• In English
  • Дмитро Кулеба про запуск Кримської платформи: Ми повернули Крим із забуття
    Міністерство закордонних справ України, опубліковано 23 серпня 2021 року о 20:09

    23 серпня у Києві відбувся інавгураційний саміт Кримської платформи - міжнародного формату, який Україна створила задля консолідації зусиль з деокупації Криму.

    У саміті взяли участь 47 держав та міжнародних організацій. Делегації очолювали 15 глав держав та урядів, 2 спікери парламентів, 14 міністрів. Участь в заході взяли керівники інституцій Європейського Союзу, генеральні секретарі Ради Європи та ГУАМ, заступник генерального секретаря НАТО.

    Офіційна частина саміту розпочалася з промови Президента України Володимира Зеленського. З промовами також виступили Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представниця експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.

    Відкриваючи саміт, Глава Української держави наголосив, що Кримська платформа стане центром вироблення й ухвалення ключових міжнародних рішень щодо Криму: «Відсьогодні ми фактично розпочинаємо зворотний відлік часу до звільнення нашої землі – українського півострова. Цілком можливо, що 23 серпня 2021 року ввійде в історію як день початку деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Окупація півострова Крим почалася у Москві. Деокупацію Криму точно ми почнемо в Києві. Починаймо».

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що, започатковуючи Кримську платформу, Україна вирішує два завдання: “По-перше, ми повертаємо Крим із забуття. Крим знову увірвався на порядок денний лідерів держав, увірвався в міжнародний інформаційний простір, і це зробила наша держава. Ми працюємо над тим, щоб не лише надалі тримати Крим на міжнародному порядку денному, але й вирішувати проблеми Криму та рухатися до деокупації. Дороговказом цієї системної роботи відтепер слугує Спільна декларація Кримської платформи”.

    Глава української дипломатії зауважив, що створення Кримської платформи є частиною ширшої Стратегії зовнішньої політики. Вона передбачає створення нових альянсів країн задля зміцнення безпеки України, регіону та світу.

    Міністр розповів, що в зовнішньополітичному відомстві кожної країни, яка вже приєдналася або приєднається в майбутньому до Спільної декларації, буде призначена конкретна людина, яка опікуватиметься питанням Криму: “Це наша інфраструктура міжнародної взаємодії та мережа впливу для подальшої роботи”.

    Міністр висловив вдячність міжнародним партнерам за участь в саміті Кримської платформи, який став безпрецедентним в історії нашої держави як за кількістю учасників, так і за наповненням.

    Керівники іноземних держав та міжнародних організацій підтвердили незмінну підтримку незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, наголосили на необхідності продовження спільних зусиль задля подолання негативних наслідків тимчасової окупації Криму в сфері безпеки, прав людини, екології та економіки. Вони підкреслили важливість збереження ефективності та непохитності режиму невизнання будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

    Президент України Володимир Зеленський особисто представив учасникам саміту новостворений Офіс Кримської платформи, який забезпечуватиме моніторинг ситуації на тимчасово окупованій території Криму та координуватиме національні зусилля з його деокупації.

    Іноземні парламентарі відвідали позачергове засідання Верховної Ради України, на якому народні депутати схвалили Постанову на підтримку Кримської платформи.

    Саміт супроводжувала комплексна культурна програма. Українська співачка кримськотатарського походження Джамала виконала знакову пісню «1944», а місце проведення заходу було обладнане сімома цифровими інсталяціями та експозиціями, які занурили гостей в культурну атмосферу Кримського півострова.

    Міністри закордонних справ та оборони, експерти у галузі міжнародних відносин, міжнародного права, санкційної політики, безпеки та прав людини взяли участь у панельних дискусіях щодо невизнання спроби анексії Криму, мілітаризації Азово-Чорноморського регіону як загрози світовій безпеці, шляхів реінтеграції Криму через забезпечення прав людини та сталого розвитку, відновлення прав кримськотатарського народу.

    Інавгураційний саміт Кримської платформи став відправною точкою для абсолютно нового міжнародного формату протидії порушенням міжнародного права. Наближаючи припинення окупації Криму мирним шляхом, учасники Кримської платформи захищатимуть принцип недоторканності міжнародно визнаних кордонів, права людини та міжнародне гуманітарне право, свободу судноплавства, стабільність та безпеку не лише в Азово-Чорноморському регіоні, але і в світі.

    Довідково

    Кримська платформа - новий консультаційно-координаційний міжнародний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію Криму, посилення міжнародного тиску на Росію. Головна мета платформи - деокупація Криму та повне відновлення суверенітету України над півостровом.

    Платформи продовжить регулярну роботу на всіх рівнях за п’ятьма пріоритетними напрямами:

    • консолідація міжнародної політики невизнання зміни статусу Криму як частини території України;
    • ефективність санкцій, їх посилення та перекриття шляхів обходу;
    • захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, відновлення прав кримськотатарського народу;
    • забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
    • подолання екологічних та економічних наслідків окупації.

    На інавгураційному саміті Кримської платформи були представлені Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Японія, ЄС, НАТО, Рада Європи та ГУАМ.