ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, шановні колеги!

Через те, що за прогнозами синоптиків в найближчі дні буде погіршення погодних умов, відповідним чином на минулому тижні було проведено засідання оперативного штабу під головуванням Віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, спільно з ДСНС.

Хочу наголосити на тому, що сніг, як правило, викликає затруднення і по проїзду по автошляхах, і по просуванню в містах. Тому дуже важливо, щоб вся місцева влада мобілізувала всі наявні ресурси. Хочу наголосити, що з 1 січня в місцевих бюджетах коштів в 3-4 рази більше, на місцеві дороги в тому числі. Це означає, що є доступні фінансові ресурси для того, щоб почистити тротуари, дороги, а на великих магістралях забезпечити якісне прибирання для проїзду транспорту.

В будь-якій країні світу, коли йдуть сильні опади, є затори, є проблеми. І у нас будуть і затори, і проблеми. Найголовніше, що якщо такі затори виникають, мобілізувати всі наявні ресурси, не спати, а все зробити для того, щоб розблокувати затори, і на час, коли вони виникають, потурбуватися про тих людей, які можуть не по своїй волі зупинитися в таких заторах.

Тому я вимагаю, щоб по всій країні всі голови облдержадміністрацій під свою персональну відповідальність, голови райадміністрацій, організували належним чином роботу. Ми заздалегідь вас інформуємо про це, заздалегідь мобілізуємо. А тепер важливо, щоб кожен виконав свою роботу на своєму місці.

Тому я би просив, сьогодні буде чергове засідання, під головуванням Геннадія Зубка, штабу о 14-й годині, я би просив, Геннадію Григоровичу, ще раз наголосити головам адміністрацій на їх персональній відповідальності. Ми на одному з минулих Урядів звільнили голову райдержадміністрації за неспроможність організувати роботу про прибиранню снігу. Так от, я хочу сказати, якщо голови адміністрацій будуть спати в час, коли вони мають працювати, я без жодних питань подам подання за рішенням Уряду Президенту про звільнення таких чиновників.

Тому я просив би, щоб всі дуже серйозно сприйняли це повідомлення. Сьогодні ми заслухаємо інформацію керівника ДСНС, Миколи Чечоткіна, ДСНС готова допомогти, якщо виникне нестандартна ситуація, допоможе.

Але роботу мають робити все-таки на місцях, щоб надзвичайних ситуацій не виникало. Ми будемо моніторити ситуацію і допомагати. Але я наголошую на тому, що дуже важливо не забували про людей, в містах про громадський транспорт, про тротуари, про нормальні умови життя для українських громадян.

Далі, що б я хотів сказати. Ми сьогодні будемо говорити про цифрову економіку. І не тільки говорити, а й затверджувати важливий фундаментальний документ розвитку цифрової економіки.

Економіка залишається нашим головним пріоритетом. Нам потрібне економічне зростання через прийняття важливих необхідних рішень, у тому числі й законів.

Бюджет, який було ухвалено минулого року, на 2018 рік дав нам можливість дуже чітко структурувати акценти держави, державної політики щодо підтримки економіки.

Тільки вже цього місяця я провів декілька узгоджувальних нарад з представниками аграрного сектору. Ми розуміємо, що 17-18% ВВП сьогодні всього продукту валового формується в аграрному секторі. І ми прийняли рішення про те, що ми підтримуємо аграрний сектор і допоможемо йому зростати. 

Хочу сказати, що цього року я акцентую увагу на тому, що продовжать роботу програми щодо виробництва сільгосптехніки (причіпної, нескладної, різної сільгосптехніки) для українських аграріїв.

Далі ми направляємо абсолютно, я вважаю, що буде дешевий фінансовий ресурс – не більше, ніж під 3% річних у гривні на 3-5 років на будівництво нових молочнотоварних комплексів, нових ферм. Тобто на масштабну підтримку тваринництва. Я хочу, щоб по всій країні, там, де є в нас аграрні регіони, райони, будували нові ферми, заводили нове поголів’я.

Тим більше, ми будемо підтримувати сьогодні в тому числі й нову генетику по поголів’ю. Це буде означати, що цього року ми розпочнемо масштабне виробництво і м'яса, і молока. Що нам це дасть?

Ми бачили з вами у 2017 році зростання, в тому числі й цін у Європі та світі на м'ясну продукцію, в тому числі – зменшення поголів’я тварин в країні.

Ми мали зростання, достатнє серйозне зростання цін на молоко та м'ясо, в тому числі це вплинуло негативно й на інфляційні процеси.

Тому наше завдання – наситити ринок українською продукцією. Ми можемо це зробити. Ці програми будуть достатньо ефективними.

Ми також вперше підтримаємо українське фермерство. І ми також підтримаємо садівництво. Хотів би всіх тих, хто має сьогодні бажання створювати сади в Україні, сказати про те, що Уряд підтримає садівництво, ягідництво в країні. І ми будемо компенсувати достатньо серйозно, я думаю, що на рівні десь 80%, вартість посадкового матеріалу. Тобто все те, що потрібно буде для саджанців, держава через абсолютно прозорі і публічні механізми буде компенсовувати, думаю, приблизно біля 80% вартості посадкового матеріалу.

Хотів би, щоб це зараз почули і готувалися до того, що це стане абсолютно можливим. Думаю, до кінця місяця, принаймні в першій декаді наступного місяця ми всі ці рішення ухвалимо і почнемо підтримувати аграріїв.

Ще одна річ, про яку я хотів би сказати. Виконуючий обов`язки міністра (аграрної політики та продовольства – ред.) Максим Петрович (Мартинюк – ред.), останній раз був сигнал на зустрічі з людьми в Маріуполі, що на рахунок заборони продажу молока від особистих господарств, від людей виробникам. Я хочу попередити, не дай Бог хтось комусь щось заборонить. Нехай люди вирощують худобу, продають спокійно молоко і нехай ніхто в країні їм не заважає це робити. Я попереджаю. Жодних заборон не може бути в країні. Тому я просив би взяти це питання під контроль і допомогти людям сьогодні в таку непросту хвилину. Ніяких заборон.

Я сказав про те, що ми сьогодні будемо розглядати концепцію і стратегію нашу по цифровій економіці. Весь світ сьогодні переходить на формування цифрової економіки. Це означає, що у всі сфери нашого життя проникають нові технології, які ми маємо впроваджувати. І тут є у нас декілька можливостей, в тому числі розвиток інфраструктури, широкосмуговий Інтернет і т.д., в тому числі поширення різноманітних послуг і різноманітних сучасних продуктів для покращення якості нашої економіки, конкурентності нашої економіки, в тому числі це абсолютно позитивно впливає на економічне зростання в багатьох сферах. Якщо ми говоримо навіть про аграрний сектор, то ми сьогодні можемо, застосовуючи новітні технології, які є абсолютно нешкідливими.

Ми можемо значно збільшити врожаї, якість сільгосппродукції, можемо поглиблювати переробку сільгосппродукції, забезпечувати більш якісний моніторинг і захист нашої продукції. Це все, в тому числі, можливе, коли ми будемо використовувати не тільки наше зерно, а й технології, наш інтелект, який є у нас сьогодні в країні для того, щоб робити нашу продукцію конкурентною.

Цифрова економіка – це не просто відсканувати підручник для освіти,  а це те, чим ми сьогодні, до речі, займаємося – впровадженням нових інтерактивних підручників, нових інтерактивних технологій під час навчання. Це зовсім нова якість навчання. Більше того, хочу підкреслити, що сьогодні, а я буквально нещодавно, залишаюся під враженням, зустрічався з прекрасними молодими людьми, які формують стартапи, дуже цікаві технологічні рішення і впроваджують їх в реальний сектор економіки, можу сказати, що ці люди дійсно змінюють світ. Саме такі – розумні, інтелектуальні, абсолютно віддані своїй справі люди змінюють світ.

Вчора ми зустрічалися з науковцями. Вперше науково-технічну раду я проводив. Знову ж таки, наука теж потребує, в тому числі й інноваційних підходів щодо змін управління самою наукою, підвищення якості фінансування науки, відкриття можливостей для наших молодих вчених вийти на зовсім новий рівень, і це все потребує змін і трансформацій. Я думаю, що ми спільно з науковою спільнотою, з представниками реального сектору економіки зможемо впроваджувати в життя ці зміни і будемо достатньо конкурентними.

Тобто технології сьогодні у світі проникають дуже серйозно в кожен сектор життя. В минулому році ми взяли за основу завдання зробити ID-ідентифікацію. Це нові послуги, м'яка інфраструктура цього питання. І ми це зробили. Сьогодні у нас вже є впровадження ID-ідентифікації. Це означає, що будуть абсолютно нові послуги дистанційні. Це означає, що життя просто змінюється дуже швидко, і ми маємо прекрасно з точки зору можливостей країни йти в ногу з часом.

Хоча потрібно відзначити, що ми, тому що це питання залишалося, напевно, поза увагою, нам сьогодні є що наздоганяти. Тому стратегія буде сьогодні презентована Мінекономрозвитку. Вона спільно розроблена з Агентством електронного урядування. І думаю, що ця стратегія дуже чітко дасть розуміння всім в країні, куди ми йдемо і що ми хочемо змінити.

Я хотів би сьогодні торкнутися і питання пенсій для наших військовослужбовців. Як ви знаєте, ми ухвалили рамку необхідних законодавчих змін. Потім ми передали їх на розгляд РНБО, тому що всі питання військових, у тому числі і бюджети військово-оборонного комплексу, попередньо узгоджуються з Радою нацбезпеки і оборони. На майданчику РНБО зараз йде конструктивна дискусія. Потім вже будуть пропозиції Уряду в тому, який все ж таки шлях обрати.

Я хотів би запитати, Андрію Олексійовичу, Вас, у якому стані ця робота?

РЕВА А.О. – Шановний Володимире Борисовичу, Ви абсолютно правильно все сказали. Часто виникає питання, чому і як?

Хочу нагадати, що ще 16 червня минулого року було рішення Національної ради реформ, що підготовка даного законопроекту повинна обов’язково пройти через РНБО, тому що ці питання прямо, напряму, дійсно, стосуються питань обороноздатності країни.

Розглядалося це питання на нараді за участю Секретаря РНБО наприкінці грудня. Було доручення. І зараз працює робоча група за участю представників 14-ти силових відомств. І ми дуже серйозно відпрацьовуємо норми цього законопроекту. Вони змінюються. Вони покращуються.

І я сподіваюся, що ми вийдемо на спільне рішення, після чого законопроект буде внесено після погодження на засідання Кабінету Міністрів. І я сподіваюся, що після прийняття позитивного рішення, буде направлено найближчим часом на розгляд до Верховної Ради України.

ГРОЙСМАН В.Б. – Я думаю, що треба пришвидшувати та завершувати цю роботу.

Єдине, що я б хотів сказати. Для мене принципово є дві речі в цьому законодавстві. Я би хотів, щоб ті, хто захищають нашу країну, і діючі військові, які на пенсії, і майбутні військові, які на пенсії, бойові підрозділи, вони отримали найвищу доплату до пенсій, найвищий перерахунок, найвищий розмір пенсій.

Це для мене принципово важливо, тому що, насправді, той, хто бойовий, у нього має бути вища пенсія, а той, хто був у тилу, в штабі писарем, має отримати зовсім іншу пенсію. І питання цієї справедливості ви маєте забезпечити в проекті закону. Це перша позиція.

Друга позиція, яка дуже важлива. Ми розуміємо, що в січні ми не зможемо ухвалити в парламенті цей закон. Очевидно, що це треба зробити в лютому.

Але я просив би, я доручаю, щоб ви були готові до того, щоб усі пенсії відповідно до змін у законі були перераховані людям з 1 січня 2018 року. І хочу запевнити всіх військових пенсіонерів, що за січень, навіть якщо буде прийнято в лютому цей законопроект і вступить у силу, всі доплати будуть здійснені в повному обсязі. Я це вам доручаю зробити.

І давайте закругляємося у визначенні законопроекту. Направляємо його до Парламенту і на цьому ставимо крапку. Домовилися?

Йдемо далі, шановні колеги, по порядку денному, який поданий був урядовими комітетами, міністрами. Є наступна пропозиція, попередньо обговорена, щоб ми затвердили порядок денний, а також перейшли до розгляду першого питання – з питання про Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства.  З цього ми розпочнемо. Немає заперечень?

Ми заслухаємо зараз ДСНС і потім перейдемо до розгляду. Немає заперечень? Тоді ми затвердили порядок денний і першим питання буде концепція, а зараз, будь ласка, Микола Чечоткін, прошу, по ситуації в країні, по снігу.