Україна після завершення війни прагне повернутися до провідних 10 країн світу за темпами розвитку ВДЕ, і в цьому важлива підтримка та експертиза Данії.

Про це зазначив заступник Міністра енергетики Ярослав Демченков під час відкриття заходу «Правові та технічні виклики для розкриття вітроенергетичного потенціалу України», який відбувся у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства за підтримки Української вітроенергетичної асоціації та Асоціації правників України.

У дискусії взяли участь представники профільної асоціації, Данського технічного університету та Данського енергетичного агентства. Партнери презентували середньостроковий звіт про потенціал офшорної вітроенергетики, а також обговорили кроки з реалізації технічного та правового аналізу вітроенергетики у межах діючого партнерства.

«Данська підтримка та експертиза мають важливе значення для просування відновлюваної енергетики в Україні з акцентом на виробництві енергії вітру. Цього року ми розширили співпрацю і включили вітроенергетику до пріоритетних напрямків», - зазначив Ярослав Демченков, подякувавши партнерам за внесок до Фонду енергетичної підтримки України, який Данія зробила найпершою, заохочуючи інші країни.

Міністр енергетики України Герман Галущенко під час презентації Енергетичної стратегії до 2050 наголошував, що потенціал вітрової енергетики оцінюється у 140 ГВ, і Україна зацікавлена в міжнародних інвестиціях у розвиток вітрової генерації. Зокрема, великий потенціал розвитку вітрогенерації мають шельфи Чорного і Азовського морів, які на сьогодні, на жаль, тимчасово не можуть освоюватись через війну.

Україна працює над питанням стійкості та гнучкості енергосистеми. Водночас, за словами Ярослава Демченкова, однією з основних перешкод у цій роботі є недостатність так званого «кліматичного» фінансування, яке має бути збільшене з огляду на те, що виробництво вітрової енергії відіграватиме ключову роль у виконанні кліматичних зобов'язань України.