів-лідерів увійшли Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

«Ми продовжимо нашу роботу. Енергоефективність та «зелена» енергетика – ті напрями, які потрібно розвивати для побудови сильної економіки та підвищення добробуту українців. Це нове дихання для економіки, робочі місця, менші платіжки, чистіше довкілля, конкурентна та заможна країна», - повідомив Костянтин Гура.

Презентацію «Публічний звіт Держенергоефективності: підсумки 2020 року» можна завантажити за посиланням.