Володимир В'ятрович виступив на Десятому Форумі "Європа-Україна" у Польщі

На запрошення Інституту Східноєвропейських досліджень та польського Інституту національної пам’яті голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відвідав Десятий Форум «Європа-Україна», що проходив 27-28 січня у м. Ряшів (Польща).

Форум проходив під гаслом «Можливості, яких не можна втратити» і був присвячений обговоренню нагальних питань модернізації та розвитку економічного потенціалу України, а також перспектив співпраці України та Європи у різних сферах. Політичні трансформації у сучасній Україні були однією з головних тем Форуму.

Значну увагу учасників та гостей Форуму привернула дискусійна панель «Декомунізація та люстрація в Україні. Чи може Україна скористатися з досвіду Польщі та інших посткомуністичних країн?» Учасниками дискусії за модерації Павела Коваля з польського Інституту політичних досліджень були Андрій Когут, голова Державного Архіву СБУ, Маркус Мекель, голова Ради Фундації Польсько-Німецького співробітництва, Гжегож Мотика, директор польського Інституту політичних досліджень, Ярослав Шарек, президент польського Інституту Національної Пам’яті, та Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

«Україна була найбільш ленінізованою країною в світі, бо кількість пам’ятників Леніну – 5,5 тисяч – була найбільшою на кв.м. Але важливим результатом декомунізації є не лише цифри, але й якісні зрушення. Зокрема, таким зрушенням є дискусії у суспільстві, бо процеси декомунізації приводили до підйому громадянської активності, навчали людей об’єднуватись, доводити свою думку, домагатись свого. Ці процеси надихають інших, бо наш, український досвід впроваджують зараз у Польщі, у Болгарії, це тренд на просторі колишнього комуністичного блоку», – сказав Володимир В’ятрович.

Під час дискусії модератор запропонував учасникам вказати, що вони вважають найбільшою небезпекою у проведенні декомунізації. На думку Володимира В’ятровича, це – спокуса відкласти декомунізацію «до кращих часів», але ж її проведення є елементом перетворень, що уможливлює й підштовхує інші нагальні перетворення. Полемізуючи з польськими колегами-істориками Гжегожем Мотикою та Ярославом Шареком, – голова УІНП відзначив, що зміна генерацій сама по собі не убезпечує від повернення сталінізму, що для убезпечення необхідна також спрямована державна політика, здійсненням якої займається в Україні УІНП. Як аргумент від вказав на процеси відродження тоталітарних практик в сучасній Росії, де принципи сталінізму набувають популярності, в тому числі у середовищі молодих людей.