Лілія Гриневич: МАН має стати центром, що під егідою ЮНЕСКО допоможе розвивати наукову освіту в Східноєвропейському регіоні та інших країнах світу

Мала академія наук має стати центром 2-ї категорії на базі ЮНЕСКО – чи відповідає МАН встановленим для цього вимогам, нині досліджує спеціальна місія організації, що перебуває в Україні. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з представником місії ЮНЕСКО Жан-Полем Жустом Нґоме Абьяґою сьогодні, 7 березня 2017 року.

«Мала академія наук – це унікальна установа, яка не лише допомагає нашим дітям уже в ранньому віці наблизитися до науки, а й є активним партнером МОН у питанні реформування освіти, зокрема змісту освіти у природничих дисциплінах. Ми пишаємося цією інституцією і вважаємо, що МАН має стати центром, який під егідою ЮНЕСКО допоможе розвивати наукову освіту в Східноєвропейському регіоні та інших країнах світу», – наголосила Лілія Гриневич.

Представник ЮНЕСКО вже почав знайомитися з роботою МАН. Зокрема, нещодавно Жан-Поль Жуст Нґоме Абьяґа поспілкувався з учнями Малої академії, а пізніше проведе зустрічі з керівниками різних департаментів установи, щоб краще зрозуміти алгоритм, за яким функціонує МАН.

«Вчора я мав нагоду довго й ґрунтовно поспілкуватися з учнями академії, і вони мене щиро вразили своїми знаннями. Ми усі розуміємо, що якісна освіта – це базис, необхідний для розвитку науки, і МАН має дуже цікавий підхід до цього питання», – зазначив представник  ЮНЕСКО.

Зауважимо, що МАН є вільною у виборі форм та методів навчання. Це дозволяє легко впроваджувати нові педагогічні рішення та методики, апробуючи їх на власній базі для подальшого більш широкого використання у системі освіти.

Короткострокові навчальні програми МАН дозволяють ознайомити достатньо широкий учнівський загал з основними навичками наукових досліджень, що не лише забезпечує необхідний досвід школярів, але і мотивує їх для подальшого навчання як у МАН, так і в загальноосвітніх навчальних закладах.

Для того, щоб МАН стала центром під егідою ЮНЕСКО, потрібно пройти низку процедур, зокрема:

Етап 1. Одна чи кілька держав-членів рекомендують кандидатуру установи.

Етап 2. Відбувається дослідження доцільності надання установі статусу, її Секретаріат готує подання до Виконавчої ради ЮНЕСКО.

Етап 3. Виконавча рада рекомендує кандидатуру Генеральній конференції ЮНЕСКО (далі – ГК).

Етап 4. ГК розглядає подання і в разі позитивного рішення доручає Генеральному директору підписати угоду щодо створення інституту або центру 2-ї категорії (далі – ІЦ2) з державою-членом.

Угоду з національним урядом щодо створення центру 2-ї категорії підписують на шість років (стандартний термін).

Хоча юридично центр 2-ї категорії не є частиною Організації, він пов'язаний з ЮНЕСКО на підставі офіційних угод, затверджених Генеральною конференцією. Завдяки обміну знаннями та дослідженнями, забезпечується цінний і унікальний внесок в реалізацію стратегічних програмних цілей ЮНЕСКО для переваг держав-членів.

Співпраця між центрами 2-ї категорії та ЮНЕСКО здійснюється за такими ключовими напрямками:

- освіта;

- природничі науки;

- соціальні і гуманіст рані науки;

- культура;

- комунікації та інформація.