Експерти обговорили результати загальнонаціонального опитування студентів щодо якості вищої освіти

10 червня 2015 року в Укрінформ відбувся круглий стіл на тему «Реформа вищої освіти: погляд студентів та експертів».

У круглому столі взяли участь Перший заступник Міністра освіти та науки України Інна Совсун; народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич; директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна; директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук та експерти.

Під час заходу було презентовано результати загальнонаціонального опитування студентів, а також  обговорювалися питання про проблеми вищої освіти в Україні, новації реформи вищої освіти, корупції у ВНЗ.

Директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна повідомила, що результати загальнонаціонального опитування студентів, проведеного фондом, засвідчують, що більшість студентів якість вищої освіти в Україні оцінюють нижче середнього рівня. 87% опитаних вважають важливою проблему її вдосконалення.

«Загалом студенти вищу освіту в Україні оцінюють нижче, ніж задовільно - у 2,8 бала за 5-бальною шкалою, хоч освіту в своєму навчальному закладі оцінюють дещо вище, ніж задовільно. Це треба сприймати як підвищення вимогливості студентів, вони самі починають вимагати якості навчання», - підкреслила Ірина Бекешкіна.

Вона зазначила, що для покращання якості освіти студенти вимагають першочергового розв'язання трьох проблем: невизнання дипломів більшості вітчизняних вишів у світі (51%), невідповідності викладання вимогам ринку (41%) і корумпованості викладацького складу вищих навчальних закладів (39%).

Водночас Ірина Бекешкіна констатувала, що зросла кількість тих, хто хотів би навчатися за кордоном - нині це майже 70%, у 2011-му було 55%. Але при цьому дуже мало тих студентів, які точно вже зараз не збираються працювати за майбутньою професією, але кожен 10-ий такий є, ще більше таких - у технічних ВНЗ.

Щодо корупції, то, за її словами, порівняно з 2011 роком її стало трохи менше - на 5-10% по різних питаннях. Але стало і менше відомо про корупцію: якщо в опитуванні 2011 року третина відповіла «не знаю», то зараз таких 50%.

«Головна причина корупції у тому, що студенти вважають, що так простіше вирішувати проблеми. А по-друге – найбільше в корупції задіяні ті, у кого останні оцінки були «трійки». Це означає, що частина студентів або не можуть навчатися, або не хочуть», - підкреслила Ірина Бекешкіна.

Під час обговорення результатів дослідження Перший заступник Міністра освіти та науки України Інна Совсун зазначила, що розробка нових Державних стандартів, що заплановані на новий навчальний рік – це один із важливих кроків на шляху до підвищення якості вищої освіти.

Щодо питання корупції у вищих навчальних закладах Інна Совсун повідомила, що для її подолання необхідно створити нову модель для мотивації студентів щодо навчання, а також ефективний механізм відсіву тих, які не достатньо добре навчаються. «Найефективніший спосіб боротьби з корупцією – це викоренення передумов і причин, що спонукають до неї», - наголосила Перший заступник Міністра.

За словами Інни Совсун, також повинна бути широка просвітницька кампанія, адже щоб довести факт корупції необхідно його зафіксувати, але студенти, які звертаються до Міністерства з цього питання, часто не бажають надавати інформацію.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич підкреслила значення дослідження для розуміння процесів у вищій освіті. 

Голова парламентського Комітету повідомила, що нове покоління студентства більш свідомо ставиться до якості освіти, яку отримує. Разом з тим, новий Закон «Про вищу освіту», на її думку, не почав працювати в повну силу.

За словами Лілії Гриневич, імплементація закону повільно відбувається із-за низки причин. Перша – це спротив академічних спільнот, який був проілюстрований виборами до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. «Обрання людей, які були люстровані, говорить про незрілість та неготовність до змін», - зазначила народний депутат.

Друга, на думку народного депутата, це брак новітніх технологій. Зокрема, в частині корупції та антиплагіату. За її словами, вчені ради університетів не мають необхідного антиплагіатного програмного забезпечення. Третя причина полягає в тому, що через відсутність нових стандартів в освіті студенти не відчули запровадження Закону «Про вищу освіту».

Лілія Гриневич також повідомила, що 1 липня 2015 року відбудуться комітетські слухання щодо імплементації Закону «Про вищу освіту», який був прийнятий рік тому, та запросила всіх охочих взяти участь у заході.

Своєю чергою директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук зазначив, що результати загальнонаціонального опитування студентів засвідчують, що вища освіта в Україні перебуває в кризовому стані. Для того, щоб її з цього стану вивести, необхідно зробити більш жорсткою систему вступу до вишів, а також запровадити ЗНО для випускників університетів.

 «Нам потрібно робити більш жорсткою систему вступу до вищих навчальних закладів. І друга моя пропозиція стосується завершення навчання у вищих навчальних закладах. Ми маємо почати процес запровадження зовнішнього оцінювання з усіх спеціальностей, хоча б із базових предметів – української мови, іноземної мови, - на яких ґрунтується підготовка випускника», - наголосив Ігор Лікарчук.