Держспецзв’язку ініціює інтеграцію вітчизняної криптографії у міжнародну спільноту IACR

В Україні пройшла перша спеціалізована конференція з криптографічного захисту інформації «UkrCrypto2026», організована ДержНДІ технологій кібербезпеки разом з Департаментом захисту інформації Адміністрації Держспецзв’язку. Захід зібрав онлайн понад 80 провідних фахівців з України та інших країн світу. 

Подія стала знаковою для галузі, адже вперше українська криптографічна спільнота заявила про намір інтегруватися до міжнародного кола конференцій «Crypto», що проводяться під егідою Міжнародної організації криптологічних досліджень (International Association for Cryptologic Research, IACR). 

Відкриваючи конференцію, Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Олександр Потій підкреслив, що Україна – одна із небагатьох держав, які мають повний цикл розробки криптографічних засобів і алгоритмів. Володіння цією технологією – запорука і основа нашого національного суверенітету в глобальному цифровізованому світі. 

«Ключовими викликами, які нині стоять перед криптографами, є суттєве підвищення спроможностей обчислювальної техніки та квантові обчислення. Україна зробила дуже потужний крок в тому, щоб розуміти проблеми постквантового періоду, розробити свої національні стандарти. Ми маємо відповідні індустріальні спроможності», – підкреслив очільник Держспецзв’язку. 

Окреслюючи пріоритети подальшої діяльності, Олександр Потій виділив два магістральні напрями – міжнародну інституційну співпрацю та експорт вітчизняних технологічних рішень. 

«Нам необхідно ще більше, тісніше інтегруватися в міжнародну криптографічну спільноту. Держспецзв’язку готова підтримувати відповідні міжнародні проєкти інституційно, надавати рекомендації і давати своїх фахівців для участі у відповідних робочих групах», – сказав він. 

Водночас накопичений досвід має вилитися у технологічну експансію нашої країни на зовнішні ринки. 

«Україна має виходити на ринки країн Африки та Азії, пропонуючи свої криптографічні технології. Ми маємо дуже потужні спроможності, але вони невідомі в цих країнах. Ці країни, як і будь-яка інші країна світу, потребують захисту своїх національних інтересів, і тут Україна може виступати контриб'ютором безпекової складової», – наголосив голова Держспецзв’язку. 

Надійність вітчизняних розробок перевірялася не в лабораторіях, а в реаліях щоденних ворожих кібератак. 

Як констатував Олександр Потій, екстремальні умови повномасштабного вторгнення продемонстрували зразкову синергію державних структур та комерційного сектору IT-безпеки: «Під час війни країна довела стійкість систем. Не було порушень як в системі урядового зв’язку, так і взагалі в системі криптографічного захисту інформації. Колективи і державні, і приватні разом працювали, щоби ми встояли, і це дуже важливо». 

На відкритті конференції також виступив заступник директора Департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Віталій Гавриляк. Він звернув увагу на критичне значення криптографії для розвитку держави в умовах новітніх загроз. 

«Сфера застосування криптографії сьогодні значно вийшла за межі традиційних завдань захисту інформації. В умовах зростання кіберзагроз і широкомасштабної цифровізації криптографія стала одним з наріжних каменів безпеки та довіри, на яких ґрунтуються цифрова економіка, електронне урядування, кібербезпека, захист критичної інфраструктури та сучасні військові і оборонні технології. За таких умов значення криптографії лише зростатиме», – зазначив він. 

Особливого значення набуває перехід до постквантової криптографії, який сьогодні вже є не теоретичним, а практичним завданням для держав, промисловості, розробників цифрових систем. Усе це вимагає тісної взаємодії математиків, криптографів, фахівців з кібербезпеки, розробників програмного забезпечення та представників державного сектору. 

Завершуючи промову, Віталій Гавриляк відзначив активний діалог із зарубіжними партнерами та побажав плідної роботи всім фахівцям: «Хочу особливо відзначити широку міжнародну представленість нинішньої конференції. Участь численних дослідників з різних країн світу для нас є важливим свідченням відкритості українського наукового середовища до міжнародного діалогу і сприяє подальшому розвитку професійних і наукових зв’язків. Це також створює додаткові можливості для представлення українських наукових напрацювань у міжнародному дослідницькому середовищі. Україна сьогодні має важливий практичний і науковий досвід, яким може і хоче поділитися в межах цієї міжнародної дискусії». 

У ході пленарного засідання учасники конференції обговорили питання розвитку та впровадження постквантових стандартів криптографічного захисту інформації, відходу від радянського криптографічного минулого, питання безпеки блокчейну та інші технічні аспекти розвитку криптографічного захисту інформації в Україні. У ході робочих сесій фахівці обмінялися думками про криптографічні алгоритми та протоколи, блокчейн‑технології, проблематику постквантової та квантової криптографії, зокрема в кібербезпеці та захисті критичної інфраструктури. Не оминули увагою фахівці-криптологи й розвиток штучного інтелекту та його вплив на криптографію та безпеку.