Запорукою ефективної організації надання психологічних послуг є вчасність наданої психологічної допомоги та якість наданих послуг, - Мінсоцполітики
23 травня у прес-центрі Укрінформ відбувся круглий стіл на тему "Обговорення світового та вітчизняного досвіду організації системи контролю якості психологічних послуг", організований Міністерством соціальної політики України.
У Мінсоцполітики переконані, що запорукою ефективної організації надання психологічних послуг є вчасність наданої психологічної допомоги та якість наданих послуг. Тому для обговорення світового та вітчизняного досвіду організації системи контролю якості психологічних послуг, а також організації системи сертифікації фахівців та акредитації закладів психологічної реабілітації до участі в зібранні були запрошені представники Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти та науки, Європейського Правління Сертифікованих Консультантів Психологів (Branch of NBCC, USA), Керівного комітету Ради Акредитації Консультантів та Навчальних Програм (CACREP, USA), українських та американських вищих навчальних закладів, реабілітаційних установ. Окрему увагу під час дискусії було приділено також питанням сертифікації, акредитації та ліцензуванню як інструментам забезпечення якості психологічних послуг.
Перший заступник Міністра соціальної політики Василь Шевченко поінформував, що коли два роки тому вся ця робота щойно починалася, Україна не мала досвіду в цій сфері. На допомогу прийшли західні партнери, зокрема, за програмами ООН навчалися військові психологи, які потім працювали у збройних формуваннях у зоні АТО. Потім були долучені програми НАТО з медичної реабілітації.
„І таким чином ми формували комплексне бачення – що і як необхідно для того, аби люди, які беруть участь у бойових діях, могли повертатися до життя, отримувати повноцінну підтримку і допомогу в сфері психологічної реабілітації. Сьогодні ми працюємо над створенням концепції державної цільової програми з комплексної реабілітації, яка базуватиметься на світовому досвіді і яка включатиме різні елементи”, - наголосив Василь Шевченко.
За його словами, до реалізації цієї програми мають бути залучені як центральна, так і місцева влада. Обов’язковою також повинна бути активна співпраця з громадськими і ветеранськими організаціями. При цьому, зауважив Перший заступник Міністра, громадський сектор має виступати не просто спостерігачем у цьому процесі, а учасником і помічником, тоді й результати спільної роботи будуть ефективними.
„Усі виклики, які ми маємо, ми прагнемо обговорювати з надзвичайно широким колом осіб, звичайно, вислуховуємо в тому числі й критику на свою адресу. Але через загальне обговорення прагнемо створити дійсно найкращу систему із психологічної реабілітації, яка можлива в наших умовах і яка, справді, допомагатиме людям, котрі захищають цілісність України, після повернення з полю бою адаптуватися до повсякденного життя”, - зазначив Василь Шевченко.
Сучасний стан надання психологічної допомоги демобілізованим учасникам АТО ще не об’єднаний в єдину цілісну систему, підкреслила і начальник управління в справах ветеранів та учасників АТО Мінсоцполітики Олександра Тарасова.
„На сьогодні у нас ще не створене фахове середовище в деяких відомствах, які надають допомогу учасникам АТО. Не лише Мінсоцполітики опікується цією проблемою, а й інші центральні органи виконавчої влади. Зараз йде навчання штатних військових психологів. Але цілісної системи психологічного супроводу бійця від бою і до повернення додому немає. У нас не визначено - хто і як може сертифікувати право надання такої психологічної допомоги. Також гостро стоїть питання щодо створення стандарту та нормативу надання психологічної допомоги. І тут ми дуже хотіли б отримати досвід міжнародних фахівців”, - сказала Олександра Тарасова.
Фахівці Мінсоцполітики висловили впевненість, що подібні дискусії є вкрай актуальними, оскільки є, по суті, початком співпраці з метою подальшої розробки і прийняття відповідних урядових рішень.