2 березня 2018 року Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міненерговугілля Ольга Буславець взяла участь у круглому столі на тему: «Запровадження RAB-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода».

Під час заходу Ольга Буславець акцентувала увагу на технічній політиці в електроенергетичній галузі, яку формує Міненерговугілля в умовах підготовки до нової моделі ринку електроенергії. Від реалізації енергопостачальними компаніями цієї політики  буде залежати, що отримає кінцевий споживач від реформи ринку електроенергії.

«Саме це може надати споживачеві задекларовану в Законі про ринок електричної енергії можливість отримання більш якісних послуг з електропостачання,  управління попитом та впливати на власні рахунки», - зазначила вона.

Також Ольга Буславець навела цифри щодо поточного рівня інвестування в розподільні електричні мережі та потреб для їх модернізації.  При цьому наголосила, що компаніями розроблені та Міністерством затверджені п’ятирічні плани розвитку розподільних електромереж. Водночас поточний рівень інвестування в розподільчі мережі за 2013-2017 роки при плані 19 млрд грн складає 14 млрд,  або в середньому це 2,8 млрд грн.  на рік.

Оцінюючи суму необхідних інвестицій у перспективі розвитку розподільних мереж, Ольга Буславець зазначила: «Відповідно до планів розвитку розподільчих мереж на 2016-2020 роки для реалізації тих об’єктів, які потребують першочергової  модернізації, капітального ремонту, заміни, то ця сума оцінюється на 5 років у 68,5 млрд грн, або 13,7 млрд грн на рік, що майже на 11 млрд більше, ніж фактично інвестується».

Також Ольга Буславець повідомила, що компанії, які належать до сфери управління Фонду державного майна України,  зокрема ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго»,  останні роки не виконують інвестиційні програми, що може призвести до складних технічних наслідків та аварій.

Ольга Буславець також поінформувала, що до Міненерговугілля надійшли на погодження проекти інвестиційних програм від 12 енергопостачальних компаній, розроблені під стимулююче тарифоутворення, обсяг фінансування яких збільшено від 2 до 7 разів порівняно з затвердженими.  Однак, за результатами попередніх років половина енергопостачальних компаній навіть ті кошти, які передбачені інвестиційними програмами, не освоювали в повному обсязі.

Враховуючи це, зауважила, що виникає стурбованість щодо можливості  освоєння такого рівня коштів, враховуючи довготривалі процедури, які є на сьогодні,  з виконання проектних робіт, проведення тендерних процедур із закупівлі робіт і послуг, наявних  технічних можливостей  енергопостачальних компаній та/або підрядних організацій з виконання запланованих робіт.  Про що  Міненерговугілля акцентувало увагу в зверненні до НКРЕКП.

 На думку Ольги Буславець, це потребує додаткового аналізу та визначення реального обсягу робіт.

«Міненерговугілля в цілому підтримує впровадження стимулюючого тарифоутворення як джерела для залучення інвестицій для підвищення надійності та ефективності роботи електромереж», - зазначила генеральний директор директорату.

Водночас  Ольга Буславець наголосила, що за підсумками круглого столу пропозиції мають бути враховані для прийняття виважених рішень.

Довідково

Захід організовано  за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Уряду Великобританії.

Завдання круглого столу – обговорити впровадження RAB-регулювання в Україні: чи є RAB-тариф обґрунтованим, як нова система тарифоутворення вплине на процес приватизації в енергетичному секторі та економічну політику держави.

Участь у  роботі круглого столу взяли  запрошені депутати профільних комітетів Верховної Ради України, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, НКРЕКП, ЄБРР, обленерго, профільних неурядових організацій та провідних ЗМІ.