Інтерв'ю Міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка програмі "Час інтерв'ю" на "5 каналі"

− Давайте, перед тим як розпочати фахову розмову про підготовку до аграрного сезону, почнемо з більш політичних питань, які в нас завжди на часі. Чи вплинули на підготовку до весняного сезону події, які ми спостерігаємо на майданах головних міст України?

− Ті події, які ми сьогодні спостерігаємо в країні, вплинули не лише на аграрний сектор, а й на економіку в цілому, на імідж держави. І якщо говорити безпосередньо про АПК, то варто згадати, по-перше, про ярмарки. У Міністерства була координація з регіонами, щоб надлишкову продукцію направляти із західних та центральних областей до східних та південних. Сьогодні, на жаль, немає повноцінної координації дій. По-друге, працювали обласні установи, в тому числі й управління, які координували з Міністерством свою роботу щодо цінової ситуації з мінеральними добривами, засобами захисту рослин тощо. Тож, коли розбалансувалася ця вертикаль роботи, з’явилися необґрунтовані посередники. У таких умовах Уряду та владі було складно повноцінно відслідковувати ці проблемні питання. Однак, це змусило максимально консолідувати зусилля та працювати більш посилено.

− Ми пам’ятаємо, з чого починався Майдан − власне, з процесу загальмування євроінтеграції. Тож, чи на часі сьогодні порушувати питання продовження євроінтеграційного процесу, і чи робить ваше відомство якісь конкретні кроки в цьому напрямку?

− Ми сьогодні говоримо, що не відбулося підписання Угоди про ЗВТ з Європейським союзом. Для прикладу, така країна, як США, яка є близьким партнером Євросоюзу, вже 10 років веде переговори щодо гармонізації документації для підписання ЗВТ. Тож, зрозуміло, що це дуже важливе питання. Давайте згадаємо ще один приклад – вступ до СОТ. Ми отримали після вступу багато критики, особливо від фермерів, яка лунає й досі. Я переконаний, Президент наполіг на тому, що не можна здавати національно-економічні інтереси, бо економічні розрахунки були чіткими. Згадаємо, наприклад, Болгарію чи Угорщину, які були свого часу потужними виробниками сільгосппродукції, а тепер більше половини продукції туди імпортується. Тому, краще отримати зараз критику за те, що ми призупинили, ніж потім втратити економіку, динаміку зростання аграрного сектору.

− Наразі йде підготовка до проведення весняно-польових робіт. Наскільки аграрії забезпечені якісним насінням, засобами захисту рослин та мінеральними добривами? Перед початком посівної ціни на мінеральні добрива зазвичай піднімаються, тож, як ваше відомство тримає ситуацію з міндобривами під контролем?

− Цьогорічний сезон підготовки до весняно-польових робіт не став винятком: знову зростають ціни на пальне, міндобрива та засоби захисту. Це закономірна ситуація, і завдання нашого міністерства − щороку максимально мінімізувати це зростання. Так, питання проведення весняно-польових робіт перебуває на особистому контролі Президента. Щотижня я доповідаю Главі держави щодо стану озимих, а також − який обсяг експорту, які наші зовнішні позиції. Щодо підготовки до весняно-польових робіт Уряд заслуховував мене вже двічі. Також було доручено Віце-прем’єру, який координує напрямок промисловості, провести нараду і відпрацювати заходи для підготовки до польових робіт. Так, ми узгодили і зафіксували з виробниками ціну на азотні добрива – 3300 гривень за тонну. І тепер важливо, щоб аграрії зверталися на заводи, а не збагачували кишені перекупників. Нехай іде націнка на доставку, брокерські послуги, але загалом виходить ніяк не більше 3400−3500 гривень за тонну. Якщо ж ви бачите, що десь дорожче, звертайтеся до Колл-центру. Щодо насіння, то ми маємо запасів більш ніж 110%. Також ми прогнозуємо, що зерновий ярий клин буде дещо змінений – будуть збільшені площі під кукурудзу на 300 тисяч гектарів, і на сьогодні ми вже маємо ці запаси насіння. Тобто відносно насіння ми готові. Засоби захисту майже на 60% заготовлено. Тобто аграрії до проведення комплексу весняно-польових робіт готові.

− Аби ефективно посіяти та зібрати врожай без втрат, потрібен і відповідний парк сільгоспмашин. Коли можна буде говорити про готовність сільгосптехніки?

− На сьогодні сільгоспвиробники підготували техніку, яку вони мають у розпорядженні. Наразі в нас на 98% техніка готова. Проте стоїть питання переоснащення. За минулий рік аграрії придбали нової техніки на 7 мільярдів гривень – це багато, але не достатньо. Тому ми перебуваємо в пошуках моделі поповнення парку сільгоспмашин через агролізинг. Наше завдання − дати якісну техніку не лише великотоварним виробникам, але й фермерам, одноосібникам і тим підприємцям, які мають невеликі обсяги землі. Адже втрати від недостатньої кількості техніки, що не дає можливості в оптимальні строки провести посівну і жнива, досягають у фермерів 6-7 мільйонів тонн зерна. Це дуже багато. Тому це одне з пріоритетних завдань Міністерства − відпрацювати фінансову модель, для того, щоб аграрії могли взяти техніку в лізинг.

− Цього року нас погода знову здивувала дуже теплою зимою. В якому стані зараз перебуває озимина і які площі необхідно буде пересівати?

− На сьогодні 93% озимини перебувають в задовільному і доброму стані. Національна академія аграрних наук веде постійний моніторинг за всіма регіонами. Якщо брати ту ситуацію, яка склалася на сьогодні, то пересівати будемо не більше 0,5 мільйона гектара. Це незначний обсяг, але попереду ще лютий і березень. Поки ми справляємося з природними викликами. Але з кожним роком терміни на проведення весняно-польових робіт, жнив та осінню посівну стають усе більш стислими.

− Чи мають сільгоспвиробники сьогодні достатньо коштів для проведення весняно-польових робіт?

Яку частину коштів вони позичають у банках та чи активно вони звертаються до таких структур, як Аграрний фонд, Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗК)? − Часто можна почути питання: чому за такої родючої землі в нас менша урожайність, ніж у Європі. Є проста відповідь на це питання. Відсутність коштів не дає можливість внести рекомендовану норму добрив, використати необхідної якості насіння і засоби захисту, мати сучасну техніку. Тому дефіцит коштів не дає можливості повноцінно використовувати новітні технології та здобутки світової науки в аграрному секторі. За нашими підрахунками, щоб провести цьогорічні весняно-польові роботи з дотриманням науково обґрунтованих технологічних вимог, потрібно близько 50 мільярдів гривень. На сьогодні комерційні банки кредитують аграріїв, оскільки вони є найбільш дисциплінованими та надійними позичальниками. Вони повертають вчасно близько 98% кредитів. Проте цінова ситуація на ринку зерна не дала можливості отримати великі прибутки. Тому є, на жаль, частина прострочених кредитів. Ми вже звернулися до Національного банку, і він дав дозвіл пролонгувати ці кредити, тож аграрії все одно повернуть гроші. Держава теж готова допомогти, оскільки комерційні банки пропонують високі відсоткові ставки. Тому, розуміючи це, через Аграрний фонд і ДПЗКУ ми запровадили механізм форвардів. У перший рік аграрії ставилися до цього з пересторогою, але з кожним місяцем обсяги запозичень почали зростати. І ми плануємо так профінансувати аграріїв, щоб вони направили ці кошти на весняно-польові роботи.

− Які нові ринки планує відкрити Україна в аграрному секторі у цьому році? Яка наразі є ситуація з експортом м’ясопродуктів, пшениці, рапсу, наприклад, до Китаю?

− Для нас, по-перше, важливо зберегти ті ринки, на яких Україна присутня. Так, наш експорт за минулий рік, незважаючи на низькі світові ціни, склав майже 18 мільярдів доларів. У минулому році ми зруйнували десятирічну монополію присутності Канади і США на зерновому ринку Японії. Ми також стали третіми постачальниками в світі, які мають право експортувати зерно до Китаю. Нам вдалося поновити постачання зерна до Іраку, заборона на які тривала 8 років. Також ми майже зняли заборону на постачання м’яса птиці до Саудівської Аравії. Окрім кількості країн, ми розширюємо асортимент постачань. Щодо Китаю, то після візиту Президента до Піднебесної наші економічні відносини активізувалися. 15 лютого виїхала делегація, яка розширить асортимент продукції. Також найближчим часом в Україні запрацює делегація, яка проінспектує м’ясопереробні підприємства для експорту м’ясопродуктів до Китаю. Тобто наше завдання − збільшувати обсяги експорту і розширювати перелік країн-партнерів.