Остап Семерак: Україна у процесі формування інструментів виконання Паризької угоди пропонує запровадити Індекс екологічного балансу

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак впевнений, що Паризька угода запроваджує екологічні пріоритети у глобальний порядок денний економіки сталого розвитку. Про це він заявив у Марокко, виступаючи на 1-ій Конференції Сторін Паризької угоди, в якій українська делегація бере участь як країна-учасниця Паризької угоди.

«Без перебільшення – це історична подія. Світ переходить від механізмів Кіотського протоколу до більш інноваційної та амбітної моделі. Ми були в числі перших країн, які підписали та ратифікували угоду. Боротьба зі зміною клімату стає пріоритетом нашої політики. Я вважаю, що інструменти Паризької угоди можуть стати для нас «машиною часу» для стрибка у технологічному розвитку. Маю надію, що Україна стане і регіональним лідером руху боротьби зі зміною клімату», - сказав Остап Семерак.

Міністр переконаний, що прозорість звітності про виконання зобов'язань має вирішальне значення для успіху і ефективного здійснення Паризької угоди. І повинна розглядатися в рівній мірі для всіх сторін. На його думку, деяка гнучкість повинна бути надана тільки тим країнам, що розвиваються, які в силу своїх національних умов вимагають такої гнучкості. «Підписуючи Паризьку угоду, ми вирішили, як ми рухаємося вперед, і тепер ми повинні це реалізувати. Сьогоднішнє завдання – напрацювати чітке розуміння реалізації робочого плану і головне дотримуватися умов, які були узгоджені зі всіма державами у Парижі», - зазначив Міністр.

Остап Семерак наголосив, що в рамках нового кліматичного режиму важливо не тільки продовжити обмеження викидів в атмосферу парникових газів, що було започатковано Кіотським протоколом, але бути більш амбіційними та інноваційними у цій боротьбі.

Остап Семерак також повідомив, що сама ЧАЕС вже здійснила ряд заходів щодо енергоефективності та оптимізації роботи технологічних систем станції, що важливо на етапі остаточного закриття і консервації. За його словами, теплопостачання об'єктів ДСП ЧАЕС здійснювалося виробничою опалювальною котельнею. Проте вона мала надлишкову для промислового майданчика станції потужність і працювала з використанням природного газу.  Після встановлення автономних джерел електричного нагрівання, була досягнута децентралізація виробництва тепла.

«Завдяки встановленню теплонакопичувачів і запровадження розрахунків за спожиту електроенергію за тризонним тарифом було зупинено використання природних ресурсів. А це важливий крок до зниження екологічного навантаження на довкілля. Зменшення викидів в атмосферне повітря – приклад раціонального підходу до сталого розвитку країни», - зазначив Остап Семерак.