Україна готова до виходу на європейські ринки - Швайка

Нещодавно окремим законом ліквідовано близько сотні різних дозвільних документів, які "вбивали на корню" ініціативу підприємців. Проте ті документи, що стосуються дозвільного характеру у сільському, рибному, лісовому господарстві та у сфері земельних відносин скасовано лише 19 з 44 документів. Про нинішню ситуацію в аграрному комплексі нашої країни кореспондентові Укрінформу розповів міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка.

- Скажіть, будь ласка, чому так розтягується в часі питання дерегуляції у сфері АПК?

- Ми відділяємо "зерна від полови". Якщо говорити про кількість скасованих документів, які заважали працювати підприємцям, то майже половину із них усунено. Можливо бізнес хотів би, щоб були скасовані усі, але це не можливо з огляду захисту прав споживача продукту. Якщо, для прикладу, ми не контролюватимемо якість продуктів, то цим під загрозу поставимо здоров'я людей. У першу чергу ми відсіяли документи, що дублюють один одний.

- Чи можливо прийти у дозвільній системі для малих форм господарювання до одного універсального документа на зразок паспорта?

- Не можна. Хоча б з огляду на ту ж саму безпеку здоров'я людини. Держава має здійснювати такий контроль.

- Які наслідки очікують на українського сільгоспвиробника внаслідок відкриття ринків ЄС та відкриття ринку України для країн Євросоюзу?

- Я вважаю, що Україна готова до виходу на європейські ринки. Сільгоспвиробника чекає розширення ринку збуту. При заходженні на ринок Євросоюзу українським виробникам потрібно навчитися конкурувати за рахунок якості продукту та вмілого його просування. Звичайно тут буде активна державна підтримка нашого бізнесу. У листопаді 2014 року, коли закінчаться автономні преференції для України, ми будемо готові спокійно працювати на спільному ринку з Євросоюзом. Підкреслю, дорогу здолає той, хто йде.

- На сьогодні є актуальним питанням боротьби з корупцією в Україні. Які у грошовому виразі збитки зазнавала держава щорічно в АПК внаслідок існування корупційних схем?

- Немає такої статистики, але корупція зачепила всі сектори АПК. Візьмемо для прикладу таке питання, як сівозміна. Фермер зобов'язаний замовити карту сівозмін. Якщо він буде її виконувати, то зазнає збитків, якщо не замовить, то буде оштрафований, якщо замовить і не буде виконувати, то також буде оштрафований. Знову ж наголошую, оптимальний рівень дозволів та нав'язаних послуг зменшує корупцію.

- Щодо збільшення врожайності зернових в Україні та їх обсягів. Чи існують у міністерстві перспективні плани та прогнози стосовно цього, адже деякі експерти заявляють, що Україна може збирати 150-200 млн тонн зернових на рік?

- Необхідно фундаментальну науку перевести в режим інновацій, зокрема Національна академія аграрних наук має працювати так, аби виробник бачив досягнення науковців у практичній площині. Науковці стверджують, що Україна може збирати 80-100 млн тонн зернових на рік при оптимізації ведення господарювання. Але необхідно пам'ятати, що разом зі збільшенням врожайності потрібно вирішувати низку технічних питань. Зокрема, можливості перевалки зерна на сьогодні становлять 30-35 млн тонн і якщо не збільшити цю цифру, то фактично не будемо знати, куди подіти врожай, адже внутрішнє споживання України на рівні 23-25 млн тонн. Над вирішенням даного питання міністерство вже працює, зокрема ведеться робота зі сприяння створенню річкової флотилії, поглиблення фарватеру Дніпра, реконструкції портів в Одесі та Херсоні, що у свою чергу дозволить збільшити цифру тієї ж перевалки зернових.

- Ви вийшли з ініціативою створення уніфікованого аграрного документа - Аграрного кодексу України. Коли плануєте завершити над ним роботу та подати на розгляд до Верховної Ради України?

- Наразі над документом працює група юристів. Я думаю, що це станеться у 2015 році, оскільки на цей рік державою заплановано розробити новий Митний кодекс, новий Податковий кодекс, це у свою чергу зумовлено змінами у Конституції України. Наше завдання забезпечити аграрний ринок чіткими правилами гри, які не будуть весь час змінюватися і в які, на догоду комусь, не просто буде внести якісь зміни.

Розмову вів Сергій Огін, Укрінформ