Під час сьогоднішнього круглого столу «Національні експерти в новій економічній моделі України» представники Держінвестпроекту, Інституту стратегічних досліджень, Мінекономрозвитку та інші обговорили ефективність використання інструментарію національного проектування для здійснення планомірного реформування найважливіших секторів економіки України.

Керівник нацпроектів «Технополіс» та «Індустріальні парки» Віктор Кривенко вказав, що для покращення інвестиційного клімату потрібно переймати досвід інших європейських країн, які ефективно поєднують ліберальні механізми для розвитку малого й середнього бізнесу, та здійснювати розумний протекціонізм для розвитку сфери переробки – машинобудування й високотехнологічної сфери.

Як приклад фахівець навів індустріальні парки. «Це не новий й давно виважений інструмент у боротьбі за інвестиції, що передбачає імпортозаміщення та розвиток експорту, – сказав В. Кривенко. – Усунення бар’єрів, зокрема корупційних та адміністративних, глобальні податкові преференції нададуть економіці України потужних точок зростання, передовсім технологічних та індустріальних». Він додав, що на першому етапі такі умови потрібно створювати на окремо визначених територіях – так, як це роблять в Європі, де є понад 500 високотехнологічних та індустріальних зон.

В. Кривенко навів приклад Польщі, яка успішно освоїла цю нішу. «На сьогодні країна, будучи членом Європейського Союзу, виборює право на продовження терміну дії пільг у своїх економічних зонах до 2027 р.», – зауважив він.

Керівник нацпроектів нагадав, що на сьогодні в Україні вже прийнято Закон «Про індустріальні парки», завдяки чому вироблено загальний консенсус роботи та є гарантія прозорого механізму роботи з інвесторами. Тепер необхідно прийняти законопроект про потужні податкові стимули та гарантувати державну підтримку підведення інженерно-транспортної інфраструктури.

А на черзі – ухвалення законопроектів №2330а №2063-д стосовно розвитку індустрії програмної продукції та реалізації нацпроекту «Технополіс», що стануть передумовою створення справжньої території свободи для ІТ-фахівців та зупинять їх масовий виїзд за кордон, який ми спостерігаємо тепер. За словами В. Кривенка, на сьогодні заважають розвиватися високим технологіям відсутність можливості офіційно наймати працівників у штат та оподаткування інвестицій у вигляді мита й імпортного ПДВ на обладнання для виробництва високотехнологічної продукції. Наслідком є те, що галузь на 90% працює через схему приватних підприємців і ми маємо лише один потужний R&D центр, тоді як, приміром, в Ізраїлі їх майже 300.

«Україна не повинна бути сировинним додатком світу і має припинити забезпечувати інші країни висококваліфікованими кадрами. Понад 6 млн. українців працюють за кордоном, з них майже півмільйона – це високоосвічені люди, зокрема представники ІТ-сфери, науковці. Тож, першочергово державі важливо надати гравцям ринку гарантії, що встановлені умови роботи будуть виконуватися в повному обсязі й належним чином та не погіршуватимуться протягом найближчих 20 років», – переконаний В. Кривенко.