20 вересня оприлюднено щорічний звіт Open Data Barometer від міжнародної організації World Web Foundation. Цей рейтинг складають уже вп`яте – він визначає вплив ініціатив відкритих даних.

До рейтингу увійшли 30 кран, що долучилися до Міжнародної хартії відкритих даних та уряди яких взяли на себе конкретні зобов`язання, а також – країни G20, що приєднались до Anti-Corruption Open Data Principles.

У 2017 році Україна отримала 47 балів, 2016 р. – 34 бали, 2015 р. – 20 балів, що свідчить про значний стабільний прогрес розвитку відкритих даних. Методологія розрахунку зазнала змін цього року, тому в рейтингу немає місць, як за минулих років, але бали були розраховані для можливості оцінювання прогресу за останні роки.

Україна – на другому місці серед країн, що досягли найбільшого прогресу за останні чотири роки.

Україна посідає 17-те місце серед 30 оцінюваних країн. 

Автори дослідження зарахували Україну до групи країн, які ще претендують на лідерство, але впевнено працюють у напрямку відкриття даних. Причому Україна у своїй категорії виділена особливо, зважаючи на величезний прогрес за останні чотири роки (зростання – 25 балів). Разом із Україною до цієї групи належать, зокрема, США, Німеччина, Колумбія, Бразилія, Італія, Аргентина, Індія.

Ефективність урядів країн-учасниць рейтингу в напрямку впровадження відкритих даних оцінювали за такими критеріями:

- Відкритий за замовчуванням (Open by default). Чи правильно уряди розробляють політику, створюють навички та процеси, щоб сформувати у країнах культуру відкритих даних? Наскільки публікація відкритих даних є загальноприйнятною нормою?

- Інфраструктура даних. Чи працюють уряди над створенням технічної інфраструктури, що дозволить підтримувати відкритість та організаційні перетворення у майбутньому?

- Мета публікації даних. Чи враховують уряди запит суспільства на відкриття тих чи інших даних? Чи легко використовувати ці дані?

Автори рейтингу Open Data Barometer підкреслюють, що навіть країни-лідери ще аж ніяк не вичерпали потенціалу відкритих даних з точки зору того, як зробити уряд максимально ефективним та підзвітним громадянам. Отже, стосовно майбутнього відкритих даних існує невизначеність. «Саме вивчення досвіду країн, що роблять конкретні кроки в напрямку відкриття даних, дозволить точніше визначити, якими шляхами повинні рухатись країни, щоб прийти до кращих результатів. Застосування такої аналітичної інформації стане дуже своєчасним та корисним для України, щоб не тільки зберегти, але й пришвидшити темпи розвитку відкритих даних», – зазначає Олександр Риженко, Голова Державного агентства з питань електронного урядування України.