Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні представники засобів масової інформації! Сьогодні буде чотири доповіді.

Перша доповідь буде Міністра соціальної політики з питання підвищення соціальних стандартів, яке повинно відбутися з 1 травня, перший етап підвищення соціальних стандартів на 6%. Загалом по року ми підвищуємо соціальні стандарти на 12%, що скомпенсовує ріст цін і тарифів, який спрогнозований на 2016 рік.

Друге – презентація Закону України "Про перелік об`єктів, що не підлягають приватизації". Вкотре наголошую, що Україні необхідно розпочати широку і прозору систему приватизації державного майна, за виключенням стратегічних об`єктів. Нам не вдалося в минулому році переконати декілька десятків разів український парламент, щоб цей закон був проголосований. Проте ми зробили перший крок з Верховною Радою України, коли зняли обмеження на приватизацію, а точніше, на механізм приватизації по великих об`єктах державної власності. І про це також доповість Голова Фонду державного майна пан Білоус.

Третє – Н. Яресько (Міністр фінансів) доповість про нову систему управління по митниці.

Четверте – О. Павленко дасть інформацію про те, що у нас відбувається в аграрному секторі.

Перед доповідями міністрів я хотів би дати два доручення. Перше – хотів би звернути до Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі і Державної фіскальної служби з метою внесення до Верховної Ради України Закону України "Про скасування імпортного ввізного мита на автомобілі, які були вживані". Це повинно розповсюджуватися на всі автомобілі, за виключенням тих, які походженням з Російської Федерації. До мене прийшли десятки, сотні листів громадян – люди вважають, що це буде правильний крок для того, щоб зняти навантаження на громадян і, в тому числі збільшити можливості для громадян країни придбавати автомобілі.

Друге доручення, яке я даю Міністерству економічного розвитку і торгівлі і Торговому представнику України, ми ввели низку санкцій проти Російської Федерації, проте один з ключових елементів – закупівля нафтопродуктів у Російської Федерації – чомусь не попали в санкційний список. Тому я прошу Міністерство економічного розвитку і торгівлі опрацювати механізм заборони придбання нафтопродуктів з країни-агресора, яким є Російська Федерація, і на п`ятницю, щоб ми винесли і одне, і друге рішення на позачергове засідання Уряду.

Зараз я просив би Павла Розенка. Павле, Ви підготували матеріали, розкажіть, як будемо підвищувати соцстандарт.

 

РОЗЕНКО П.В. – Все правильно, шановний Арсенію Петровичу. Шановні члени Уряду! У нас 1 травня буде відбуватися дві події.

Перша подія – безумовно підвищення соціальних стандартів, які зафіксовані в проекті державного бюджету України. Йдеться про підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати і мінімального розміру пенсій, а також не забуваймо, що з 1 травня у нас вступає частина Закону "Про державну службу України", яка стосується, зокрема, і оплати праці державних службовців.

Тому для того, щоб ці два процеси пройшли організовано і без затяжок часу, люди відчули справді якийсь ефект від цих двох дій, нам сьогодні треба на засіданні Уряду прийняти п’ять постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють ці питання.

Тому почну з першого питання – це підвищення соціальних стандартів з 1 травня 2016 р. Власне, ми сьогодні говоримо про те, що ми розпочинаємо і запроваджуємо режим постійного підвищення державних соціальних стандартів для відновлення купівельної спроможності громадян, рівня і якості життя громадян. Як ви знаєте, в нас були досить складні 2014, 2015 рр., коли внаслідок військової агресії сталося падіння економіки України, за 2 роки ми добились того і змогли підвищити соціальні стандарти з вересня 2015 р., це один раз за два роки. В цьому році в нас вже передбачено підвищення соціальних стандартів 2 рази протягом 2016 р., що дає підстави нам говорити про уже сталість підвищення соціальних стандартів і в майбутньому.

Отже, підвищення прожиткового мінімуму в нас відбуватиметься в середньому на 5,2% і для працездатних осіб він буде складати 1450 грн., підвищення складе 70 грн. Для осіб, які втратили працездатність, це буде 1130 грн., це мінімальний розмір пенсії. 1228 – це для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум і для дітей віком від 6 до 18 рівень зростання складе майже 80 грн. і становитиме 1531 грн.

Окремо паралельно з підвищенням соціальних стандартів ми підвищуємо мінімальну зарплату та посадовий оклад тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Це стосується 3,5 млн. працівників бюджетної сфери. Це наші вчителі, лікарі, працівники соціальної сфери, фізкультури, спорту, культури тощо. Хочу сказати, що мінімальна зарплата, як я сказав, підвищується на 5,2%, проте посадовий оклад працівника перший тарифний розряд в нас збільшується на 6,5%. Це означає, що ми скорочуємо розрив, який склався протягом семи останніх років між першим тарифним розрядом і мінімальною зарплатою, і ми врешті-решт, думаю, найближчим часом вийдемо до того, щоб виконати закон України, де чітко написано, що перший тарифний розряд має дорівнювати мінімальному розміру зарплати, і ми поступово до цього йдемо.

Тому темпи зростання першого тарифного розряду є вищими, ніж темпи зростання мінімальної зарплати. І це відчують на собі працівники бюджетної сфери, і з 1 травня ми плануємо підвищення зарплат для працівників бюджетної сфери.

Я окремо хочу наголосити про те, що ми прямо пишемо в постанові Кабінету Міністрів "керівникам закладів бюджетної сфери", не чекати відомчих наказів. Вони мають забезпечити підвищення зарплат своїм працівникам, внісши зміни до штатного розпису своїми наказами. Тому що у нас, пам'ятаєте, ситуація, коли деякі міністерства не встигли вчасно зробити накази, і це призвело до затримки підвищення зарплат у минулому році. Зараз ми пишемо пряму норму. Нікому не треба чекати ніяких наказів.

Все, сьогодні Уряд приймає рішення, в штатні розписи прямо вносяться відповідні зміни, і можна забезпечити підвищення зарплат з 1 травня 2016 року.

По підвищенню розмірів посадових окладів буквально пару цифр. Зокрема, для вчителя вищої категорії підвищення посадового окладу складе приблизно 152 грн., для директора школи – 185 грн., для ректорів – біля 300 грн., для старших наукових співробітників – 200 грн.

По системі охорони здоров'я: для лікарів, головних лікарів – це приблизно 230 грн. (це посадові оклади), лікар вищої категорії – зростання майже на 180 грн., лікар-терапевт вищої категорії – на 160 грн. В середньому для цих категорій працівників на 6,5% зростатиме зарплата працівників бюджетної сфери.

Підвищення мінімальної пенсії за віком відбуватиметься відповідно до збільшення прожиткового мінімуму на 5,2%, мінімальна пенсія з 1  травня складатиме 1 тис. 130 грн. На сьогоднішній день перегляд розмірів пенсійних виплат стосуватиметься 6,5 млн. українських пенсіонерів. Тобто 6,5 млн. українських пенсіонерів отримає підвищення пенсійних виплат з 1 травня 2016 року.

Зокрема, якщо брати окремі категорії, розмір пенсії для шахтарів збільшиться приблизно на 170 грн. і буде складати середній розмір 3 тис. 400 грн. з травня 2016 року.

По втраті годувальника середній розмір збільшень складе від 60 до 90 грн. По втраті годувальника для військовослужбовців зросте пенсійна виплата приблизно на 120 гривень.

Окрім пенсійних виплат і підвищення заробітних плат бюджетникам з 1 травня зростатимуть всі соціальні виплати, адже від збільшення прожиткового мінімуму зростатимуть виплати приблизно по 80 позиціях соціальних виплат, компенсацій, різноманітних виплат. Тобто, зокрема підвищення державної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам зростатиме в середньому на 120 грн., з 1 травня будуть відповідні збільшення.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства також приблизно на 115 грн. Підвищення допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, приблизно зростання відбудеться: від 120 грн. - на дітей до 6-ти років, до 150 грн. – на дітей від 18 років.

Таким чином ще раз повторюю, приблизно по 80 видах соціальної допомоги розміри зростуть з 1 травня 2016 року. Це стосовно підвищення соціальних стандартів.

Тепер друга частина стосовно державної служби. Буду коротко намагатися описати ситуацію.

Отже, з 1 травня вступають в дію відповідні норми закону про державну службу. Хочу сказати відразу, що реформування оплати праці державних службовців буде тривати поступово до 2018 року. Тобто ми будемо поетапно вводити відповідні заохочення для державних службовців, що дасть можливість нам: перше – залучити до державної служби кваліфікований персонал; встановити конкурентноспроможний рівень заробітних плат для державної служби, встановити уніфіковану модель посадових окладів і стимулювати державних службовців до більш ефективного виконання завдань.

Я хочу продемонструвати, є слайд по структурі заробітної плати державного службовця. Якщо сьогодні в структурі оплати праці державного службовця лише 30% посадовий оклад, а 70% надбавки, доплати і премії сьогодні складають, то після закінчення реформування системи оплати праці, навпаки 70% буде посадовий оклад, 30% – стимулюючі надбавки. Це дасть можливість зробити справді професійну державну службу, розмір оплати праці державних службовців не буде залежати від настрою міністра чи керівника установи в даний конкретний момент часу, тобто головне – професіоналізм і він буде належним чином оплачений через посадові оклади. Плюс до того, безумовно, керівництвом можуть вступати додаткові стимулюючі надбавки, доплати, тощо.

Хочу відразу сказати, що буде проведене, і в оплаті праці також, розмежування оплати праці для державних службовців, політичних посад та адміністративних посад. Виведено за межі державної служби політичні посади, радники та помічники керівників органів виконавчої влади, помічники народних депутатів України, працівників, які виконують функцію з обслуговування і інші посади. Запроваджується у нас трирівнева диференційована система з урахуванням юрисдикції державних органів, тобто ділиться на три основні категорії: територія України, тобто міністерства і центральні органи виконавчої влади, територія однієї або кількох областей і територія одного і кількох  районів. І кожна категорія має відповідно по 9 груп оплати праці.

Тому пропонується на сьогодні затвердити посадові оклади у міністерствах. Вони будуть поступово зростати і мінятися структура оплати праці. Мінімальний посадовий оклад в державних органах центрального рівня буде складати від 3 тис. 600 грн. до максимального 12 тис. грн.  для категорії державних секретарів.

Зростання посадових окладів в області. В області заробітна плата буде складати, вибачте, посадовий оклад складатиме, перший етап, від 2500 до 10 тис. грн. максимальний розмір, це голова облдержадміністрації.

На районному рівні мінімальний розмір посадового складу складатиме від 1700 грн., максимальний розмір – до 8 тис. 600 грн. Це посадові оклади, за рахунок додаткового стимулювання ці розміри будуть збільшуватися.

Відразу хочу сказати, що в Законі "Про державну службу" чітко зафіксовано, що оплата праці державним службовцям може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, а також за рахунок коштів, залучених від донорів, що дає можливість залучити кошти, додаткове стимулювання за рахунок коштів, які нададуться Україні спеціально на цю мету. Тобто такі можливості передбачені.

В цілому посадові оклади на першому етапі збільшуються у нас на 10% і буде надано право керівникам державних органів установлювати надбавку за високі досягнення у праці, за додаткове навантаження і надбавку за стаж роботи.

Отже, ми фактично переходимо на європейську модель оплати праці державних службовців. Перший етап реформи починається з 1 травня 2016 року і закінчується в 2018 р. вже вступом у повну силу Закону "Про державну службу" в системі оплати праці.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – У членів Уряду є запитання до міністра? Можна Вам питання?

Тобто 6,5 млн. пенсіонерів отримують підвищення пенсій, ті пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію. Я правильно зрозумів?

 

РОЗЕНКО П.В. – Ні, це всі пенсіонери, пенсія яких залежить при розрахунках від прожиткового мінімуму або мінімального розміру пенсії. Це різні категорії пенсіонерів.

Так, безумовно, напряму отримують ті люди, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, але у частини пенсіонерів (це приблизно 2 млн. пенсіонерів) пенсійні виплати залежать також від прожиткового мінімуму, але пенсія їх вища.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто 6,5 млн. пенсіонерів. Далі – 3,5 млн.

 

РОЗЕНКО П.В. – Працівників бюджетної сфери.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Працівники бюджетної сфери також отримають підвищення з 1 травня. Загалом 10 млн. громадян отримають підвищені соціальні стандарти з  1 травня. Там  є ще ж ті, які ще отримують пільги соціальні?

 

РОЗЕНКО П.В. – Правильно, соціальні допомоги. Тобто в цілому приблизно біля  14 млн. українських громадян відчують на собі підвищення соціальних стандартів з 1 травня 2016 року.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – І от у мене до Вас ще таке питання. Підвищуються на 10% посадові оклади працівників І-ІІІ тарифних розрядів ЄТС.

Тобто ми підвищили на 6%, але в результаті вони на 10 отримають безпосередньою готівкою більше?

 

РОЗЕНКО П.В. – Дивіться, 1-3 розряд, як Ви пам’ятаєте, ми в минулому році підтягували більш кваліфікованих працівників. І тоді в нас темпи зростання посадових окладів для 4-24 категорії були вище, ніж для перших категорій.

Це наша свідома була політика. Ми підвищення зробили посадових окладів для цих категорій двічі: з 1 вересня і з 1 грудня. З 1 грудня для 1-3 категорії підвищення не відбулося. Тому ми зараз підтягуємо ці категорії, і фактично говоримо, що протягом 2015 -2016 року у нас буде рівномірне підвищення заробітних плат для всіх категорій працівників.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – І друге, що я Вас просив би. Ми з Вами вели дискусію про те, що ми зменшили вдвічі податок на заробітну плату. Фактично з 41% ми порізали його наполовину.

Це суттєво змінило фінансовий стан як підприємств, так і повинно вплинути на ріст ...

 

РОЗЕНКО П.В. – Покращили, я сподіваюся.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – В кращу сторону?

 

РОЗЕНКО П.В. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – У них стало більше грошей?

 

РОЗЕНКО П.В. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – І якщо в них стало більше грошей, то це безпосередньо впливає на всіх працівників цих підприємств з тим, щоб їм підвищили заробітні плати.

Ми з Вами повинні були промоніторити ріст фонду оплати праці за, принаймні, І квартал. Я думаю, що нам треба зараз підбити хоча би перші підсумки економічної ефективності зменшення єдиного соціального внеску вдвічі, тому що держава взяла на себе 144 млрд. грн., які ми фінансуємо в Пенсійний фонд.

І ще раз підкреслюю, я хочу побачити як ростуть заробітні плати в реальному секторі економіки завдяки тому, що ми зменшили основний податок на зарплату. Тобто ми свій крок зробили, зараз я хочу побачити крок від бізнесу.

 

РОЗЕНКО П.В. – Мають бути промоніторині щонайменше два показники: перше – це зростання заробітних плат, безумовно в секторах економіки; і друге – це все-таки покращення ситуації на ринку праці стосовно створення нових робочих місць, адже детінізація – це також має із тіні виходити ті робочі місця, які до сьогоднішнього часу були. Тому, очевидно, що Державна фіскальна служба із свого боку зробить відповідний аналіз по першому кварталу стосовно підвищення заробітних плат у секторах економіки.

Я, до речі, закликав тут, щоб ми об'єднались у цьому питанні з нашими профспілками, які на кожному підприємстві, щоб спільно з нашими діями, говорили з керівниками, власниками підприємств про те, що, справді, в них  з'явився реальний ресурс, частину з якого вони, я переконаний, зобов’язані перекласти в оплату праці власних працівників.

По бюджетній сфері ми намагаємось піднімати соціальні стандарти, я думаю, що приватний сектор нам має показати приклад і підвищувати зарплати на своїх підприємствах, темпами значно вищими, ніж робимо ми. Це буде здорова і правильна конкуренція.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Абсолютно правильно. Тому Уряд офіційно звертається до власників всіх підприємств, у першу чергу, до профспілок, які повинні захищати права і свободи працівників. Ми дали інструмент, ми взяли на себе дуже великі витрати державного бюджету, коли зменшили вдвічі податок на зарплату. Зараз ми очікуємо конкретних рішень від суб’єктів підприємницької діяльності щодо збільшення рівня зарплат на відповідних підприємствах. Тому що бюджет компенсував це, зараз необхідно, щоб люди і підприємства відчули результативність й ефективність прийняття такого складного і непростого, але правильного рішення по зменшенню вдвічі єдиного соціального внеску.

Юліє Ковалів, ще раз спробуємо сходити в парламент із законодавством про приватизацію.

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Як ви знаєте, буквально декілька тижнів тому було прийнято Верховною Радою законопроект, який дозволяє розпочати прозору приватизацію. Йдеться про законопроект, яким внесено зміни в Закон "Про приватизацію" і відмінено необхідність продавати невеликі пакети акцій до 5 або 10% на фондовому ринку.

Це дозволить нам прискорити і зробити більш прозорим процес приватизації. Крім того, коли ми доповідали про результати діяльності найбільших 17 державних підприємств, які показали за результатами 2015 р. прибуток у розмірі 2,5 млрд. грн., треба сказати, що лише 10 з цих підприємств знаходяться у переліку, які не підлягають приватизації. Більша частина з них має статус державних підприємств, некорпоратизованих. Таким чином, нам неможливо зараз без змін у закон розпочати реформу системи корпоративного управління цими державними підприємствами.

Крім того, на сьогодні в Законі "Про перелік об`єктів, які не  підлягають приватизації" знаходиться 1 тис. 478  підприємств. З них 497 або 34% вже ліквідовані. Тобто фактично таких підприємств вже не існує, а в переліку об`єктів, які не підлягають приватизації на рівні закону вони є. Тому нами було розроблено законопроект, це вже третя спроба звернутися до парламенту і підтримати його для того, щоб скоротити цей перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

Якщо подивитися на систему захисту стратегічних активів держави, то вона дворівнева. У нас є Закон "Про приватизацію", який визначає перелік самого майна або активів, які не підлягають приватизації, незалежно від того, на балансі якого державного підприємства, установи чи організації воно є. Це, наприклад, надра, корисні копалини, лісові ресурси, дороги, метрополітен, магістральні нафтогазопроводи, майно Збройних Сил, полігони, споруди, засоби урядового зв`язку. Тобто незалежно від назви державного підприємства, ці активи заборонені до приватизації і вони будуть заборонені до приватизації, в цей закон ми навіть не пропонуємо вносити зміни.

Але ми пропонуємо все-таки скоротити вполовину перелік державних підприємств, які зараз передбачені в цьому списку, до 705. Частина з них (33) в так званому Додатку 1 – Переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Додаток 2, де ми пропонуємо включити 397 підприємств. Це підприємства, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизованими. Це дасть змогу нам на таких державних підприємствах, як ми зараз на прикладі НАК „Нафтогаз України” впроваджуємо реформу корпоративного управління, тобто нормальної європейської практики найму менеджменту, прийняття управлінських рішень, залучення і створення незалежних наглядових рад, які дадуть нам можливість деполітизувати управління такими державними компаніями.

І ми пропонуємо ще третій список – це 275 державних підприємств, які знаходяться на окупованій території в АР Крим, які є нашими стратегічними активами, які є українською власністю, і які, власне, в цьому законі і повинні залишитися.

Крім того, ми пропонуємо додатковим законопроектом передбачити, що протягом 3-х років, коли такі підприємства будуть виведені з переліку, які не підлягають приватизації, з них забороняється примусове стягнення активів. Тобто таким чином, навіть, якщо ці підприємства на сьогодні захищені Законом "Про перелік, який не підлягає приватизації", а завтра ми будемо покращувати в них корпоративне управління, вони не можуть збанкрутувати. Тобто ми абсолютно з усіх сторін забезпечили мінімізацію ризиків будь-якого відчуження стратегічних державних активів.

Учора ми провели практично з усіма органами влади узгоджувальну нараду, погодили всі позиції, виключили звідти спортивні клуби, які там були, об'єкти, які не є стратегічними на сьогодні для економіки, безпеки чи соціальної сфери держави. На сьогодні цей список виглядає погодженою позицією всіх органів, і ми сподіваємося, що все-таки парламент підтримає нас і ми зможемо таким чином не лише залучити інвесторів, а й побудувати корпоративну структуру нормального управління цими стратегічними підприємствами.

Інакше поки такі підприємства є в списку (так званому додатку 1), ми не можемо почати фактичну реформу корпоративного управління. А такі вимоги у нас, до речі, є по багатьох компаніях по наших міжнародних зобов’язаннях. Зокрема, в багатьох компаніях енергетичної сфери проведення корпоратизації є однією з умов зовнішніх позик для модернізації, які Україна вже отримала.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Можна декілька питань? Наша стратегічна мета: ми залишаємо стратегічні об'єкти в державній власності, про їх приватизацію не ідеться. Все інше ми пропонуємо продати на прозорому аукціоні.

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ті об'єкти, які в нас залишаються в державній власності, ми з вами оголосили конкурс на призначення нових керівників. Шість керівників ми призначили через конкурс. Я правильно пам'ятаю?

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки у нас зараз у процесі по конкурсу нових керівників і коли Ви очікуєте, що ми можемо прийняти остаточні рішення?

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Зараз у нас відкриті і тривають вже співбесіди з кандидатами на шість стратегічних державних підприємств. Ми очікуємо, що період співбесід з усіма претендентами, які подалися на конкурс, буде закінчено протягом тижня. Відповідно, протягом двох тижнів…

Процедура яка? Оголошення конкурсу, далі – подача документів, після того – конкурсні комісії, які створені Мінекономрозвитку з залученням інших органів, з залученням професійних кадрових агентств, здійснюють співбесіди з кандидатами. Після того від трьох до п’яти найсильніших кандидатів будуть представлені на номінаційний комітет, який обере одного кандидата, який буде рекомендований до призначення. Ми сподіваємося, що протягом двох тижнів по цих шести компаніях у нас будуть обрані найкращі кандидати, які будуть рекомендовані на призначення. Це є "Укренерго", "Центренерго", "Укрспирт", "Укрзалізниця", "Укрпошта", "Електротяжмаш".

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Шановні колеги, є питання? Будь ласка, В’ячеславе Анатолійовичу.

 

КИРИЛЕНКО В.А. – У мене є питання щодо трьох підприємства наших Міністерства культури. Я прошу, щоб ми із другого додатку їх перекинули в перший, бо їх неможливо корпоратизувати. І головне – я не бачу потреби в цьому.

Мова йде про дирекцію Будинку державних художніх колективів. Там 5 національних колективів сидить. Просто приміщення, але воно на бульварі Шевченка. Тому як нам все корпоратизовувати і навіщо – не зрозуміло.

Українська студія хронікально-документальних фільмів “Укркінохроніка” – та сама проблема, і “Укранімафільм”. Щоб їх все-таки лишити у першому списку об'єктів, які не підлягають приватизації. Ми ставили це питання на вчорашній нараді.

КОВАЛІВ Ю.І.  – Я хочу ще раз пояснити. Від форми (чи це державне підприємство, чи це публічне акціонерне товариство, 100% акцій яких належить державі, це жодним чином не впливає на можливість приватизації чи відчуження активів підприємства.

Якщо це публічне акціонерне товариство, яке проходить корпоратизацію, просто тоді діяльність такого підприємства стає публічною. Ми обговорювали ці три підприємства, ми все-таки пропонуємо їх залишити, максимально перевести всі наші державні підприємства у другий додаток.

Тобто це дозволить їм публікувати звітність, це дозволить їм прозоро приймати корпоративні рішення. І таким чином ми будемо мати більш прозору діяльність всіх наших державних підприємств.

 

КИРИЛЕНКО В.А. – Дозвольте, я тоді поясню, може, детальніше?

Мова йде, наприклад, будинок, бульвар Шевченка, 52. Там 5 колективів просто розташовані: хор Верьовки, ансамбль Вірського, капела бандуристів, оркестр народних інструментів. І це будинок із репетиційними площами та залами, де вони репетирують, де вони збираються й проводять творчі процеси.

Я не розумію як корпоратизувати просто нерухомість, де збираються митці. До речі, це сотні людей. Вони завтра прийдуть, не буду казати куди, з бандурами та цимбалами, і ви їм розкажете про корпоратизацію.

А історія ця вже декілька років триває. Тому я просто пропоную в плані більш оптимальних рішень не виходити на внесення їх до другого додатку.

Те саме стосується “Укркінохроніки” і “Укранімафільму”. Вони мають виробничий процес, це ніяке не ПАТ, ніякі не відкриті, не закриті акціонерні товариства. Це просто державні підприємства, вони знімають фільми: або хроніку, або анімаційні. І корпоратизація – це означає початок їхньої приватизації.

Що, з одного боку - я не знаю, наскільки буде привабливо для будь-якого інвестора, станом на сьогодні принаймні. З іншого боку – викличе тільки негативний резонанс всіх кіно-творчих колах.

Тому пропозиція – зараз на цьому етапі лишити їх у додатку 1 об'єктів, які не підлягають приватизації. Це не НАК “Нафтогаз України”, це "Трансгаз", це "Транснафта", це є підприємство, де здійснюється творчий процес.

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Ми можемо погодитись, але я хочу ще раз наголосити – корпоратизація державних підприємств не передбачає автоматичної приватизації. Власне для того в нас є додаток 2, в якому є Укрзалізниця, НАК „Нафтогаз України”, Укрпошта. Сьогодні не йдеться про їх приватизацію, але вони стають публічними акціонерними товариствами, які можуть абсолютно адекватно на рівні з приватними компаніями управляти. Тобто просто йдеться про зміну управління.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я думаю, що підтримаємо пропозицію Віце-прем'єр-міністра. В нього було дві пропозиції: перша пропозиція – повернути в перший список із другого три об’єкти, друга – що прийдуть із бандурами і цимбалами. Я пропоную, щоб ще прийшли з трембітами і тоді точно буде в нас порядок у цьому питанні.

Немає заперечень по інших об'єктах?

Давайте ще раз відправимо у парламент. В мене є сумніви з приводу підтримки парламентом цих законопроектів, тому що ми 1,5 року намагались прийняти відповідні закони в парламенті.

Чому не приймається законодавство про приватизацію? Чому воно було 12 разів винесено до парламентської зали і тільки під тиском фактично був проголосований один із не пригадую скількох законів, з десятка напевно законів. Тому що державна компанія, якщо залишається в державній власності, в управлінні відповідних центральних органів виконавчої влади і під впливом політичних сил, залишається джерелом доходів не державного бюджету, а джерелом доходів політичних кланів і політичної корупції. І той супротив, який зараз іде проти рішень Кабінету Міністрів про призначення на конкурсах нових директорів, незалежних спостережних рад, проведення прозорої і публічної звітності аудиторської перевірки всіх компаній є свідченням того, що політичної волі в парламенту побороти корупцію в державному секторі немає, але в Уряду є ця політична воля. І тому нові керівники будуть призначатися, як вже призначено на шести компаніях. НАК „Нафтогаз" є зараз самою прозорою енергетичною компанією в країні без газових олігархів.

Основні державні компанії, які отримали збиток в 2014 році близько 7,5 млрд. грн., в минулому році показали прибутки 2,5 млрд. Ми скоротили на 10 млрд. грн., точніше підвищили, покращили фінансовий результат на 10 млрд. грн. Тому наша позиція незмінна – необхідно провести приватизацію. Зараз намагаються зупинити вкотре приватизацію Одеського припортового заводу, тому що далі хочуть на ньому сидіти або приватизувати за копійки. Тому йде жорстка боротьба за державні активи і за вплив на державні активи.

Позиція Уряду є незмінною. Керівників державних компаній ми міняємо, приватизацію будемо проводити прозоро, необхідне законодавство парламент повинен прийняти, цього потребує сьогодні українська економіка і українські громадяни: інвестицій, нових робочих місць, реальна боротьба з корупцією в державному секторі, і позбавлення державного сектору будь-яких політичних впливів, щоб не розмінювалися потім при голосуваннях, не торгували об`єктами державної власності.

Ігоре, Ви щось маєте добавити?

 

БІЛОУС І.О. – Буквально два слова. Хотів сказати, що Фонд державного майна погодив проект закону і очікує жвавих обговорень у Верховній Раді та позитивних голосувань. Друге – звичайно, великий крок вперед щодо роздержавлення є наступна хвиля приватизації малих, великих підприємств по оновленому вже закону, як Ви сказали, 2319-д з радниками, з електронними аукціонами, з голландськими аукціонами саме по тих підприємствах, які майже безнадійні.

Є одне питання – навіть, якщо ми проголосуємо цей закон у Верховній Раді, а ці всі підприємства, як раніше, опиняться в міністерствах і відомствах, які повинні нам передати на приватизацію ці підприємства. І хочу сказати сумну статистику про передачу. На сьогоднішній день лише 12% з постанови № 271 було передано нам. І це, звичайно, проблема, це саботаж на середньому рівні. І нам потрібно придумати якийсь нормативний акт, який змусить керівництво цих ДП або міністерство підготувати документи щодо передачі майна. Ідеться про прості банальні документи, такі, як статути, звіт про інвентаризацію майна, які дадуть нам можливість перереєструвати акції чи майно в Фонді держмайна.

Це все. Ми готові працювати.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ігоре, ми з Вами рік витратили на те, щоб я заставив Міненерго передати до управління Фонду держмайна компанію "Центренерго". Рік! До речі, за фінансовою звітністю той рік, коли ця компанія була не у вас, а залишалася незаконно в міністерства, компанія збиткова.

 

БІЛОУС І.О. – Якщо я не помиляюся, 65 млн. прибутку все-таки там є.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Поправилися, так?

 

БІЛОУС І.О. – Поправилися. Прибуткова діяльність 65 млн. у 2015 році.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тому ви підготуйте відповідні документи. За вас цю роботу ніхто не зробить.

 

БІЛОУС І.О. – Ми підготували. Єдине, я прошу скликати нараду, можливо, під керівництвом Мінекономрозвитку і нас, щоб ми до кінця відпрацювали цей елемент, тому що всі говорять, а роботи досить мало.

 

КОВАЛІВ Ю.І. – Після цього закону ми готові будемо за тиждень внести зміни до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на 2016 рік. Ми вже зараз опрацьовуємо, в нас є пропозиції від усіх органів. Але ми зробимо його більш радикальним, з поміткою, в разі прийняття закону включимо й ці підприємства.

Друге. Ми зараз напрацьовуємо з Фондом внесення змін до процедури, тому що процедура передачі самих держпідприємств до Фонду є досить складною. Там є купа документів, яких фізично дуже часто на підприємствах немає чи в органах управління, тому що підприємства створювалися в 90-х роках, потім передавалися з одного органу в інший і частину документів просто втрачено. Ми будемо пропонувати пакетно спрощувати саму процедуру передачі і значно розширити перелік, який планується на приватизацію в 2016 році.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – В нас усі процедури приватизації датовані ще 90-ми роками постановою про передачу об'єктів на приватизацію. Їх треба просто почистити, дебюрократизувати максимально. Якщо протягом 30 днів міністерство не передало відповідні документи, за заявницьким характером приймати по акту, як ми робили. У нас по одній з компаній була така історія. Тому просто створіть робочу групу – Мінекономрозвитку, Фонд держмайна і Мін’юст і подайте акти про новий порядок передачі об'єктів державної власності від органів, які управляють, до Фонду держмайна.

 

АВАКОВ А.Б. – Я хочу звернути увагу на те, що в нас Юлія казала про те, що йдуть конкурси.

И у нас есть механизм срыва этих конкурсов, где торпедируют назначение нового менеджмента. Это и по линии Минэкономики и Мининфраструктуры.

Я бы просил, чтобы мы подумали о том, чтобы выработать защитный механизм от того, чтобы у нас были бесконечные переходные правительства, бесконечные переходные управления в ключевых государственных институциях. Какой-то механизм, который должен работать, Минюст, суды.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Механізм тут тільки один. Ви правильно підняли питання і Ви інформували. Кажуть люди, що вартість судового рішення по зупинці конкурсу 50 тис. американських доларів, в нас ці рішення шльопають на кожному куту. Тому  тут механізм тільки один – термінове прийняття змін до Конституції і термінове прийняття нової редакції Закону "Про статус суддів" і "Про судоустрій". Судова система, яка приймає, м’яко кажучи, неадекватні рішення. Фактично Кабінету Міністрів України по кожному рішенню зв’язують руки через рішення, де написано: іменем України. Мені здається, що це іменем проти України.

Тому завершення судової реформи і політична воля парламенту на прийняття відповідних змін. І звичайно, що треба боротись із такими суддями через Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду юстиції по кожному факту, де в нас іде зупинка рішень Кабінету Міністрів України виключно з корпоративних і бізнес-інтересів подавати матеріали на звільнення судді.

Тут я прошу Міністра юстиції до цього активніше підключитись.

 

АВАКОВ А.Б. – Здесь речь о том, что идет шесть крупнейших конкурсов, начиная от Украинской железной дороги, заканчивая Электротяжмашем. Мы имеем предварительную информацию о том, что все эти конкурсы будут торпедированы исками для того, чтобы остановить этот процесс и оставить… менеджмент.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. – В мене є пропозиція до Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, по всіх фактах, коли виносились ухвали, які блокували, відтерміновували відповідні конкурси, надайте цю інформацію Мін’юсту. Зараз Вища кваліфікаційна комісія проводить переатестацію суддів якраз районних судів.

Ці факти треба туди терміново передавати. Я думаю, що це буде підстава в тому числі для того, щоб дати оцінку кожному судді, який намагається зараз пройти переатестацію, наскільки він достойний працювати в новій системі судів. Прошу не відтягувати цей процес, буквально до кінця тижня нам передати цю інформацію.

 

АВАКОВ А.Б. – Если мы, как Правительство, продемонстрируем волю в том, что мы по всем этим конкурсам хотим дойти до конца чтобы ни было, какое бы они решение не выносили, это будут сигналы для тех, кто берется за эти грязные делишки.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Абсолютно правильно. Нам блокировали несколько раз конкурсы по нескольким объектам.

Юлю, не пригадуєш?

 

КОВАЛІВ Ю.І. – У нас було двічі. Два судових позови звільненого директора “Тяжмаша”, який хотів блокувати конкурси.

Наскільки у нас є спроба забезпечувальної ухвали по “Центренерго”. Там, правда, суд прийняв державницьке рішення і рішення про ухвалу не прийнято.

У нас були історично проблеми в Мініфраструктури з “Укрпоштою”.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто це йде системна, чисто рейдерська системна робота, абсолютно – не дати можливості призначити на відкритому конкурсі незалежного керівника, а взяті під контроль державні активи.

З одного боку – не дають в парламенті проголосувати закони, з іншого боку – через суди зупиняють конкурси.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. – Я пропоную, щоб Кабінет Міністрів передав ці матеріали терміново.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Давайте, звернення на Вищу кваліфікаційну комісію по всім суддям. Збирайте всі судові рішення.

Міністерство юстиції на узагальненні, пане міністре. І відправляємо на ВККС.

Будь ласка, Наталко, вибач, що ми тебе тут тримали.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Від корупції в судочинстві до корупції на митниці.

Шановний Арсенію Петровичу, колеги, проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора, або УЕО – це спрощення митних формальностей. Розроблені Міністерством фінансів разом з низкою експертних та громадянських організацій з метою подолання корупції у податковій та митній сферах та зменшення адміністративного тиску на платників податків.

11 лютого на засіданні Уряду ми презентували першу надзвичайно важливу пропозицію, що має стати дієвим інструментом у подоланні корупції, а саме концепцію щодо залучення міжнародних компаній-радників до управління митними пунктами на кордоні України та ЄС.

Сьогодні ми презентуємо другий важливий напрямок дій, що дозволить нам значно наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

Запровадження інституту УЕО, аналогічного тому, який функціонує в ЄС, - це вимога нашої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На сьогодні, не дивлячись на те, що норма про запровадження УЕО міститься у Митному кодексі України, діюче законодавство не передбачає чіткого порядку застосування спеціальних спрощень для УЕО, що призвело до відсутності у бізнесу стимулу для отримання цього статусу.

Згідно з проектом закону підприємство набуває статусу УЕО шляхом отримання одного або двох видів сертифікатів: це сертифікат щодо надійності та безпеки і сертифікат на спрощення митних процедур.

Відповідно, підприємство, яке відповідає критеріям статусу УЕО та якому державою надано таке право, матиме можливість в залежності від обраного виду сертифікату користуватися певними спрощеннями митних формальностей.

Водночас УЕО – це максимальне дотримання балансу інтересів бізнесу і держави шляхом встановлення партнерства з підприємствами, які відповідають визначеним критеріям законності, прозорості, професійності, надійності та безпеки. Крім того, за рахунок побудови стійкого партнерства держави та підприємств ми зможемо вдосконалити торгівельні відносини та прискорити розвиток міжнародної торгівлі. Зокрема, проект передбачає делегування УЕО, здійснення тарифного та нетарифного регулювання та можливість митниці здійснювати постконтроль і моніторинг діяльності УЕО.

Все це сприятиме зростанню кількості товаропотоків через митний кордон, а також оптимізації логістичних циклів та маршрутів. Хочу ще раз наголосити, що довіра держави до тих підприємств, яким надано такий статус, дасть їм змогу користуватися значними перевагами при розмитненні товарів, зокрема скорочуються часові витрати на здійснення операцій, запроваджуються ефективні внутрішні контролі та безперервність обороту активів. Крім того, підприємство стає повноцінним учасником так званого міжнародного ланцюга безпечних поставок, що сприятиме підвищенню її конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Законопроект встановлює прозорий порядок надання такого статусу на основі чітко визначених критеріїв – це суворе дотримання положень законодавства України, бездоганна ділова репутація та фінансова стійкість підприємства, позитивна історія виконання всіх зобов`язань, дотримання стандартів надійності та безпеки. Відповідно підприємства зі статусом УЕО отримають ряд переваг – це, зокрема, в залежності від виду сертифікату митне оформлення у першочерговому порядку із застосуванням меншого обсягу митних процедур, подання короткої ввізної декларації зі зменшеним переліком відомостей, отримання завчасного повідомлення про проведення митного огляду та обрання місця його проведення тощо.

В свою чергу це дозволить значно спростити процедури торгівлі підвищити конкурентоздатність українських підприємств, покращити стандарти державного регулювання та систем управління ризиками на митниці і дозволить митницям концентрувати увагу на операціях невідомих підприємств.

Наостанок хочу зазначити, що відповідним законопроектом ми пропонуємо запровадити в Україні дієвий механізм інституту УЕО, аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачене статтею 80 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Наталко, тобто якщо у нас так званий стабільний credible.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Прозорий, постійний…

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Прозорий суб’єкт підприємницької діяльності. Це ми даємо йому "зелену" дорогу на митниці.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – І з нього там не п'ють кров і не беруть хабарі.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Правильно. А замість цього тоді ми звертаємо всю увагу на ті, які нестабільні.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Цей конкурс по чотирьох митницях, який ми Twining запрошували, як рухається зараз?

 

ЯРЕСЬКО Н. – Ми вже долучили двох донорів – США та ще одна країна, поки що не вирішили повністю. Контракти мають бути вже закінчені цими донорами протягом наступного місяця. Я сподіваюся, що за місяць, за шість тижнів уже будуть консультанти на митниці.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми хочемо ще окремо поставити на чотирьох митницях іноземних консультантів, які дадуть можливість нам зробити систему розмитнення, яка відповідає європейським стандартам – раз, процедури – два і боротьба з корупцією на митниці – три, відповідно, збільшення доходів – чотири, спрощення для суб’єктів підприємницької діяльності – п’ять. Ми робимо пілотний експеримент, подивимося, як він спрацює. Я сподіваюся, що позитивно спрацює. Треба його прискорити, тому що я знаю, що є також політична резистентність, а точніше, неповне сприйняття ідеї, щоб на митницях все було чесно і прозоро. Тому давайте по цих чотирьох митницях прискоримо.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Прискоримо.

 

ПАВЛЕНКО О.М. – Мінагрополітики та Уряд України поставили перед собою мету перетворити аграрний сектор на передову галузь української економіки з фокусом на продукцію з доданою вартістю, нові робочі місця та на потужний сектор саме експортної галузі.

На сьогодні сільське господарство – це експортна галузь № 1 в Україні, частка агроекспорту в загальному експорті складає 38%. В 2015 році отримано рекордне зовнішньоторговельне сальдо по аграрній продукції на рівні 11,1 млрд. дол. США. Таким чином, галузь забезпечує також 12% загального ВВП і гарантує не тільки продовольчу безпеку, а в тому числі й фінансову стабільність у нашій країні.

Для розуміння всіх, ці всі досягнення – це наша з вами спільна, кропітка робота і результат тих реформ, які ми з вами провели в 2015 році.

Прошу перейти на наступний слайд, що є на даний момент. Зараз ми постачаємо нашу продукцію в 190 країн світу. В 2015-2016 роках ми відкрили 11 нових країн для майже 300 підприємств м'ясо-молочної галузі: Китай, Ізраїль, Єгипет, Азербайджан, Молдова, Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Вірменія, ОАЕ.

Сьогодні вносимо по  процедурі 55-2 розпорядження щодо питань Державної служби з питань безпечності харчових продуктів, захисту споживачів щодо забезпечення здійснення покладених функцій, повноважень в повному обсязі для відкриття ще нових країн і продовження нашої європейської інтеграції.

Окремо я хочу підкреслити, що за останні тижні нам вдалось серйозно домовитись і є результат щодо ринку Ірану. Є домовленості відкриття ринку курятини в ОАЕ та охолодженого м'яса яловичини та птиці до Ізраїлю.

Також окремо хочу зауважити, що ми вистояли в продовольчій торгівельній війні з Російською Федерацією. На сьогодні ми експортуємо менше 1% в дану країну і наш експорт повністю диверсифікований. Експорт зернових минулого року склав майже 35 млн. тонн зернових, рекордно для історії України. Цього року ми плануємо новий рекорд на рівні 36 млн. тонн зернових, на даний момент вже експортовано майже 31 млн. тонн, ще залишається 2,5 місяці, так званого сезону по маркетинговому періоду.

Окремо я хочу зазначити, що згідно з інформацією Держкомстату в 2015 р. ми маємо рекордну суму чистого прибутку в галузі, це майже 90 млрд. грн. Так, є розуміння, що деякі сектори є все ще проблемними, це ВРХ, це  молочна галузь. Але навіть якщо порахувати в доларовому еквіваленті, чистий прибуток у 2015 р. це 4,1 млрд. дол. США, це найвищий результат за останні 10 років саме в аграрній сфері.

Хочу сказати, що неможливо досягти збільшення експорту і прибутковості без нашої спільної з вами дерегуляції, це мінус 56 ліцензій і сертифікатів, це спрощення ведення бізнесу і це фокус на малий і середній бізнес. Окремо я хочу зазначити, що інвестиції на даний момент складають більше 1 млрд. дол. в аграрну сферу. Сфера є прибуткова, сфера є цікава і нещодавно на минулому тижні була відкрита, ви знаєте, перша черга найбільшого на Чорноморському басейні терміналу в Іллічівськом порту, який посідає ключову роль у вітчизняному експорті нерафінованої соняшникової олії. Ми є номером один з експортерів у світі соняшникової олії.

Весняно-польові роботи почались вдало. Є величезна різниця з минулим періодом. Хочу нагадати, в минулому році в нас була проблема з фінансуванням, пам’ятаєте, 36% річних було фінансування під аграрну сферу, була проблема з кредитуванням, була величезна проблема з усіма компонентами. Ми з курсом 42 не знали куди діватись під час посівної, була проблема з добривами, паливом, насінням. На даний момент цього в нас немає, вартість фінансування складає в середньому 22-24 річних. Фінансування в наявності є. На даний момент це близько 12 млрд. грн. капіталу запозиченого, і 66 млрд. грн. капіталу власного.

Посів ранніх ярових-зернових уже проведено на площі 1,7 млн. га, або 56% від прогнозу. Посівна очікується в межах 26,5 млн. га, що на рівні 2015 року. Тобто як казали, пам’ятаєте, раніше, нема у нас простою землі не засіяної, і Україна, дійсно, обробляє всю площу.

У тому числі хочу окремо зазначити – це площі Донецької, Луганської області, які були в минулому році засіяні на рівні 96-98%. І в минулому році Луганщина й Донеччина зібрала 2,5 млн. тонн зернових. Це на рівні середньої європейської країни.

Тому в цьому році на даний момент уже посіяно відповідно 38, 23% прогнозованих площ. І зрозуміло, що є проблемі. Є проблеми, пов’язані з забезпеченням фінансування. Далеко не кожний фермер хоче інвестувати в ситуацію, коли є нестабільність, особливо з військовими діями. Але проходить, скажімо, планова посівна. І ми сподіваємося, що в нас у цьому році  буде не менше посіяна площа, ніж це було в минулому.

Також розпочата посівна технічних культур, зокрема цукрових буряків – уже 44% відсіяно, соняшника – 4% відсіяно. Повністю завершили посівну групу зернових на Хмельниччині. Завершується на Чернівецькій і Вінницькій областях. Розпочата також на півдні та сході країни. Тому роботи рухаються планово.

Окремо хочу зазначити питання, пов’язане з допомогою малому-середньому бізнесу. Сьогодні на рішення Уряду виноситься постанова про Порядок виділення 300 млн. грн. бюджетних коштів для компенсації ставок по кредитам. Дуже вдала програма. Наша з вами програма в минулому році дозволила 3 тис. 600 малим і середнім фермерам отримати пільгове кредитування на рівні 7,8 млрд. грн. Це те, що саме вимагав малий-середній бізнес, який не має доступу до серйозного великого фінансування.

І в тому числі хочу окремо зазначити, що дуже важливо, є програма, яку підписав Уряд, Прем’єр-міністр України з європейським  банком на 16-й рік на рівні 12 майже млрд. грн., або 400 млн. євро, яку ми чекаємо від Верховної Ради, має бути ратифікована.

Це ті дешеві довгі гроші, які чекає малий-середній бізнес, і Мінфін уже вніс на ратифікацію. Чекаємо, коли Верховна Рада збереться та ратифікує програму, яку чекають, дійсно, зараз у тому числі малі-середні фермери.

Окремо хочу два питання. Також питання до Верховної Ради, тому що ми досі чекаємо на важливі закони. Окремий закон зараз висить про дитяче харчування. Це наша з вами харчова безпека наших дітей і нові експертні можливості. І окремий закон про стимулювання й питання державного регулювання виробництва і обігу коньячно-плодового та інших напрямів, особливо це виноматеріали. Це те, що стосується сертифікації і що обмежує розвиток малого, середнього фермерства у виноградарстві. Наприклад, у Франції 15 тис. малих і середніх фермерів можуть спокійно виробляється в них в господарствах. У нас, на жаль, це монополія. У нас є 500 тис. грн., які мають заплатити малі та середні фермери, щоб мати доступ до ринку. Тому чекаємо також від Верховної Ради підтримки законопроектів.

Хочу ще раз сказати, що Україна і в цьому році буде з хлібом. Ми рухаємося планово, незважаючи на всі негаразди.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми сьогодні приймаємо рішення про те, щоб 300 млн. грн. виділити з державного бюджету на здешевлення відсоткової ставки для маленьких аграріїв – для ферм і невеликих сільгосппідприємств.

 

ПАВЛЕНКО О.М. – Саме так. І це дозволить профінансувати на 7,8 млрд. грн. малий та середній бізнес в Україні, фермерство.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – У минулому році скільки Ви сказали?

 

ПАВЛЕНКО О.М. – 3 тис. 600.

ЯЦЕНЮК А.П. – 3 тис. 600 підприємств отримали. Вони отримували через якийсь один банк чи ми це відправляємо…

 

ПАВЛЕНКО О.М. – Питання повністю децентралізоване на рівні областей. Області визначають на прозорій основі і далі ведуть фінансування по будь-якому банку. Компенсується до половини ставки відсотків.