• In English
  • Стенограма вcтупної частини засідання Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року
    опубліковано 04 листопада 2015 року о 18:52

    ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України! Шановні представники засобів масової інформації! Шановні присутні!

    В першу чергу хотів би привітати нашого Міністра Юрія Стеця. Щойно парламент прийняв у першому читанні Закон України «Про іномовлення», і дуже важливо, щоб завтра Верховна Рада об’єднаними зусиллями проголосувала всі законопроекти щодо безвізового режиму для українських громадян з метою поїздок до Європейського Союзу.

    Сьогодні розпочнуться всі засідання комітетів, і відповідні профільні міністри, Міністр юстиції, Міністр закордонних справ будуть особисто брати участь в засіданнях комітетів. Нам дуже важливо проявити мудрість і відповідальність перед українським народом в тому, щоб завтра парламент успішно проголосував відповідні законопроекти. І після цього ми будемо очікувати позитивного звіту наших європейських партнерів щодо можливості запровадження безвізового режиму для українських громадян.

    Окремо я хотів би зараз звернутися до членів Кабінету Міністрів України. Нагадаю, що у нас 11 грудня буде рівно рік з моменту затвердження Програми дій Кабінету Міністрів України. І вже зараз я даю публічне доручення щодо підготовки відповідного звіту в стінах Верховної Ради України.

    У нас є, шановні міністри, місяць, і протягом цього місяця я доручаю кожному міністру провести відповідні зустрічі з фракціями коаліції. І я як Прем’єр-міністр готовий провести зустрічі як з усіма фракціями коаліції, так і окремо з кожною фракцією з тією метою, щоб дати чіткі відповіді на всі запитання з приводу того, що було зроблено, що потребує зараз на порядку денному подальшої роботи, які результати досягнуті і які спільні зусилля, підкреслюю, саме спільні зусилля між парламентськими фракціями, Урядом і Президентом України необхідні для того, щоб Україна далі рухалася по шляху реформ.

    Таким чином, Уряд України готовий 11 грудня поточного року прийти до парламенту і відзвітувати перед українським народом та Верховною Радою України за рік діяльності Кабінету Міністрів України та відзвітувати про виконання Програми дій Кабінету Міністрів України, яка була затверджена парламентом, яка відповідає коаліційній угоді, і яка повинна далі виконуватися українськими урядовцями, українським парламентом, разом з українським Президентом.

    Я окремо хотів би наголосити на тих кроках, які вже зараз невідкладно потрібно робити до закінчення поточного року. Йдеться про бюджетний процес. І Уряд чітко зазначає те, що нам необхідно прийняти збалансований бюджет.

    Ми виступаємо за скорочення видатків державного бюджету і це повинна бути спільна політична відповідальність як Уряду, так і парламентської коаліції, тому що при проведенні скорочення бюджетних видатків як Прем’єр-міністр я ніколи не піду на те, щоб це скорочення стосувалося скорочення соціальних стандартів. Оптимізація витрат держаного бюджету і покращення управління коштами – це те, про що ми готові вести саму широку публічну дискусію. І виключно наслідком прийняття збалансованого бюджету повинна бути прийнята так само податкова реформа, яка відповідає принципам збалансованості державного бюджету, і яка відповідає принципам залучення підприємців до економічного розвитку, спрощення адміністрування податків і запровадження для українських підприємців системи, яка стимулює розвиток економіки.

    Тому наша позиція полягає виключно в збалансованому прорахованому підході, і окремо наголошую на тому, що проект державного бюджету і податкова реформа повинні відповідати плану реформ, який схвалений Урядом, підписаний Президентом та Прем’єр-міністром в рамках нашої співпраці з МВФ.

    Ми повинні виконати всі критерії і всі показники, які визначені нашою програмою реформ, і які відповідають зобов`язанням України перед нашими міжнародними кредиторами. Тому Уряд готовий не просто до публічної дискусії, а в першу чергу до прийняття державних рішень як в питанні прийняття нового бюджету, так і в питанні прийняття змін до податкового законодавства, підкреслюю, державних, а не популістських і непродуманих рішень. З цього приводу ми будемо мати перемовини з Президентом країни, з парламентськими фракціями і обов'язково з МВФ, нашими зовнішніми кредиторами і партнерами.

    Окремо я хотів би дати сьогодні доручення створити комісію і відправити урядову комісію, де йде найгірший процес оформлення субсидій. Вже 4 млн. українських сімей зараз оформили субсидії. І я презентував конкретні факти, цифри і розрахунки, за якими обсяг субсидій, які зараз отримують українські громадяни суттєво допомагає і компенсує витрати домогосподарств, пов’язані із зміною тарифів для тих, кому це потрібно. Тому зволікання, умисне зволікання збоку окремих органів державної влади і окремих керівників міст і областей, є ні що інше, як позбавлення громадян країни прямої грошової допомоги громадянам, яка направляється на зменшення рахунків за тепло і за житлово-комунальні послуги для кожної української родини.

    Тому я прошу створити урядову комісію. Міністр соціальної політики, Ви подавали дані про області, які сьогодні відстають, на моїй пам'яті це було 3 області за останніми розрахунками. Будь ласка, урядову комісію невідкладно направити в ці три області.

    Павле, які там основні області були?

     

    РОЗЕНКО П.В. – У нас найгірша ситуація, найбільш критична, це безумовно Одеська область по рівню призначення субсидій десь приблизно на рівні 40% від тих планів, які їм доводились. По інших областях в принципі ситуація вже більше, ніж 60%, але серед таких відстаючих це Луганська, очевидно, що це не найкраща ситуація, ми їм допомагаємо, як можемо. Це Закарпатська область, Чернівецька область зараз трошки відстає, ми дамо конкретний графік, в які області ми готові  направити людей. Але очевидно це має бути, перш за все, Одеська і Закарпатська області.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я тоді прошу оформити протокольне рішення Кабінету Міністрів України для того, щоб невідкладно пришвидшити процес оформлення субсидій. Ми прийняли на минулому тижні відповідну постанову за пропозицією Міністра.

    Я вкотре хочу подякувати Міністру за надзвичайно активну позицію його і його людей в тому, щоб допомогти людям оформити субсидії і в тому, щоб українські громадяни відчули – держава захищає тих, кому потрібна допомога, і держава платить мільярди гривень на субсидії для того, щоб люди не відчули підвищення житлово-комунальних послуг. В першу чергу це стосується малозабезпечених громадян. Підкреслюю, таких вже 4 млн. сімей. Це практично кожен третій українець отримує пряму фінансову допомогу від української держави.

    Також, готуючись до звітування перед українським народом і перед українським парламентом щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, нам треба думати про подальші кроки: яким чином модернізувати український Уряд; яким чином змінити систему управління в Уряді та в обласних і районних державних адміністраціях.

    У мене, як у Прем’єр-міністра є відповідні пропозиції, в тому числі й по складу міністерств, і по кількості, в тому числі й по структурі обласних державних адміністрацій. Тому ми будемо проводити відповідні політичні консультації з Президентом країни та з фракціями для того, щоб збудувати ефективну модель функціонування всіх органів державної влади, в тому числі й центральних органів виконавчої влади.

    Мова повинна йти не стільки про кількість, а в першу чергу про якість всієї державної машини; про ліквідування функцій дублювання між різними органами, і про те, що не кількістю ми витягнемо реальну ситуацію в країні, а якісними людьми, якісними державними службовцями, які отримують достойний рівень заробітної плати, які мають відповідні фахові якості і які повинні працювати в рамках нового Закону України «Про державну службу».

    І я сподіваюся, що Верховна Рада України прийме в другому читанні і в цілому внесений Урядом України Закон України «Про державну службу».

    Окремі питання, які стосуються повсякденної роботи. Я прошу, Геннадію Григоровичу, Вас завтра поїхати в Сватово. Ви вже дали попередні розрахунки, нам необхідно зрозуміти, який реальний обсяг безпосередньої фінансової допомоги від держави потрібен на те, щоб ліквідувати наслідки цієї жахливої трагедії, яка відбулася в Сватово, і допомогти конкретно людям. Тому, будь ласка, від’їдьте завтра з комісією в Сватово. І ми чекаємо рішення щодо виділення коштів з резервного фонду на допомогу як сім'ям постраждалим, так і безпосередньо людям, які потребують зараз коштів на ремонт своїх будівель, на ремонт своїх квартир.

    Сьогодні у нас на засіданні Уряду буде обговорюватися декілька питань і я вітаю зусилля Уряду і Міністра економіки в тому, щоб далі продовжувати процес дерегуляції. І, Айварасе, зараз Ви зробите презентацію вашого офісу по дерегуляції, вашого офісу по реформах, які подальші кроки необхідні. І вкотре підкреслюю, що для реалізації цих кроків нам необхідна реальна прореформістська більшість в стінах Верховної Ради, яка є юридично і яка повинна бути фактично голосуванням.

    Уряд готовий до будь-яких компромісів на благо України в прийнятті законів. В тому числі це стосується законів по безвізовому режимі. Всі розумні компроміси, не політично мотивовані, а виключно мотивовані інтересами української держави будуть прийняті. І тому відкритий діалог, розуміння між всіма політичними фракціями коаліції, розуміння в тому, що потрібно далі проводити зміни в країні, і що необхідно всім нести політичну відповідальність перед українським народом, який обрав саме цей парламент, який обрав саме ці політичні партії, і який вимагає саме від цього політичного класу України реальних змін в державі.

    Тому єдність парламентської коаліції, взаємний діалог всередині коаліції, і між Урядом, Президентом і коаліцією – це є основний рецепт змін в країні, не  на словах, а на ділі демонстрація політичної волі і політичної відповідальності за долю країни і продовження подальших змін.

    В нас зараз дуже багато союзників на заході. І ці союзники будуть з нами до того моменту, доки ми будемо демонструвати політичну волю, відповідальність і незмінність наших цілей і цінностей у проведенні реформ, в тому числі Президент, Уряд і парламент – ми всі повинні говорити однією мовою. І це мова не популізму, це мова конкретних фактів, дій і результативності при прийнятті рішень, як Урядом, як Президентом, так і парламентською коаліцією.

    Вибори закінчилися. Настав час зараз нести відповідальність у післявиборчий період. І найкращий шлях для того, щоб нести цю відповідальність, це демонструвати єдність. Сподіваюсь, що наші члени парламентської коаліції так само усвідомлюють, що це єдино можливий шлях для того, щоб Україна стала успішною державою.

    Я очікую, до речі, звіт української статистики, за попередніми даними це в нас перший квартал за всю історію, коли в нас буде позитивний ріст ВВП. Так, він невеличкий, незначний, він до 1%, але це перший сигнал. Це означає, що наші прогнози щодо економічного зростання у 2016 році справдяться. Але прогноз може справдитись тоді, коли не просто його чекати, а коли фактично робити цей прогноз. Наша відповідальність – це зробити українську економіку працюючою, тут не може бути жодного розмежування в цілях, які стоять перед сьогоднішньою українською владою.

    Другим буде інформувати Голова ДФС, вкотре нагадаю, що одна з основних податкових реформ сьогодні в країні, це реформа системи адміністрування податків, це реформа, яка передбачає менше контактів з податківцями, спрощена звітність і якомога менший вплив ДФС безпосередньо на підприємця. Це перший і найважливіший етап. Ті крокі, які вже були зроблені в ДФС, в першу чергу це очищення ДФС відповідно до Закону України "Про люстрацію", це правильні кроки в правильному напрямку. Не дивлячись на те, що практично за кожною людиною, яка була звільнена з лав ДФІ, стояли політичні й інші інтереси, була проявлена політична воля. І накази про звільнення 45-42 % вищого керівництва ДФС і 15% керівників в областях підписані. І ці особи є звільнені.

    Зараз нам необхідно набирати нову якісну ДФС і тут Міністр фінансів України разом з керівником ДФС особисто розробили реформу ДФС, ця реформа підтримана нашими західними партнерами і в рамках цієї реформи, вкотре наголошую, пане Насіров, що у нас з вами стоїть завдання щодо експерименту по митниці і передачі митниць в управління ефективним західним компаніям, які мали відповідній досвід. Наскільки мені відомо, у нас залишився тиждень до того, щоб оголосити конкурс на залучення західної компанії до управління низкою українських митниць.

    Це дасть можливість, перше – побороти корупцію, друге – побачити реальні доходи з цих митниць, третє – розповсюдити цей експеримент на всю територію України.

    Геннадію Григоровичу, по Вас, також я прошу, щоб Ви проінформували по трагедії на пароплаві "Іволга". Сьогодні Міністр інфраструктури разом зі службою спецтранспорту презентує нову Службу безпеки на транспорті.

    Тому прошу, Айварасе, хто у вас перший виступає?

    АБРОМАВИЧУС А. – Пару слов перед тем, как передать слово новому руководителю Офиса эффективного регулирования А.Гончаруку.

    Как всем известно, дерегуляция и как результат улучшение инвестиционного климата в нашей стране – это один из общих приоритетов Кабинета Министров и Минэкономразвития, где реально украинские предприниматели могут почувствовать улучшение в позитивную сторону в самые кратчайшие сроки. И этому пример – инициативы, во-первых, Минюста и лично Министра, и тоже в сфере транспорта, аграрной промышленности, которые ведут отдельные министерства.

    Как вы знаете, мы на 12 мест поднялись в рейтинге Doing Business, и это только начало. Это просто показывает, что мы идем в правильном направлении. Я не зря сказал, что у нас реальная цель в следующем году, когда будет оглашен в октябре рейтинг, чтобы мы были реально в ТОП-50 по Doing Business, и будем особенно активно проводить мероприятия, связанные с улучшением легкости ведения бизнеса в нашей стране.

    Чтобы ускориться, что касается дерегуляции в нашей стране, первый этап мы практически заканчиваем в конце этого года, чтобы ускориться и начинать активную вторую фазу так называемой "гильотины" или rolling reviews или полный пересмотр регуляторной базы в нашей страны, мы решили создать Офис эффективного регулирования. В других странах это называется Better Regulation Delivery Office.

    Это независимая внеправительственная организация. У нее несколько важных задач. Первая – снижение стоимости и сложности ведения бизнеса в нашей стране.

    Вторая – минимизация коррупционных схем. Дерегуляция – это один из самых эффективных способов борьбы с коррупцией – из карманов коррумпированных чиновников миллиарды гривен перекладываем обратно и возвращаем обратно бизнесу.

    Третья – улучшение регуляторного климата в нашей стране и, конечно, приведение в соответствие с законами Европейского Союза в итоге.

    Все это Офис будет делать с помощью анализа законодательства, регуляторного поля, выявления проблемных моментов и подготовки проектов новых документов, которые будут решать эти проблемы.

    Считаю, что будет разработано множество законопроектов, постановлений, поэтому знаем, что есть изменения в Регламенте Кабинета Министров по ускорению принятия этих очень важных законопроектов. Просьба, конечно же, к Верховной Раде как можно быстрее принять эти супер важные законодательные инициативы по улучшению инвестклимата и по поднятию экономического роста в нашей стране.

    10 ноября День дерегуляции экономического развития. Таких дней, на самом деле, нужно проводить как минимум раз в месяц, потому что количество законопроектов, которые уже пришли в Кабинет Министров, также и депутатские инициативы скопилось очень большое количество, и даже за один день их всех не решим.

    Офис эффективного регулирования – это ресурс для всех министерств, это не индивидуальный какой-то ресурс для Минэкономразвития, который является координатором дерегуляторных инициатив. Это для всех. Поэтому, как говорится, используйте в своих целях. В ваших структурах не хватает иногда компетентных людей, которые желают иногда быстро проводить реформы, поэтому там наберутся специалисты отраслевые, за донорские деньги, это не деньги государственные, и быстро будем проводить реформы.

    Это внешний отдел подготовки регуляторных актов в сфере дерегуляции. Офис, как я сказал, финансируется международными донорами, в нем работают высококачественные специалисты.

    Хочу представить Алексея Гончарука главу Офиса эффективного регулирования. Он подробнее представит свой план действия на ближайшее будущее.

     

    ГОНЧАРУК О. – Добрий день, шановний пане Прем’єр-міністре, шановні міністри!

    Дякую Айварасу за представлення і за довіру. Я розумію, що це велика відповідальність для вітчизняних фахівців – взяти такий прапор дерегуляції й продовжити її на другому етапі реформ.

    Я протягом буквально п’яти хвилин спробую презентувати вам ті ідеї, які в нас зараз є для того, щоб вам були на одній сторінці, як кажуть наші західні партнери, і працювали синхронно.

    Як вже сказав Айварас, цей Офіс створюється за підтримки західних партнерів, це уряд Канади, це Євросоюз, це Світовий банк і вони допомагають не лише грошима, вони допомагають експертною допомогою. Тому ті рішення і ті моделі, які ми обрали для побудови офісу, є також наслідком такого спільного рішення, спільної концепції, яка опирається на кращі практики в інших країнах.

    За основу ми взяли британську модель. Такий офіс існує у Великобританії і цю модель ми будемо пропонувати в Україні.

    На першому етапі дерегуляційної реформи була концепція дерегуляції і існувала ідея запровадження регуляторної гільйотини. Айварас про це неодноразово говорив. Я хочу сказати, що після консультацій з нашими європейськими партнерами, було висловлено ряд занепокоєнь з приводу того, що гільйотина може призвести до регуляторного вакууму в певних секторах, що може негативно позначитися на якості регулювання і ми прийшли до концепції кращого регулювання, не дерегуляції, а кращої регуляції. Саме тому офіс так називається.

    Ідея цього офісу і власне на вимогу наших західних партнерів, на пропозицію, на пораду західних партнерів, цей офіс має бути незалежним юнітом, він не має бути частиною адміністративної, або якоїсь політичної команди. Це потрібно для того, щоб формувати довіру, формувати і започаткувати в Україні процес такий truth building, як вони його називають. Це дуже важливо для того, щоб консолідувати stakeholders навколо прийняття рішень і ювелірно збалансовувати інтереси.

    Офіс буде спрямований на те, щоб перш за все допомагати і інституційно посилити ті регулятори, які сьогодні є, і привнести туди кращі практики, які є в наших західних партнерів. Абсолютно правильно наголосив Айварас на тому, що іноді в органах державної влади не вистачає і часу, і, можливо, компетенції для того, щоб системно підходити до регуляторних реформ.

    Офіс покликаний допомогти всім державним органам, далі я трохи скажу про деталі нашої роботи, але основна ідея офісу в тому, щоб посилити роботу окремих міністерств. Ми обрали 4 пріоритетні сектори, на яких ми сфокусуємося, і на яких ми спрямуємо в першу чергу свої зусилля. Це сільське господарство, будівництво, підключення до мереж, електроенергія і підключення до мереж і це сфера контролю і нагляду. Ці сфери були обрані внаслідок консультацій, знову ж таки, із західними партнерами, вони не випадкові, тому що фокус на малий і середній бізнес, ми всі знаємо, напевно, це є основою і рушійною силою сьогодні економіки, і дуже важливо прибрати всі бар'єри, наскільки це можливо, для того, щоб людям в Україні було зручно робити бізнес.

    У нас сьогодні Офіс буде складатись з економістів, юристів, фахівців галузей, фахівців комунікацій. Це дуже важливо для того, щоб до Офісу формувалась довіра і він був зручним майданчиком, зручним комунікатором для діалогу між бізнесом і між владою. В нас сьогодні вже є, ми за останній місяць сформували кістяк команди за допомогою окремих міністерств за цими секторами, за допомогою Мінекономіки, Державної регуляторної служби. Дякуємо всім за співпрацю. Але це лише початок, до кінця року ми плануємо доростити нашу команду до 30 осіб, а до 1 березня до 70 осіб для того, щоб прискорити темпи перегляду цієї діяльності.

    Для того, щоб координувати і спрямовувати діяльність Офісу, буде створена наглядова рада, до складу якої за західним зразком увійдуть представники всіх сторін – суспільства, бізнесу і влади, тобто мають бути представлені і регулятори, і бізнесасоціації, і суспільство, тобто громадські організації й ініціативи. За ідеєю, яка закладена в цей проект, вона полягає в тому, щоб прийти через 3 роки, а саме такий... планування в нас зараз, до створення і створити всі необхідні передумови, тобто процедури відкатати, створити необхідну методологію, підготувати фахівців до того, щоб в Україні з'явився незалежний комітет, який би здійснював регуляторну політику. Саме таку модель нам сьогодні пропонує наш західний партнер.

    Так приблизно буде виглядати сама процедура сортування, це такий собі фільтр для того, щоб спрощено пояснити логіку нашої роботи. Ми опишемо кожен з цих секторів, порахуємо кількість регулярних норм в кожному секторі. Після того, як ми порахуємо, ми їх класифікуємо, тобто відсортуємо за пріоритетністю, щоб зрозуміти, що є важливішим, що має більший, що менший вплив на суспільні процеси реальні. І оцінимо, пропустимо через ряд фільтрів, прямо зараз ми працюємо і проектуємо ці фільтри разом з нашими західними партнерами для того, щоб по кожному регуляторному акту вийти на рішення: або якого треба зберегти і захистити, бо він корисний для регуляторного поля, або його треба полагодити, бо він трохи неправильно працює, або його потрібно видалити, тому що він неправильно працює, наносить шкоду регуляторному полю.

    Сукупність цих рішень дасть нам можливість побудувати таку картинку приблизно, тобто за кожним сектором ми побачимо, де в нас є корисні регуляції, де в нас є осередки некорисних регуляцій і саме такий підхід системний потім нам дасть можливість вийти на системні рішення і пропонувати реформування, краще регулювання за допомогою демонтування і пропонування цілими блоками, цілими інструментами, покращуючи регуляторне поле швидше. В цьому полягає другий етап регуляторної реформи, який не є дерегуляційним, який є кращим регуляційним.

    Насамкінець скажу трохи про плани, тому що ваш час дуже дорогий, в тому числі й для нас. Ми вже сформували кістяк команди. За ті півтора місяці, які були коли нас анонсували, ми вже підготували і зробили всі організаційні дії для того, щоб забезпечити експертами, які є частиною команди Офісу, належні умови роботи. Тобто всі сьогодні організаційні перепони для того, щоб почати працювати на повну потужність, вони зняті, ми їх виконали.

    Ми вже почали інвентаризацію нормативних регуляторних актів за кожним сектором. І думаємо, що до кінця цього місяця ми вже дамо приблизну цифру і класифікацію цих регуляторних актів по кожному  з цих секторів.

    Ми вже майже розробили методики, зараз тривають просто консультації знову ж таки з західними консультантами, зі стейкхолдерами, в тому числі із Державною регуляторною службою з приводу якості цих інструментів, які ми будемо застосовувати для фільтрування регуляцій. І я думаю, що до кінця року ми вийдемо на чітку методологію для того, щоб просто з нового року запустити цю реформу і запустити цей механізм на повну потужність.

    Дякую вам дуже за увагу. Якщо є питання, з радістю на них відповім. Знову ж таки дякую за кредит довіри і за підтримку. Ми вас не підведемо, ми відкриті до співпраці.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Я хочу побажати новому бюро для того, щоб це був не ще окремий орган, який гальмує процес і не підмінював свою Державну регуляторну службу, а взагалі надавав консультації: як ці закони працюють в західних країнах, і допомагав з приводу того, щоб донести до суспільства, до експертного середовища ті закони, які допомагають дерегулювати закони, які готуються кожним нашим міністерством.

    Це побажання. Дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Сідайте, будь ласка.

    Я можу тільки приєднатися до Геннадія Григоровича з наступним: процес дуже цікавий, тільки набагато цікавіший – результат. Процес – все. У нас із процесами все на п'ять з плюсом, а от коли до результату доходить, десь хтось блудиться в трьох соснах.

    Тому будь-який офіс, будь-які спроби, дійсно спроби до того, щоб провести дерегуляцію, повинні бути вмонтовані в загальну систему координат. Іншими словами, офіс не може працювати окремо від конкретно Державної регуляторної служби, міністерств і суб’єктів, які потребують цієї дерегуляції. У нас є омбудсмен, ми його разом зробили, ви пам’ятаєте, з EBRD, мета якого також розглядати як спори, так і допомагати в процесі дерегуляції. У нас є Державна регуляторна служба, на яку покладена функція відповідно до закону.

    Тобто я б назвав Ваш офіс таким: це ті "головастики", це ті розумні, які з зовнішнього боку зможуть оцінити реальну ситуацію і сказати: "Ви тут щось пропустили, тут щось пропустили, подивіться, які зміни треба в регуляторні акти Уряду, а ось що необхідно, щоб прийняв парламент". Голос цих людей нам потрібен, в тому числі, щоб підтримувати процес реформ у Верховній Раді України, і звертатись до членів парламенту приймати відповідні закони, а знання цих людей нам потрібні для Уряду з тією метою, щоб вони фактично зробили зовнішній аудит внутрішніх регуляторних актів і разом з Державною регуляторною службою прийшли і сказали: "Процесу немає, є результат, нам треба прийняти 10 змін в 10 актів і це завдання до кінця поточного року".

    Тому я вітаю, дуже добре, що в нас процес пішов, давайте більше розумної молоді будемо втягувати в цей процес, яка має візію. Тепер треба просити всіх, щоб, в першу чергу, був конкретний результат. Позитивно, що ми піднялись в Рейтингу ведення бізнесу, але ще треба набагато більше зробити для того, щоб ми досягли результату, який ми ставили для себе на початку року. Я вже про це говорив, в першу чергу підключення до електричних й енергетичних мереж нас повністю потягнуло донизу, і це протягом року так і не вирішується. І низка інших речей, які потребують невідкладного прийняття рішень.

    Голова ДФС, пане Насіров.

     

    НАСІРОВ Р.М. – Ви дуже правильно сказали, податкова реформа – це не тільки зміни до законодавства, це також зміни в адмініструванні, зміни в тому, як працює ДФС, що в нас собою являє.

    Останні півроку майже кожного дня ми працюємо над цим, ми дуже близько працюємо з нашими міжнародними партнерами та колегами, щоб раз і назавжди зробити правильний вибір для України, я скажу навіть так, щоб реформувати службу так, щоб не було повернення в минулі часи. Вже змінено дуже багато керівників як регіональних підрозділів, так і в центральному апараті, виконані доручення Кабінету Міністрів згідно Закону "Про очищення влади", і ми продовжуємо над цим працювати кожного дня.

    Сьогодні також виноситься проект постанови по скороченню органів Державної фіскальної служби на місцях. Дуже просто розповім, про що йдеться. На сьогодні в Україні працює 311 державних податкових інспекцій. І наш перший етап, над яким ми працювали, – зменшення кількості податкових інспекцій майже вдвічі, до 161.

    Тобто після прийняття цієї постанови кількість фактичних органів або тих керівників на місцях, які іноді дійсно перевищували свої повноваження, які проводили перевірки, виписували ППР бізнесу, в тому числі іноземному або легальному українському, повинна зменшитись суттєво. Я думаю, це також дасть нам можливість, бо набагато легше вибрати 161-го керівника податкових інспекцій, ніж обирати більше, ніж 300. Але нагадаю, це тільки один з етапів реформування.

    Також сьогодні на комітеті, на профільному Комітеті з питань податкової та митної політики розглядається інший законопроект 2177а, метою якого є більш суттєве зменшення кількості органів ДФС. Якщо на сьогодні кількість юридичних осіб, в тому числі митниць, державних податкових інспекцій, 370, то після прийняття цього законопроекту це буде 25 юридичних осіб по всій Україні, тобто в кожній області буде Державна фіскальна служба, ми зможемо обрати 25 дуже прозорих, зрозумілих всім керівників, які зможуть відповідати за діяльність ДФС в конкретній області, співпрацювати з головами ОДА, з Урядом, який їх буде зрозуміло і просто контролювати. Це наша мета.

    Тобто сьогодні я прошу підтримати проект постанови, прийняти той крок, який вже зараз нам дозволить зменшити кількість податкових інспекцій в два рази.

    Також що ми робимо до кінця року? Урядом України прийнято нову граничну чисельність для міністерств, відомств, центральних органів виконавчої влади. Для Державної фіскальної служби це буде зменшення до 30%, з 58 тис., які у нас є зараз, до 41 тис. на 17 тис. працівників. Зараз разом з Мінфіном ми розробляємо новий штатний розклад і вже в січні у нас буде на 30% менше податківців і митників. Це дасть нам можливість обрати найкращих людей на ті посади, особливо, керівні посади, і створити нову, дійсно, сервісну службу.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Отже, сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалює рішення щодо скорочення кількості державних податкових інспекцій вдвічі з 311-ти до 161-єї інспекції. Це перше.

    Друге – до кінця поточного року ми проводимо скорочення як інспекцій, так і скорочення особового складу, тобто кількості інспекторів, митників і інших працівників Державної фіскальної служби. Окрім вдвічі скорочення кількості державних податкових інспекцій, ми на 17 тис. скорочуємо кількість працівників Державної фіскальної служби.

    Третє – як я почув з Вашої доповіді, йдеться про набір нового керівництва державної фіскальної служби на конкурсних і прозорих умовах. Чи правильно я зрозумів?

     

    НАСІРОВ Р.М. – Арсенію Петровичу, повністю правильно. Це ті нові процедури, над якими ми працювали останні три місяці. Вже два тижні в Державній фіскальній службі працює нова команда HR, або нова команда кадрів, але це саме HR, це не бюрократичні люди для заповнення папірців. Ми нову команду обрали разом з консорціумом в HR-агентстві, які дуже відомі в Україні. І це нам дає можливість, вже ми розпочинаємо з наступного тижня тестування тих кадрів, які будуть переходити з тієї структури, яка у нас була до сьогодні, в ту нову структуру, яку ми повинні в найближчі тижні затвердити разом з Мінфіном України. Це значить, що кожен працівник нової структури в січні 2016 року буде людина, яка пройде через психологічне тестування, професійне тестування. Тобто процедури дуже схожі, як відбиралася нова поліція, але зі специфікою для Державної фіскальної служби.

    Для окремих ризикових посад буде також тестування на поліграфі.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Романе Михайловичу, тепер по спрощенню адміністрування, я також прошу Вас окремо на засіданні Уряду презентувати спрощену систему адміністрування податків. Тому я подивився, у нас є певний прогрес по рейтингу Doing Business in Ukraine в частині витрачання часу на оформлення податкової звітності. Але на жаль, маса паперів, маса бюрократії залишилась, і її треба максимально скорочувати. Низка форм, низка звітності не має ніякого відношення безпосередньо до сплати податків, проте займає час і ще часто густо створює проблеми для платників податків потім у боротьби з незаконними актами ДФС.

    Тобто вкотре наголошую – адміністрування. При цьому якщо ви зараз будете набирати нових людей і це абсолютно правильно, ми повинні так само відверто визнати, що якщо ми не підвищимо рівень зарплати в органах державної влади, ДФС, то ми не зможемо подолати корупцію. Це перше. Друге – ми не зможемо залучити фахових людей, тому що таким чином фахові люди будуть працювати на приватному ринку, в них немає мотивації йти в органи державної влади.

    Тому реформування системи оплати праці і допомога наших європейських партнерів, з чим я вже звернувся до Єврокомісії, в тому, щоб сформувати фонд для збільшення зарплат для держслужбовців, для того, щоб ми змогли отримати дійсно фахових людей, тих людей, які розуміють, що роблять, тих людей, які дійсно здатні проводити відповідні реформи в системі.

    Тому я прошу наступну вашу презентацію і відповідні рішення ДФС щодо спрощення процедури адміністрування. І по митниці, я вже про це публічно заявив, Ви коли конкурс оголосите на залучення іноземної компанії на управління митницею?

     

    НАСІРОВ Р.М. – Дуже важливо, як завжди, як провести конкурс. Що ми робимо для цього? До кінця наступного тижня ми звернулись до наших іноземних колег допомогти нам розробити дуже прозорі умови для тендеру, щоб цей тендер був зрозумілий, прозорий, в ньому брали участь ті іноземні компанії, які найкращі, найфаховіші у світі, які ми можемо залучити до нашого процесу реформування.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Коли буде готова тендерна документація?

     

    НАСІРОВ Р.М. – Повинна бути готова до кінця наступного тижня.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто це означає, що до кінця наступного тижня Ви оголосите про критерії, за якими ми запрошуємо відповідні іноземні компанії, і оголосите відповідний тендер?

     

    НАСІРОВ Р.М. – Абсолютно вірно.

    Також можу коротко доповісти, тільки сьогодні вранці ми вже зробили один з тих кроків, про який Ви тільки що казали, ми презентували нову концепцію роботи офісу великих платників податків. Ми презентували окремі інновації, які там будуть, я можу декілька з них зараз оголосити. Це, по-перше, ми плануємо вже в 2016 р. відмінити планові, позапланові та зустрічні перевірки для компаній, які входять до офісу великих платників податків, тому що робота з ними повинна базуватись на інших прийнятих в міжнародному та європейському досвіді принципах. Це по-перше.

    Ми плануємо всім компаніям, які входять до Офісу великих платників податків, додати, змінити критерій так, щоб відшкодування ПДВ могло здійснюватись в автоматичному режимі. І також разом зі спрощенням адміністрування митних процедур з уповноваженим економічним оператором ми також пропонуємо для компаній, які входять до Офісу великих платників податків, спростити процедури митного оформлення і перейти на пост-аудит, бо це знову, це ті компанії, не якісь одноденки, а це компанії, з якими ми працюємо кожного дня, компанії, які нам зрозумілі. Якщо вони імпортують сировину, вони її можуть швидко розмитнити, а всі додаткові процедури ми можемо пройти після того.

    Ми окремо провели зустріч з представниками компаній і сьогодні вранці це вже презентували для ЗМІ.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Скажіть, реєстрація бізнесу за 24 години, у нас наказ був підписаний, все функціонує?

     

    НАСІРОВ Р.М. – Повністю працює дякуючи Міністерству юстиції.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Це добре. Тобто чудо, яке готували 20 років, нарешті сталося. Ще тепер друге чудо має статися – це коли ви дійсно повністю зміните підходи в проведенні перевірок для основних компаній, які ви перевели до Офісу великих платників податків. Ви абсолютно правильно кажете, не перевірками, а безконтактним фактично аудитом, камеральним аудитом ви повинні зараз як основа працювати.

    Плюс по інших, малому й середньому бізнесу треба думати, щоб зробити так, щоб наші податківці не ходили до них, як по свячену воду. В тому числі щоб не писали акти, а потім за невелику суму ці ж акти скасовували. Тому це другий ваш етап жорсткої боротьби з корупцією і наведенням порядку у відносинах між вами як сервісною організацією, яка забезпечує державну послугу по контролю за сплатою податків і платниками податків.

    Геннадію Григоровичу, у Вас інформація по розслідуванню трагедії на "Іволзі".

     

    ЗУБКО Г.Г. – До того, як приступити до звіту по розслідуванню трагедії на "Іволзі", хотів би два слова додати по Сватово.

    За Вашим дорученням, ще в суботу відбула експертна група, яка складається з фахівців з Києва і Харкова. Вони приступили до обстеження і складення дефектних актів. Це вже показує, що ми сьогодні прискоримо процедуру для того, щоб дійсно з'ясувати, яка кількість пошкоджених об'єктів соціальних, багатоповерхових житлових будинків та індивідуальних. І вже на сьогодні ми маємо конкретні цифри. Завтра після відвідування комісії ми надамо порядок, яким чином будуть відшкодовані індивідуальні житлові будинки, багатоповерхівки. І сьогодні в нас є вже домовленість з місцевим самоврядуванням про ремонт і відновлення соціальних об'єктів. І вже відновлення сьогодні йде будівельними компаніями, які прибули з Луганської області, з Харкова, також із Києва.

    Тепер те, що стосується взагалі трагедії, яка сталася 17 жовтня з судном “Іволга” в Чорному морі. Ця трагедія набула державного рівня в зв'язку з великою кількістю загиблих. На сьогодні ця кількість загиблих досягла 19 осіб, ще три є зниклими безвісти. У нас є попередні дані, що ці люди перебували на цьому судні, і зараз Міністерство внутрішніх справ встановлює по мобільному зв'язку чи дійсно вони були там, чи вони ще поки що є невідомо де.

    Тому комісія дуже стисло працювала. Буквально на наступний день, коли вона була створена, заступник комісії відбув на місце, практично керував тим штабом, який проводив пошуково-рятувальну операцію, яка проводила підйом судна з дна, і для того, щоб з'ясувати до кінця кількість загиблих і підняти ті два тіла, які знаходилися всередині цього судна, і також були ідентифіковані.

    Що я можу сказати? Я не буду зараз наводити взагалі всю специфіку подій, що сталося, факти, бо дуже багато було і в засобах масової інформації, і повідомлялося на попередніх засіданнях. Я просто хотів би сказати, яким чином реагували ті служби, які за своїм службовим обов’язком повинні були це провести. І Прикордонна служба, і Державна служба з надзвичайних ситуацій, і Морська пошуково-рятувальна служба, і також Служба морського порту в Білгород-Дністровську, буквально в перші хвилини після того, як отримали повідомлення від прикордонної служби, прибули на місце і почали пошуково-рятувальну операцію. І практично ті люди, які були врятовані, – це завдяки їх злагодженим діям.

    Окремо хотів би подякувати приватному судновласнику – це Ширяєв Олег Вікторович, який практично врятував трьох людей, ще допомагав, рятуючи практично людей, практично ставив під загрозу і своє судно, і своє життя, але допоміг людям не тільки врятуватися, а й дістати тих, які вже від переохолодження практично були мертві у воді.

    Те, що стосується всіх дій практично, які були скоординовані Державним пошуково-рятувальним центром, дало можливість вже після двох годин, о 18:20, до районної лікарні в Білгород-Дністровський доправити тих людей, яких було врятовано. Крім, будемо так говорити, переломи кінцівок і одного випадку пневмонії, всі люди в абсолютно нормальному стані.

    Що саме призвело до трагедії? Я скажу, що тут низка обставин, починаючи просто з людської халатності, невиконання дуже великої кількості нормативів, правил, наказів та інструкцій, а також ті речі, які потрібно і будуть надані нашій комісії по рекомендаціях, що потрібно нам змінити в нормативних актах, законодавстві. І взагалі я хотів би запропонувати, що нам потрібно, зараз буде Микола Горбаха презентувати взагалі нову систему безпеки на морському, річковому транспорті, але і системні речі, які стосуються розслідування. Тому що я вам скажу, що саме сьогодні урядова комісія, яка працює, вона може дати тільки висновки і рекомендації, а саме розслідування, ідентифікацію, що сталось, чому, чи були відповідні дії тих посадових осіб, які проводили пошуково-рятувальну операцію, чи саме що призвело до аварії, що саме призвело до загибелі людей, тому що це дві різні речі, аварія, але загибель людей, це наступні причини, які відбуваються.

    Тому наші рекомендації є попередніми і ми їх очікуємо після проведення технічних експертиз, після кримінального розслідування, остаточні, які будуть Мінінфраструктури доведені до Кабінету Міністрів. В першу чергу, я можу сказати, що капітан, який був на судні, порушив практично мабуть всі правила, які існували на той час, починаючи з неповідомлення взагалі причалу і без огляду судна, без перерахування кількості тих людей, які могли знаходитись, а знаходилось за нашими даними 44 людини замість 12, які дозволені на цьому судні. Крім того, що він вимкнув фактично радіолокаційну систему, крім того, що практично рятувальні засоби, які знаходились на судні, були закупорені в кубрику, крім того, що люди були не проінструктовані, крім того, що практично ця людина, я так розумію, порушуючи всі правила вийшла не з бази базування, а вийшла і підібрала людей з причалу, який не був передбачений для цього, це ті практично дії, які передували трагедії.

    Саме причини, чому сталась трагедія, це, в першу чергу, невміле керування, по-друге, некомплектність екіпажу, тому що там повинні були мінімум 3 особи, які повинні були мати трудові відносини, які повинні були допомагати керувати цим транспортним засобом. Але цього не було, був тільки один матрос, який не був у трудових відносинах і практично не виконував свої обов’язки. Це все практично призвело до тієї трагедії, яка є сьогодні, 19 родин втратили своїх членів сімей.

    Що я хочу сказати і для чого саме працювала комісія? Комісія працювала в першу чергу для того, щоб з`ясувати, яка координація дій була при рятуванні, що ми повинні змінити в своїх підходах і дати можливість, щоб саме безпека на транспорті сьогодні, наново реформована, запрацювала і не дала можливості в таких наслідках, щоб ці трагедії відбувалися.

    Можу сказати, що сьогодні ми чекаємо, щоб, все-таки, побудувати ефективну систему управління безпеки на транспорті. Це, я думаю, Микола Горбаха доповість.

    Друге – те, що сьогодні немає чіткої процедури координації між службами, які конкретно можуть проводити пошуково-рятувальні операції. Такий приклад, що Державна прикордонна служба, отримуючи доповідь про те, що виходять в море люди, які можуть перетинати кордон, просто записує в журнал, але не доводить далі до безпеки на транспорті для того, щоб підтвердити, що саме цей клас судна може нести стільки людей на своєму судні і що саме в цьому судні є радіолокації і вони можуть побачити, як капітан морського порту, де воно саме знаходиться.

    Крім того, я не буду додавати, що цей капітан перевищив взагалі кількість миль, на які він відійшов від берега, тому що по паспорту він міг відійти тільки на дві милі, він вийшов на 10 миль в море. Трагедія сталася при поверненні, але скажу відверто – на судні не знайшли того буя аварійного, який повинен бути, який повинен був попередити практично служби про те, що сталася аварія, і про те, що сталася катастрофа, це тільки заслуга того прикордонника, який дивився в бінокль і повідомив практично всім рятувальним службам, що в його зоні відбувається така трагедія.

    Що ми пропонуємо? По-перше, крім того, щоб сьогодні була презентована система безпеки на транспорті, ми пропонуємо ще додатково доповнити наше Національне бюро розслідувань з безпеки і розслідування катастроф на цивільному транспорті, додати туди ще залізничний транспорт, наш автомобільний транспорт, морський і річковий. І зробити одне національне бюро, яке буде підпорядковане Кабінету Міністрів, тому що, коли збирається урядова комісія, збирається дуже багато міністерств, центральних виконавчих органів влади, які також мають зацікавленість в тому, щоб у звіті було менше інформації, яка б впливала на дії тих чи інших посадових осіб.

    Тому таке розслідування може проводити саме незалежне бюро, яке має фахових експертів, технічних експертів, і яке може давати висновки для того, щоб ці рекомендації враховувати.

    По-друге, те, що сьогодні потрібно відновити все-таки координаційний центр, який би керував би всіма системами й всіма службами, які мають можливість технічними засобами, людьми, прикордонники, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Морський рятувальний центр, це безпека на транспорті – скоординував всю роботу, яка повинна відбуватися саме в таких подіях.

    І щоб я хотів би додати наприкінці? Що на сьогодні нам потрібна все-таки законодавчо врегулювати всі питання, які стосуються Кодексу торговельного мореплавства. Чому? Тому, що саме це судно ми рішенням урядової комісії будемо проводити технічну експертизу: чи дійсно воно підпадає до реєстру малих суден, а не просто суден, які повинні зовсім по-іншому обліковуватися, зовсім по-іншому мати свій вихід із порту.

    І тому,  я думаю, що саме після проведення такої експертизи ми зможемо зрозуміти й долю ще 51 такого судна, які зараз знаходяться в акваторії.

    І друге, останнє, щоб я хотів би сказати? На сьогодні саме втрати родин загиблих і ті практично витрати, які буде нести Уряд, держава на відшкодування й допомогу сім'ям загиблих, нам потрібно зміцнити роль страхових компаній.

    Дане судно не було застраховано. Немає взагалі обов’язковості страхування таких речей. Хоча ми розуміємо, що на сьогодні будь-який транспортний засіб, який знаходиться на дорозі, повинен бути застрахований. І саме головне – відповідальність страхової компанії, тому що саме, я вважаю, що страхова компанія, яка надає страховку, вона повинна перевірити технічний стан, сертифікати, наявність сертифіката у капітана, наявність ліцензії у компанії, яка є судновласником, наявність технічного паспорту цього судна, і після цього надавати дозвіл. А якщо відбувається катастрофа, відшкодувати всі збитки, витрати, які пов’язані з цією трагедією.

    Тому хочу сказати, що це розслідування було попереднє. Буде ще тривати робота комісії з Міністерством інфраструктури. І до речі, я взагалі впевнений, що саме наявність фахових людей в міністерстві, вона дозволяє сьогодні рухатися саме по реформуванню і взагалі для змін в підходах до безпеки на транспорті.

    І додатково ми зачекаємо від органів внутрішніх справ розслідування для того, щоб установити остаточну вину тієї чи іншої посадової особи, і взагалі підвести підсумки. Але сьогодні ми бачимо, що саме ця трагедія дала можливість по-іншому подивитися на ситуацію не тільки на морському транспорті, а й на річковому, тому що це загальне питання. І я думаю, що саме створення Національного бюро розслідувань, яке залучить практично всі транспортні галузі, які є в Україні, дозволить в майбутньому більш ефективно працювати в цій галузі.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Ви сказали прізвище людини, яка допомогла врятувати, Ширяєв його прізвище.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Ширяєв Олександр Вікторович. Це власник судна, який безпосередньо там був і який практично допомагав піднімати людей з двометрової хвилі на мілководді при вітрі 6 балів.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Він там сам був чи він ще був з екіпажем?

     

    ЗУБКО Г.Г. – Він був з екіпажем, але він давав команди...

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – У мене є прохання до Міністра Кабінету Міністрів, Геннадію Григоровичу, дайте його прізвище, ім'я, по-батькові, і всіх членів екіпажу – відзнакою Кабінету Міністрів нагородити всіх.

    Тепер по сім'ях загиблих. У нас зараз офіційно 19 загиблих. Треба, щоб Уряд прийняв рішення, так як це катастрофа державного рівня, щодо виділення коштів сім'ям загиблих. По 150 тис. грн. на кожну сім'ю, Айварасе, Ви вносите відповідний проект рішення. Давайте відразу тоді проголосуємо. Наталко, я Вас прошу забезпечити виділення відповідного фінансування.

    Причина цієї трагедії – злочинна недбалість і злочинна безвідповідальність. Тому особа, точніше, особи, які відповідальні за таку жахливу трагедію, повинні понести кримінальну відповідальність. Я знаю, що кримінальне провадження порушено.

    Арсене Борисовичу, прошу Вас ще раз взяти на особистий контроль передачу матеріалів до суду і притягнення винних до відповідальності та обвинувальні вироки.

    Тепер по безпеці на транспорті хто доповідає?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Микола Миколайович Горбаха буде доповідати – керівник Державної служби безпеки на транспорті.

    Перед тим, як Микола Миколайович розпочне доповідь, хотів би сказати, що результат, який ми зараз побачимо, презентація – це є продукт багатомісячної праці разом з Євросоюзом, разом з нашими колегами з Ізраїлю, Польщі, Німеччини, з багатьма колегами, тобто є продукт спільної праці. І цей спільний продукт також є результатом аналізу тієї системи, яка у нас на сьогодні існує по безпеці на транспорті.

    Миколо Миколайовичу, Ваше слово.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Оперативно.

     

    ГОРБАХА М.М. – Дозвольте представити вам реформу системи державного нагляду і контролю на транспорті.

    Хочу почати з того, що 23 роки України була наймиролюбивою країною серед практично всіх країн Євросоюзу. Але ті виклики, які ми маємо за останній рік, я прошу представити, у нас дві війни: одна війна в зоні проведення АТО, і одна – на дорогах.

    Уже у нас прирівнялися втрати. Більше 5 тис. ми втратили в зоні проведення АТО загиблих нашого населення. Близько 10 млрд. втрати транспортної інфраструктури, біля 5 тис. за останній рік ми втратили на дорогах загального користування. За оцінкою ВООЗу це втрати держави біля 5 млрд. дол.

    Яку систему ми маємо сьогодні і ті проблеми? Перше – низька кваліфікація інспекторського складу і від цього випливає низька якість державного нагляду і контролю. Процентне відношення сьогодні 80 на 20. 80% – адміністративні послуги, 20% – здійснення державного нагляду і контролю. Чому? При зарплаті в 2 тис. грн. інспектор шукає шляхів як заробити мінімум 10 тис. і це корупція.

    Сьогодні в двох інспекціях, які реформуються, відсутність транспортних засобів призводить до того, що транспортні засоби використовуються або власні, або тих суб`єктів, до яких застосовується державний нагляд і контроль. За останні два роки не виділялося паливо і паливо інспектори знаходили через спонсорів.

    Крім того, у нас на транспорті за 24 роки була відсутня система транспортної безпеки, тобто security. Ті загрози терористичних актів на майбутні 30-40 років, які оцінять міжнародні експерти, і ми до цієї системи повинні готуватися.

    Які шляхи вирішення? Перше – нічого не потрібно видумувати, потрібно брати євроінтеграцію, євроінтеграційне законодавство і застосовувати в Україні.

    По-друге, повністю змінити мотивацію інспекторського складу через підвищення кваліфікації і зменшення корупції. Матеріально-технічне забезпечення, якщо буде така ж найуспішніша реформа як в МВС, якщо будуть нові транспортні засоби і технічні засоби для здійснення державного нагляду і контролю, престиж транспортної інспекції, а ми її хочемо назвати Транспортна поліція в продовження реформи МВС, я думаю (Арсен Борисович хитає головою)…

     

    АВАКОВ А.Б. – Не може такого бути. Поліція є національна поліція, все інше ви зробіть самі.

     

    ГОРБАХА М.М. – Добре, Арсене Борисовичу, дякую. Але той приклад, який Ви показали, це для нас...

     

    АВАКОВ А.Б. – Міліцію ми ліквідували півроку тому, вибачте.

     

    ГОРБАХА М.М. – Зараз я доповім, я скажу, що таке, на наш погляд, транспортна поліція.

    Найголовніше, в цій службі створюється навчальний центр, який буде готувати інспекторів.

    Яка реформа зараз проходить за останні 4 місяці, коли я приступив до своїх обов’язків. Реформується два центральних органи виконавчої влади – на наземному транспорті і на морському, річковому в Державну  службу безпеки на транспорті. Два головних завдання: безпека руху, безпека судноплавства і транспортна безпека, це охорона на транспорті.

    П’ять видів транспорту. Мені задавали питання: чому п’ять. Найнебезпечнішим в Україні видом транспорту вважається автомобільний, і сьогодні професійне свято залізничників і цей вид транспорту вважається в Україні найбезпечнішим. Морський транспорт в усьому світі вважається по транспортній безпеці самим досконалим і міжнародне законодавство прийняте в усьому світі, Україна приєдналась і ратифікувала міжнародну конвенцію по охороні портових засобів. І ми взяли за основу для створення національної системи транспортної безпеки.

    Навіщо потрібна транспортна поліція? Близько 100 тис. суб’єктів і близько 0,5 млн. транспортних засобів, які щоденно перевозять мільйони пасажирів і  мільйони тон вантажів, які несуть загрозу нашому життю і здоров'ю і ми повинні на державному рівні забезпечити безпеку і пасажирів, і втрату вантажів.

    Але найголовніше Арсеній Петрович на нашій колегії давав доручення створити національну системи транспортної безпеки. За 24 роки незалежності в Україні законодавство в цій сфері було відсутнє. За цей період був розроблений законопроект, пройшов громадське обговорення, були залучені найкращі міжнародні експерти, в першу чергу з Ізраїлю, із створення національної системи транспортної безпеки. Цим законопроектом, який сьогодні розроблений, створюється трирівнева система на державному галузевому і об’єктовому рівні, функціонально вводиться, перше – категоризація транспортних об’єктів, вводяться процедури оцінки уразливості об’єктів транспортної інфраструктури. Вводяться процедури розробки планів захисту цих об’єктів, вводяться процедури атестації і підготовки фахівців на цих підприємствах, сама прописується процедура захисту цих об'єктів і контроль за ними.

    Основний лозунг: сьогодні в зоні АТО знаходиться 60 тис. наших військовослужбовців, 210 тис. були мобілізовані. Транспортна галузь є галуззю для працевлаштування цих людей, коли вони повернуться. Але це фахівці з охорони, це фахівці, які мають найкращий практичний досвід щодо охорони наших об'єктів. За нашими підрахунками необхідно забезпечити охороною близько 20 тис. об'єктів транспортної інфраструктури.

    Переходимо до безпеки руху. Наземний транспорт. Почнемо з водного транспорту. Та трагедія, яка показала недієвість і неефективність державної системи, державного контролю на морському й річковому транспорті, показує на ті недоліки, які я сказав.

    В Укрморрічінспекції, яка сьогодні ліквідується, всього один транспортний засіб. Коли треба було людей відправити з Одеси до Білгород-Дністровського, вони добиралися або приватним транспортом, або громадським транспортом. Про ефективність, мобільність і все інше немає взагалі мови.

    Тут вказано шість основних напрямків контролю, які буде забезпечувати морська галузь. Основний лозунг нової служби – зменшити тиск на суб’єкти і запровадити на всіх видах транспорту декларативну систему відповідальності перевізника.

    Коли держава дає допуск до ринку або надання послуг із перевезення пасажирів або вантажів ми хочемо запровадити таку саму систему звітності, як у держслужбовців по системі декларування. Декларація для держслужбовця – це самий головний в житті документ, тому що якщо ти помилишся хоч в одній гривні, ти будеш нести і адміністративну або кримінальну відповідальність, якщо компетентні органи доведуть.

    Тут така сама система. Ті проблеми, яка показала трагедія в Одеській області, вона показує, що суб'єкт не несе ніякої відповідальності за те, що він не виконує ліцензійні умови. І ходити кожний день контролювати близько 100 тис. суб’єктів жодна інспекція в Європі це забезпечити не може.

    За європейськими нормами кожний контролюючий орган повинен забезпечити не більше 5% контролю над суб’єктами. Все інше – вводиться система страхування, вводиться система декларування і інспекція повинна тільки забезпечувати моніторинг.

    Необхідно запровадити всього два документи: порядок обов’язкових сповіщень і порядок добровільних сповіщень. Обов’язкові сповіщення – це коли суб'єкт повинен сповіщати про якісь зміни в його ліцензійних умовах, які він повинен виконувати, а добровільні – це коли будуть компетентні органи: ДФС, Національна поліція, будуть повідомляти, що в цього суб’єкта є якісь проблеми, цей орган, який контролює його діяльність.

    Наступне. Державний нагляд (контроль) на залізничному транспорті. Ми підписали, Уряд схвалив план імплементації європейського законодавства. Нам дали 8 років на створення державної системи, на безпеку на залізничному транспорті. Три директиви, один регламент, який вимагає створення структурно і в законопроекті про залізничний транспорт, у нас закладено незалежний орган з розслідування транспортних подій, у нас ця служба буде виконувати функції національного органу з безпеки, і вже передбачено Державне агентство на залізничному транспорті, тому що Укрзалізниця акціонується і вже не може виконувати функції адміністрації. Така система пропонується і на водному транспорті.

    Найголовніший і найбільш проблемний – автомобільний транспорт. Близько 90 тис. суб'єктів, близько 320 тис. транспортних засобів, які здійснюють перевезення. Ми вивчили за ці 4 місяці європейський досвід, і технічну допомогу нам надали Литва, Польща і Німеччина. Це транспортні інспекції, які забезпечують 99% контролю на дорозі, тому що основна загроза життю й здоров'ю людини на дорозі. Якщо водій працює більше восьми годин в день, якщо він виїхав з технічно несправним транспортним засобом, тут контролюючий орган повинен зупинити і не допустити до аварії або катастрофи, яка може виникнути.

    Для цих потреб, за нашими розрахунками, для автомобільного транспорту необхідно закупити 70 мобільних комплексів, і ці кошти ми вже знайшли через виконання вимог Євросоюзу по виконанню завдань, які були поставлені для реалізації транспортної стратегії. Ті кошти, які Євросоюз виділив Україні, комісія Мінінфраструктури затвердила 106 млн. для закупки в наступному році 71-го мобільного комплексу, які будуть повністю технічно оснащені, два робочих місця, габаритно-ваговий контроль.

    Буде контролюватися сім основних видів контролю на автомобільному транспортні: габаритно-ваговий контроль, розміщення і кріплення вантажів, режими праці і відпочинку водіїв, придорожній технічний контроль (це вимога Євросоюзу, 47-ма директива), пасажирські перевезення, небезпечні вантажі і швидкопсувні вантажі. Сім основних видів контролю, які ці мобільні транспортні засоби можуть здійснювати контроль.

    На водному транспорті основна концепція – це профілактика. Для того, щоб патрулювати, необхідно мінімум за оцінкою експертів 30 швидкісних катерів для патрулювання.

    Протягом 3-х місяців ми зробили пілотний проект. Готовий одноденний звіт патрулювання на Дніпрі. Після катастрофи, коли два гідроцикли зіштовхнулися на Дніпрі і одна людина загинула, ми з Миколаївського порту пригнали швидкісний катер, і одна робота цього катеру по патрулюванню. Наша мета, що такі звіти ми будемо вивішувати на сайті нової служби, щоб люди бачили, які порушники, які види порушень і що треба робити в державі.

    Проблема на водному транспорті в тому, що сьогодні максимальний штраф 85 грн. Люди, які використовують яхти по 100 тис. дол., це ігнорують. В інспекції відсутні швидкісні катери для того, щоб, по-перше, зупинити порушника, по-друге, конфіскувати транспортний засіб і вжити якихось дієвих заходів.

    Останнє – хотів би акцентувати, що Україна в 2011 році одна з перших країн приєдналася до "десятиліття дій з безпеки дорожнього руху". На наступному тижні – всеукраїнський тиждень безпеки. Наша служба буде активно брати участь в разом з МВС і МОЗом. І те, під чим ми підписалися, ми повинні виконати до 2020 року. Наша служба є однією з частин цієї комплексної системи для забезпечення результату в цілому в державі. Дякую за увагу.

     

    ЗУБКО Г.Г. – Я просто хочу для всіх додати маленьку інформацію з приводу адміністративної відповідальності. Цей капітан, якщо б був затриманий в морі, при всіх порушеннях, які я перерахував, заплатив би 350 грн. Тому відповідальність в нього була відсутня на той час.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я вам дуже дякую за дуже ґрунтовний підхід. Ви настільки глибоко знаєте матеріал, що я б Вас попросив, щоб ви дещо простішими фразами пояснили на окремій прес-конференції, що це дає конкретній людині. Тому що ваша служба, в тому числі, це служба  безпеки, служба безпеки в аеропортах ви покривати будете?

     

    ПИВРВАРСЬКИЙ – Ні.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Хто буде в аеропортах?

     

    ПИВРВАРСЬКИЙ – Державіаслужба.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – А ідея, яка пропонувалася, коли ми говорили по ізраїльтянам, щоб це була одна-єдина служба?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Ми не можемо наразі об`єднати авіацію і всі інші служби безпеки, тому що авіація підпадає під дію ІСАО, і це окрема структура. Але наші ізраїльські колеги вже проаналізували, протестували нашу службу безпеки в аеропортах, ми вже розуміємо проблематику і Державіаслужбі поставлені завдання по покращенню безпеки.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ви авіаційний блок в аеропортах залишаєте окремо під окремою службою?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Наразі так.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – А сюди ви повністю звели весь транспорт, крім авіаційного, повністю весь?

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.  – Так, повністю.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто потрібно, розумієте, ваша реформа повинна бути популярною серед людей, тому що люди повинні відчути, що наслідком цієї реформи є безпечний громадський транспорт, безпечна залізниця, безпечні автоперевезення. Тобто, що в першу чергу ця реформа спрямована на збереження людського життя. І що ця реформа повністю відповідає тим стандартам, які є в Євросоюзі. А то ми хочемо рухатися в Євросоюз, а правила і процедури Євросоюзу поки що не всі готові виконувати. Так не буває.

    Тут потрібно визначатися. Іншого шляху, ніж те, щоб імплементувати повністю всі правила, процедури, підходи, які є в країнах-членах ЄС, в Україні просто не існує. Тому треба невідкладно вносити  відповідний законопроект до парламенту, це перше. Друге, дуже добре, що ви вже отримали частину технічної допомоги від ЄС на 71 машину.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.  – 106 млн.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – 106 млн. вони дають безпосередньо, так?

     

    ГОРБАХА М.М. – Вони дають 294, але їх розподілили за нагальними проблемами, перший пункт – це Державна служба з безпеки на транспорті, це 71 комплекс.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Тепер третє питання по зарплаті. Ви правильно сказали, що інспектори по 2 тис. грн. заробляють. Якщо заробляють 2 тис. грн., то точно будуть шукати щось...

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Що Ви з цим питанням будете думати?

     

    ГОРБАХА М.М.  – Перше, що я хочу попросити, на сьогодні на наступний рік виділено 72 млн. Ми порахували, якщо повністю набрати штат, це буде в середньому 3 тис. грн. З Андрієм Миколайовичем ми прийняли рішення, якщо зараз ми не отримаємо додаткового фінансування, ми набираємо тільки 50% для того, щоб вийти на якусь, хоч таку, як в Національній поліції, середню зарплату.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Правильно.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Підхід у нас дуже простий – нові люди, нові інспектори відбираються на конкурсних засадах. Тобто ми йдемо шляхом поліції, немає автоматичного переходу з однієї інспекції, яка ліквідується, до нової інспекції. Микола Миколайович із своїми людьми проводить співбесіди, але якщо до нас буде доведено обмежену кількість грошей, тоді ми підемо не за кількістю, а за якістю.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Третє питання. Окрім того, що нам дадуть європейці техніку, нам необхідно тренування і навчання інспекторів.

     

    ГОРБАХА М.М.  – Ми займаємось зараз цим питанням. Ми з Андрієм Миколайовичем зробили пілотний проект: за 3 місяці протесували спочатку 45, з діючих ніхто не пройшов, потім ми взяли 15 молодих і за 3 місяці підготували. Проблема в тому, що це будуть інженери, які повинні розуміти, що таке габаритно-ваговий комплекс, що таке режим праці й відпочинку, що таке цифровий топограф, аналоговий. Тобто це інженер і зараз ми готуємо. Я готовий, Андрію Миколайовичу, цих 15 осіб презентувати на цьому або на наступному тижні, вони вже готові показати себе.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – І ця система дасть нам реальну можливість по-іншому реагувати як на надзвичайні ситуації, на трагедії, які стались, як на пароплаві "Іволга", так і основне – не допускати таких трагедій? Це основна умова.

     

    ГОРБАХА М.М.  – Так.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Добре, дякую.