19 березня у Києві завершилася дводенна нарада з питань «Автоматизації виробничих процесів у закладах служби крові України». В рамках заходу на громадське обговорення було винесено Концепцію інформаційної системи «Національний реєстр донорів в Україні», а також обговорено низку питань, які стосуються нормативно-правових та практичних аспектів формування Національного реєстру донорів. Захід ініційований та організований Держслужбою України соцзахворювань за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Фонд Вільяма Дж. Клінтона».

Участь у нараді взяли Міністерства охорони здоров’я України, Держслужби України соцзахворювань, Центрів контролю та профілактики захворювань США, МБФ «Фонд Вільяма Дж. Клінтона», а також представники регіональних станцій переливання крові.

Відкриваючи захід, Голова Держслужби України соцзахворювань Тетяна Александріна зазначила, що на сьогодні відомством проведено підготовчу роботу щодо формування Національного реєстру донорів. Ця діяльність стала можливою у рамках співпраці з проектами, які працюють в Україні у сфері підвищення безпеки донорської крові.

«При Держслужбі соцзахворювань створено профільну робочу групу, експертами якої напрацьовано проект Концепції інформаційної системи «Національний реєстр донорів в Україні». У ході реалізації проекту «Підтримка системи моніторингу й оцінки Міністерства охорони здоров’я України» за компонентом «Безпека донорської крові» здійснюється співпраця з Київською, Рівненською, Луганською обласними станціями переливання крові. Ці активності дозволяють більш детально та предметно вивчити практичні можливості регіонів у контексті створення ефективної уніфікованої інформаційної системи, яка б забезпечувала процеси збору, збереження, оброблення та передачу даних про донорів, донорську кров, її компоненти та препарати», - повідомила вона.

Як підкреслив представник департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Віктор Ярошевський, на сьогодні формуються основи якісної роботи у сфері донорства на місцях, яка б забезпечувала безпеку донорів та реципієнтів. За його словами, в країні понад 20 років тривають спроби розробити відповідний технологічний документ, який би чітко регламентував роботу лікувальних закладів у частині обліку донорів, процесів заготівлі, переробки та забезпечення контролю якості донорської крові та її компонентів.

Під час наради власний досвід впровадження та використання інформаційних систем у сфері донорства презентували головні лікарі Луганського обласного центру крові, КЗ КОР «Київський обласний центр крові», КЗОЗ «Харківський обласний центр служби крові». Експертами проекту з безпеки крові, який реалізовується в Україні Американським міжнародним альянсом з охорони здоров’я (АМАОЗ), запропоновані рекомендації для удосконалення роботи комп’ютерної система управління інформацією для Національного реєстру донорів крові та її компонентів.

Протягом першого робочого дня наради учасники здійснили експертне опрацювання Концепції, її модульної складової, та виробити оптимальний алгоритм впровадження. Більш детальне обговорення за напрямками та винесення пропозицій відбувалося в форматі робочих груп, мета яких опрацювати цілі, функції та нормативну базу проектів модулів.

Під час другого робочого дня сформовані пропозиції по кожному робочому модулю Концепції, представлені питання впровадження господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, а також санітарно-гігієнічні вимоги до закладів, які впроваджують зазначену господарську діяльність.

Довідково

 До переліку функцій Держслужби України соцзахворювань належать: ведення Національного реєстру донорів крові та її компонентів; видання ліцензій на право провадження діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини та ведення державних реєстрів ліцензіатів. Відомство здійснює контроль за якістю крові та її компонентів. Протягом 2013 року відомством здійснено дві перші перевірки зазначених ліцензіатів. Протягом 2013 року ДССУ опрацьовано 82 пакети документів на видачу ліцензій, за результатом розгляду яких видано 32 ліцензії: 31 - на здійснення діяльності з переробки  донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів,  крім  діяльності  банків пуповинної крові, інших тканин  і  клітин  людини та одна ліцензія  на здійснення діяльності  банків  пуповинної  крові,  інших тканин і клітин людини. Надано 50 відмов у видачі ліцензії).