5 грудня міжнародні та українськи експерти обговорили питання стратегічного планування державної політики.
У заході «Багаторівнева система стратегічного планування державної політики: міжнародний досвід та можливості для України» взяли участь представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України, а також міжнародні та українські експерти.
«Питання розроблення та координації політики в Україні має враховувати виклики, які стоять перед нашою державою, зокрема підготовка до вступу в Європейський Союз з відповідною адаптацією національного законодавства до права ЄС, відновлення України від наслідків збройної агресії росії. Це потребує якісного правового та інституційного забезпечення, належної взаємодії органів державної влади, а також наявність дієвої системи національного стратегічного планування», – зазначив заступник Державного Секретаря Кабінету Міністрів України Олег Войтович, відкриваючи захід.
Виконуючий обов’язки керівника відділу оглядів державного управління Директорату державного управління ОЕСР Арно Прете поділився досвідом стратегічного планування держав-членів ОЕСР (Естонія, Португалія, Фінляндія, Румунія), наголосив на важливості визначення координаційного центру стратегічного планування, здійснення моніторингу процесів та забезпечення впровадження стратегій.
Своєю чергою, старший радник з питань стратегії та реформи Програми ОЕСР SIGMA Мартінс Крієвінс поділився досвідом інших країн, які побудували свої системи стратегічного планування через введення в них національного плану розвитку – єдиного документа планування на 7 років для зв’язку із семирічним бюджетом ЄС.
Керівник проекту Європейського Союзу за підтримки Уряду України у впровадженні комплексної реформи державного управління EU4PAR Угіс Сікс зупинився на декількох аспектах питання стратегічного планування в Україні. «Потрібно зважати на особливості української системи та створювати те, що підходить саме Україні. Необхідно вивчати не лише позитивні приклади інших країн, але й негативні – що не спрацювало; фокус більше на удосконаленні всієї екосистеми стратегічного планування (розподіл ролей інституцій, міцна співпраця між ними, інструменти, документи, інноваційна культура тощо), а не на структурі документів; дотримуватися підходу «чим простіше, тим краще»: використання того, що вже є, та створення лише дійсно необхідного для покращення вже наявного; проява лідерства одної інституції, але з міцною кооперацією з іншими».
Директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Наталя Горшкова звернула увагу на велику кількість схвалених стратегій, які часто неузгоджені між собою, або містять дублюючі положення. Для вдосконалення запропонувала побудову більш жорсткої вертикальної системи документів стратегічного планування, ядром якої має бути єдина стратегія розвитку України на довгостроковий період.
Окрім цього, міжнародними експертами під час заходу було наголошено, що в більшості країн Центри Уряду очолюють роботу зі стратегічного планування та визначення довгострокового бачення країни. Так, у 2023 році 73% країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку і країн-кандидатів повідомили, що формування довгострокового бачення є головним або значним пріоритетом для їх Центрів Уряду.
Українські та міжнародні експерти дійшли висновку щодо необхідності вдосконалення системи національного стратегічного планування в Україні, з метою забезпечення її максимальної відповідності сучасним викликам та потребам. Ключовими напрямами її вдосконалення мають бути:
Довідково
Подія організована за підтримки посольства Швейцарії в Україні та Швейцарсько-українського проекту «Згуртованість та регіональний розвиток» UCORD.