Cтенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року

ЯЦЕНЮК А.П. – Доброго дня, шановні члени Кабінету Міністрів України, шановні представники ЗМІ!

Я хотів би розпочати засідання Кабінету Міністрів України з того, що вся світова спільнота і особисто Президент України роблять все можливе і неможливе для того, щоб була звільнена з російського полону Надія Савченко. Але, крім Надії Савченко, російський режим незаконно засудив низку українських громадян. Це ті політичні в’язні, якими повинна опікуватись українська держава.

Я доручив Міністру юстиції зустрітись з сім'ями Олега Сенцова, Юрія Солошенка, Олександра Кольченка і Геннадія Афанасьєва з тим, щоб визначити подальші дії української держави щодо захисту від незаконного, сталінського правосуддя, яке вчиняється російським режимом по відношенню до українських громадян. Хочу ще раз підкреслити, що йдеться про тих громадян України, проти яких російський режим вже виніс незаконні і неправосудні вироки судів.

Я прошу Міністра юстиції України проінформувати про те, які міжнародно-правові заходи Україна буде вживати по відношенню до цих чотирьох осіб з метою, щоб їх звільнити.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Хочу проінформувати, що насправді дійсно по цих чотирьох українських громадянах російський режим виніс вже вироки, які набули в них законної сили, і ці українські політв’язні вже перебувають у колоніях на території Російської Федерації.

Ми провели низку зустрічей з родичами, з адвокатами, з представниками МЗС для того, щоб відпрацювати всі можливі механізми, які є для того, щоб витягнути цих українців на територію України. У зв’язку з цим Мін’юст на виконання Конвенції про передачу засуджених осіб звертається до Мін’юсту Російської Федерації із запитом щодо передачі цих чотирьох українських громадян на територію України. Вони знаходяться у важкому стані, дехто з них має реальну загрозу їхньому життю, зокрема Геннадій Афанасьєв має серйозне захворювання – зараження крові і не отримує належного медичного обслуговування. Декого переміщують по колоніях і родичі і адвокати не знають, де ці люди зараз перебувають.

Тому ми вимагаємо у російської сторони виконати вимоги конвенції і передати Україні наших українських громадян.

Ми не визнаємо правосудність цих рішень. Але, тим не менше, в гуманітарних цілях Україна використовує всі ті механізми, які в нас є, і відповідні запити були мною направлені до російської сторони.

Ми очікуємо, що російська сторона повинна виконати цю конвенцію, навіть виходячи з людських і гуманітарних цілей, тому що життя і здоров'я цих українців є в небезпеці.

Розуміємо, що російський режим може поступити неадекватно, але спільно з родичами ми прийняли рішення використати всі, навіть найменші шанси, щоб ці четверо українців повернулися на Батьківщину.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто Ви відправили російській стороні запит на передачу в гуманітарних цілях і повернення на територію України чотирьох українських громадян: О.Г. Сенцова, Ю.Д. Солошенка, О.О. Кольченка і Г.С. Афанасьєва.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Абсолютно вірно.

ЯЦЕНЮК А.П. – МЗС, я прошу вас підключитися до цієї важливої справи, і щоб усі наші західні партнери так само підтримали запит української сторони і вимагали від Російської Федерації виконання відповідної міжнародної конвенції.

ПРИСТАЙКО В.В. – Ми тісно взаємодіємо з Мін’юстом у цьому питанні. Так і буде зроблено.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую.

Сьогодні Міністр інформаційної політики також звернувся з тим, що необхідно допомагати нашому кримськотатарському народу, який знаходиться під постійним тиском російського режиму, який потребує допомоги і який потребує того, щоб українська держава дала можливість кримськотатарському народу чути правду, і дала можливість кримськотатарському народу, щоб канал АТR, який дає правдиву інформацію про наших кримськотатарських братів, функціонував і мав можливість віщати. Необхідна фінансова допомога, і міністр запропонував механізм, яким чином ми можемо допомогти компанії АТR. Ми в бюджеті передбачили відповідні кошти.

Юрію, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. – За Вашим дорученням десять днів тому, коли склалася загрозлива ситуація, що єдиний в світі кримськотатарський телеканал АТR може зникнути з ефіру, причому зникнути по всьому світу, оскільки шведська компанія Ses Astra Ab, яка володіє супутником Astra, через який мовиться телеканал АТR, за борги мали відключити цей телеканал.

Знову ж таки за Вашим дорученням 10 днів тому я зв’язався з представниками цієї компанії. Уряд України через Ваше доручення, через мій діалог з представниками цієї компанії гарантував, що ми спробуємо протягом двох тижнів вирішити цю проблему. З їх боку була гарантія, що до вирішення цього питання вони не будуть вимикати сигнал телеканалу АТR.

Так само вдалося домовитися з ними, що буде проведена реструктуризація боргу. І вже зараз можу сказати, що сума в 10 млн. грн., яка зараз є, буде, як мінімум, зменшена вдвічі. Але тим не менше, не зважаючи на те, що це є комерційний телеканал, влада України має зараз гарантувати й знайти кошти в бюджеті країни для того, щоб  єдиний в світі кримськотатарський телеканал, який сповідує чесність і говорить про гідність кримськотатарського народу не зник з ефіру.

Тому я просив би дати доручення Мінфіну, Мінсоцполітики і Мінінформполітики, щоб протягом двох тижнів ми знайшли рішення і ці кошти надали кримськотатарському телеканалу АТR, щоб він ліквідував цю заборгованість та відповідно далі кримськотатарський телеканал АТR міг мовити в світі і розповідати про кримських татар, які залишилися в Криму на, сподіваюся, тимчасово окупованій території України.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Юрію. Тобто, я так розумію, Ви провели переговори, якщо ми сплатимо частину заборгованості, то іншу частину вони спишуть?

СТЕЦЬ Ю.Я. – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – У нас в бюджеті було в поточному році близько 60 млн. на підтримку кримськотатарського народу.

СТЕЦЬ Ю.Я. – Так, це було затверджено бюджетом за пропозицією Кабінету Міністрів Верховною Радою.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тому я прошу Міністерство фінансів разом із Міністерством інформаційної політики, В’ячеславе Анатолійовичу, у Вас взяти під контроль для того, щоб ми 5 млн. і Мінсоцполітики, там розпорядник Мінсоцполітики. Він у тебе, Павле?

РОЗЕНКО П.В. – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ви тоді як основний розпорядник бюджетних коштів, щоб ми швиденько погасили цих 5 млн. А 5 млн. тоді, я так розумію, Юрію, Ви вже доопрацюєте, щоб ми їх списали, щоб канал функціонував. Я дякую за те, що Ви провели ці переговори.

СТЕЦЬ Ю.Я. – Дякую.

ЯЦЕНЮК А.П. – Міністр інфраструктури, Андрій Пивоварський, затвердження плану реконструкції, відновлення і будівництва доріг у поточному році.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Шановні колеги! Сьогодні ми розпочинаємо першу серію погодження декількох розпоряджень, які дозволять нам найближчим часом вже вивезти досить велику кількість техніки на дороги України, і почати використовувати безпрецедентно велику суму, яку цього року буде виділено на ремонти доріг України з усіх рівнів бюджетів.  Попередньо очікуємо близько 20 млрд. грн. загалом буде відправлено на дороги України загальнодержавного значення, місцевого значення. Це в рази більше, ніж було минулого року.

Я сьогодні попрошу вас, шановні колеги, прийняти за спрощеною процедурою постанову "Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору", на 2016 рік", що стосується грошей міжнародних фінансових інститутів, які цього року проінвестують майже 4,5 млрд. грн. у дорожню інфраструктуру по програмах міжнародних фінансових організацій.

Також частина цих грошей піде на розробку проектної документації по Третьому проекту із Світовим банком на 580 млн. дол., який ми минулого року підписали, і реалізація якого використання грошей почнеться вже з початку наступного року, цього року проекти підуть, проектна документація. Тому я попрошу вас погодити постанову. На технічному рівні вона вже погоджена з Мінфіном. В разі, якщо Міністру фінансів потрібен буде час, щоб подивитися самостійно цю постанову, готовий погодити її з вимогою погодити в триденний термін з Мінфіном.

Я також хотів би попросити заступника Голови Укравтодору пана Березовського, щоб він у великих мазках пояснив, що цього року буде зроблено з інших джерел фінансування, бюджетного фінансування, з бюджетів місцевого значення, з інвестиційних програм, експериментальних програм і т.д.

Пане Березовський, якщо можна, буквально за 5 хвилин продемонструйте нам, що буде.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – Шановний пане Прем’єр-міністре, шановні міністри, шановні гості і присутні!

Я підтверджую те, що сказав Андрій Миколайович, у цьому році порівняно з минулими роками фонд, скажімо дорожній, чи кошти, які направляються на дорожні роботи, збільшений в декілька разів. Скажу більше: тільки з державного бюджету будуть збільшені надходження і будуть спрямовані на дорожнє будівництво в 2 рази більше – 6,5 млрд. Але я хочу сказати, що крім державного бюджету, і крім МФО, про який говорив Андрій Миколайович, ми будемо дороги ремонтувати і будувати з декількох джерел: це і місцеві бюджети, які в минулому році вже показали, що вони ефективно працювали в деяких областях, це і спеціальний фонд місцевих бюджетів по надходженнях з митниці, чотири області, три області з чотирьох показали дуже ефективний збір і ефективну віддачу від цих коштів, і в цьому році Державний фонд регіонального розвитку теж підключився.

Я хочу сказати, що крім цього більше 2 млрд. коштів ми відправляємо, крім ремонтів, на поточні ремонт і утримання. На жаль, мережа доріг в цьому році зруйнована набагато більше, ніж вона була зруйнована в інші роки, які були перед цим. Я вважаю, що якщо ми приймемо перелік, про який говорив Андрій Миколайович, і ті переліки, які ми хочемо щоб затвердили, доопрацюємо їх до понеділка і їх затвердили в понеділок, ми десь з кінця березня розпочнемо роботи на об'єктах, тому що на сьогодні немає можливості через те, що фінансування не відкрито, розпочнемо масово роботи і на об'єктах ремонтів, і на об'єктах утримання доріг.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тепер давайте конкретно по дорогах, тому що карта гарна, а тепер треба розібратися. По-простому поясніть, коли і які дороги ви почнете ремонтувати? Починаємо з великих трас.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – «МФОшні» об'єкти, Київ – Харків і Київ –Одеса, дві ділянки, одна ділянка від Києва 14 км і до Білої Церкви, 80 км, вони вже в роботі, і в цьому році ми маємо за рахунок цих 2-х об'єктів отримати 140-150 км, 148 км, якщо бути точним, буде введено в експлуатацію. Це на дорогах М – дороги найвищого класу.

Далі. В цьому році ми закінчуємо об'єкти, які були розпочаті в минулому році по програмі Карпатського регіону, які були не закінчені. В цьому році ми знову ж таки розпочнемо і маємо закінчити об'єкти, які в бюджеті закладені по Львівському регіону. В цьому році ми маємо (я ще не назвав, до речі, польський кредит, який має бути в цьому році) з'єднати Львів, Луцьк і виходи до кордону з Польщею за рахунок цього кредиту теж.

В цьому році ми маємо попрацювати по східному регіону, я маю на увазі Донецьку і Луганську області. Там відновлення штучних споруд, мостів, шляхопроводів, які ми плануємо в цьому році зробити. По Донецькій області – 5 мостів, по Луганській області більший перелік, але подивимося, там ще проектну документацію доробляємо, як ми встигнемо. Ми туди докладаємо всіх зусиль принаймні для того, щоб відновити ті мости і дороги, які там є.

По Одеській області ми Одеса-Рені, на декілька ділянок розбита ця дорога, найаварійніші, найнебезпечніші ділянки ми в цьому році відремонтуємо.

Далі, якщо розглядати так центр, я вже говорив по Києву основні об’єкти, і далі по кожній області ми по крайній мірі в цьому році добудовуємо те, що було розпочати в минулі роки, скажімо так, і найбільш соціальні об’єкти, які ми розуміємо, які були запити населення, ми в цьому році маємо завершити закінчення.

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли техніка вийде на ремонт доріг після зими?

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – Як тільки ми отримаємо фінансування, скажімо, буде затверджено фінансування, зразу. Ми готуємось до цього. Просто зараз стоїть практично техніка після зими, ми не можемо зараз випустити людей, але ми готуємось до цього. Тільки підуть перші кошти, ми одразу... Ми все зробимо для того, щоб всю мережу підняти і привести до порядку, в першу чергу, дороги державного значення. І паралельно будемо працювати з місцевою владою для того, щоб відремонтувати і місцеву мережу. Ми таку роботу попередньо вже ведемо зараз.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Якщо можна, питання. Наразі в Миколаївській області на дорозі Н-11 Миколаїв – Дніпропетровськ є абсолютно конкретна ситуація, коли місцеве населення перекрило дорогу, через те, що вона вбивається вантажівками і взагалі вбита. Що будете робити по дорозі Миколаїв – Дніпропетровськ цього року?

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – Тут на мапі видно: Кривий Ріг – Миколаїв, на цій ділянці дійсно перекритий рух, на жаль. Таку інформацію ми маємо, вже більше тижня перекритий рух на цій дорозі, пропускається тільки легковий рух.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Скільки грошей ви виділите на ремонт цієї дороги цього року?

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – 100 млн. по Миколаївській області і десь цифру таку по Дніпропетровській області. Ми закриємо по крайній мірі цей маршрут, на перших порах закриємо поточними видатками, а в процесі року до кінця року ми постараємось закрити і ми закриємо, ми мусимо закрити за рахунок коштів, які виділяються на капітальні ремонти доріг.

ЯЦЕНЮК А.П. – Якраз депутати від Миколаївської області є.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – Ми з ними вчора відпрацьовували цю ситуацію.

КРЕМІНЬ Т.Д. – Ми надзвичайно занепокоєні ситуацією по нашій трасі. З певних політичних інтриг і спекуляцій деякі наші колеги по парламенту зробили все можливе для того, щоб зробити соціальний сплеск. Але ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб перші кошти на ремонт доріг з'явились, щоб ця дорога була розблокована. Мало того, ми наполягаємо на тому, щоб була запроваджена система чіткого вагового контролю для транзитного транспорту як тих користувачів, які зареєстровані на території Миколаївської області, так і закордонного транспорту. Ми вважмо, що ця траса є надзвичайно важливою не тільки для нашої області, а й для південно-східного регіону.

ЯЦЕНЮК А.П. – Повертаючись до Миколаївської області, скажіть, будь ласка, тендери там проведені чи ні? Чи ми ще будемо руський місяць чекати, коли пройдуть тендери, навіть після виділеного фінансування?

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. – Перше, що ми зробимо, кинемо туди всі сили (я з неділі поїду сам туди) і будемо займатися тим, що можна зробити, – поточним ремонтом, щоб відновити рух. Далі паралельно ми проводимо, тому що ми не можемо тендери провести, якщо немає фінансового підтвердження. Відкривається фінансування – ми зразу паралельно. Повірте, ми все зробимо для того, щоб цей маршрут відкрити.

Ми розуміємо відповідальність, яка лежить, і ми розуміємо, в чому ситуація. Ми вчора працювали з депутатами по Миколаївській області, ми відпрацюємо разом нашу спільну тактику поведінки.

ЯЦЕНЮК А.П. – Андрію, тобто Ви вносите за невідкладною процедурою проект постанови про розподіл коштів на будівництво,  відновлення і ремонт доріг для того, щоб ми відкрили фінансування зараз?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Сьогодні я вношу по грошах МФО, і там уже все погоджено.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це по міжнародних фінансових організаціях.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Так, на майже 4,4 млрд. грн. І я прошу своїх колег погодити це.

ЯЦЕНЮК А.П. – Вноситься до порядку денного.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – До понеділка ми будемо повністю готові з розподілом даних грошей і в понеділок або на наступному тижні, коли буде найближчий Кабмін, ми будемо готові винести вже постанову про розподіл.

Але тут важливо відправити меседж до людей, які зараз блокують дорогу Н-11: 100 млн. грн. вже прописано, вони в будь-якому випадку прийдуть на цю дорогу. Тиждень, десять днів – це неважливо. Але пан Березовський наступного тижня туди виїжджає і буде робити все можливе для того, щоб поточним і середнім ремонтом вже піти, не чекаючи тендерів, і щось там робити.

ЯЦЕНЮК А.П. – У мене тоді така пропозиція. Ми завтра з Вами, Андрію, будемо мати нараду по дорогах. Ми в минулому році таки зробили дорогу Івано-Франківськ – Львів, і тут треба дуже чітко казати: "От напрямок, от що ми починаємо, от що ми завершуємо", щоб усім було зрозуміло по всіх областях.

Тобто ми завтра цю нараду проведемо, в понеділок скличемо позачергове засідання Уряду, проголосуємо постанову і тоді, крім міжнародних фінансових організацій, відкриємо бюджетне фінансування. Так можна?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Але у мене буде два прохання, це важливо.

Моє особисте бачення, що гроші, які ми будемо використовувати не на експлуатацію, а на середній поточний ремонт, повинні йти на технології, які мають, як мінімум, гарантію десять років. Тому що те, що ми зробили по Львів – Івано-Франківськ, більшість людей, напевно, вже відчули. Це зовсім інша якість за невеликі гроші. Але це інша технологія, нова, і вона дає гарантію десять років. Це перше.

Друге. Нам абсолютно необхідно, і я впевнений, що мій колега пан Зубко, якби тут був, підтвердив, переходити на нові умови інженерії – це по системі FIDIC, яку використовують у всьому світі абсолютно. Це система незалежних інженерів, які в усьому світі за єдиними правилами будують дороги, і тільки в Україні є, так трапилося, якісь свої правила. Нам необхідно перейти на цю систему.

Я буду просити, щоби в цю постанову, яку ми наступного тижня будемо приймати, щоб було чітко зафіксовано, що цього року ми повинні перейти на систему FIDIC.

ЯЦЕНЮК А.П. – А пам’ятаєте, Ви в минулому році наймали якихось супервайзерів? Пам’ятаєте, австрійців чи кого? Я не пам’ятаю.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Так, минулого року була австрійська компанія та ми почали тендер зі Світовим банком. Світовий банк профінансує нам незалежних контролерів, декілька компаній цього року й будуть контролювати використання цих грошей.

Цього року профінансує Світовий банк, надалі, це повинна бути вимога до Укравтодору або аналогу того, що буде, що повинні закладати кожен рік в бюджет гроші на незалежний контроль. Тому що та компанія, яка там є, “Дор’якість”, яка 24 роки щось перевіряла, вона нічого не перевіряла.

Повинні бути компанії з репутацією, які будуть отримувати гроші і нести відповідальність за ту чи іншу дорогу.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Тоді завтра проведемо нараду. На понеділок поставимо позачергове, щоб швидко прийняти. Відкриваємо фінансування. І вам треба терміново приступати до ремонту мережі, тому що після зими це не годиться. Треба терміново максимально виганяти техніку компанії для того, щоб проводилися ремонтні роботи.

По ціні. В принципі, дуже яскрава ситуація по ціні. Тоді, коли Ви оголосили тендер на дорогу Львів – Івано-Франківськ на 30% упала ціна. Я пригадую часи, коли ми платили мільйон доларів за 1 км дороги, а сьогодні ціна від 350 до 300 тис. доларів за той самий кілометр дороги, тільки набагато якіснішої.

І Укравтодор же ж буде тендери так само прозоро проводити? Там замовник сам, Андрію, Укравтодор буде чи обласні?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Дивлячись, хто використовує, хто розпорядник коштів. Але в основному це облавтодори.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре, дякую.